Спосіб діагностики внутрішньої нориці дванадцятипалої кишки

Спосіб діагностики внутрішньої нориці дванадцятипалої кишки, який включає ультразвукове дослідження паренхіми підшлункової залози та клітковини заочеревинного простору, який відрізняється тим, що при виявленні рідинного утворення в проекції залози або клітковині, під контролем ультразвуку пунктують його порожнину, відсмоктують вміст і якщо при біохімічному його дослідженні виявляють трипсин, діагностують наявність внутрішньої нориці дванадцятипалої кишки. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до діагностики, і може бути використана для діагностики внутрішніх нориць дванадцятипалої кишки панкретогенного походження. Відомий спосіб діагностики внутрішньої нориці дванадцятипалої кишки, який включає ультразвукове дослідження паренхіми підшлункової залози та клітковини заочеревинного простору [Павловський М.П., Чуклін СМ., Переяслав А.А. Псевдокісти підшлункової залози. -Львів, 1997. -С.88]. Недопіком цього способу є низька точність виявлення внутрішньої нориці дванадцятипалої кишки через схожість ультразвукової' структури рідинних утворів панкреатогенного походження як при наявності нориць так і при їх відсутності. Задачею корисної моделі є розробка такого способу діагностики внутрішньої нориці дванадцятипалої кишки який, за рахунок додаткової пункції порожнини і наступного біохімічного дослідження її вмісту, забезпечував би підвищення точності постановки діагнозу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики внутрішньої нориці дванадцятипалої кишки, який включає ультразвукове дослідження паренхіми підшлункової залози та клітковини заочеревинного простору, згідно корисної' моделі, при виявленні рідинного утвору, під контролем ультразвуку пунктують його порожнину, відсмоктують вміст і, якщо, при біохімічному його дослідженні виявляють ферменти трипсин діагностують наявність внутрішньої нориці дванадцятипалою КИШКОЮ. ' tv ' Пункція порожнини і наступне біохімічне дослідження забезпечує підвищення точності постановки діагнозу тому, що активація ферменту підшлункової залози трипсину можлива лише тільки в дванадцятипалій кишці, при контакті з її вмістом, і наявність даного ферменту за її межами свідчить про зв'язок виявленого рідинного утвору з дванадцятипалою кишкою (внутрішня нориця). У всіх інших випадках вміст не має в своєму складі трипсину. Спосіб виконують таким чином. Після візуапізації на екрані монітору ультразвукового апарату рідинного утвору, підозрілої на постнекротичне панкреатогенне походження, проводять місцеве знеболення в місці проколу шкіри. Під контролем ультразвуку виконують пункцію порожнини, відсмоктують її вміст, після чого пункційну голку витягують. Проводять ex tempore біохімічне дослідження і якщо, виявляють фермент підшлункової залози трипсин діагностують наявність внутрішньої нориці дванадцятипалої кишки. Приклад 1 Хвора Н., 1956р. н., № і. х. 4273, поступила в клініку Інституту хірургії і трансплантологи123.09.02 року з діагнозом: гострий деструктивний панкреатит, несформована постнекротична кіста підшлункової залози. При ультразвуковому дослідженні виявлено в тілі залози рідинний утвір 8хЗ,5см, що деформує контур органа, без чіткої капсули, з неоднорідною внутрішньою структурою. 26.09.02 виконана черезшкірна пункція кісти голкою Chiba, 19G. Видалено 118мл темно-коричневої рідини. т h CO со 7337 Проведені біохімічні дослідження отриманого аспірату. Виявлено ферменти, які входять до складу соку підшлункової залози, в тому числі і трипсин. Поставлено діагноз: гострий деструктивний панкреатит, постнекротична псевдокіста підшлункової залози, внутрішня нориця дванадцятипалої кишки. Приклад 2 Хворий С, 1972р. н., і. х. №5648, поступив в клініку Інституту хірургії і трансплантологи 24.12.02 року з діагнозом: кіста підшлункової залози неясної етіології. При ультразвуковому дослідженні виявлено рідинний утвір в області голівки підшлункової залози, з нечітко вираженою капсулою до 1мм, діаметром 4,6х5,0см. 26.12.02 року виконано черезшкірну пункцію кісти голкою Chiba, діаметром 19G. Було видалено 160мл світло-коричневої" рідини. Проведені біохімічні дослідження отриманого аспірату. При біохімічному дослідженні в отриманій рідині виявлені ферменти підшлункової залози без наявності трипсину. Поставлено діаг Комп'ютерна верстка Л.Літгвиненко ноз: несправжня, несформована постнекротична кіста підшлункової залози. Запропонованим способом був уточнений діагноз у 10 хворих з псевдокістами підшлункової залози, що виникли як ускладнення деструктивного панкреатиту. При цьому було виявлено в 2 випадках наявність внутрішніх нориць дванадцятипалої кишки. При оперативному лікуванні даної групи хворих з кістами підшлункової залози у всіх діагноз був підтверджений. У той самий час, із 10 хворих, обстежених за аналогом, у двох випадках діагноз був помилковим, що виявилось при оперативних втручаннях, а також суттєво вплинув на результати лікування. Отже, порівняння з аналогом показує, що запропонований спосіб дозволяє підвищити точність діагностики внутрішніх нориць дванадцятипалої кишки панкреатогенного походження, що суттєво впливає на тактику введення хворих і об'єми хірургічного втручання. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освгти І науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вуп. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601