Мазь протизапальна та ранозагоювальна “ферулінова”

Винахід стосується медицини, зокрема фармакології, і може бути застосований у фармацевтичній промисловості при виготовленні медикаментозних засобів лікувально-профілактичного призначення, а саме мазей з протизапальною, ранозагойною і антибактерійною дією. Відома мазь протизапальна і ранозагойна, яка містить компонент рослинного походження з антибактерійною дією [1]. Відома мазь, наприклад, "Сунореф", як компонент рослинного походження містить евкаліптове масло. Антибактерійний ефект останнього у відомій мазі посилюють інші компоненти антимікробної і протизапальної дії, а саме сульфаніламідні препарати стрептоцид, норсульфазол, сульфадимезин. Недоліком відомої мазі є недостатня ефективність її як засобу лікувально-профілактичного спрямування, перш за все через нерідкі випадки непереносності сульфаніламідних препаратів, що в епідеміологічно несприятливий період підвищує ризик захворювання, а за умов інфікування вірусом збудником гострих респіраторних захворювання - ускладнює перебіг захворювання, зокрема, у вигляді мацерації шкіри і герпетичних висипань. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалити лікувально-профілактичні властивості відомої мазі, в якій шляхом введення до її складу компонентів рослинного походження з багатобічними лікувальними властивостями, спрямованими не тільки на антибактерійну дію, але й посилення місцевого тканинного імунітету, підвищення резистентності клітинних мембран шкіри і слизової оболонки, підвищення системних реакцій захисту організму від інфекції досягають підвищення ефективності мазі як лікувального засобу. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги протизапальну і імуномодуляторну дію комплексу хімічних речовин, що містяться в льонку звичайному (Linaria vulgaris), зокрема, флавоноїдних глікозидів, пектинових і смолистих речовин, фітостерину, холіну, каротину, аскорбінової, фолієвої, лимонної і яблучної кислот [2]. Протизапальну і мембраностабілізаційну дію ініціюють сполуки кремнієвої кислоти і флавоноїди, які містяться у траві хвоща польового (Equiseptum arvense) [3]. Цілюща властивість компонентів вказаних рослин посилюється ефірними маслами, складними ефірами, кумаринами і фурокумаринами соку кореня ферули-смолоносиці - багаторічної рослини із родини зонтичних [4]. Основними властивостями біологічно активних речовин соку ферули є протизапальна, бактерицидна і ранозагойна дія. Смолисті речовини соку ферули забезпечують плівкоутворювальний ефект, сприяють довготривалому збереженню цілющих властивостей мазі як лікувального засобу в цілому. Ланолін - продукт біоорганічного походження, а саме тваринного, який отримують при очищенні вовняного воску, завдяки вмісту суміші складних ефірів холестерину, ізохолестерину, вищи х жирних кислот та інших біологічно активних речовин оптимізує метаболічні процеси в усіх шара х шкіри і слизової оболонки. Нутряний жир як природний продукт, отриманий з жирових тканин свиней містить як основний компонент мазевої (жирової) основи триацілгліцерини одноосновних ви щих жирних кислот, а також холестерин, фосфатиди, ві таміни A, D, Ε і F. Ви щевказані природні жирові компоненти у складі мазевої основи забезпечують фізіологічний контакт із шкірою і слизовою оболонкою, сприяють проникненню в них біологічно активних інгредієнтів, оптимізують функціонування структурних елементів шкіри і слизової оболонки. Наведені вище дані вказують на доцільність використання ланоліну і нутряного жиру як біологічно активних компонентів природного походження як жирової основи мазі "Ферулінова". Медикаментозний засіб у вигляді мазі на основі поєднання цілющих компонентів вказаних рослин, ланоліну і нутряного жиру, як мазевої основи, забезпечує багатобічний лікувальний і профілактичний ефекти. Виходячи з наведеного, (поставлене завдання вирішують тим, що мазь протизапальна і ранозагойна, яка містить компонент рослинного походження з антибактерійною дією, відповідно до винаходу до складу мазі введені водно-спиртові витяжки трави, хвоща польового, трави льонку звичайного і сік кореня ферулисмиолоносиці, а також ланолін безводний і нутряний жир при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: Ланоліну безводного 12,0-15,0 Нутряного (свинячого) жиру 42,0-45,0 Водно-спиртової витяжки трави хво ща польового 3,0-5,0 Водно-спиртової витяжки трави льонку звичайного 3,0-5,0 Соку кореня ферули-смолоносиці решта. Мазь готують у такий спосіб. У допоміжний реактор з паровою сорочкою вміщують у рецептурному співвідношенні ланоліну безводного (120г), попередньо обробленого нутряного жиру (420г), і соку ферулінисмолоносиці (400г). Суміш інгредієнтів при перемішуванні доводять до кипіння і кип'ятять при постійному перемішуванні протягом 1год. Після цього готову жирову (мазеву) основу з допоміжного реактора переносять до основного уварювального баку об'ємом 1,5дм і додають рецептурну кількість водноспиртової витяжки хвоща польового (30мл) і водно-спиртової витяжки трави льонку звичайного (30мл). Одержану суміш перемішують протягом 1год для випарування спирту, після чого о холоджують до 20-25°С, і готову мазь розфасовують. Додатковими дослідженнями встановлено, що вихід за межі граничних значень вмісту окремих інгредієнтів, (варіанти 3, 4, 6; табл.) супроводжується суттєвим зниженням клінічної ефективності мазі як лікувального засобу. Таблиця Варіанти вмісту окремих інгредієнтів мазі в межах рецептури і поза значеннями граничних параметрів Інгредієнти Ланолін безводний 1 12 Вміст інгредієнтів, мас.% 2 3 4 5 13 11 10 15 6 18 Нутряний жир (свинячий) Водно-спиртової витяжки трави хвоща польового Водно-спиртової витяжки трави льонка звичайного Сік кореня ферули-смолоносиці 42 3 3 40 43 4 4 36 40 2 2 45 47 1 1 41 45 5 5 30 48 6 7 21 Фармакологічні дослідження, проведені на тваринах і людях, показали, що мазь "Ферулінова" не чинить загальнотоксичної, подразнювальної та алергенної дії. Натомість, нанесення мазі тонким шаром на шкіру або слизову оболонку у людей ініціювало регенераторні - ранозагойні процеси. Комбінація біологічно активних речовин у складі запропонованої мазі є сумісною в біологічному і фармакологічному аспектах, забезпечує виражену протизапальну, антибактерійну, гіпосенсибілізувальну та раногойну дію. Приклад 1. Хворий Н., 44 роки. Герпетичне висипання в ділянці слизової оболонки носа і на каймі верхньої губи як наслідок перенесеного гострої респіраторної інфекції. Використання мазі "Ферулінова" шляхом нанесення тонкого шару на уражені ділянки супроводжувалося стиханням болю, зменшенням набряку і швидким - впродовж двох діб - загоєнням герпетичних виразок. Застосування мазі в ділянці набряку і герпетичного висипання у початковій стадії на нижній губі привело до швидкого стихання і повного припинення запального процесу. Приклад 2. Хвора К., 38 років. Загострення варикозної хвороби нижніх кінцівок у вигляді множинних дрібних виразок, що мокнули і не гоїлися впродовж тривалого часу. Застосування пов'язок із феруліновою маззю супроводжувалося швидким (упродовж 3 діб) очищенням дна виразок від гнійного вмісту з наступним цілковитим загоєнням ран. Лікування тривало 14 діб. Приклад 3. Хворий P., 56 років. Піодермія зовнішньої (латеральної) поверхні, верхньої половини гомілки обох ніг. Утримується впродовж 2 місяців. Гнійні висипки супроводжувалися нестерпним свербінням шкіри, яка через тривалість ураження і розчісування набрякла і загрубла (ліхенізація). Застосування ферулінової мазі у вигляді тонкошарових змащувань ураженої шкіри 2-3 рази на день вже на другий день суттєво зменшило свербіння і алергічний набряк. Починаючи з третьої доби, гнійнички, зосереджені переважно в області волосяних фолікулів, практично зникли. Одужання настало на 6 день. Приклад 4. Мазь "Ферулінова" як профілактичний засіб від гострого респіраторного захворювання (ГРЗ) і грипу була застосована у 4 дорослих практично здорових людей - членів дво х родин. Одна родина складалася з чоловіка і жінки віком 60 років, до другої родини, окрім двох дорослих батьків віком 35-36 років, входило 2 дитини віком 7 і 12 років. З профілактичною метою у зимовий період під час епідемії грипу мазь щоденно двічі на день дорослі наносили тонким шаром на шкіру верхньої губи біля носових ходів, а також змащували носові ходи. Дітям профілактичне використання мазі не призначали. В результаті, жоден із дорослих не хворів не тільки на ГРЗ, але й на грип, у той час як обоє дітей перенесли спочатку ГРЗ, а потім і грип. Герпетичне висипання в ділянці кайми верхньої губи під час захворювання грип у дівчинки 12 років лікували з застосуванням мазі "Ферулінова". Нанесення мазі на герпетичні висипання призводили до суттєвого сти хання болю, зменшення набряку і ефективним процесом загоєння герпетичних виразок. Приклад 5. Хвора Д., 62 років, опікове ураження шкіри передпліччя, 1-2ст. За дві години на опеченій шкірі, окрім еритеми на площі 8кв.см, розвинувся значний набряк з множинними дрібними пухирцями. Після, одноразового застосування мазі "Ферулінова" упродовж 10-15хв набряк помітно зменшився, затихнув біль, зменшилася гіперемія. Нанесення мазі було повторене через 1год. На ранок наступного дня на місці опіку залишилася лише мало помітна гіперемія без-слідів набряку. Приклад 6. 10 порцій мазі "Ферулінова", набрані у пластикові посудини об'ємом 40мл зберігали упродовж 20міс. у холодильнику, аналогічну кількість упаковок мазі зберігали в умовах кімнатної температури при 18-20°С в затемненому місці. В усі х випадках не встановлено слідів гідролізу мазі або ознак зниження її фармакологічної активності. Отже, лікувально-профілактична мазь "Ферулінова", виготовлена на основі взятих у запропонованому співвідношенні компонентів рослинного походження на відповідній жировій (мазевій) основі, забезпечує ефективнішу, ніж мазі-прототипу, лікувально-профілактичну дію, і може знайти застосування в широкій медичній практиці. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. М.Д. Машковский. Лекарственные средства: В 2-х томах. - 10-е изд. стер. - М.: Медицина, 1985. - Часть II. - С.276. 2. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. За ред. акад. А.М. Гродзінського, Київ, 1989. - С.257. 3. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. За ред. акад. А.М. Гродзінського, Київ, 1989. - С.444-445. 4. Коровин Е.П. Иллюстрированная монография рода Ferula. L., Ташкент, 1947.