Спосіб лікування гіпертонічної хвороби

Даний винахід відноситься до галузі медицини, а саме до кардіології. Відомий спосіб лікування гіпертонічної хвороби серця, що включає трансплантацію фетальних гепатоцитів [Стреколовский Д.В. Влияние трансплантации фетальной ткани печени на течение эксперементального атеросклероза. Автореферат диссертации к.м.н. Иркутск, 1999. - 24с.]. Проте відомий спосіб пов'язаний з ретельним виділенням фетальних гепатоцитів, що є причиною до значного підвищення собівартості препарату фетальних гепатоцитів та низького виходу продукту. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб лікування стабільної стенокардії, що включає трансплантацію комплексу кріоконсервованих фетальних тканин [Курильская Т.Е., Никифоров С.Б., Аксаментов Г.В., Курильский Д.К., Подвезко О.В., Явербаум П.П., Рунович А.А. Необходимость и целесообразность повторных трансплантаций фетальных тканей при коронарной болезни сердца // Трансплантация фетальных тканей и клеток, сборник научных трудо в под редакцией академика РАМН Кулакова В.И. и члена-корреспондента РАМН С ухих Г.Т. - 1998. - 154с.]. Проте відомий спосіб лікування має недостатню ступінь клінічної ефективності, обумовлену ускладненнями лікування у вигляді підвищення рівня пероксидації в крові та імунних зсувів після проведення трансплантації, що потребує антиоксидантної та імунної корекції. В основу винаходу поставлене завдання створити спосіб лікування гіпертонічної хвороби ІІ-ІІІ ступеня шляхом ускладнення відомого, досягти зниження побічних ефектів (ускладнень), забезпечити підвищення ступеню клінічної ефективності лікування, знизити собівартість лікування. Поставлене завдання вирішують створенням способу лікування гіпертонічної хвороби ІІ-ІІІ ступеня, що включає трансплантацію кріоконсервованої тканини, яка згідно винаходу, відрізняється тим, що, в якості кріоконсервованої тканини використовують кріоконсервований фрагмент плаценти, який трансплантується у сідницю, кріоконсервований препарат гемонейронал, який вводяться хворому одночасно в другу сідницю та додатково, за 3 доби до трансплантації, перорально призначають метопролол у дозі 25-75мг на добу в залежності від 6- хвилинної навантажувальної проби, нітросорбід у дозі 10мг. через 6 годин на добу. Спосіб здійснюється таким чином: за 3 доби до оперативного втручання хворому призначається наступна терапія: - метопролол у дозі 25-75мг на добу в залежності від 6-хвилинної навантажувальної проби. - нітросорбід у дозі 10мг. через 6 годин на добу. Трансплантацію стандартного кріоконсервованого фрагменту плацентарної тканини виробництва Харківського інституту кріобіології і кріомедицини АМН України, здійснюють введенням у підшкірний карман ділянку сідниці. Техніка проведення трансплантації: в верхньому зовнішньому квадранті сідничної ділянки під місцевою анастезією (0,5% розчин новокаїну) проводиться вертикальний розтин шкіри та підшкірної клітковини довжиною 2см, формується кишеня площею 2´2см, куди трансплантується розморожений кріоконсервований фрагмент алогенної плаценти. Після проведеного гемостазу накладається два шви. Техніка виконання стандартного введення кріоконсервованого препарату гемонейронал виробництва Харківського інституту кріобіології і кріомедицини АМН України: після відлиги препарат набирають в шприц у дозі 2мл, та, в другу сідницю внутрішньо-м'язово після обробки місця уколу вводять кріоконсервований препарат гемонейронал у дозі 2мл. Після трансплантації хворий дві години знаходиться в стаціонарі. На місце оперативного втручання прикладаємо міхур з льодом на 30 хвилин, кожні 30 хвилин контролюється артеріальний тиск та пульс. Після трансплантації на протязі від 15-30 діб хворий отримує базисну терапію. Приклад 1 Хворий Б., 1950 року народження, знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: ІХС. Гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІст. стабільна стенокардія, функціональний клас II. Кардіосклероз атеросклеротичний, Н0. Пред'являв скарги на головний біль, погіршення зору, незначні набряки під очима, стискуючий загрудинний біль при фізичному та психоемоційному навантаженні, з іррадіацією в ліву р уку, що зникав після прийому 1-2 таблеток нітрогліцерину. З анамнезу: хворіє протягом 5 років, відмічає періодичне погіршення стану, дома приймав нітросорбіу в дозі 10мг 3 рази на день, аспекард в дозі 100мг на день, метпролол у дозі 50-75мг на добу. В зв'язку з погіршенням стану був госпіталізований. ЕКГ в між приступний період: ритм синусовий, ЧСС 68 за хв., ЕВС горизонтальна, визначаються ознаки гіпертрофії лівогошлуночка, порушення провідності по лівій ніжці пучка Гісса, на УЗІ серця незначна гіпертрофія лівого відділу серця, знижена фракція викиду. Хворому було проведено лікування запропонованим нами способом. Результати обстеження хворого через 3 та 6 місяців після проведеного лікування: підвищилась толерантність до фізичного навантаження, зниження артериального тиску до 125/85мм.рт.ст. з одночасним зниженням доз Вблокаторів. Дані ЕКГ - дослідження в міжприступний період: ритм синусовий, ЧСС 62 за хв., ЕВС горизонтальна, зменшились ознаки гіпертрофії лівих відділів серця, підвищилась фракція викиду, зменшилась ішемія міокарду порівняно з попереднім обстеженням, зникли ознаки порушення провідності. Хворому було зменшено дозу нітросорбіду до 10г на добу, метопрололу до 12,5мг на добу. Приклад 2 Обстежено 11 хворих на гіпертонічну хворобу серця ІІ-ІІІст. Визначали вміст фракції ліпопретеїдів (ЛПНГ), (ЛПВГ), холестерин, визначали коофеціент атерогенності в сироватці крові. Оцінювали стан вільнорадикального окислення (ВРО) за показниками вмісту ТБК-реагуючи х продуктів та дієнових кон’югатів (ДК) в сироватці крові. Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю супероксиддисмутази (СОД) в сироватці та за приростом вмісту малонового диальдегіду (МДА) за час інкубації в прооксидантному буферному розчині. Стан імунної системи оцінювали з використання маркерів CD3, CD4, CD8, CD16, CD20. Хворим було проведено лікування запропонованим нами способом. Всі хворі повторно обстежувались після закінчення курсу лікування через 6-місяців. Результати дослідження. Таблиця 1 Показники клінічної картини у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ-ІІІ ступеня Практично здорові особи (n=12) Показник Доза метопрололу за добу Толерантність до фіз. навантаження Вт. CAT, мм.рт.ст. ДАТ, мм.рт.ст. ЧСС при навантаженні Хворі на стабільну стенокардію навантаження (n=11) Після лікування з запропонованим До лікування методом через 6 місяців 85,9±3,49 25,8±5,40 165±12,47 58,4±7,8 112±4,5 130±2,5 80±5,3 80±5,3 160±5,4 110±2,3 110±5,7 125±3,9 85±6,2 83±6,5 Таблиця 2 Показники ліпідного обміну, вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту у хворих на гіпертонічну хворобу II-III ступеня Показник Р-ЛП мг/л ХСЛНВЩ Холестерин К-атерогенності МЛА, мкмоль/л ДК, мкмоль/л СГЕ, % гемоліз Каталаза, од.акт. СОД, ум. од Церулоплазмін мг/л Практично здорові особи (n=12) 4,85±0,15 4,56±0,11 1,3±0,08 2,5±0,04 8,40±0,09 49,6±0,60 0,80±0,03 3,00±0,03 2,23±0,05 163,54±5,8 Хворі на стабільну стенокардію навантаження (n=11) Після лікування з запропонованим методом До лікування через 6 місяців 6,25±0,40 5,12±0,11 5,92±0,25 4,97±0,22 1,03±0,03 1,25±0,04 4,8±0,06 2,83±0,03 11,43±0,35 8,42±0,20 56,38±3,11 47,59±1,97 2,10±0,17 1,05±0,06 2,57±0,11 3,00±0,11 1,38±0,07 1,95±0,06 244,10±8,10 169,12±4,80 Таблиця 3 Показники імунітету у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ-ІІІ ступеня Лімфоцити, які експресують маркер CD3, % CD4, % CD8, % CD4/CD8, % CD16, % CD20, % Практично здорові особи (n=12) 67,1±1,01 44,5±1,8 20,5±0,3 2,20±0,10 16,3±0,07 16,6±0,13 Хворі на гіпертонічну хворобу ІІ-ІІІст. (n=11) Після лікування з запропонованим До лікування методом через 6 місяців 59,32±2,00 68,81±3,29 36,5±2,47 45,5±2,97 24,14±2,11 20,13±2,07 1,51±0,17 2,26±0,14 18,72±1,27 16,41±1,13 13,42±2,07 15,91±1,25 Примітка: в таблицях 1, 2 та 3 позначено: 1 - достовірність різниці від показника в гр упі практично здорових осіб, 2 - достовірність різниці від показника до лікування. Висновки: 1. Лікування з використанням препарату кріоконсервованої плацентарної тканини, з одночасним введенням кріоконсервованого препарату гемонейронал викликало ефективну активацію СОД, каталази, церулоплазмиу що говорить про активізацію антиоксидантного захисту. 2. Нами виявлена позитивна динаміка в клінічній картині захворювання: після лікування запропонованим методом хворі значно знизили дози В-блокатора, підвищення толерантність до фізичного навантаження, та покращення рівня життя. 3. Після лікування з використанням запропонованої методики виявляється залежність між активністю СОД та вмістом загальних Т-лімфоцитів і Т-хелперів, на відміну від показників до лікування, між якими вказана залежність не виражена. 4. У хворих, яким на тлі базисної терапії проводили додатково тканинно-клітинну терапію значно знизились показники артеріального тиску з подальшою стабілізацією показників на рівні 120-135/75-80мм.рт.ст. Таким чином, запропонований спосіб лікування гіпертонічної хвороби має високу клінічну ефективність, та корегує порушення імунного та перекисного гомеостазу.