Спосіб прогнозування та контролю ефективності лікування гіпертонічної хвороби

Спосіб прогнозування та контролю ефективності лікування гіпертонічної хвороби, який скла 38056 вують вміст ендотеліну в плазмі крові, який визначають до лікування і через 3-4 дні після початку терапії. При зменшенні вмісту ендотеліну в плазмі крові на 20 % і більш, порівняно з його вихідною величиною, судять про ефективність обраної антиангінальної терапії, наприклад нітратами у вигляді монотерапії, а також разом з іАПФ або антагоністами кальцію в амбулаторних і стаціонарних умовах. Вказаний спосіб передбачає контроль ефективності призначення іАПФ, але його недоліком є призначення лише для хворих ІХС на фоні терапії нітратами. В основу винаходу поставлена задача розробки способу специфічного для призначення іАПФ з урахуванням АПФ-незалежного шляху утворення All для прогнозування і контролю ефективності лікування ГХ, особливо при наявності супутньої патології, наприклад, ІХС. Ця задача вирішується автором шляхом біохімічного дослідження крові в процесі лікування. Відмінними ознаками є те, що: • як біохімічні критерії використовують активність хімази та a-1-інгібітору протеїназ (a-1-ІП) у сироватці крові; • до лікування прогнозують ефективність призначення іАПФ при активності хімази менш 11,3 % і/або a-1-ІП більш 7,4 г/л г; • судять про ефективність лікування при досягненні активності хімази нормального значення (11,3±2,3 %). Використання визначення активності хімази у сироватці крові для прогнозування і контролю ефективності лікування ГХ інгібіторами АПФ обумовлено тим, що відомо про активацію АПФнезалежного шляху утворення All у результаті тривалого їх застосування. Суттєву роль у цій активації відіграє хімаза, порівняно з тоніном, катепсином G, тканевим активатором плазминогену. На долю хімази припадає приблизно 90 % утворення All у серці. a-1-ІП пригнічує активність хімази. В присутності a-1-ІП хімаза, яка пов'язана з гепарином (нативна форма), здатна утворювати АІІ. Більш ефективним інгібітором хімази вважають a-2-МГ. Це пов'язане з тим, що в присутності гепарину, глікозаміногліканів a-2-МГ спроможний пригнічувати хімазу, тільки константа асоціації при цьому знижується приблизно в 10 разів. Але a-2-МГ дуже варіаційний показник. a-1-ІП має меншу варіацію, порівняно з a-2-МГ. Відмічено також, що у хворих на ГХ з наявністю супутньої патології, наприклад, ІХС, активність хімази нижча за норму на фоні підвищеного або нормального рівня a-1-ІП. Таким чином, для прогнозування ефективності лікування обрано, поряд з хімазою, a-1-ІП. Вплив іАПФ призводить до зростання та нормалізації активності хімази без змін рівня a-1-ІП. В зв'язку з цим для оцінки ефективності лікування іАПФ використано активність хімази. Дослідження за запропонованим способом проведені в Інституті терапії АМН України. Відтвореність - ступінь вірогідності відмінностей не перевищує 5 %. Запропонований спосіб здійснюють у такій послідовності: 1. У хворого до лікування відбирають сироватку крові. Для цього беруть кров, наприклад, у кількості 5 мл. Одержують сироватку шляхом центрифугування протягом 5 хвилин при 1500 оборотів на лабораторній медичній центрифузі тип у ОПН-8. 2. У сироватці крові визначають активність хімази і a-1-ІП відомими методами, наприклад, за Пат. Росії № 1655991 (МПК G 01 N 33/48, С 12 Q 1/38) або Пат. України № 20171 (МПК 12 Q 1/38). Для визначення активності хімази як субстрату протеолітичної реакції використовують фрагмент 5-8 ангіотензину II, перед проведенням протеолітичної реакції пригнічують активність трипсиноподібних ферментів додаванням 1:1 по об'єму інгібітор трипсину із сої в концентрації 0,01 мкг/мл та інкубують 5 хвилин при 37°С. Оцінку рівня хімази проводять за залишковою активністю маркерного ферменту і розраховують у %. 3. Прогнозують ефективність призначення іАПФ при активності хімази менш 11,3 % і/або a-1ІП більш 7,4 г/л г. 4. Після лікування визначають активність хімази і судять про його ефективність при досягненні рівня хімази нормального значення (11,3±2,3 %). Можливість здійснення запропонованого способу підтверджується прикладами. Приклад 1. Хворий Б., 49 років, історія хвороби № 581. Потрапив до клініки Інституту терапії АМН України з діагнозом: ГХ ІІІ стадії. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Ускладнення: Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія III стадії. Стан після ішемічного мозкового інсульту з правостороннім гемісиндромом. Скарги на інтенсивний головний біль, шум у голові, загальну слабкість, задуху при незначному фізичному навантаженні, періодичний біль в області серця. Анамнез: Вважає себе хворим ГХ 12 років. Лікувався епізодично. Мавгостре порушення мозкового кровообігу. Незважаючи на регулярний прийом клофеліну 0,0003 мг - 3 рази і еналаприлу 10 мг - 2 рази, AT ли шався високим: 230/130 мм рт. ст. Максимальний AT 240/150. Об'єктивно: Загальний стан середньої тяжкості. Ліва межа відносної серцевої тупості зміщена на 2 см. Тони серця глухі, діяльність ритмічна. AT 230/120 мм рт.ст., частота серцевих скорочень (ЧСС) - 120 на хв. За запропонованим способом до лікування проводять біохімічне дослідження сироватки крові, яке включає визначення активності хімази, a-1-ІП відомими методами. Результати дослідження: Активність хімази - 12,01 %, a-1-ІП - 7,82 г/л г (більш 7,4). Прогнозують ефективність призначення іАПФ. Хворому призначали еналаприл по 10 мг 2 рази на добу. Курс лікування становив 4 тижні. Після лікування активність хімази - 8,97 %, декілька знижується і дорівнює нормі, що вказує на ефективність лікування із використанням іАПФ. Приклад 2. Хвора В., 65 років, історія хвороби № 3006. 2 38056 Потрапила до клініки Інституту терапії АМН України з діагнозом: ГХ II стадії. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Ускладнення: Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія II стадії. Скарги на головний біль, шум у голові, періодичний біль в області серця. Анамнез: Підвищення AT 12 років. Лікувалася нерегулярно, головним чином амбулаторне по місцю проживання. Періодично розвиваються гіпертонічні кризи. Максимальний AT 230/120 мм рт. ст. Об'єктивно: Загальний стан середньої тяжкості. Ліва межа відносної серцевої тупості зміщена на 1 см назовні. AT 190/100 мм рт.ст., ЧСС - 82 уд. на хв. За запропонованим способом до лікування проводять біохімічне дослідження сироватки крові, яке включає визначення активності хімази, a-1-ІП відомими методами. Результати дослідження: Активність хімази - 2,33 % (менш 11,3), a-1-ІП 7,61 г/л г (більш 7,4). Прогнозують значну ефективність призначення іАПФ. Хворій призначали еналаприл (ренитек) по 10 мг 2 рази на добу. Курс лікування становив 4 тижні. Після лікування активність хімази - 6,99 %, зростає і наближається до норми, що вказує на ефективність лікування із використанням іАПФ. Приклад 3. Хвора Б., 41 рік, історія хвороби № 651. Потрапила до клініки Інституту терапії АМН України з діагнозом: ГХ ІІ стадії. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Ускладнення: Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія II стадії. Скарги на стислий біль за грудиною, частіше у стані спокою, при підвищенні AT, оніміння лівої руки, інтенсивний головний біль, задуху при ходьбі, набряки нижніх кінцівок до кінця дня, підвищення AT до 180/120 мм рт.ст. Анамнез: Під час вагітності - нефропатія (набряки нижніх кінцівок, підвищення AT, зміни у осаді мочі). AT від 140/90 до 170/110 мм рт.ст. Останній час - погіршення стану: з явився біль за грудиною, у лівій половині грудної клітки, почуття недостачі повітря, епізодичний підйом AT до 180/110 мм рт.ст. Спазмолітики, дібазол, папаверін мали нетривалий ефект. Об'єктивно: Загальний стан відносно задовільний. Тони серця ритмічні, приглушені, акцент II тону над аортою. AT 140/100 мм рт.ст., ЧСС - 74 уд. на хв. За запропонованим способом до лікування проводять біохімічне дослідження сироватки крові, яке включає визначення активності хімази, a-1-ІП відомими методами. Результати дослідження: Активність хімази - 17,0 % (дорівнює нормі), a1-ІП - 6,7 г/л г (менш 7,4). Прогнозують низьку ефективність призначення іАПФ. Хворій призначали корвитол по 50 мг 2 рази на добу. Курс лікування становив 4 тижні. Після лікування активність хімази - 14,59 % (у межах норми), що вказує на ефективність проведеного курсу терапії без іАПФ. Приклад 4. Хвора Ш., 43 роки, історія хвороби № 3067. Потрапила до клініки Інституту терапії АМН України з діагнозом: ГХ II стадії. Ускладнення: Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ стадії. Скарги на колючий біль у лівій половині грудної клітини при фізичному та психоемоційному навантаженні, при підвищенні AT, серцебиття, парастезії в кінцівках. Анамнез: Підвищення AT 12 років, максимальний AT 200/100 мм рт.ст. За 2 тижні погіршення стану. Приймала атенолол, анаприлін. Об'єктивно: Загальний стан задовільний. Тони серця ритмічні, приглушені, акцент ІІ тону над аортою. AT 160/100 мм рт.ст., ЧСС - 84 уд. на хв. За запропонованим способом до лікування проводять біохімічне дослідження сироватки крові, яке включає визначення активності хімази, a-1-ІП відомими методами. Результати дослідження: Активність хімази - 20,0 % (дорівнює нормі), a1-ІП - 7,25 г/л г (дорівнює нормі). Прогнозують низьку ефективність призначення іАПФ. Хворій призначали корданум по 50 мг на добу. Курс лікування становив 4 тижні. Після лікування активність хімази - 16,4 % (у межах норми), що вказує на ефективність проведеного курсу терапії без іАПФ. Використання запропонованого способу забезпечує можливість до лікування прогнозувати ефективність призначення іАПФ, що сприяє поширенню контролю лікування, своєчасному призначенню адекватної терапії хворим на ГХ, особливо при наявності супутньої патології. 3 38056 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4