Спосіб лікування функціональної кишкової непрохідності

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використана для лікування кишкової непрохідності в ранньому післяопераційному періоді. Кишкова непрохідність - це симптомокомплекс, який розвивається в результаті перешкоджання руху кишкового вмісту. Багаточисленні механізми кишкової непрохідності об'єднуються в дві основні групи: І. механічна кишкова непрохідність (1.1. обтураційна непрохідність, 1.2. странгуляційна непрохідність); II. непрохідність, яка пов'язана з фізіологічним, нейрогенним, токсичним, хімічним дисбалансом (динамічна кишкова непрохідність) [Парфенов А.И. Энтерология. - 2002. - М.: Триада. - 744с.]. Гостру кишкову непрохідність відносять до невідкладних станів, а странгуляційна обструкція свідчить про ще більш екстрену ситуацію. Тому в таких випадках виконують хірургічне лікування [Парфенов А.И. Энтерология. 2002. - М.: Триада. - 744с.]. Винятком може бути спайкова непрохідність та часткова непрохідність при хворобі Крона. В таких випадках прохідність може бути відновлена за допомогою інтраназальної інтубації спеціальним зондом Міллера-Еббота [Парфенов А.И. Энтерология. - 2002. - М.: Триада. - 744с.]. В лікуванні кишкової непрохідності використовують антибіотики, які призначають зараз же після операційного втручання або інтраперитонеально [Парфенов А.И. Энтерология. - 2002. - М.: Триада. - 744с.]. Втрату рідини та електролітів компенсують ізотонічним розчином або збалансованим розчином із вмістом калію [Парфенов А.И. Энтерология. - 2002. - М.: Триада. - 744с.]. Відомо застосування макролізів для регулювання моторної функції шлунково-кишкового тракту. Так, наприклад, антибіотик групи макролізів з 14-членним лактоновим кільцем сумамед в мікробіологічно неактивній дозі (1,0мг/кг) значно підвищує скоротливу активність шлунка та порожньої кишки [Скомаровский А.А. и соавт. Стимулирующее действие макролизов на моторную функцию желудочно-кишечного тракта // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. - 1997. - Т. 7, №5. - С. 221-222.]. Врегулювання моторної функції шлунково-кишкового тракту є важливою складовою лікування та попередження кишкової непрохідності. Для профілактики та лікування функціональних ускладнень після резекції шлунка і ваготомії запропоновано спосіб корекції цих порушень препаратом Даларгін [Патент №22191А, UA, МПК А61К38/00. Опубл. 30.06.1998, Бюл. №3]. Постваготомічні порушення рухової функції тонкої кишки корегують за допомогою антигіпоксантів та антиоксидантів. Встановлені сприятливі ефекти гама-оксибутират натрію та дибунолу на функціональний стан скорочувального апарату тонкої кишки [Эттингер А.П., Цибулевский А.Ю. Коррекция постваготомических нарушений двигательной функции тонкой кишки с помощью антигипоксантов и антиоксидантов // Клиническая хирургия. - 1993. - №7. - С. 132-134.]. Відомо, що для покращання результатів хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність кишечнику в ранньому післяопераційному періоді використовують серотоніну адіпінат, який вводять внутрішньовенне по 10мг 2-3 рази на добу до відновлення моторики кишечнику [Лупальцов В.И., Сенников И.А., Ягнюк А.И., Шарко С.В. Улучшение результатов хирургического лечения больных с острой непроходимостью кишечника // Клінічна хірургія. - 2000. - №11. - С.8-9.]. Останнього часу виявлено значення процесу перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), який лежить в основі життєдіяльності організму і порушення якого є одним із патогенетичних механізмів формування захворювань кишечнику. Тому, для регуляції процесів ПОЛ та антиоксидантної активності рекомендують вводити в базисну терапію антиоксиданти. Так, наприклад, відомий спосіб лікування патології кишечнику, коли в базисну терапію вводять антиоксидант рослинного походження альтан в дозі 60мг/добу курсом до усунення клінічних проявів захворювання [Плуженко И.М. Процессы перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты в норме и при патологии кишечника // Экспериментальная и клиническая медицина. -2000. -№1.- С. 19-21.]. Відомо також використання препаратів з антигіпоксантними і антиоксидантними властивостями в комплексній терапії функціональної непрохідності травного каналу. До комплексу лікування включали ліпін-природний фосфотидилхолін, який має антигіпоксичну дію, інгібує процеси ПОЛ, активує антиоксидантну систему та запобігає пригніченню енергетичного метаболізму клітин. Препарат вводять внутрішньовенно в дозі 15мг/кг маси тіла хворого, поділяючи добову дозу на два введення [Разумний П.К. Роль вільнорадикальних механізмів у виникненні функціональної непрохідності травного каналу при перитоніті та їх корекція // Клінічна хірургія. - 1999. №3. - С. 11-12.]. Даний спосіб лікування функціональної непрохідності взято за найближчий аналог до того, що заявляється за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу засобів для лікування хворих з функціональною кишковою непрохідністю. Задача, яку покладено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі лікування хворих з функціональною кишковою непрохідністю, що включає введення в базисну терапію лікарських засобів, які регулюють процеси перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної активності, згідно з корисною моделлю, в як лікарський засіб з такими властивостям вводять a-токоферолу ацетат курсом до нормалізації клініки, починаючи з першої доби після діагностування кишкової непрохідності. Позитивний ефект корисної моделі, що заявляється, полягає в тому, що введення a-токоферолу ацетату в комплекс лікувальних заходів вже в першу добу післяопераційного терміну дозволяє підвищити захисний антиоксидантний потенціал організму хворого, що дозволяє попередити мембранно-деструктивні та дистрофічні процеси в стінці кишки та в паренхімі печінки і тим самим знизити або й усунути ступінь патологічних процесів, які виникають при функціональній кишкові непрохідності. Спосіб виконують наступним чином: В післяопераційному терміну в комплекс лікувальних заходів вводять a-токоферолу ацетат курсом до нормалізації клініки, починаючи з першої доби після діагностування кишкової непрохідності. Ефективність способу ілюструє наступний приклад його клінічного використання. Приклад. Хвора О., 24 роки, оперована в ургентному порядку з приводу гангренозно-перфоративного апендициту, місцевого фібрінозного перитоніту. Операція - апендектомія, дренування черевної порожнини. В післяопераційному терміну призначено лікування: інфузійна терапія (0,9% розчин NaCl 800мл/доб.); дезінтоксикаційна (реосорбілакт 200мл); антибактеріальна (церотріаксон 1гр 2 рази на добу, метрогіл 100мг 2 рази на добу); знеболююча (кеторон 1мл 3 рази на добу). На тлі лікування, яке проводилося, на третю добу хвора почала скаржитись на нудоту, блювоту, здуття черева. У зв'язку з підозрою на розвиток у хворої динамічної кишкової непрохідності виконана рентгенографія органів черевної порожнини. Виявлені рівні рідини (чаші Клойбера), "арки" - діагноз підтвердився. В базову схему лікування включили препарат 30% розчин a-токоферолу ацетату 50мг/кг/доб. Перистальтика кишечнику відновлена на 5-у добу після операції, відійшли гази. В задовільному стані хвора виписана на 10-у добу.