Спосіб лікування агрипнії, епілептичного синдрому та патологічного потягу до алкоголю в стані відміни при синдромі алкогольної залежності

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до наркології і може бути використана для купірування агрипничного та епілептичного синдромів, ліквідації патологічного потягу до спиртних напоїв і фізичної залежності, як швидка допомога в тяжкому стані абстиненції та запобігання судом і психотичних ускладнень. Одним із актуальних питань наркології є надання швидкої допомоги хворим з алкогольною залежністю в стані абстиненції. Серед ускладнень синдрому алкогольної залежності важко переносяться хворими порушення сну та виникнення епілептичного синдрому, якими нерідко дебютують алкогольні психози. Синдром відміни без ускладнень (F-10.30) та синдром відміни з судомами (F-10.31) формується після тривалого зловживання спиртними напоями, виникає після припинення вживання алкоголю і супроводжується різними симптомами психічного та фізичного характеру. Відомим є застосування препаратів барбітурової кислоти, а саме фенобарбіталу [М.Д. Машковский "Лекарственные средства". Часть 1. С.24], який широко застосовувався і застосовується при лікуванні важкого алкогольного абстинентного синдрому, як симптоматичний (синдромологічний) засіб полегшення стану хворих в період похмілля для покращення сну, зменшення почуття тривоги і безсоння, та для боротьби з епілептичним синдромом внаслідок його значного протисудомного впливу, снодійного ефекту та пом'якшення проявів алкогольного похмільного синдрому [Ю.П. Сиволап, Β.Α. Савченков, "Фармакотерапія в наркології". Μ. "Медицина", 2000. -352с.]. Недоліком застосування фенобарбіталу є його висока аддитивна спроможність. Навіть при лікуванні епілепсії потрібне послідовне літичне зменшення дози при відміні фенобарбіталу. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб медикаментозного лікування синдрому відміни, при якому надають перевагу бензодиазепінам, антидепресантам, нейролептикам, антиконвульсантам, препаратам барбітурової кислоти, ноотропам, препаратам ГОМК та ГАМК, вітамінотерапії, анксиолітікам, засобам детоксикації тощо. [Сиропятов О.Г., Дзеружинська Η.Α., "Патогенез и биологическое лечение алкоголизма" (Пособие для врачей). К.: УВМА, 2000. -46с.]. Лікарська практика свідчить про необхідність вельми широкого застосування фармакологічних препаратів в лікуванні синдрому залежності від алкоголю, в тому числі і синдрому відміни [Морозов Г.В., Іванец М.М., 1983; Ентін Г.М., 1990; Гофман А.Г., Александров Н.В., 1991; Weddington W. W., 1992]. Обґрунтовано та апробовано застосування психотропних засобів та інших препаратів для купірування синдрому відміни, його ускладнень та первинного потягу до алкоголю. Недоліки лікування пов'язані з раннім поверненням хворих до вживання алкоголю. Необхідність розширення арсеналу психотропних засобів та інших препаратів диктує винаходити та пропонувати нові засоби для полегшення стану хворих при синдромі відміни та його ускладнень. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування агрипнії, епілептичного синдрому та патологічного потягу до алкоголю в стані відміни при синдромі алкогольної залежності, в якому за рахунок зміни використовуваного препарату відбувається запобігання повернення хворих до прийому алкоголю в стані синдрому відміни, внаслідок пом'якшення проявів похмільного синдрому, відновлення сну, полегшення вегетативного стану, ліквідації патологічного потягу до алкоголю, загального заспокоєння, запобігання алкогольної епілепсії та профілактика психотичних ускладнень. Поставлена задача вирішується в способі лікування агрипнії, епілептичного синдрому та патологічного потягу до алкоголю в стані відміни при синдромі алкогольної залежності шляхом використання комплексної терапії згідно з корисною моделлю, додатково здійснюють прийом усередину per os або per rectum хлоралгідрату 2г, переважно на ніч в розчиненому стані з обволікаючими речовинами від одного до трьох разів на день, протягом однієї - двох діб. Хлоралгідрат, (Chlorali hydras), 2,2,2-трихлоретандиол-1,1 (М.Д. Машковский. Часть 1. с.31), представляє собою снодійний засіб аліфатичного ряду як заспокійливий, снодійний та протисудомний засіб. Список Б. Форма випуску - порошок. Вища доза: разова - 2г, за добу - 6г. Ефективність пропонованого засобу ілюструють наступні клінічні приклади. Приклад № 1: чоловік, 1972 року народження, протягом 12 років зловживав спиртними напоями, сформувались запої до місяця. Останні п'ять років вживав алкоголь щодня. Якщо не прийме спиртне, розвивались приступи епілепсії. На прийом прийшов разом з матір'ю. Вранці не похмелився, бо треба було йти до лікаря. Скаржився на нудоту, блювання, тремтіння рук і всього тіла, відсутність апетиту, сильний потяг до алкоголю, головний біль, страх, що відбудеться приступ епілепсії, тривогу. При обстеженні АД 185/115, пульс 128 ударів за хвилину, позиви до блювання, гикавка, загальне тремтіння, загальний гіпергідроз. 2г хлоралгідрату були розведені в 50г розчину крохмалю і введені per rectum, після чого був введений 2,5% розчин аміназину внутрішньом'язово, дано дві пляшечки по 2,0 хлоралгідрату в розчині крохмалю додому, для повторного прийому разом з двома драже по 0,1 аміназину. Наступного дня прийшов з матір'ю, розповів, що вже по дорозі до дому захотілося спати, зникли блювота і гикавка. Потягу до алкоголю майже не було. Прийшовши додому ліг спати. Прокинувся через п'ять годин, попоїв "супчику". Приступів епілепсії не було. Хотілось полежати і нікуди не йти. Потім випив одну з виданих пляшечок розчину крохмалю з 2,0 хлоралгідрату і одну драже аміназину. Знову заснув десь через півгодини. Проспав до 23 години. Випив два курячих яйця, попив чаю з медом та лимоном, бо пересохло у роті. Оскільки на собі відчув полегшення від прийому ліків, охоче прийняв розчин крохмалю з 2,0 хлоралгідрату та одну драже 0,1 аміназину. Прокинувся вранці відпочивши. Поснідав вареними курячими яйцями, попив чаю і пішов на прийом до лікаря. Потяг до алкоголю заперечує. Задоволений результатом лікування, вдячний лікарю. Висловлює побоювання виникнення приступів епілепсії. АД 140/100, пульс 98 ударів, в задовільному стані. Дано карбомазепіну для прийому вранці, а на ніч дві пляшечки по 2,0 хлоралгідрату в розчині крохмалю. На третій день повернув одну пляшечку не використаною. За домовленістю з пацієнтом для профілактики приступів рекомендовано продовжувати прийом карбомазепіну вранці. Стан повністю задовільний. Приклад №2: жінка, 1968р. народження, зловживала спиртним понад десять років, сформувався синдром залежності від алкоголю, лікувалась неодноразово. На прийом прийшла у супроводі чоловіка з розвиненим синдромом відміни, розгорнутими вегетативними порушеннями, стійким потягом до алкоголю, нудотою, відразою до їжі, заклопотана своїм станом. Після прийому 2,0 хлоралгідрату в розчині крохмалю був введений аміназин 2,5% - 2мл. внутрішньом'язово. На ніч було дано дві пляшечки розчину хлоралгідрату по 2.0. До дому ледве встигли доїхати, засипала в машині. Проспала до двох годин ночі. Сходила в туалет, потім випила вміст однієї пляшечки з хлоралгідратом і знову заснула. Вранці поснідала, задоволена своїм станом і тим, що так швидко позбавилась потягу до спиртного. Одну пляшечку з крохмальним розчином 2,0 хлоралгідрату попросила залишити собі "на всяк випадок". Проведено 17 застосувань хлоралгідрату хворим, залежним від алкоголю в стані відміни з різними ступенями абстинентного синдрому, переважно помірної та тяжкої течії. У всіх хворих прийом хлоралгідрату значно полегшував загальний стан, викликав оптимізм і задоволення проведеним лікуванням, швидкою ліквідацією потягу до алкоголю, заспокійливим, снодійним ефектом та швидким відновленням працездатності. В разі тяжкої течії синдрому відміни хлоралгідрат застосовувався в комбінації з аміназином ін'єкційно або внутрішньо. В трьох випадках крохмальний розчин хлоралгідрату застосовувався в мікроклізмах, коли хворі не могли прийняти цей розчин усередину, внаслідок блювоти чи тяжкої нудоти. В одному разі жінка, 42 років, після прийому на ніч крохмального розчину 2,0 хлоралгідрату не змогла заспокоїтись та заснути протягом 30-40 хвилин, тому вона сама прийняла ще одну пляшечку 2,0 хлоралгідрату, після чого заснула через 15 хвилин. Тобто, протягом 45-55 хвилин вона прийняла 4,0 хлоралгідрату без всякого ускладнення і без будь яких побічних дій.