Спосіб хірургічного лікування андрогенозалежної алопеції

Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, точніше пластичної та реконструктивної хірургії, і призначена для лікування андрогензалежної алопеціі (АА). Андрогензалежною вважають алопецію, що асоціюється з підвищеною чутливістю волосяних фолікулів до чоловічого статевого гормону дигідротестостерону і, як наслідок, зі зниженим іх кровопостачанням. Лікування андрогензалежноі алопеціі залишається актуальною проблемою сучасної дерматології, а також пластичної, реконструктивної і естетичної хірургії. Більш то го, останнім часом спостерігається зростання частоти андрогензалежної алопеції, як у чоловіків, так і у жінок. Медикаментозні та апаратні методи лікування андрогензалежної алопеції дають нестійкий результат, хоча тривалість курсів лікування достатньо велика. Це проявляється тим, що хвороба рецидивує або прогресує при перериванні лікування. Особливе місце серед методів лікування андрогензалежної алопеції посідає хірургічний, який останніми роками здобуває все більшу поширеність. В хірургії андрогензалежної алопеції втілені: а) хірур гічні методи (метод редукції скальпу, екстендерна пластика скальпу, метод дозованої дермотензії) та б) мікрохірургічний метод (мікротрансплантація волосся). Хірургічні методи дають можливість ліквідувати значні площі андрогензалежноі алопеції, проте мають такі суттєві недоліки, як значний інтраопераційний травматизм, спотворення природного кута росту волосся, вимагають використання в більшості випадків загальної анестезії, не дають можливості відновити волосяний покрив голови на 100%, при використанні хірургічних методик залишаються значні післяопераційні рубці [1]. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лікування андрогензалежної алопеції, в основі якого лежить мікротрансплантація волосся [2]. Спосіб побудований на теорії генетичної детермінованості АА. Для відновлення втраченого андрогенчутливого волосся використовується андрогеннечутливе волосся, яке отримують з донорських ділянок волосяного покриву голови (потиличної та скроневої ділянок), для чого виконують передопераційну розмітку донорської та реципієнтної зон 3 викроєного первинного донорського клаптя середньої площі 14см 2 під оптичним збільшенням Х2 отримують менші клапті, які містять 5-6 волосяних цибулини (макроклапті), 3-4 волосяних цибулини (мініклапті), 1-2 волосяних цибулини (мікроклапті). Донорські клапті малих розмірів імплантують в зону облисіння (реципієнтну зону) в мікронадрізи, створені мікрохірургічною голкою Nokor 18G. Цей спосіб відновлення волосяного покриву голови є об'єктивно кращим за традиційні хірургічні методи дермопластики. Він дозволяє, одномоментно пересаджуючи до 1000-2000 волосяних фолікулів, коригувати більші (500-600см 2), ніж за традиційною хірургічною дермопластикою, площі андрогензалежної алопеції, дає менший інтраопераційний травматизм, виконується під місцевою анестезією, має коротший післяопераційний період реабілітації, не залишає після себе помітних післяопераційних рубців. Проте цей спосіб потребує 5-6 етапів пересадки волосся для створення густини пересадженого волосся, рівної 70-80% нормальної густини волосся. Лікування способом мікротрансплантації волосся має значну тривалість (3 роки). Максимальна густина волосся, яка може бути досягнута з допомогою методу мікротрансплантації волосся, становить 35-40 волосяних фолікулів на 1см 2 (в нормі - близько 120-140 фолікулів на 1см 2). Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в підвищенні ефективності хірургічного лікування АА шля хом використання фолікулярної мікротрансплантації волосся. Технічний результат від впровадження запропонованого способу буде полягати у збільшенні максимальної густини одномоментно пересадженого волосся і зменшенні кількості етапів операції, необхідних для досягнення оптимального естетичного ефекту лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування АА, який включає передопераційну розмітку донорської та реципієнтної зон, викроювання первинного клаптя з донорської зони, його поділ на клапті менших розмірів, виконання мікронадрізів в реципієнтній зоні та імплантацію отриманих клаптів в мікронадрізи реципієнтної зони, згідно корисної, моделі, поділ первинного клаптя на клапті менших розмірів здійснюють за допомогою стереомікроскопу зі збільшенням X10, клапті менших розмірів виділяють з первинного клаптя, зберігаючи морфофункціональні одиниці волосяного покриву, притаманні донорській зоні, а виконання мікро-надрізів в реципієнтній зоні виконують за допомогою мікрохірургічного скальпеля з кутом леза 15-45°. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є здійснення хірургічного лікування АА на більш тонкому рівні, що забезпечується використанням стереомікроскопу зі збільшенням Х10 та мікрохірургічного скальпеля з кутом леза 15-45°. Це дозволяє, з одного боку, приблизно на третину збільшити кількість волосяних фолікулів, які отримують з одиниці площі донорської зони, а, з другого боку, підвищити майже вдвоє густину імплантації волосся в реципієнтній зоні. Як наслідок, результати хірургічного лікування АА на макрорівні значно покращуються. За відомими літературними даними такий спосіб хірургічного лікування АА невідомий. Запропонований спосіб хірургічного лікування АА здійснюється наступним чином. В донорській зоні проводять оцінку густини волосся за методикою денситометрії волосистого покрову голови. При плануванні передньої лінії пересадженого волосся в лобній зоні центральну точку розміщують по серединній лінії обличчя на відстані 8см від лінії, яка з'єднує брови. Симетричні скроневі точки розміщують на 1,5-2,0см вище положення центральної точки. З'єднують центральну та скроневі точки заокругленою лінією, отримуючи природну зрілу лінію волосся. Далі проводять розмітку донорського клаптя, довжина якого в донорській зоні становить в середньому 14-15см, ширина - 1,0-1,5см. Місцеве знеболення реципієнтної та донорської зон проводять розчином Ультракаїну ДС форте 1:100000. Після інфільтраційної анестезії проводять гідропрепарування клаптя в донорській зоні введенням розчину анестетика в простір між підшкірною жировою клітковиною та апоневротичним шоломом. Еліпсовидним розрізом розтинають шкіру до поверхневої фасції, орієнтуючи напрям надрізу паралельно росту волосся. Виділений з донорської зони первинний клапоть поміщають в фізіологічний розчин з температурою 0°С. Гемостаз донорської операційної рани здійснюють тільки на рівні крупних судин, залишаючи інтактними дрібні субдермальні судини. Після гемостазу операційну рану зашивають монофіламентним шовним матеріалом розміром 4,0 з формуванням обвивного дермального шва. На підшкірну жирову клітковину накладають опорні шви, використовуючи шовний матеріал, що розсмоктується, розміром 4,0. Весь процес нарізки клаптів проводять під стереомікроскопом із збільшенням X10. Клапті менших розмірів виділяють з первинного клаптя, зберігаючи морфофункціональні одиниці волосяного покриву, притаманні донорській зоні. Тканину навколо фолікулів максимально видаляють, залишаючи компоненти морфофункціональної одиниці: 1-4 термінальних фолікулів, 1-2 веллус (пушкові) волосини, сальні залози, м'яз, нервові волокна, кровоносні судини, тонке кільце колагену, яке розміщується навколо з'єднання (perifolliculum). Таке збільшення дозволяє чітко візуалізувати всі компоненти морфофункціональної одиниці, що мінімізує травмування донорських фолікулів і сприяє їх кращому приживленню в реципієнтній зоні. Клаптям з однією волосиною надають форму циліндра, а клаптям з декількома волосинами надають форму цибулини або краплі. Отримані мікроклапті до моменту посадки консервують в фізіологічному розчині з температурою 0°С. Для створення мікронадрізів в реципієнтній зоні використовують мікрохірургічний скальпель з кутами леза 15, 30, 45 градусів. Кут леза скальпеля, що використовується, вибирають відповідно до кута росту волосся в реципієнтній зоні. Кути леза мікрохірургічного скальпеля 15-45° охоплюють весь діапазон кутів природного росту волосся. Надріз мікроскальпелем в реципієнтній зоні проводять на глибину 5-6мм. В створені мікроскальпелем надрізи імплантують отримані з донорської зони морфофункціональні одиниці. При імплантації морфофункціональних одиниць використовують 2 офтальмологічних пінцети. Малюнку посадки волосся в реципієнтну зону надають ромбічного вигляду. Відстань між пересадженими клаптями витримують однаковою. Метод дозволяє за одну операцію створити густину волосся 60-80 волосяних фолікулів на 1см 2. Отже, запропонований спосіб дозволяє приблизно на третину збільшити кількість волосяних фолікулів, які отримують з одиниці площі донорської зони, а, з другого боку, підвищити майже вдвоє густину імплантації волосся в реципієнтній зоні. Конкретний приклад втілення Хворий В., 44 роки, амбулаторна карта №623, поступив у відділення пластичної та реконструктивної хір ургії МНПО „МЕДБУД" 16 січня 2000 року зі скаргами на втрату волосся в лобній, середньопроборній та вертексній зоні впродовж 10 років. На протязі останнього року випадіння волосся не відмічав. Медикаментозна терапія препаратом "Рогейн" (UpJohn) суттєвого результату не принесла. Під час обстеження в лобній, середньопроборній та вертексній зонах виявлена алопеція загальною площею 130см 2. В зоні алопеціі явищ запалення не виявлено. Встановлений діагноз: „Андрогензалежна алопеція V класу". 20 січня 2000 року під комбінованою анестезією після попередньої розмітки проведена мікрохірургічна пересадка 1500 морфофункціональних одиниць в зону АА. Через 6 місяців після першої операції проведено другий етап пересадки волосся в зону АА (пересаджено ще 1500 морфофункціональних одиниць). В роботі використаний стереомікроскоп Х10 фірми "Олімпус". Післяопераційний період 2-ох етапів пересадки волосся протікав без ускладнень. Проростання 90% пересадженого спостерігали протягом 17 місяців після операції. Отримали густину пересадженого волосся, рівну 70% нормальної густини волосся пацієнта (85 волосяних фолікулів на 1см 2). За період з 2000 по 2004 рік у відділенні пластичної та реконструктивної хірургії МНПО "Медбуд" запропонований спосіб лікування було застосовано у 60 пацієнтах, у яких було встановлено діагноз АА. Дані результатів лікування реєструвались за допомогою цифрових знімків, виконаних на цифровій камері фірми „Canon" та фотознімків виконаних на кольоровій плівці Kodak. Запропонованим способом лікування досягнуто: а) зменшення кількості етапів, необхідних для корекції АА з 5-6 при використанні способу прототипу, до 1-2; б)зменшення операційної травми в донорській зоні на 30%; в) зменшення строків лікування АА втричі; г) збільшення натуральності досягнутого ефекту пересадки волосся. Спосіб-прототип є менш ефективним щодо лікування АА. Література: 1. Seery G.E. Galea fixation in alopecia reduction surgery // Dermatol Surg. - 2001. V.27 (11). - P.931-8. 2. Валіхновський Р.Л. Особливості хір ургічної те хніки при мікротрансплантаціях волосся // Трансплантологія. 2005. - Т.8, №1. - С.87-89.