Процес пластики аорти

Процес пластики аорти, що включає виділення аорти нижче ниркових артерій, виділення і пе рев'язування спінальних артерій, розтин аорти, ушивання протеза І зміцнення анастомозу, який відрізняється тим, що додатково заводять фрагмент сітки під аорту і фіксують його по краях, розтин аорти виконують в подовжньому напрямі на величину діаметра протеза, протез ушивають «кінець в бік», а зміцнення анастомозу здійснюють, фіксуючи сітку крізним швом через аорту і протез, при цьому фрагмент сітки вибирають дещо більшим від артерютомної рани. Корисна модель відноситься до судинної хірурги та може знайти застосування в оперативному лікуванні несправжніх аневризм анастомозів після реконструктивних операцій. Розвиток несправжніх аневризм анастомозів може виникати внаслідок витончення стінки судин, втомлюваність протеза, інфекції анастомозу, технічних погрішностей операції, гіпертонічна хвороба, механічних травм і т.п. Однією із проблем реконструктивних операцій при несправжніх аневризмах анастомозів являється адаптація реконструйованих судин та експлантатів, а також техніка судинного шва. Відомий процес пластики аорти при аневризмах її висхідного відділу, описаний в книзі Ю.В.Білова [Руководство по сосудистой хирургии с атласом оперативной техники; см. М. - 2000 С.316-317]. Він складається у виділенні аорти, її розтинання, вшивання протеза та укріплення анастомоза. Розтин аорти виконують на величину довжини аневризми При цьому саму аневризму розтинають в подовжньому напрямку, а її краї поперечними розрізами зверху та знизу. Протез вшивають «кінець-в-кінець» відокремленими Ппод/бними швами, а укріплення анастомозу виконують швами на тефлонових прокладках. Вказаний процес дозволяє трохи укріпити анастомоз, виключивши можливість прорізування нитками стінок аорти. Анастомоз також герметизується, що виключає можливість кровотечі. Але кріпкість самого анастомозу залишається недостатньою, так як фіксацію тефлонових прокладок виконують до витончених стінок аорти. Слід також згадати відносну грубість матеріалу синтетичного протезу, зближення з яким витончених стінок аорти збільшує імовірність розривання останніх. З відомих процесів пластики аорти найбільш близьким до корисної моделі по технічній суті та досягненні результату являється рішення, описане в дисертації Левчука А.Я на здобуття вченої степені кандидата мед наук [див. Автореферат дис. канд. мед, наук. - К - НДІ клін. та експер. хірургії1990. - С.18]. Процес включає виділення аорти нижче артерій нирок, виділення і перев'язування спінальних артерій, розтин аорти, вшивання протезу і укріплення анастомозу. При цьому укріплення анастомозу виконують, заводячи під аорту сегмент синтетичного протезу, розсічений в довжину та надіваючи його поверх анастомозу у вигляді муфти. Краї сегменту фіксують швами. До недоліків вказаного процесу відноситься на сам перед вірогідність інфікування протезу та закріпляючої муфти. Небезпечність Інфікування виникає внаслідок використання неякісного матеріалу для виготовлення протезу фторлон-лавсану, який немає захисного прошарку від інфекції' і представляє сприятливі умови до розвитку інфекції Слід також відмітити імовірність зміщення вільно розміщеної муфти відносно анастомозу і тим самим зниженням його надійності. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого процесу, в якому забезпечуються виключення імовірності інфікування при одночасному підвищенні надійності анастомозу за рахунок сумісного укріплення як стінки аорти, так і анастомозу хірургічною інфекційно ю N» 7745 нейтральною сіткою. Це дозволяє виключити виникнення ускладнень і, в кінцевому рахунку покращити якість лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в процес пластики аорти, включаючи виділення аорти нижче ниркових артерій, виділення і перев'язування спінальних артерій, розтин аорти, вшивання протезу та укріплення анастомозу, відповідно до корисної' моделі додатково заводять фрагмент сітки під аорту і фіксують ЇЇ по краям. Розтин аорти виконують в повздовжньому напрямку на величину протезу Протез вшивають «кінець-в-бік», а укріплення анастомозу виконують фіксуючи сітку наскрізним швом через аорту і протез При цьому фрагмент сітки вибирають трохи більше артеріотомної рани Введення в склад процесу нових операцій (укріплення анастомозу сіткою і фіксації наскрізним швом) і вибір матеріалу сітки забезпечують як укріплення стінок аорти, так і виключення інфікування цієї сітки Заявнику невідомі приклади запровадження сумісного укріплення анастомозу і стінки аорти інфекційно-нейтральної сітки і фіксації наскрізним швом. Приклад виконання корисної моделі ілюстровані малюнками на яких зображено1 Фіг. 1 - процес пластики аорти, момент розтину аорти; Фіг.2 - теж, момент підведення сітки та зшивання її по краям; Фіг.З - теж, момент фіксації проксимального анастомозу, Фіг.4 - теж, момент завершення операції, анастомоз закріплений. Докладний опис даного процесу сумісно з при кладом його конкретного виконання. Процес може бути реалізований слідуючим чином. Виділяють аорту 1 нижче ниркових артерій 2, наприклад, на рівні нижньої брижової артерії (на Фіг. не показано). Виділяють та перев'язують спінальні артерії З Накладають зажими 4 нижче ниркових артерій І 2 вище біфуркації. Виконують аортотомію, при цьому розріз аорти 1 виконують повздовжньому напрямку на величину діаметру протезу 5. Підводять фрагмент сітки 6 під аорту 1 та фіксують її краї друг до друга, при цьому розміри фрагменту сітки 6 використовують трохи більшою чим артерютомна рана (звичайно 0,5см). В своїй роботі автор використовує проленову сітку в зв'язку з її високою міцністю (14кг/см2). До країв рани П-подібними швами фіксують протез 5 в положенні «кінець-вбік» і прошивають через всі прошарки (сітка 6 аорта 1 - протез 5 або навпаки) обвивними швами. Використання заявочного рішення в порівнянні зі всіма відомими засобами аналогічного призначення забезпечує наступні переваги: - зниження вірогідність інфекції; - простоту накладення сітки; - укріплення стонченої стінки аорти; - укріплення області анастомозу аорти і протеза, зменшення вірогідності прорізування швів і розвитку кровотечі в найближчому післяопераційному періоді; - фіксування сітки одночасно у момент виконання анастомозу; - профілактику утворення несправжніх аневризм в області анастомозу; - профілактику стончуваної стінки і утворення аневризми аорти вище- і нижче лежачих відділів області анастомозу. J J Комп'ютерна верстка В. Мацело І І Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вуп. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 0368Q, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601