Спосіб остеосинтезу металевим стрижнем

Спосіб остеосинтезу металевим стрижнем шляхом його з'єднання із шурупами, загвинченими в кістку по обидві сторони від перелому, який відрізняється тим, що шурупи і стрижень підводяться до місця перелому шляхом проколів м'яких тканин Пропонуєма корисна модель відноситься до медицини, а саме до ортопедії і травматології, і може бути використана для остеосинтезу переломів плоских кісток за допомогою металевого стрижня. Відомий прототип - спосіб остеосинтезу металевим стрижнем шляхом його з'єднання із шурупами, загвинченими в кісту по обидві сторони перелому. Він полягає в тому, що під час операції здійснюється розсічення м'яких тканин над ділянкою майбутнього укручення шурупів по (1,5-^І-см кожен розріз), укручення їх у кістку, формування підшкірного каналу між шурупами і наступного проведення через нього металевого стрижня, кінці якого закріплюються притискними гайками до закручених в кістку шурупів. Операційні рани м'яких тканин зашиваються (1, 2). До істотних недоліків прототипу відносяться наступні. Виконання остеосинтезу за описаною методикою вимагає розсічення м'яких тканин з метою оголення ділянки кістки на місці передбачуваного розташування шурупів, а, після їх закріплення, зшивання м'яких тканин Це вимагає додаткових витрат часу на операцію, перев'язних засобів, інструментарію, і т.п. Нанесення рани м'яких тканин приводить до збільшення обсягу операції' і травми. Велика площа травмованих м'яких тканин підсилює больовий синдром у післяопераційному періоді, збільшує ризик розвитку післяопераційних ускладнень, зокрема больового синдрому, кровотечі, нагноєння в рані. Умови для зрощення переломів зломів в умовах великої рани м'яких тканин значно погіршуються. В основу пропонуємої корисної моделі поставлена задача створення такого способу остеосинтезу металевим стрижнем, який би не вимагав великих розрізів м'яких тканин, і, отже, був би позбавлений вищевказаних недоліків прототипу. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб остеосинтезу металевим стрижнем шляхом його з'єднання із шурупами, загвинченими в кістку по обидві сторони перелому, здійснюється таким чином, що шурупи і стрижень підводяться до місця перелому шляхом проколів м'яких тканин. Спосіб здійснюється таким чином. 1. Поруч з місцем перелому робиться прокол м'яких тканин допомогою троакара. 2 3 троакара витягається його стилєт і через гільзу до кістки підводиться шуруп із притискною шайбою. 3. Шуруп загвинчується за допомогою викрутки в кісту (не на всю довжину), гільза троакара не витягається (Фіг 1) 4. Ту ж саму маніпуляцію роблять по іншу сторону місця перелому (Фіг.2). 5. Через окремий прокоп м'яких тканин: уводиться металевий стрижень так, щоб він був притиснутий до бічних поверхонь виступаючих над поверхнею кістки фрагментів загвинчених у кістку шурупів. 6. Через троакарні гільзи, залишені в м'яких тканинах у місцях загвинчених, у кістку шурупів, робиться догвинчування шурупів, чим досягається закріплення стрижня (Фіг.З) 7. Троакарні гільзи витягаються. Таким чином, спосіб остеосинтезу металевим CM 00 7824 Апробація пристрою зроблена на трупному матеріалі, а також в умовах клінік Донецької обласної травматологічної лікарні, де були підтверджені її висока ефективність, простота застосування, атравматичність. Джерела інформації, прийняті в увагу при експертизі; М. Мюллер, М. Алльговер, Р. Шнайдер, X Виллинеггер «Пособие по внутреннему остеосинтезу.«; Springer-Verlag Берлин - Гейдельберг Нью-Йорк -Лондон - Париж - Токио - Гонконг - Барселона - Будапешт - Москва 1996г. «Экспериментальная разработка и клиническое, применение минимально инвазивной внутренней стержневой фиксации тазового кольца» В.М. Шаповалов, А К. Дудаев, А.В. Дыдыкин "Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова." 2001, №4 стрижнем шляхом його з'єднання із шурупами, загвинченими в кістку з обох сторін перелому, при якому шурупи і стрижень підводяться до місця перелому шляхом проколів м'яких тканин, усуває недоліки прототипу, а саме - дозволяє провести і фіксувати стрижень над місцем перелому шурупами, загвинченими в кістку через проколи м'яких тканин без їхнього ро'зсічення Отже, тим самим зменшуються витрати часу на операцію, перев'язних засобів, інструментарію, і т п. Тим, що виробляється прокол, а не розсічення м'яких тканин забезпечується мінімальний обсяг операції і травми, знижується больовий синдром у післяопераційному періоді, ризик розвитку післяопераційних ускладнень, зокрема больового синдрому, кровотечі, нагноєння в рані Умови для зрощення переломів при проколі, на відміну від рани м'яких тканин, значно поліпшуються. ФІГ.1 Фіг.2 Фіг.З Комп'ютерна верстка В. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вуп. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601