Фітозасіб з активністю щодо вірусу кліщового енцефаліту

Застосування екстракту герані лучної (Geranium pratense) як фітозасобу, активного щодо вірусу кліщового енцефаліту. Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до засобів боротьби з інфекційними хворобами, і може бути використана для профілактики і лікування вірусної інфекції, викликаної" вірусом кліщового енцефаліту. В літературі описані фітозасоби, отримані з брусниці, чорної смородини, ехінацеї та інших лікарських рослин, які володіють противірусними ефектами щодо вірусів грипу, герпесу, кліщового енцефаліту та інших збудників [1, 2, 3]. Відомо також, що екстракт, виділений з трави видів роду герань, володіє інтерфероніндукуючою активністю [4]. Однак відомостей про те, що даний екстракт проявляє противірусні властивості в літературі не виявлено. В основі корисної моделі поставлено завдання розширення асортименту препаратів, які проявляють противірусну дію, а саме по відношенню до вірусу кліщового енцефаліту. Поставлене завдання вирішується тим, що застосовують екстракт герані лучної (Geranium pratense) в якості фітозасобу, активного щодо вірусу кліщового енцефаліту Екстракт герані лучної одержували за описаним нами способом [4], при якому проводили попереднє подрібнення рослинної сировини та багаторазову екстракцію її гарячою водою у співвідношенні 1:15-1:20 з наступним просвітленням та ліофільним висушуванням кінцевого продукту. Вивчення противірусної активності екстракту герані лучної здійснювали в дослідах на мишах лінії" СВА згідно з вимогами І методами, рекомендованими для оцінки противірусних препаратів [5]. Дослідження проводили на моделі експериментального кліщового енцефаліту, викликаного внутрішньоочеревинним (в/о) введенням мишам штаму Абсеттаров в дозі 40 ЛДбо/О,2мл ФітозасІб застосовували в/о за лікувально-профілактичними схемами, враховуючи його інтерфероніндукуючі властивості [4]. Для порівняльної характеристики і оцінки ефективності досліджуваного екстракту в якості прототипу за характером дії використовували відомий комерційний препарат аналогічного призначення аміксин, який володіє високою індукцією інтерферону та вираженим противірусним ефектом [6]. Аміксин застосовували за найбільш оптимальною для нього схемою введення: перорально в дозі 200мг/кг за 24 год до і через 48 та 120 год після інфікування На кожну експериментальну умову використовували по 24-26 мишей, за якими спостерігали впродовж 21 дня Ефективність препаратів оцінювали за ступенем захисту (в %), що визначали як різницю у виживанні між дослідною та контрольною групами, а також за показником середньої тривалості життя піддослідних тварин у порівнянні з контрольними Статистичну обробку одержаних результатів проводили за методом ФішераСтьюдента [7]. Отримані результати дослідження наведені в таблиці. Із її даних випливає, що за всіма схемами введення досліджуваний фІтозасіб проявляє виражену протективну дію по відношенню до вірусу кліщового енцефаліту. При 3-разовому застосуванні в дозі 50мг/кг даний екстракт викликав противірусну резистентність мишей, що статистичне СО со оо 7833 достовірно (Р>0,01) сягала 34% захисту. У випадку застосування цього засобу у двох дозах (бОмг/кг на 1-е введення і 40мг/кг - на 2 І 3 ведення) летальність тварин знижувалась на 42,3%, що майже рівнозначно активності прототипного препарату аміксину, який в аналогічних умовах досліду захищав 4 4 % тварин. Дещо слабшу противірусну дію рослинний екстракт проявляв при комбінованому застосуванні нижчих доз (відповідно 45 і 30мг/кг), при якому протективний ефект становив 27,5%. Таблиця Противірусна активність екстракту герані та аміксину при експериментальному кліщовомуенцефаліті у мишей Препарати Доза в мг/кг 50 60 40 45 ЗО Екстракт герані Аміксин Контроль вірусу 200 Схеми в/о введення в годинах до (-) і після (+) інфікування % виживання % захисту Р 50,0 34,0