Спосіб діагностики вульвовагініту у вагітних

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до акушерства, і може бути використана для діагностики вульвовагінітів у вагітних. Так званий неспецифічний кольпіт (вагініт) - найчастіша патологія в загальній акушерсько-гінекологічній практиці. Зараз під цією назвою представлена група захворювань, етіологічна структура яких і патофізіологічні механізми розвитку залишаються не достатньо вивченими. Це є причиною досить частої неефективності лікування, рецидивів захворювання, схильності до хронічного перебігу й можливості значних ускладнень у визначених умовах, насамперед, під час вагітності [С.С. Луб'яна Вагінози та вагініти у вагітних (фактори ризику, патогенез, діагностика й профілактика гестаційних ускладнень): Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.01.01 / Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2001. - 37с]. Діагноз неспецифічного кольпіту може бути поставлений на підставі огляду в дзеркалах. Зазвичай, піхва заповнена різноманітним за консистенцією вмістом, який часто виділяється назовні. Вульвовагініт діагностують при наявності гомогенних вершкоподібних виділень з неприємним запахом, пінястих, тягучи х, молочного кольору та потовщеній, набряклій, гіперемованій слизовій, на якій можуть з'являтися сосочки у вигляді яскраво-червоних маленьких зерняток, які знаходяться над слизовою оболонкою. [Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей. - М.: Медицинское информационное агентство, 1999. - 592с.]. Безперечно, найважливіша роль у розвитку будь-якого запального процесу в організмі належить імунній системі. Так, Л.В. Антонова та співавтори (1996) виявили, що розвиток запальних процесів внутрішніх статеви х органів жінок супроводжується змінами імунологічного стану організму. Зокрема, при вульвовагініті були виявлені такі зміни, як підвищення вмісту Ig A, Ig М, трансферину та реакції гальмування міграції лейкоцитів (РГМЛ). Більш того, автори вважають, що зміни деяких імунологічних показників можуть бути доклінічним початком інфекційнозапального процесу [Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз. - СПб.: OOO "Нева-Люкс", 2001. - С.140-143]. Найбільш точним способом діагностики вульвовагініту є мікробіологічні дослідження. Увесь комплекс мікробіологічних досліджень виконується за єдиним методологічним принципом [Методические рекомендации по микробиологической диагностике заболеваний, вызванных неспорообразующими анаэробными бактериями. Минздрав СССР, 1986]. Нативний матеріал стерильним ватним тампоном розташовують на знежирених предметних скельцях, які після підсихання на повітрі та фіксації в метанолі забарвлюються за Грамом в модифікації Kopeloff N. та Beerman P. для оцінювання бактеріальної флори. При вульвовагініті у виділеннях реєструють велику кількість лейкоцитів (від 30 до 60 і більше), ключові клітини відсутні, але достатньо багато клітин злущеного епітелію піхви [Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз. - СПб.: OOO "Нева-Люкс", 2001. - С.88-94]. Зазначений спосіб діагностики вульвовагінітів є найбільш близьким до того, що заявляється по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано за найближчий аналог. Мікроскопія вологих мазків є ефективним методом діагностики. Чуттєвість цього методу складає 40-80% [Современные методы диагностики, терапии и профилактики ИППП. - Сборник материалов рабочих совещаний дерматовенерологов и акушеров-гинекологов 1999-2000гг. - С.5]. Але не зважаючи на досить високу чуттєвість методу найближчого аналогу, він не дозволяє виявити доклінічну стадію захворювання, своєчасно розпочати лікування та попередити хронізацію процесу. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності діагностики вульвовагінітів у вагітних шля хом діагностики цієї патології ще на доклінічному етапі. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики вульвовагініту у вагітни х, який включає цитологічне дослідження зразка біологічної рідини, згідно з корисною моделлю, досліджують пробу венозної крові та виявляють в ній мононуклеарні клітини з ознаками апоптозу, визначають їх кількість та порівнюють з нормою, якщо їх кількість більша за норму в 2 та більше разів, діагностують вульвовагініт. Позитивний ефект корисної моделі обумовлений тим, що при розвитку неспецифічного кольпіту виникає системність, що призводить до змін цитокінового профілю організму вагітної і змушує клітини входити до апоптозу, тоді як при фізіологічному перебігу вагітності відмічається деактивація апоптотичних процесів у мононуклеарних клітинах периферійної крові. Спосіб виконують наступним чином При контрольному обстеженні вагітної жінки з підозрою на вульвовагініт наряду з традиційними лабораторними дослідженнями, УЗД та бактеріологічними дослідженнями, їй додатково призначають дослідження імунокомпетентних клітин периферичної крові для визначення ступеня та характеру апоптотичних процесів. Для цього вивчають характерні маркери апоптичного процесу з використанням: а) класичних барвників, які ідентифікують фрагментацію ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота (акреділоранж); б) стану рецепторних структур CD95, які ідентифікують ступінь експресії рецептора до ліганда-індуктора апоптозу, зокрема фактору некрозу пухлини (TNF); в) барвника Hoechst (Хехст 33342); г) кількісні значення показників апоптозу встановлюють шляхом порівняння аналогічних з нормою. Вульвовагініт діагностують при збільшенні їх по відношенню до норми в 2 або більше разів. Заявлений спосіб ілюструють такі клінічні приклади: Приклад 1 Вагітна Д., 23 роки, (і/х №1213), госпіталізована до пологового будинку з діагнозом: вагітність 37-38 тижнів. Пологи перші. Анемія. Набряки. Підозра на кольпіт. При дослідженні виділень з піхви мікроскопічне виявлено палички та коки, епітелію 4-6 в п/з, лейкоцити все п/з. При дослідженні мононуклеарів крові вагітної виявлено підвищення CD95 до 30% (при нормі 13,6±2,4%), клітин в апоптозі, що виявлялися за допомогою Хехст 11% (при нормі 5,52±0,2%). Діагноз вульвовагініт. Діагноз підтверджено: за 5 днів було виявлено розвиток клінічних проявів кольпіту. Приклад 2 Вагітна К., 23 роки, (і/х №967), госпіталізована до пологового будинку з діагнозом: вагітність 39-40 тижнів. Пологи перші. Великий плід. Анемія. Підозра на кольпіт. При обстеженні клінічних проявів кольпіту не виявлено. Мікроскопія виділень: слизу багато, епітелію 2-3 в п/з, лейкоцитів 10-15 в п/з, палички. При дослідженні крові на CD95 цей показник перевищував норму в двічі 28%, мононуклеари крові в апоптозі, які виявлялися за допомогою забарвлення Хехст, становили 15%, акридил-оранжем 16%. Діагноз вульвовагініт. Діагноз вульвовагініту підтверджено: клінічна маніфестація за 2 дні.