Апарат сушка-амро для черезкісткового остеосинтезу переломів стегна

Корисна модель належить до медичної техніки, а саме до апаратів для черезкісткового остеосинтезу, які застосовуються у травматології та ортопедії при лікуванні переломів і захворюванні опорно-рухової системи. Відомі апарати для черезкісткового остеосинтезу, в якості позавогнещевих фіксаторів використовуються гладкі спиці, розташовані під кутом один до одного [Сушко Г.С. “Аппарат для чрезкостного остеосинтеза” Ортопед. Травматол. 1977, №2 с. 64-66] Цей прилад має обмежені репозіційні можливості із-за відсутності механізму створення значних корегуючи зусиль, які потрібні для усунення зміщень уламків довгих трубчастих кісток, наприклад, стегна, гомілки, а тому застосовуються при лікуванні дрібних кісток, ключиця, нижня щелепа і тому подібне. Відомий апарат для черезкісткового остеосинтезу, що містить опорну балку і повзун, при чому балка має повздовжню прорізь, а повзун - отвори в кількості не менш двох. Стержнєутримувачі цього апарату виклані у вигляді пластин з отворами для регулюючи х гвинтів, [патент Россії № 11 205143 С 176 кл. А61В17/66 1997] Цей апарат, обраний нами в якості прототипа, має суттєві недоліки пов'язані з тим що опорна балка має на одному кінці наскрізну повздовжню прорізь, а на другому - наскрізні поперечні пази, що послаблює міцність опорної балки, тим більш це стосується поперечних пазів опорної балки. Недоліком відомого апарату є і те що гладкі черезкісткові стержні мають на усьому протязі один діаметр, як у тій частині, що розташовується у кістці, так і в тій частині що залишаються поза нею. В основу корисної моделі поставлене завдання створення апарату для черезкісткового остеосинтезу, який би забезпечував можливість збереження належної міцності конструкції без збільшення її габаритів і усунення усіх видів зміщення уламків, особливо ротаційних. Поставлена мета досягається тим, що в запропонованому апараті для черезкісткового остеосинтезу стегна повзуни мають як найменш по одному взаємно перпендикулярно розташованих один до одного пази: повздовжній і поперечний, які можуть бути в межах одного повзуна, так і окремо на кожному з них, причому поперечний паз розташовується з боку, який має радіально вигнуту поверхню. Опорна балка має отвори, розташовані по повздовжній осі балки, відстань між якими не перевищує довжину повздовжнього пазу повзуна і мають елементи фіксації. Балка має циркулярне розташовані зубці, а повзуни отвір для ключа зубчатої передачі. Стержнєутримувачі виконані складовими з можливістю пересування по повздовжній осі. Черезкісткові стержні виконані з двох частин різного діаметра. Апарат, що заявляється, ілюструється кресленням, на якому зображено загальний вигляд апарату в аксонометричній проекції. Апарат для черезкісткового остеосинтезу має опорну балку 1 і повзуни 2, 3. Один повзун 2 зв'язаний шпилькою 4 з опорним кронштейном 5 на зовнішній поверхні опорної балки 1. Балка 1 являє собою на поперечному розтині циліндричний суцільний або порожнистий прут на одному кінці якого циркулярне розташовані зубці 5, а вздовж повздовжньої вісі балки 1 розташовані різьбові отвори 6 з елементами фіксації 7. Відстань між отворами 6 на балці 1 менша ніж довжина повздовжнього пазу 8 повзуна. Повзуни 2,3 мають повздовжній паз 8, поперечний паз 9 і отвір з ключем 10 для ротаційного переміщення повзуна. Повзуни 2, 3 мають не менш ніж одну пару паралельно розташованих отворів для гвинтів 11 вертикального регулювання . Різьбові гвинти 11 для вертикального регулювання через шарнір 12 і різьбові гвинти 13 горизонтального регулювання сполучені з пластинчатими, стержнєутримувачі 14 через парні скрізні отвори 15, оснащені без різьбовими стержнями 16 мають дві частини різного діаметру. Стержнєутримувачі складаються якнайменше з двох пластин, відстань між отворами на яких є кратною між собою. Пластинчасті стержнєутримувачі 14 мають рухомозв'язані з ними радіально вигнуті пластини 17, вільні кінці яких розташовані взаємно перпендикулярно один до одного. Апарат працює наступним чином. Операцію необхідно виконувати з застосуванням скелетного витяжіння на операційному столі. Під загальним або регіональним знеболюванням і відповідної підготовки операційного поля, у проекції передбаченого проведення гладких перехрещуючись стержнів 16 розташовуємо складаний пластинчатий стержнєутримувач 14. При застосуванні апарат обов'язково повинен бути заздалегідь зібраний з урахуванням клінічної ситуації. Так, при короткому уламку, або остеоеєпіфізіолізі над ним розташовується спарені радіональновигнуті пластини 17 і гладкий стержень просувається наскрізь, а стержні 16 проводяться з утворенням перехрестя. Кількості їх визначається характером локалізацією перелому, а також вагою хворого. Довжина стержнєутримувача 16 шляхом зміщення його пластин і фіксації їх між собою установлюється такою, що забезпечує введення позавогнещевих фіксаторів як найближче до кінців кісткових уламків. Ця можливість розташування позавогнещевих фіксаторів як найближче до кінців уламків забезпечується тим, що відсутність різьби не веде до розтріскування особливо диафизарних частин кісток, при зануренні фіксатора в кістку, як це відбувається при застосуванні нарізних конструкцій. Разом с тим наявність ступінчатого переходу від тої частини, що знаходиться в кістці і позакістковою частиною, яка має більший діаметр дозволяє їй працювати як місце концентрації зусиль направлених повздовж фіксатора 16. Наявність більшого діаметру у позакістковій частини фіксатора 16 дозволяє компенсувати втрату міцності фіксації, обумовлену відстанню від поверхні кістки до зовнішньої опори апарату, а саме, до стержнєутримувачів 14. Таким чином досягається міцність фіксації при зменшеному ризику втрати міцності кістки при розсвердлюванні до великого діаметру. Залишкові зміщення уламків усуваються у такій послідовності. Шляхом обертання гайки на шпильці 4 утворюються дестракційні зусилля що призводить до переміщення повзуна 2 по опорній балці 1 разом з пов'язаними з ним стержнєутримувачами 14 і уламками. При цьому наявність елементу фіксації 7, нерухомо розташованого в балці 1 виключає можливість неконтрольованих ротаційних зміщень повзуна 2. Наявність двох пар взаємно перпендикулярних регульованих різьбових стержнів 11, 14 при обертанні розташованих на них гайок забезпечує усунення відповідних зміщень уламків. Тільки після цього виявляється ротаційні зміщення. При їх наявності шляхом обертання зубчастого ключа 10 усувається цей вид зміщень. Після цього при переломах з правильною поверхнею площини перелому здійснюється поздовжньо, або зустрічно-бокова компресія. При багато уламкових переломах забезпечуються нейтральна стабілізація. В тих випадках, коли репозиція досягнута на операційному столі скелетним витяжінням або іншим способом, апарат використовується для фіксації уламків та підтримання міжфрагментної компресії . Апарат з успіхом застосовується не тільки при лікуванні хворих з диафизарними переломами стегна, або винятково доцільним при навколо суглобових і внутрішньосуглобових переломах.