Процес лікування рубцевого стенозу глотково-стравохідного переходу та стенозу стравоходу середньогрудної локалізації

Процес лікування рубцевого стенозу глотковостравохідного переходу та стенозу стравоходу середи ьо груди нної локалізації, що включає розтин тканин та видалення ураженої рубцевої ділянки з подальшим накладанням швів, який відрізняється тим, що визначають стан ураження стравоходу і за показанням лікування проводять в два етапи - видаляють уражену рубцеву ділянку глотково-стравохідного переходу та накладають анастомоз, а після заживления, проводять бужування "за нитку" середньо-грудного стенозу стравоходу до розміру бужа №38 за шкалою Шар'єра. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до торакапьноі хірургії' і може застосовуватись при лікуванні подвійного рубцевого стенозу з локалізацією в глотково-стравохідному переході та середиьогрудинного відділу стравоходу. Лікувальна тактика при рубцевому стенозі стравоходу як з локалізацією в одному місці так і з подвійною локалізацією залежить від ступеню ураження і в основному зводиться до пластики стравоходу різними відділами кишечника [А.А.Шалимов, В.Ф.Саенко, С.А.Шалимов. Хирургия пищевода. -М.: Медицина.-1975.- С. 125-189.] Відомо І лікування рубцевого стенозу стравоходу шляхом механічного розширення - бужуванням [Пат. №53025А Україна, МПК7 А61В17/00, 2003, Бюл.№1]. Проте пластика стравоходу різними відділами кишечника супроводжується післяопераційними ускладненнями, а то й летальністю, а бужування виконують при незначному ураженні стравоходу. За найближчий аналог взятий процес подвійного лікування рубцевого стенозу стравоходу пластикою, який описаний авторами [пат. №61842А, Україна, МПК7 А61В17/00, 2003, Бюл.№11]. Суть цього методу заключається в пластиці стравоходу при подвійному рубцевому стенозі із застосуванням загрудинної шунтуючої товстокишкової езофа гоп ластики та накладанням анастомозу між товстокишковим трансплантатом і незміненим стравоходом. Даний спосіб є ефективним, дозволяє зберегти незмінний стравохід між стенозами, а товсто кишковии трансплантат знижує ризик некрозу трансплантату. Однак, і в даному способі не виключається ризик тяжких післяопераційних ускладнень та летальності пацієнта. Задачею даної корисної моделі є зменшення тяжких післяопераційних ускладнень та збереження функції природного стравоходу, уникнення летальності пацієнтів за рахунок застосування раціональної тактики лікування подвійного рубцевого стенозу стравоходу з попереднім визначенням стану ураження стравоходу. Поставлена-задача досягається тим, що в процесі лікування рубцевого стенозу глотковостравохідного переходу та стенозу стравоходу се редньо груди нної локалізації, що включає розтин тканин та видалення ураженої рубцевої' ділянки з подальшим накладанням швів, згідно з даною корисною моделлю, визначають стан ураження стравоходу і за показанням лікування проводять в два етапи - видаляють уражену рубцеву ділянку глотково-стравохідного переходу та накладають анастомоз, а після заживления, проводять бужування "за нитку" середньогрудинного стенозу стравоходу до розміру бужа №38 за шкалою Шар'єра. До даного рішення автори прийшли вивчаючи можливість раціональної тактики лікування рубцевих уражень стравоходу після детального обстеження пацієнта. Даний процес лікування дозволяє уникнути тяжких післяопераційних ускладнень, СО ю О) 9531 зберегти функцію природного стравоходу, уникнути летальності пацієнта. Процес здійснюється наступним чином. Хворому після попередньої рентгенологічної верифікації локалізації стриктур та постановки діагнозу рубцевого стенозу глотково-стравохідного переходу та стенозу стравоходу середиьогрудинної локалізації, проводять ендоскопічне дослідження. Прогнозують ефективність проведення бужування стенозу стравоходу середньогрудинної локалізації. При виявленні повного рубцевого стенозу на рівні першого фізіологічного звуження та не повної стриктури в середньогрудинній ділянці стравоходу приймають рішення про проведення хірургічного лікування в два етапи. Спочатку проводять подовжній розтин глотковостравохідного переходу, видаляють уражену рубцеву ділянку та накладають глотково-стравохідний анастомоз в 3/4 окружності поперечного направлення. Після відновлення нормального просвіту в зоні першого стенозу, через 10-12діб після заживлення, виконують бужування "за нитку" середньогрудинного стенозу стравоходу до розміру бужа №38 за шкалою Шар'ера. Приклад Хвора К., 46 років, госпіталізована в клінічну лікарню №17 в торакальне відділення з " приводу Комп'ютерна верстка М. Клюкін опікової стриктури стравоходу. Після рентгенологічного та ендоскопічного обстеження поставлений діагноз: рубцевий стеноз глотково-стравохідного переходу (місце фізіологічного звуження) та стеноз стравоходу середньогрудинної локалізації на відстані 26см від передніх верхніх різців протяжністю 14см. Виконане оперативне втручання: лівостороння цервікотомія, видалення ураженої' ділянки, накладений глотково-стравохідний анастомоз в 3/л окружності. Після відновлення нормального просвіту в ділянці першого стенозу та заживления (через 12 діб) зроблено бужування "за нитку" середньогрудинного стенозу стравоходу до розміру бужа №38 за шкалою Шар'єра. Перебіг післяопераційного періоду - без ускладнень. Хвора почуває себе задовільно. Обстеження через 3 та 6 місяців показало нормальну функцію стравоходу. За даною корисною моделлю проліковано З хворих. Отримані позитивні наслідки лікування, ускладнень не спостерігалось. Процес рекомендується для впровадження в спеціалізованих клініках. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601