Спосіб прогнозування поширеності екземи

Спосіб прогнозування дерматовенеричної хворобливості відноситься до галузі профілактичної медицини, соціальної гігієни та дерматовенерології, а також до організаційних технологій первинної медико-санітарної допомоги населенню. Спосіб дозволяє попередньо оцінювати показники дерматовенеричної хворобливості населення та може використовуватися для прогнозування потреби у наданні медичногої допомоги на різних рівнях її надання., а такод для оцінки пріоритетності складових профілактичних програм. Дерматовенерична хворобливість населення - показник, який залежить від значної кількості факторів: екологічних, соціально-культурних [The WHO QOL Group. The World Health Organization //Social science and medicine, 1995.-C.143-149], медико-організаційних [Вороненке Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.-С. 130-270] та деяких інших і відображає лікувально-профілактичну активність населення та визначає потребу у застосуванні медичних технологій та витрату відповідних ресурсів Основними методами прогнозуваня дерматовенеричної хворобливості є врахування попереднього рівня захворюваності та визначення ризику дерматовенеричних захворювань в окремих популяційних групах з ура хуванням санологічних факторів та соціально-поведінкових передумов, тощо [Andersen К., Ruterfranz J., Masironi R. Habitual physical activity and health. - Copenhagen: WHO, 1978.-P.199], аналіз частоти та нозологічного виду окремих захворювань та вивчення динаміки поширення захворювань, які передаються статевим шляхом [Дащук A.M., Петров Б.Р. Венерические болезни. - Харьков: Основа, 1997.294 с.]; відомий, також, спосіб прогнозування дерматовенеричної хворобливості, який базується на поосібному обліку випадків захворювання, що передбачає використання даних лікувально-профілактичних та санітарно-профілактичних закладів [Вороненкo Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.-С.130-270]. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. Цей спосіб дозволяє врахува ти необхідну кількість показників для прогнозування дерматовенеричної хворобливості та виконувати їх вра хування на основі побудови динамічної моделі процесу захворюваності, однак при його застосуванні не враховується накопичена дерматовенерична захворюваність. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності прогнозування поширеності екземи за рахунок комплексного врахування накопичених випадків екземи. Задача, яку покладено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі прогнозування поширеності екземи, який включає популяційний вимір поширеності окремих захворювань за поточний рік, згідно з корисною моделлю, додатково вимірюють частоту поширеності екземи за попередні роки з урахуванням накопиченої захворюваності, після чого виконують узагальнену якісну оцінку поширеності екземи, а її прогнозну кількісну оцінку одержують з використанням формули RДВХ=А-Вх+Сх2-D x3, де RДВХ - прогнозований показник поширеності екземи (випадків на 1000 населення); х-порядковий номер року, починаючи з першого року прогнозної ретроспекції; А, В, С, D - відповідні коефіцієнти прогностичної моделі. Підвищення точності прогнозування поширеності екземи досягають тим, що комплексно враховують показники накопиченої захворюваності та, опосередковано, асоційовані фактори ризику, що відповідає сучасним вимогам та рекомендацціям ВООЗ [The WHOQOL Groop: Faset definition and question// Geneva.WHO.-1995. - P.1-10], при цьому і фактори ризику і узагальнений критерій не тільки адаптовані, а й розроблені з урахуванням регіональних сособливостей дерматовенеричної хворобливості населення. Останнє має вирішальну роль у оптимізації системи санологічного моніторингу та технологій профілактики на первинному, вторинному і третинному рівнях медико-санітарної допомоги як хворим, так і здоровим з факторами ризику. Тобто, винахід спроможний надавати допомогу лікарям як загальної практики, так і дерматовенерологам у визначенні комплексних індивідуальних та популяційних профілактичних заходів та у визначенні потреби у спеціалізованій допомозі. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, по результатах поточного обліку первинних випадків захворювань на екзему, простими, легко здійснюваними засобами, визначають показники її поширеності, після чого складають із вказаних показників хронологічно - послідовний динамічний ряд та, застосовуючи принципи поліномінального аналізу показників захворюваності одержують поліномінальну залежність - модель хворобливості населення. При цьому додатково враховують частоту випадків захворювань на екзему за попередні роки з урахуванням накопиченої захворюваності, після чого виконують узагальнену якісну оцінку поширеності екземи, а її прогнозну кількісну оцінку одержують з використанням формули RДВХ= А-Вх+С х2-D x3 , де RДВХ - прогнозований показник поширеності екземи; х - порядковий номер року, починаючи з першого року прогнозної ретроспекції; А, В, С, D - відповідні коефіцієнти прогностичної моделі. Для визначення прогнозованого показника поширеності екземи на визначений термін для одержаної поліномінальної моделі поширеності замість значеня "х" підставляють номер року з моменту прогнозної ретроспекції та обрахувавши поліном одержують прогнозований показник поширеності екземи. Приклад, який ілюструє спосіб. Для визначення прогнозованого показника поширеності екземи населення адміністративного району у 2005 році по результатах поточного обліку статистичних талонів для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу екземи виміряно показники поширеності (за останні п'ять років), після чого складено хронологічно - послідовний динамічний ряд, який має наступний вигляд (кількість випадків на 100 тис населення): 1999 рік - 30,0; 2000 рік - 41,1; 2001 рік - 102,7; 2002 рік - 127,0; 2003 рік - 118. Застосувавши поліномінальний статистичний аналіз показників захворюваності одержано поліномінальну залежність - модель хворобливості населення, яка має вигляд R ДВХ=139,0+70,1х+29,6х2 2,8х3, де RДВХ - прогнозований показник поширеності екземи; х-порядковий номер року, починаючи з першого року прогнозної ретроспекції; коефіцієнт точності моделі становить 0,975. Для визначення прогнозного показника поширеності екземи у 2005 році (шостий порядковий номер року від початку прогнозної ретроспекції) у формулу замість "х" підставляємо "6" та одержуємо: RДВХ=139,0-70,1х+29,6х22,8х3=139,0-70,1-6+29,6·62- 2,8-63=139,0-426,0+1065,6-604,8=173,8. Висновок: з високою точністю показник поширеності екземи у 2005 році буде становити 173,8 випадки на кожні 10000 населення, а можливі коливання цього показника знаходяться у межах від 169,5 до 178,1 на кожні 10000 населення.