Спосіб визначення поширеності зон інфікування підшлункової залози і заочеревинного простору

УКРАЇНА (19) UA 01)8868 аз) U (51)7А61В17/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ПОШИРЕНОСТІ ЗОН ІНФІКУВАННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ І ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ 1 (21)и200502498 * (22)21.03.2005 (24) 15.08.2005 (46) 15.08.2005, Бюл. № 8, 2005 р. (72) Бобров Олег Євгенович, Мендель Микола Андрійович, Ігнатов Ігор Миколайович, Бучнєв Валерій Іванович (73) Бобров Олег Євгенович, Мендель Микола Андрійович, Ігнатов Ігор Миколайович, Бучнєв Валерій Іванович (57) Спосіб визначення поширеності зон інфікування підшлункової залози і заочеревинного простору, який включає інтраопераційну ревізію підшлункової залози і заочеревинної клітковини під контролем зору, який відрізняється тим, що за 2 години до операції в просвіт товстої кишки за допомогою клізми вводять ЗО мл 1% водного розчину метиленового синього, при цьому синє забарвлювання ділянок підшлункової залози і заочеревинної клітковини свідчить про їх інфікування. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії І може бути використаною для лікування хворих з гострим панкреатитом. Відомий спосіб інтраопераційного визначення зон інфікування підшлункової залози і заочеревинного простору в хворих гострим панкреатитом, який полягає у візуальному визначенні зон залози І заочеревинної клітковини, що відрізняються за кольором І пальпаторними якостями [1]. Недоліком цього способу є недостатня ефективність діагностики внаслідок суб'єктивності, неможливість визначення зон, де інфікування уже відбулося, однак запальна реакція виражена недостатньо. Задачею корисної моделі є створення такого способу визначення зон інфікування підшлункової залози і заочеревинного простору в хворих гострим панкреатитом, який за рахунок введення в просвіт кишки барвника, що не проникає через кишкову стінку в нормі і проникаючого при порушенні бар'єрної функції забезпечував би швидку візуальну діагностику місць поширення бактерій унаслідок їхньої транслокації через кишкову стінку. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення зон інфікування підшлункової залози і заочеревинного простору, що включає інтраопераційну ревізію підшлункової залози і заочеревинної' клітковини під контролем зору, згідно корисної моделі, за 2 години до операції в просвіт товстої кишки за допомогою клізми вводять ЗОмл 1% водяного розчину метиленового синього, при цьому синє фарбування ділянок підшлункової за лози і заочеревинної клітковини свідчить про їхнє інфікування. Введення розчину метиленового синього дозволяє профарбувати області транслокації бактерій з товстої кишки в підшлункову залозу і заочеревинну клітковину і під час інтраопераційної ревізії під контролем зору виявити ці області і здійснити їхню хірургічну санацію і дренування. Спосіб виконують таким чином. При встановленні діагнозу інфікованого некротичного панкреатиту за 2 години до операції в просвіт товстої кишки за допомогою клізми вводять ЗОмл 1% водяного розчину метиленового синього. Виконують оперативний доступ до підшлункової залози і заочеревинного простору. Під контролем зору визначають ділянки підшлункової залози і заочеревинної клітковини пофарбовані в синій колір, що свідчить про їхнє інфікування. Проводять хірургічну санацію і дренування ділянок інфікування. Операцію завершують лапаростомією і ретролапаростомією. Приклад. Хворий П., 44 років, Історія хвороби №7446. Надійшов у хірургічне відділення з діагнозом: гострий неінфікований некротичний панкреатит, важкого ступеня. Проводили консервативну терапію, однак на 14 день діагностоване інфікування панкреонекрозу. За 2 години до оперативного лікування хворому у просвіт товстої кишки за допомогою клізми ввели ЗОмл 1% водяного розчину метиленового синього. Виконали оперативний доступ до підшлункової залози і заочеревинного простору: лапаротомію і люмботомію. Під контролем зору визначили ділянки підшлункової залози і 00 (О GO GO о> 8868 заочеревинної клітковини пофарбовані в синій колір. Провели хірургічну санацію і дренування ділянок інфікування. Операцію завершили лапаростомією і ретролапаростомією. Післяопераційний перебіг без особливостей, хворий виписаний на 21 добу післяопераційного періоду По запропонованому способу оперовані 7 хворих, ускладнень, які вимагали повторних оперативних втручань не спостерігали, летальних наслідків не було, у той час як при виконанні операції в 12 хворих без використання даного способу, у 5 хворих виникла необхідність у повторних санаціях Комп'ютерна верстка А. Крижанівський вогнищ інфікування підшлункової залози і заочеревинного простору, померло 3 хворих. Таким чином, порівняння з найближчим аналогом показує, що застосування запропонованого способу визначення поширеності зон інфікування підшлункової залози і заочеревинного простору дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень і летальність. Джерела інформації: 1. Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости. Под ред. B.C. Савельева. М: Триада-Х, 2004. - С.401-402. Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601