Вставка для водонепроникного та паропроникного взуття

Реферат: Вставка для паропроникних та водонепроникних підошов має шарувату та когезивну монолітну конструкцію у подобі листа з множини функціональних шарів, виготовленого з полімерного матеріалу, непроникного для води у рідкому стані та проникного для водяної пари. Щонайменше одна функціональна частина вставки (10) для підошов має таку товщину, яка надає їй опір пробиванню, більший ніж приблизно 10 Н, який вимірюють за способом, описаним у розділі 5.8.2 стандарту ISO 20344-2004. UA 106766 C2 (12) UA 106766 C2 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Галузь техніки Цей винахід стосується вставки для водонепроникного та паропроникного взуття. Рівень техніки Як відомо, частиною стопи, з якої відбувається найбільше потовиділення, є підошва. Таким чином, зоною взуття, у якій може накопичуватися найбільше вологи, утвореної за рахунок потовиділення, є поверхня контакту між підошвою стопи та підошвою взуття. Утворений у згаданій зоні піт насичує повітря вологою та головним чином конденсується, застоюючись на устілці. Лише дуже невелика частина вологи, утвореної в результаті потовиділення, дифундує через бічні частини верху взуття та виходить звідти, якщо ці бічні частини є паропроникними. Це явище застою поту у підошовній зоні є особливо помітним для взуття, яке має гумові підошви. У таких випадках проникнення пари крізь підошву фактично повністю виключається через її повну водонепроникність. Як відомо, застій поту у підошовній зоні викликає у користувача взуття відчуття незручності та утворює місце, в якому створюються умови, сприятливі для розвитку бактерій, які спричинюють неприємні запахи. Виходячи з цього, добре відчутною є потреба уникнути застою вологи, утвореної в результаті потовиділення, у підошовній зоні взуття. Перша спроба задовольнити цю потребу була здійснена технічним рішенням, розкритим у патенті Італії № 1232798. Зміст згаданого патенту полягає у розділенні гумової підошви на два шари, нижній з яких має наскрізні мікроотвори, та у розташуванні між ними напівпроникної мембрани, з'єднаної вздовж периметра з цими двома шарами для уникнення просочування води, з таким чином отримуванням підошви, непроникної для води у рідкому стані та проникної для водяної пари. Для спрощення далі елемент, який має властивість бути непроникним для води у рідкому стані та бути проникним для водяної пари, названий водонепроникним та паропроникними. Напівпроникні мембрани, які винахідник за патентом Італії № 1232798 пропонує для застосування, є, наприклад, типу, описаного у патентах США № 4,187,390 та № 4,194,041, виданих на ім'я W.L. Gore, або у патенті США № 6,228,477, виданому на ім'я BHA Technologies. Ці мембрани виконані у вигляді тонких плівок з пінополітетрафторетилену (e-PTFE), товщиною, як правило, від 15 мікронів до 70 мікронів, і є водонепроникними та паропроникними. Їх мікроструктура характеризується наявністю щільних зон, відомих як вузли, які зв'язані між собою видовженими волокнами, відомими як фібрили. Ці напівпроникні мембрани, спочатку призначені для військового сектора, були розроблені та застосовані для одягу та взуття для уникання застоювання водяної пари, утвореної в результаті потовиділення, у предметах одягу та виготовлення взуття з верхом з водонепроникними та паропроникними підкладками. Оскільки сектори ринку одягу та взуття завжди вимагали м'яких та зручних виробів, у згаданих вище патентах зазначено, що існує значна потреба забезпечення того, щоб мембрана, яку розуміють як функціональний шар, не погіршувала б цих характеристик. Ця потреба була сформульована, виходячи з поширеного у цій галузі упередження, в результаті якого були застосовані мембрани невеликих товщин з їх ламінуванням підкладковими та/або декоративними матеріалами покриття, такими як тканина або вичинена шкіра, для того, щоб отримати готові багатошарові вироби з покриттями, які мають поліпшені характеристики гнучкості, легкості загинання, м'якості, ковзкості поверхні, стисливості та розтяжності, а також низьку масу на одиницю площі поверхні. Однак плівки, з яких виконані ці мембрани, мають недостатні показники механічної міцності саме в результаті їх малої товщини. Слід зазначити, що насправді величина міцності багатошарового ламінату залежить головним чином від характеристик шару тканини або підкладки, з яким ця мембрана з'єднана. Зокрема, наявні плівки з полімерних матеріалів, застосовані для виготовлення згаданих мембран у зазначений спосіб, як правило, мають товщину від 15 мікронів до 70 мікронів, що спричиняє обмежений опір пробиванню, тобто менше ніж 5 Н. Вислів "опір пробиванню" означає характеристику, визначену вимірюванням, виконаним у відповідності до способу, наведеного у стандарті ISO 20344-2004, розділ 5.8.2 "Визначення опору пробиванню підошви" стосовно захисного взуття. Цей обмежений механічний опір пробиванню привів винахідника за патентом Італії № 1232798 до запобіганню контактування мембрани зі сторонніми предметами обмеженням діаметра отворів підошви, до яких обернена мембрана. 1 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Однак це рішення виявило значне зменшення площі підошви, призначеної для проникнення пари. За патентом Італії № 1282196 того ж заявника запропоновано технічне рішення, метою якого є усунення цих недоліків. У цьому описі розкрите взуття з підошвою, яка має наскрізні отвори та включає в себе простилку, яка включає в себе водонепроникну та паропроникну мембрану, накладену на захисний шар, який за варіантом, якому віддається перевага, виготовлений з повсті, обробленої з наданням водовідштовхувальних властивостей. Оскільки захисний шар не є водонепроникним, неможливе здійснення безпосереднього ущільнювання простилки з підошвою із застосуванням розташованого вздовж периметра водонепроникного елемента, який утворює ущільнювальний місток між водонепроникною та паропроникною мембраною та підошвою. Незважаючи на те, що цей винахід забезпечує ефективний захист мембрани від проникнення сторонніх предметів ззовні, у той самий час є деякі аспекти, які можуть бути вдосконалені. Зокрема, з'єднання захисного шару з мембраною для забезпечення її ефективного захисту повинне відбуватися шляхом їх щільної адгезії. Для цього застосовують адгезиви та клеї, які не покривають усю поверхню мембрани, але обмежують поверхню її паропроникної частини. Крім того, захисний шар як такий, внаслідок своєї паропроникності, являє собою перешкоду для проникнення водяної пари зсередини назовні взуття через простилку. Цей недолік стає більш відчутним, коли під час користування взуттям захисний шар прогресивно втрачає свої характеристики водовідштовхувальності і таким чином стає здатним до просочення водою та/або мулом або іншими видами бруду, увібраними через отвори у підметковій частині підошви, знижуючи паропроникність підошви. Недолік обох запропонованих рішень полягає у тому, що під час користування циклічне згинання та розтягання, якому піддається під час ходіння простилка, викликає прогресивний знос та розрив мембрани, таким чином спричинюючи втрату водонепроникності підошви. Для усунення цього недоліку підошва за патентом Італії № 1282196 має невеликі отвори, наприклад, розмір яких становить 1,5-2,0 мм, розташовані на відстані, достатній для відсутності погіршення міцності конструкції. Таким чином, підошва є достатньо жорсткою опорою для простилки, щоб протидіяти розриванню мембрани. Однак частина підошви, крізь яку може проникати вода, фактично є обмеженою з причини малої кількості та вузькості отворів, які у ній виконані. Інше технічне рішення, метою якого є компроміс між необхідністю протидії розриванню мембрани та необхідністю забезпечення ефективного відведення утвореної за рахунок потовиділення водяної пари через підошву, було описане у патенті Італії № 1334928 цього ж заявника. У вказаному патенті описана підошва, що має конструкцію, яка включає в себе опорний шар, який щонайменше у одній визначеній більшій частині площі виготовлений з сітки, повсті або іншого матеріалу перфорованого наскрізними отворами. Мембрана виготовлена з матеріалу, який є непроникним для води та проникним для водяної пари, зверху з'єднана з опорним шаром так, що накриває принаймні більшу частину площі опорного шару. Крім того, підошва, яка виготовлена з полімерного матеріалу та у якій виконаний щонайменше один наскрізний макроотвір, який проходить через цю більшу частину площі, з утворенням ущільнення з'єднана з мембраною та з опорним шаром по периметру цієї більшої частини площі. Цей патент також включає опис створення структури, яка включає в себе мембрану, зміцнену захисними шарами та стійкими до розривання шарами, виготовленими, наприклад, з нейлонової сітки, щільно з'єднаної з водонепроникною та паропроникною мембраною. Також відомо, що для зміцнення мембрани застосовують шари високої міцності, виготовлені, наприклад, з кевларової тканини. Відповідно наявність макроотвору уможливлює утворення великої поверхні мембрани, придатної для обміну теплом та для обміну водяною парою з простором ззовні взуття; одночасно втрата конструктивної жорсткості підошви для протидії розриванню застосуванням опорного шару водонепроникної та паропроникної мембрани компенсується. 2 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Однак перевага, забезпечена наявністю великої частини підошви, вільної для проникнення пари, зменшена перешкодою проходженню водяної пари, утвореної наявністю декількох шарів, з яких виконаний опорний шар. Інше технічне рішення описане у патенті США № 6,508,015, виданому на ім'я Rauch Max. Цей патент розкриває підошву, яка має конструкцію з двох шарів – відповідно еластичного верхнього шару, який є проникним для водяної пари, та нижнього шару, який покриває менше ніж 70 % верхнього шару, а також являє собою опору та підметкову частину підошви. У цьому випадку паропроникність підошви забезпечується мікропористою структурою верхнього шару та відкритою формою нижнього шару. Мікропориста структура верхнього шару не є водонепроникною та виготовлена, наприклад, з спеченого пластичного матеріалу або із застосуванням текстильних або нетканих структур, виготовлених з синтетичних матеріалів. Хоча за цим технічним рішенням запропонована велика зона проникнення пари у підошві, згадана зона не забезпечує отримання ефективно водонепроникної підошви, навіть за умови застосування вдосконалень, запропонованих у згаданому патенті, тобто шляхом обробки мікропористого матеріалу верхнього шару з наданням йому гідрофобності або застосуванням додаткового верхнього шару, виконаного з тонкої водонепроникної мембрани. Фактично встановлено, що гідрофобна обробка спеченого пластичного матеріалу не надає верхньому шарові достатньої або стабільної водонепроникності. Крім того, прикріплення водонепроникної мембрани до верхнього шару має ті ж недоліки, які описані недоліки стосовно технічного рішення, яке передбачає мембрану, яка спирається на захисний шар. Крім того, підошва, виконана за цим патентом, за рахунок наявності мікропористого верхнього шару залишається з відкритим до зовнішнього впливу нижнім опорним шаром, схильна до прогресивного погіршення властивостей верхнього шару при контакті з водою, яка всмоктується за рахунок капілярності разом з брудом, який може переносити згадана вода. Цей верхній шар після повного просочування брудом більше не є паропроникним та може гнити. Цей недолік стає ще більше очевидним, якщо зростає пористість матеріалу, з якого виконаний верхній шар. Суть винаходу Метою цього винаходу є створення вставки для підошов, яка є водонепроникною та паропроникною, а також не має недоліків, зазначених вище, яка уможливлює виготовлення водонепроникних та паропроникних підошов, здатних до розсіювання більших кількостей водяної пари, ніж відомі підошви, з принаймні однаковим часом зберігання характеристик водонепроникності. У межах цієї мети задачею цього винаходу є запропонування вставки для підошов, яка спрощує як процес їх складання та ущільнювання, так і структуру, надаючи їх конструкції більшої гнучкості у порівнянні з відомими підошвами. Іншою задачею цього винаходу є запропонування вставки для підошов, яка має збільшений опір до забруднення жирними речовинами у порівнянні з відомими вставками для підошов. Ще іншою задачею цього винаходу є створення вставки для підошов, яка має збільшений опір до погіршення властивостей розчинниками у порівнянні з відомими вставками для підошов. Іншою задачею цього винаходу є створення вставки для підошов, яка має таку високу механічну міцність, за якої відсутня необхідність у додатковому елементі з властивостями опору до пробивання. Ще іншою задачею цього винаходу є створення вставки для підошов, яка менше схильна до всмоктування бруду, внаслідок чого її очищення може бути полегшене у порівнянні з відомими вставками для підошов. Іншою задачею цього винаходу є спрощення конструкції вставки для підошов. Ще іншою задачею цього винаходу є створення вставки для підошов, зручної у застосуванні та з відносно низькою собівартістю виготовлення. Ця мета досягнута, а згадані вище ці та інші задачі, які стануть більш очевидними з опису, наведеного нижче, вирішуються шляхом створення вставки для водонепроникного та паропроникного взуття, яка відрізняється тим, що: - має шарувату та когезивну монолітну конструкцію у подобі листа з множини функціональних шарів, виготовленого з полімерного матеріалу, непроникного для води у рідкому стані та проникного для водяної пари, причому щонайменше одна функціональна частина згаданої вставки для взуття має таку товщину, яка забезпечує їй опір пробиванню, 3 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 більший ніж приблизно 10 Н, який вимірюють за способом, описаним у розділі 5.8.2 стандарту ISO 20344-2004. Стислий опис фігур Інші особливості та переваги цього винаходу стануть більш зрозумілими з опису варіантів виконання вставки для взуття за цим винаходом, яким віддається перевага, але які не є виключними та єдино можливими, ілюстрованих у вигляді прикладу, який не обмежує обсягу цього винаходу, прикладеними фігурами, на яких: Фіг. 1 являє собою збільшений вид у розрізі деталі вставки для підошов за цим винаходом; Фіг. 2-7 та Фіг. 8-10 являють собою види у розрізі семи конструкцій підошов, у яких застосована вставка для підошов за цим винаходом; Фіг. 7a являє собою схематичний вид операції виготовлення шостої зі згаданих конструкцій підошов зі вставкою для підошви за цим винаходом; Фіг. 11 являє собою вид у перспективі третього варіанта здійснення сьомої конструкції підошов зі вставкою для підошви за цим винаходом; Фіг. 12 являє собою вид у перспективі з місцевим розрізом іншого варіанта здійснення конструкції підошов зі вставкою для підошви за цим винаходом. Слід зазначити, що нічого з того, що стало відомим під час процедури патентування, беззаперечно не повинно бути протиставлено та бути підставою для відмови. Шляхи виконання винаходу Як зображено на прикладених фігурах позицією 10 в цілому позначена вставка для паропроникних та водонепроникних підошов, характерна властивість якої полягає у тому, що вона має шарувату та когезивну монолітну конструкцію у подобі листа з множини функціональних шарів, виготовленого з полімерного матеріалу, непроникного для води у рідкому стані та проникного для водяної пари. Термін "у подобі листа" означає характеристику форми конструкції, яка має один розмір значно менший інших двох, причому згаданий розмір являє собою товщину, яка у будь-якому випадку відповідно до загально прийнятого тлумачення відрізняє лист від плівки або мембрани, залишається суттєвою. Однак це не слід тлумачити так, що ця характеристика форми як така погіршує здатність вставки до згинання або складання. За цим винаходом вставка 10 для підошов має таку товщину, яка забезпечує їй опір пробиванню, більший ніж приблизно 10 Н, який вимірюють за способом, описаним у розділі 5.8.2 стандарту ISO 20344-2004 стосовно захисного взуття. Згаданий спосіб випробування полягає у отриманні зразка матеріалу, властивості якого підлягають вимірюванню, та у піддаванні його пробиванню цвяхом діаметром 4,50±0,05 мм зі зрізаним кінцем та з вказаною формою і пропорціями. Кінець цього цвяха має мінімальну твердість 60 HRC. Швидкість проникнення цвяха встановлюють 10±3 мм/хв до повного пробивання зразка кінцем цвяха. Реєструють максимальну величину зусилля, виражену у ньютонах (Н), яку одержали при пробиванні матеріалу. Випробування виконують на чотирьох зразках, і найнижчу з чотирьох зареєстрованих величин вважають величиною опору пробиванню випробуваного матеріалу. Майже аналогічно, перший варіант конструкції вставки для підошов за цим винаходом, не зображений на прикладених фігурах, має функціональну частину, яка за способом, описаним у розділі 5.8.2 стандарту ISO 20344-2004, має опір пробиванню, більший ніж приблизно 10 Н. Крім того, другий варіант конструкції вставки для підошов за цим винаходом, також не зображений на прикладених фігурах, має більш ніж одну згадану функціональну частину. Згадані функціональні частини за варіантом, якому віддається перевага, призначені для перекривання однієї або більше з частин підошви, яка/які відповідають зонам більшого потовиділення підошви стопи споживача. За варіантом, якому віддається перевага, згаданий полімерний матеріал являє собою мікропористий пінополітетрафторетилен (e-PTFE). В альтернативних варіантах створення вставки для підошов 10 за цим винаходом, які нижче не описані, згаданий полімерний матеріал альтернативно вибраний з поліуретану (PU), поліетилену (PE), поліпропілену (PP), поліестеру та їм подібних матеріалів. Вставка для підошов 10 за варіантом, якому віддається перевага, включає в себе додатковий шар 12, проникний для водяної пари та розташований між згаданими функціональними шарами 11. 4 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 На Фіг. 1 у вигляді прикладу зображений місцевий вид вставки 10 для підошов, яка включає в себе два функціональні шари 11, між якими розташований додатковий шар 12. Залежно від поставлених вимог, різні варіанти виконання вставки для підошов за цим винаходом, не зображені на прикладених фігурах, можуть включати в себе більш ніж два функціональні шари 11 з додатковими шарами 12, вставленими між ними. Зокрема, доцільно, щоб згадані додаткові шари 12 були виготовлені з матеріалу волокнистої структури у подобі текстильної тканини або нетканого полотна. Крім того, доцільно, щоб додаткові шари 12 були виготовлені з матеріалу, вибраного з: - поліолефінів, які за варіантом, якому віддається перевага, являють собою поліетилен та поліпропілен, - нейлону, - поліестеру, - арамідних волокон, та - фторовмісних полімерів. Зокрема, вставка 10 для підошов за цим винаходом може, наприклад, бути виготовлена за способом, який включає: - операцію екструзії у пастоподібній формі, - операцію нашарування, - операцію розтягування, та - операцію спікання. Операцію підготування до екструзії виконують перед операцією екструзії у пастоподібній формі та забезпечує перемішування тонкого порошку PTFE з рідкими мастильними матеріалами з утворенням пасти PTFE, придатної для екструзії. В цілому згаданий рідкий мастильний матеріал є здатний зволожувати поверхню тонкого порошку PTFE та може бути видалений з нього шляхом, наприклад, випаровування або екстракції. Доцільно, щоб згаданий мастильний матеріал являв собою речовину, вибрану з вазелінового масла, світлого мінерального мастила, толуолу, ксилолу або інших вуглеводнів, спиртів, кетонів, складних ефірів або сумішей цих речовин. Зокрема, доцільно, щоб згаданий мастильний матеріал був вибраний з відомих на ринку під маркою ISOPARTM, що випускається фірмою Exxon Chemical Company, та маркою SHELLSOL, що випускається фірмою Shell Chemicals. Під час виконання операції екструзії пасту з PTFE та рідкого мастильного матеріалу екструдують з отриманням плівки. Цю плівку під час виконання операції підготовки до розтягування згортають у рулон та піддають холодному каландруванню. Протягом холодного каландрування плівка з екструдату проходить зменшення товщини з отриманням тоншої плівки, розмір якої у поздовжньому та поперечному напрямку збільшується та пристосовується до утворення функціонального шару 11. Операція нашарування полягає у накладанні з щільним контактом певної кількості тонких отриманих таким чином плівок, ще просочених рідким мастильним матеріалом для забезпечення їх взаємного зчеплення та сприяння утворенню структури з вузлами та волокнинками через поверхні контактування між зчепленими плівками, таким чином отримуючи їх когезію. Когезія між плівками може бути покращена за допомогою стискання, наприклад, шляхом каландрування, нашарування плівок з отриманням шаруватого та когезивного листа. Згаданий шаруватий та когезивний лист, отриманий таким чином, висушують, наприклад, шляхом випаровування рідкого мастильного матеріалу з екструдату. Під час виконання цієї операції нашарування факультативно можливо розташування принаймні між двома плівками щонайменше одного проміжного елемента, призначеного для утворення додаткового шару 12. Випаровування здійснюють шляхом пропускання листа через валик або циліндр, який має температуру від 200 °C до 300 °C. У такий спосіб рідкий мастильний матеріал швидко випаровується. Альтернативно мастильний матеріал може бути видалений шляхом екстракції у відомий спосіб. Одночасно або після операції висушування виконують операцію розтягування, яка полягає у розтягуванні шаруватого та когезивного листа з PTFE принаймні у поздовжньому напрямку. Це розтягування збільшує пористість матеріалу, крім того підвищуючи його міцність та орієнтуючи його волокнинки у напрямку розтягування. 5 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Після поздовжнього розтягування цей шаруватий та когезивний лист може бути розтягнутий у поперечному напрямку при температурі, наприклад, від 40 °C до 100 °C для збільшення його пористості. Операція спікання полягає у нагріванні шаруватого та когезивного листа до температури спікання між точкою плавлення кристалічної структури та температурою розкладання матеріалу, з якого виготовлений згаданий лист. Таким чином, зокрема, згадана температура спікання для PTFE становить від 327 °C, що являє собою точку плавлення кристалічної структури, до 400 °C, що являє собою температуру розкладання. Час спікання, тобто час, протягом якого підтримують згадану температуру спікання, становить, наприклад, від 10 с до 3 хв для отримання спікання полімеру PTFE. Це спікання здійснюють шляхом пропускання шаруватого та когезивного листа на валику, нагрітому до температури спікання, так, що кожна частина цього шаруватого та когезивного листа перебуває у контакті з валиком протягом часу спікання. Коли згаданий лист проходить через згаданий нагрітий валик, шаруватий та когезивний лист підтримують у натягнутому стані для протидії його зсідання, якому сприяє температура спікання. Спікання, здійснене таким чином, значно підвищує міцність матеріалу, однак зменшує еластичність матеріалу. Скерована орієнтація волокнинок перш за все визначена напрямками каландрування та розтягування. Діаметр та відстань волокнинок шаруватого та когезивного листа з e-PTFE, отриманого таким чином, визначені динамікою виконання операції розтягування, в той час як пористість згаданого листа залежить від розмірів просторів між волокнинками, утвореними під час операцій розтягування та спікання. Вставку 10 для підошов за цим винаходом отримують шляхом розрізання отриманого таким чином шаруватого та когезивного листа. За цим винаходом доцільно, щоб вставка для підошов 10 мала товщину по суті від 0,5 мм до 5 мм та за варіантом, якому віддається перевага, ця товщина була постійною. У згаданих першому та другому варіантах конструкції функціональна частина або частини за варіантом, якому віддається перевага, має або мають товщину по суті від 0,5 мм до 5 мм та за варіантом, якому віддається перевага, ця товщина є постійною. Несподівано виявилося, що така товщина надає вставці для підошов 10 за цим винаходом ефективний опір до забруднення жирними речовинами та до забруднення через матеріал з пінополітетрафторетилену (e-PTFE). В цілому за наявності інтенсивної фізичної активності – а таким чином і за наявності інтенсивного потовиділення – поверхнево активні речовини, наявні у поті, які також описані у патенті США № 4,194,041, на практиці можуть поступово проникати через тонку плівку e-PTFE, покривати її внутрішню поверхню та викликати втрату її водонепроникності по суті з причини капілярного всмоктування згаданих речовин усередину структури мембрани. Вплив забруднення, викликаного потом, на звичайні водонепроникні та паропроникні мембрани та на вставку для підошов за цим винаходом був випробуваний згідно з методикою, описаною у згаданому патенті США № 4,194,041. Людський піт був зібраний шляхом викручування вологої бавовняної нижньої сорочки, застосованої під час докладання інтенсивних фізичних зусиль. В контейнер з отвором діаметром 60 мм були залиті 25 мл рідкого поту. Зразком матеріалу вставки для підошов за цим винаходом був щільно закритий отвір контейнера із застосуванням гумових прокладок. Контейнер перевертали та залишали у такому стані за стандартних атмосферних умов 20 °C та відносної вологості 65 % до повного випаровування поту крізь зразок. Через два дні, що необхідні для випаровування усього поту з контейнера, зразок на подив не показав будь-яких ознак забруднення. На відміну від нього, під час випробування за тією ж методикою зразка традиційної мембрани з e-PTFE цей зразок став темним та видимо забрудненим. Друге випробування опору до забруднення зразків вставки для підошов за цим винаходом було здійснене шляхом нанесення на згадані зразки та на зразки традиційних мембран з ePTFE – для порівняння – 1,0 мл мастила. Традиційна мембрана з чистого e-PTFE показала негайне забруднення, втративши свій білий колір та ставши прозорою, уможливлюючи по суті негайне проникання мастила наскрізь. 6 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 На відміну від нього, зразки вставки для підошов за цим винаходом на подив не показали зміни кольору та через 72 год. не сталося будь-якого проникнення мастила. Вставка для підошов 10 за цим винаходом за варіантом, якому віддається перевага, є непроникною для води, оскільки вона не має точок наскрізного проникнення під дією тиску щонайменше 1 бар протягом щонайменше 30 с. Точніше водонепроникність вимірюють як опір зразка проникненню води під тиском за стандартом EN1734. Зразок матеріалу щільно прикріплюють, закриваючи контейнер, який має вхід для води під тиском. Цей контейнер заповнюють водою так, що піддають поверхню зразка матеріалу, обернену усередину контейнера, дії гідростатичного тиску 1,0 бар. Цей стан підтримують протягом 30 с. Зразок затискають між отвором контейнера та затискним кільцем, з обох боків застосовуючи ущільнювальні прокладки, виготовлені з силіконової гуми. Тиск отримують шляхом подавання в контейнер води з резервуара під дією потоку стисненого повітря. Це стиснене повітря регулюють клапаном з манометром, який показує досягнутий тиск. Спостереження проводять на поверхні зразка, оберненої назовні контейнера. Відсутність утворення точок проникнення на згаданій поверхні, крапель діаметром від 1 мм до 1,5 мм, показує водонепроникність зразка. На зразку встановлюють решітку з квадратною чарункою розміром не більше 30 мм, виготовлену з синтетичного матеріалу та обладнану засобами вимірювання волокон діаметром 1-1,2 мм, якщо це необхідно для уникнення деформації зразка. Вставка для підошов 10 за цим винаходом, виконана за варіантом, якому віддається 2 перевага, крім того має міцність на прорив, яка становить щонайменше 8 кгс/см за способом, описаним у стандарті ASTM D3786. Це випробування призначене для отримання характеристик механічної міцності вставки та моделює пошкодження матеріалу з причини зростання тиску, який діє на обмежену площу. Для вимірювання міцності на прорив за стандартом ASTM D3786 зразок діаметром 125 мм з випробуваного матеріалу встановлюють та затискають над мембраною, виготовленою з синтетичної гуми для розтягування під дією плинної речовини під тиском до точки прориву зразка. Міцність на прорив зразка являє собою величину різниці між загальним тиском, потрібним для прориву зразка, та калібрувальним тиском, необхідним для розтягування мембрани; міцність на прорив зразка визначають та вимірюють у кілограм-силах на квадратний сантиметр 2 [кгс/см ]. Випробування проводять на десяти зразках і середнє значення вимірювань вважають величиною міцності на прорив випробуваного матеріалу. Зокрема, гідравлічний тиск, прикладений до синтетичної гумової мембрани діаметром 48 мм та товщиною 1,80 мм, отримують шляхом подавання під тиском плинної речовини, яка на 96 % складається з чистого гліцерину, за допомогою поршня у камеру тиску випробувального стенда. За цим винаходом доцільно, щоб вставка для підошов мала проникність до водяної пари 2 щонайменше 9 мг/см ·год., визначену за способом, описаним у розділі 6.6 стандарту ISO 203442004. Стандарт ISO 20344-2004 у розділі 6.6 "Визначення проникності до водяної пари", що стосується захисного взуття, описує спосіб випробування, який полягає у закріпленні зразка матеріалу, який підлягає випробуванню, так, що він закриває отвір у балоні, який містить певну кількість твердого вологопоглинача, тобто силікагелю. Цей балон піддають дії потужного потоку повітря у підготовленій атмосфері. Балон повертають, так що перемішують твердий вологопоглинач та оптимізують його дію з осушування повітря, вміщеного у балоні. Балон зважують перед та після періоду випробування для визначення маси вологи, яка пройшла крізь матеріал та була поглинута твердим вологопоглиначем. Проникність до водяної пари, виражену у міліграмах на квадратний сантиметр за годину 2 [мг/см ·год.], після цього розраховують по виміряній масі вологи, площі отвору балона та часу випробування. Крім того, доцільно, щоб вставка для підошов 10 за цим винаходом мала міцність на розривання, яка становить щонайменше 10 Н за способом визначення, описаним у стандарті EN13571. 7 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Міцність на розривання, яку розуміють як середнє зусилля, необхідне для розширення розрізу у зразку, вимірюють із застосуванням регульованого динамометра, який діє на зразок при постійній швидкості хрестоподібної головки 100 мм/хв. Випробування проводять на шістьох зразках матеріалу, три з яких мають розріз, розташований у поздовжньому напрямку, також відомий як CAL, та визначений як напрямок екструзії матеріалу або як напрямок основи тканини, а три мають розріз, розташований у поперечному напрямку, також відомий як PAL та розташований під прямим кутом до поздовжнього напрямку. Зразок, який має форму, характерну для брюк, розташований у площині між затискачами динамометра, так що розріз є перпендикулярним до напрямку розтягування. Зразок піддають розтягуванню до розривання. Величину зусилля розтягування у залежності від пересування реєструють та наносять на графік. Міцність на розривання, виражену у ньютонах (Н), розраховують як середнє арифметичне з двох середніх арифметичних відповідно TSCAL та TSPAL розтягувальних зусиль, зареєстрованих під час випробувань CAL та PAL. За варіантом, якому віддається перевага, вставка для підошов 10 за цим винаходом для її товщин від 1 мм до 5 мм має стійкість до абразивного зносу, яка відповідає максимальній втраті маси 250 мг за способом визначення, описаним у стандарті EN12770. Ця величина опору уможливлює застосування вставки для підошов 10 як підметкової частини підошви або – у процесі користування – при контакті з землею. Стійкість до абразивного зносу, яку розуміють як опір зносу, спричиненому механічною дією, докладеною до поверхні зразка, за стандартом EN 12770, для підошов взуття, вимірюють із застосуванням вимірювача стирання. Зразок матеріалу, який підлягає випробуванню, виготовлений з можливістю поздовжнього ковзання на барабані діаметром 150 мм та довжиною 500 мм, який обертається зі швидкістю 40 об/хв та на якому закріплене абразивне полотно. Подавання зразка становить 4,20 мм на кожний оберт барабана. Абразивне полотно, покрите окисом алюмінію зернистістю 60, має середню товщину 1 мм та рівномірно прикріплене до барабана. Ця абразивна поверхня повинна спричинювати втрату маси стандартної еталонної гуми від 180 мг до 220 мг на довжині стирання 40 м. Зразок є циліндричним, має діаметр 16 мм та мінімальну висоту 6 мм. Випробування проводять на трьох зразках, і середнє значення вимірювань вважають величиною стійкості до абразивного зносу. 3 Для матеріалів, які мають густину менше ніж 0,9 грамів на кубічний сантиметр [г/см ], результат випробувань на стійкість до абразивного зносу виражають як відносну втрату маси у міліграмах [мг]; у інших випадках – для матеріалів, які мають густину більше ніж 0,9 грамів на 3 кубічний сантиметр [г/см ], результат також виражають як відносну втрату об'єму в кубічних 3 міліметрах [мм ], із застосуванням величини об'ємної маси (густини) матеріалу. Зокрема, зразки, отримані з вставки для підошов 10 за цим винаходом, які мають густину 0,7 3 г/см , показали стійкість до абразивного зносу, яка відповідає відносній втраті маси менше ніж 250 мг, виміряній на довжині стирання 20 м з подвоєнням отриманої величини. Ця стійкість до абразивного зносу є порівнянною зі стійкістю спіненого матеріалу, такого як етилвінілацетат (ЕВА) або поліуретан (PU), широко застосованих у виготовленні підошов для взуття. Вставка для підошов 10 за цим винаходом, піддана випробуванням, описаним вище, на подив має характеристики, наведені у наступній Таблиці 1. Таблиця 1 Товщина 0,6 мм 1,0 мм 1,6 мм 2,0 мм 2,8 мм Проникність до Міцність на Міцність на Стійкість до Опір водяної пари Забруднення прорив розриван- абразивного пробиванню [Н] 2 2 [мг/см ·год.] [кгс/см ] ня [Н] зносу [мг] 37 21,7 Відсутнє 13,5 10,0 невизначено 40 18,7 Відсутнє 19,1 57,5 230 61 12,4 Відсутнє 24,1 63,1 210 29 12,5 Відсутнє 13,6 40,9 202 55 9,3 Відсутнє 20,7 110,5 240 50 8 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Застосування вставки для підошов 10 за цим винаходом наведене нижче. Зокрема, як зображено на Фіг. 2, вставка 10 для підошов за цим винаходом застосована у першій конструкції водонепроникної та паропроникної підошви 100 для взуття. Згадана перша конструкція підошви 100 включає в себе основу 110 підошви, яка має нижню частину 111 з підметковою частиною 112 підошви та верхню частину 113, у якій розташована вставка 10 для підошов за цим винаходом. За варіантом, якому віддається перевага, основа 110 підошви виготовлена з полімерного матеріалу, який за варіантом, якому віддається перевага, являє собою етилвінілацетат (ЕВА), вулканізовану гуму, поліуретан (PU), термопластичний матеріал, такий як термопластичний поліуретан (TPU) або термопластична гума (TR). Множина отворів 114 проходить через основу 110 підошви від її нижньої частини 111 до її верхньої частини 113, де їх верхні кінці 115 закриті вставкою 10 для підошов. Ущільнення 116 виконано у периферійній зоні 10a вставки 10 для підошов для його водонепроникного з'єднання з верхньою частиною 113 основи 110 підошви. Ущільнення 116 може бути виконано, наприклад, шляхом приклеювання під тиском основи 110 підошви до вставки 10 для підошов або шляхом склеювання у спосіб, відомий як високочастотне склеювання електроплавленням чи виливання під тиском основи 110 підошви на вставку 10 для підошов. Згадане ущільнення 116 попереджає просочування води у рідкому стані між вставкою 10 для підошов та основою 110 підошви. Альтернативні варіанти здійснення першої конструкції підошви 100, не описані докладніше та не зображені на фігурах, мають один або два згадані отвори, які є великими відносно основи підошви та закриті вставкою для підошов за цим винаходом, ущільненою вздовж периметра з основою підошви, як описано. Зокрема, як зображено на Фіг. 3, описана друга конструкція підошви 200, яка наформована на вставку 10 для підошов за цим винаходом. Згадана друга конструкція підошви 200 включає в себе основу 210 підошви, за варіантом, якому віддається перевага, виготовлену з полімерного матеріалу, яка має нижню частину 211 з підметковою частиною 212 підошви та верхню частину 213, у якій розташована вставка 10 для підошов. Множина отворів 214 проходить через основу 210 підошви від її нижньої частини 211 до її верхньої частини 213, де їх верхні кінці 215 закриті вставкою 10 для підошов. Ущільнення 216 виконане у зоні вздовж периметра вставки 10 для підошов для забезпечення водонепроникного з'єднання вставки з верхньою частиною 213 основи 210 підошви. Згадане ущільнення 216 включає в себе розташований вздовж периметра каркас 217, який має по суті C-подібну форму та виконаний як одне ціле з основою 210 підошви та охоплює периферійну зону 10a вставки 10 для підошов, до якої прикріплений каркас з утворенням водонепроникного з'єднання. Зокрема, периферійна зона 10a має три поверхні, які перебувають у контакті з розташованим вздовж периметра каркасом 217. Слід зазначити, що достатньо водонепроникного з'єднання навіть лише однієї зі згаданих поверхонь з розташованим вздовж периметра каркасом 217. Виготовлення другої конструкції 200 включає операцію, під час виконання якої полімерний матеріал, виконаний з можливістю утворення основи 210 підошви, подають під тиском або заливають у рідкому стані у форму, в якій встановлена вставка для підошов 10, приклеюючи до неї та утворюючи розташований вздовж периметра каркас 217. Третя конструкція підошви 300, зображена у вигляді прикладу, який не обмежує обсягу цього винаходу, на Фіг. 4, являє собою варіант першої конструкції 100 підошви, у якій ущільнення 116 замінено ущільненням 316, яке включає в себе ущільнювальний елемент 317, за варіантом, якому віддається перевага, виконаний у вигляді розташованої вздовж периметра кільцеподібної стрічки. Ущільнювальний елемент 317 у альтернативних варіантах здійснення, не зображених на прикладених фігурах, має таку форму, яка повністю перекриває вставку 10 для підошов, та має перфораційні отвори у частині, призначеній для проникнення пари. Ущільнювальний елемент 317 виготовлений з водонепроникного полімерного матеріалу, який за варіантом, якому віддається перевага, являє собою етилвінілацетат (ЕВА), поліуретан (PU), полівінілхлорид (PVC) або гуму. Ущільнювальний елемент 317 перекриває, утворюючи з ними водонепроникне з'єднання, принаймні прилеглі розташовані вздовж периметра крайки 318 та 319 відповідно вставки 10 для 9 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 підошов та заглибини 320, яка має форму, що відповідає формі вставки, призначена для вміщення цієї вставки та виконана на верхній частині 113. Зокрема, як зображено на Фіг. 5, четверта конструкція водонепроникної та паропроникної підошви 400 включає в себе основу 410 підошви, за варіантом, якому віддається перевага, виготовлену з полімерного матеріалу, яка має нижню частину 411 з підметковою частиною 412 підошви та верхню частину 413. Множина отворів 414 проходить через основу 410 підошви від її нижньої частини 411 до її верхньої частини 413, де верхні кінці 415 цих отворів виходять назовні з верхньої частини 413. Верхня частина 413 має форму, придатну для розташування композитної вставки 416, яка включає в себе вставку 10 для підошов за цим винаходом. Композитна вставка 416 крім того включає в себе розташовану вздовж периметра функціональну окантовку 417, виготовлену з полімерного матеріалу, яка попередньо складена з вставкою 10 для підошов з утворенням водонепроникного з'єднання, наприклад, шляхом наформування, приклеювання стійкими до гідролізу клеями або прикріплення шляхом високочастотного електроплавлення. Доцільно, щоб згадана розташована вздовж периметра функціональна окантовка 417 перекривала периферійну зону 10a вставки 10 для підошов. Розташована вздовж периметра функціональна окантовка 417 забезпечує захист шаруватої структури вставки 10 для підошов у зоні водонепроникного ущільнення, зокрема, за наявності додаткових шарів 12 між функціональними шарами 11 перешкоджаючи розшарування вставки 10 для підошов. За варіантом, якому віддається перевага, композитна вставка 416 також включає в себе простилку 418, накладену на вставку 10 для підошов та оточену розташованою вздовж периметра функціональною окантовкою 417, так що компенсує виступ, утворений її частиною, яка перекриває периферійну зону вставки 10 для підошов. Доцільно, щоб простилка 418, яка за варіантом, якому віддається перевага, була виготовлена з повсті або перфорованого полімерного матеріалу та мала значну паропроникну конструкцію, наприклад, пористу, перфоровану наскрізними отворами або подібну до сітки. В альтернативних варіантах здійснення, не зображених на прикладених фігурах, згадана розташована вздовж периметра функціональна окантовка також впливає на центральну зону вставки для підошов, також виконуючи функцію згаданої простилки. Композитна вставка 416 непроникно ущільнена принаймні вздовж периметра з верхньою частиною 413 основи 410 підошви, за варіантом, якому віддається перевага, – шляхом застосування клейового з'єднання. На Фіг. 6 у вигляді прикладу, який не обмежує обсягу цього винаходу, зображена п'ята конструкція підошви 500, яка являє собою варіант четвертої конструкції підошви 400. Згадана п'ята конструкція підошви 500 включає в себе композитну вставку 516, ущільнену принаймні вздовж периметра з основою 410 підошви. Композитна вставка 516 включає в себе вставку 10 для підошов за цим винаходом, периферійна зона 10a якої водонепроникно з'єднана з C-подібним рантом 517, переважно виготовлена з полімерного матеріалу та обгорнута навколо неї. Рант 517 за варіантом, якому віддається перевага, наформований на вставку 10 для підошов шляхом мікровиливання на неї під тиском або шляхом високочастотного електроплавлення плівки з полімерного матеріалу, вибраного, наприклад, з термопластичного поліуретану (TPU) та полівінілхлориду (PVC). Рант 517 забезпечує протидію небезпеці розшарування шаруватої структури вставки 10 для підошов у зоні водонепроникного ущільнення, зокрема, за наявності додаткових шарів 12 між функціональними шарами 11. Зокрема, як зображено на Фіг. 7, шоста конструкція підошви 600 включає в себе основу 610 підошви, яка має нижню складову частину 611 з підметковою частиною 612 підошви та верхню складову частину 613. За варіантом, якому віддається перевага, верхня складову частина 613 виготовлена з полімерного матеріалу, який за варіантом, якому віддається перевага, являє собою етилвінілацетат (ЕВА) або поліуретан (PU). Зокрема, як зображено на Фіг. 6, шоста конструкція підошви 600 включає в себе основу 610 підошви, яка має нижню складову частину 611 з підметковою частиною 612 підошви та верхню складову частину 613. За варіантом, якому віддається перевага, верхня складову частина 613 виготовлена з полімерного матеріалу, який за варіантом, якому віддається перевага, являє собою етилвінілацетат (ЕВА) або поліуретан (PU). 10 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Множина отворів 614 проходить через нижню складову частину 611, де їх верхні кінці 615 закриті вставкою 10 для підошов за цим винаходом. Вставка 10 для підошов після її водонепроникного з'єднання з основою 610 підошви має периферійну зону 10a, розташовану між нижньою складовою частиною 611 та верхньою складовою частиною 613. Згадана шоста конструкція підошви 600 може бути виконана шляхом приклеювання або наформування нижніх складових частин 611 або верхніх складових частин 613 на вставку 10 для підошов з подальшим приклеюванням або наформуванням на цю складову частину, яка перебуває у стані проміжної готовності, іншої складової частини 611 або 613. Доцільно, щоб верхня складова частина 613 мала форму кільцевої окантовки паропроникної зони, визначеної наявністю отворів 614, та оточувала паропроникну або перфоровану простилку 616, розташовану вище вставки 10 для підошов. Слід зазначити, що як четверта конструкція підошви 400, так і шоста конструкція підошви 600 уможливлюють виконання відповідно отворів 414 та 614, які мають невелику глибину навіть за наявності підошви значної товщини. Вставка 10 для підошов фактично розташована всередині конструкції підошви 400 або 600 та перекрита простилкою, яка під час користування знаходиться між згаданою вставкою та стопою споживача. В альтернативному конструктивному рішенні, не зображеному на прикладених фігурах, верхня складова частина 613 повністю перекриває вставку 10 для підошов, утворюючи центральну паропроникну зону, яка є, наприклад, перфорованою наскрізними отворами, пористою або подібною до сітки. У цих варіантах здійснення верхня складова частина 613 виконана шляхом безпосереднього виливання під тиском на верх взуття. На Фіг. 7a у вигляді прикладу, який не обмежує обсягу цього винаходу, схематично зображена остання операція процесу виливання під тиском верхньої складової частини 613 на верх 620 взуття, встановленої на колодці 621 та пришитої до збірної устілки 622, яка по суті є відомою. Форма 623 закрита на частині верху 620 взуття та на збірній устілці 622, до якої прилягає простилка 616 та яка накладена на вставку 10 для підошов, з'єднану з нижньою складовою частиною 611. Матеріал для формування верхньої складової частини 613 під тиском подають у форму 623 та з'єднують з утворенням ущільнення у периферійній зоні 10a вставки 10 для підошов. На Фіг. 8 у вигляді прикладу зображений перший варіант сьомої конструкції підошви 700, у якому шипи 711 підметкової частини підошви з'єднані з вставкою 10 для підошов, наприклад, шляхом застосування клейового з'єднання або наформування та виконані не як одне ціле з основою 710 підошви. На Фіг. 9 у вигляді прикладу зображений другий варіант сьомої конструкції підошви 700, у якому шипи 711 підметкової частини підошви, виконані не як одне ціле з основою 710 підошви, мають виступи 712 у вигляді зачепів, вставлених з утворенням щільного з'єднання у відповідні наскрізні отвори 713, виконані у вставці 10 для підошов. В альтернативних варіантах виконання другого варіанта сьомої конструкції підошви 700, не зображених на прикладених фігурах, шипи підметкової частини підошви за варіантом, якому віддається перевага, з'єднані між собою внутрішньою сіткою, розташованою вище вставки 10 для підошов. Доцільно, щоб шипи 711 підметкової частини підошви були утворені їх наформуванням шляхом виливання під тиском на вставку 10 для підошов. На Фіг. 10 у вигляді прикладу зображений третій варіант сьомої конструкції підошви 700, у якому доцільно, щоб шипи 711 підметкової частини підошви були з'єднані з основою 710 підошви із застосуванням поперечних ребер 714, які утворюють сітку на вставці 10 для підошов. Зокрема, на Фіг. 12, у вигляді прикладу, який не обмежує обсягу цього винаходу, зображена восьма конструкція підошви 800, яка включає в себе: - основу 810 підошви, яка має у верхній частині 811 отвори 812, призначені для забезпечення проходу водяної пари, та - вставку 10 для підошов за цим винаходом, яка закриває згадані отвори знизу. Нижня поверхня 13 вставки 10 для підошов утворює принаймні частину підметкової частини підошви 800. Крім того, вставка 10 для підошов щільно з'єднана з основою 810 підошви, так що запобігає просочуванню води у рідкому стані між ними. 11 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 На практиці встановлено, що цей винахід досягає поставленої мети та вирішує поставлені задачі шляхом створення водонепроникної та паропроникної вставки для підошов, яка уможливлює виготовлення паропроникних та водонепроникних підошов, здатних до розсіювання більших кількостей водяної пари, ніж відомі паропроникні підошви, завдяки відсутності опорних, зміцнювальних або захисних шарів, які обмежують паропроникність підошви. Крім того, виявилося, що вставка для підошов за цим винаходом має вищій опір до забруднення жирними речовинами, ніж відомі вставки для підошов, та також має у порівнянні зі згаданими відомими вставками для підошов вищій опір до погіршення властивостей розчинниками. Також вставка для підошов за цим винаходом має простішу конструкцію, ніж відомі вставки для підошов. Вставка для підошов за цим винаходом також має таку стійкість до абразивного зносу, яка уможливлює її застосування для взуття, у якому вона перебуває у безпосередньому контакті з землею як підметкова частина підошви. У порівнянні з відомими вставками для підошов, які мають захисні шари з повсті та інших пористих матеріалів, які схильні до абсорбування рідини та вологи, вставка для підошов за цим винаходом не дозволяє абсорбування та застою рідини або всмоктування води у підошву. Не вимагаючи зміцнення та захисту від ушкодження зміцнювальних шарів та захисних шарів, вставка для підошов за цим винаходом має більшу паропроникну поверхню, ніж вставка відомого типу однакової величини, оскільки у цій частині поверхні вона перебуває під впливом клеїв та адгезивних речовин, а також зміцнювальних та захисних шарів, які погіршують проникнення пари у місцях своєї наявності. Цей винахід, виконаний таким чином, надає можливість створення численних видозмін та модифікацій, які не виходять за межі обсягу наведеної формули винаходу; усі його елементи також можуть бути заміненими іншими технічно еквівалентними елементами. На практиці застосовані матеріали – за умови, що вони відповідають конкретному призначенню, – а також можливі форми та розміри можуть бути будь-якими згідно з поставленими вимогами та рівнем техніки. Зміст Європейської патентної заявки № 0942533 4.1, за якою ця заявка претендує на пріоритет, включений в цей опис шляхом посилання. Там, де способи, вказані у будь-якому пункті формули цього винаходу, та технічні ознаки позначені номерами позицій, ці номери позицій наведені виключно для поліпшення зрозумілості формули винаходу, тобто такі номери позицій не мають будь-якої обмежувальної дії щодо тлумачення усіх елементів, позначених цими номерами позицій лише у вигляді прикладів. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 40 45 50 55 1. Вставка для паропроникних та водонепроникних підошов, яка відрізняється тим, що конструктивно вона є шаруватим та когезивним монолітним листом, який має множину функціональних шарів (11), виготовлених з полімерного матеріалу, непроникного для води у рідкому стані та проникного для водяної пари, причому щонайменше одна функціональна частина цієї вставки має таку товщину, яка забезпечує їй опір пробиваннюпонад приблизно 10 Н при вимірюванні способом, описаним у розділі 5.8.2 стандарту ISO 20344-2004. 2. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що згаданий полімерний матеріал являє собою мікропористий пінополітетрафторетилен (e-PTFE). 3. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що згаданий полімерний матеріал вибраний з поліуретану, поліетилену, поліпропілену та поліестеру. 4. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що має щонайменше один додатковий шар (12), проникний для водяної пари та розташований між щонайменше двома зі згаданих функціональних шарів (11). 5. Вставка для підошов за п. 4, яка відрізняється тим, що згаданий щонайменше один додатковий шар (12) виготовлений з матеріалу волокнистої структури тканого або нетканого типу. 6. Вставка для підошов за п. 4, яка відрізняється тим, що згаданий щонайменше один додатковий шар (12) виготовлений з матеріалу, вибраного з поліолефінів, нейлону， поліестеру, арамідних волокон та фторовмісних полімерів. 7. Вставка для підошов за п. 6, яка відрізняється тим, що згадані поліолефіни вибрані з поліетилену та поліпропілену. 12 UA 106766 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 8. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що має товщину, принаймні у згаданій функціональній частині, загалом, від 0,5 мм до 5 мм. 9. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що є непроникною для води за стандартом EN1734, не маючи точок наскрізного проникнення під дією тиску аж до 1 бар протягом щонайменше 30 с. 10. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що має міцність на прорив, яка 2 становить щонайменше 8 кгс/см за стандартом ASTМ D3786. 11. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що має проникність до водяної пари 2 щонайменше 9 мг/см ·год. при визначенні за способом, описаним у розділі 6.6 стандарту ISO 20344-2004. 12. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що міцність на розривання, яка становить щонайменше 10 Н при визначенні за способом, описаним у стандарті EN13571. 13. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що вона, при товщині від 1 мм до 5 мм, має стійкість до абразивного зносу, яка відповідає втраті маси менше 250 мг при визначенні за способом, описаним у стандарті EN12770. 14. Вставка для підошов за п. 1, яка відрізняється тим, що має в цілому однакову товщину. 15. Водонепроникна та паропроникна підошва (100, 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800), яка включає в себе основу підошви з підметковою частиною підошви знизу, яка відрізняється тим, що згадана основа (110, 210, 410, 610, 710, 810) підошви має щонайменше один отвір, призначений для проходження пари та закритий непроникно для води у рідкому стані вставкою (10) для підошов, яка конструктивно є шаруватим та когезивним монолітним листом, який має множину функціональних шарів (11), виготовлених з полімерного матеріалу, непроникного для води у рідкому стані та проникного для водяної пари, причому щонайменше одна функціональна частина цієї вставки має таку товщину, яка забезпечує їй опір пробиванню понад приблизно 10 Н при вимірюванні способом, описаним у розділі 5.8.2 стандарту ISO 20344-2004. 16. Підошва (100, 200, 300, 400, 500) за п. 15, яка відрізняється тим, що згадана основа (110, 210, 410) підошви має нижню частину (111, 211, 411, 611) зі згаданою підметковою частиною (112, 212, 412, 612) та верхню частину (113, 213, 413), у якій розташована згадана вставка (10), ущільнена так, що вона є непроникною для води у рідкому стані по периферійній зоні (10а) вставки (10). 17. Підошва (100, 200, 300) за п. 15, яка відрізняється тим, що має водонепроникне ущільнення (116, 216, 316) між периферійною зоною (10а) згаданої вставки (10) і згаданою основою (110, 210, 410) підошви. 18. Підошва (100) за п. 17, яка відрізняється тим, що згадане ущільнення (116) утворене приклеюванням під тиском згаданої периферійної зони (10а) до згаданої верхньої частини (113). 19. Підошва (200) за п. 17, яка відрізняється тим, що згадане ущільнення (216) включає в себе розташований по краю каркас (217) С-подібної форми, виконаний як одне ціле зі згаданою основою (210) підошви, так що він оточує згадану периферійну зону (10а) та непроникно зчеплений з нею принаймні по її контактній поверхні. 20. Підошва (300) за п. 17, яка відрізняється тим, що згадане ущільнення (316) утворене із застосуванням ущільнювального елемента (317), який покриває, утворюючи з ними водонепроникне з'єднання, принаймні прилеглі крайки (318, 319), відповідно, згаданої вставки (10) для підошов та згаданої верхньої частини (313). 21. Підошва (400, 500) за п. 15, яка відрізняється тим, що включає в себе додаткову композитну вставку (416), з ущільненням принаймні вздовж периметра між нею та згаданою основою (410) підошви, і яка включає в себе - вставку (10) для підошов, - розташовану вздовж периметра функціональну окантовку (417, 517), яка заздалегідь складена зі згаданою вставкою (10) з утворенням непроникного з'єднання, причому згадана розташована вздовж периметра функціональна окантовка (417, 517) перекриває периферійну зону (10a) згаданої вставки (10). 22. Підошва (600) за п. 15, яка відрізняється тим, що згадана основа підошви має нижню частину (611) зі згаданою підметковою частиною (612) та верхню частину (613), причому згадана вставка (10) має периферійну зону (10а), розташовану між згаданою нижньою частиною (611) та згаданою верхньою частиною (613) з утворенням непроникного ущільнення між вставкою (10) та основою підошви. 23. Підошва (400, 600) за п. 15, яка відрізняється тим, що включає в себе простилку (418, 616)， яка перекриває принаймні центральну зону згаданої вставки (10) та має паропроникну конструкцію. 13 UA 106766 C2 5 10 15 24. Підошва (700) за п. 15, яка відрізняється тим, що включає в себе основу (710) підошви，яка має форму, подібну до каркаса, та оточує згадану вставку (10), охоплюючи принаймні її периферійну зону (10а) з утворенням непроникного ущільнення між нею та шипами (711) підметкової частини підошви, виготовленими з полімерного матеріалу, призначеними для спирання на землю та з′єднаними з вставкою (10) для підошов. 25. Підошва (700) за п. 24, яка відрізняється тим, що згадані шипи (711) підметкової частини підошви виконані окремо від згаданої основи (710) підошви і з′єднані зі згаданою вставкою (10). 26. Підошва (700) за п. 24, яка відрізняється тим, що згадані шипи (711) підметкової частини підошви мають наскрізні виступи (712), вставлені з утворенням щільного з'єднання у відповідні наскрізні отвори (713), виконані у згаданій вставці (10). 27. Підошва (700) за п. 24, яка відрізняється тим, що згадані шипи (711) підметкової частини підошви з'єднані зі згаданою основою (710) підошви із застосуванням поперечних ребер (714), які утворюють сітку під згаданою вставкою (10). 28. Підошва (800) за п. 15, яка відрізняється тим, що включає в себе основу (810) підошви, у верхній частині (811) якої виконаний згаданий щонайменше один отвір (812), закритий знизу згаданою вставкою (10), нижня поверхня (13) якої утворює принаймні частину згаданої підметкової частини підошви, причому згадана вставка (10) для підошов з'єднана зі згаданою основою (810) підошви з утворенням ущільнення, яке запобігає просочуванню води у рідкому стані між ними. 14 UA 106766 C2 15 UA 106766 C2 16 UA 106766 C2 17 UA 106766 C2 Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 18