Блок з підлогових дощок

Реферат: Винахід належить до галузі дощок, таких як підлогові дошки, дошки стін і стельові дошки. Відповідно до першого аспекту винаходу дошка містить раму, верхній матеріал і заповнювальну дошку, при цьому верхній матеріал має відкриту верхню поверхню і нижню сторону. Заповнювальна дошка розташована в просторі, обмеженому рамою; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні рами; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні заповнювальної дошки; рама має множину запірних язичків, що відходять назовні від рами; рама має щонайменше одну виїмку, виконану з її нижньої сторони для взаємодії зі щонайменше одним запірним язичком, причому запірні язички і щонайменше одна виїмка кожної дошки розміщені з можливістю зачеплення язичків першої дошки з виїмками другої сусідньої дошки. При цьому дошка має прямокутну або квадратну форму і верхній матеріал є пружним вініловим листом, дещо більшим як в подовжньому, так і в поперечному напрямку так, щоб утворити невелике нависання над розташованою нижче рамою, причому нависання є пружно деформованим для формування ущільнення між з'єднаними дошками. Також у винаході охарактеризовані підлогова дошка, блок з дощок та чотиристороння дошка. UA 113276 C2 (12) UA 113276 C2 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід стосується дощок, таких як підлогові дошки, дошки стін і стельові дошки. Дошки, що застосовуються при споруджуванні підлог, стін і стель, виготовляються з найрізноманітніших матеріалів і призначені для з'єднання найрізноманітнішими способами. Підлогові дошки часто виготовляють з композитного матеріалу, включаючи множину шарів з різних матеріалів. Підлогові дошки з'єднуються також між собою за допомогою найрізноманітніших пристроїв і прийомів, включаючи стандартні шпунтові з'єднання і більш складні і легковикористовувані з'єднання, в яких застосовуються клей і клейка стрічка, защіплювальні з'єднання, вбудовані в кромки дошки, напрямні дошки з краями, які стикуються, і краї, що перекриваються. Багато які з країв спеціально сконструйовані для досягнення цілей, пов'язаних з міцністю, мінімальною розрізнюваністю з'єднання, запобіганням проникненню води і бруду, низькими виробничими витратами і багатьма іншими цілями. У випадку настилки підлог існують дві системи вінілових плаваючих підлог, що є в цей час на ринку. Існують системи, при яких запірні язички і запірні пази виточують в краях листа, що містить дошки настилу, в більшості випадків подібні ламінату типу, описаного в патенті США № 6006486 і в пов'язаних з ним патентах. Проблеми, пов'язані з цією системою, включають той факт, що для того, щоб мати достатньо місця для формування вінілового запірного язичка і запірного паза на протилежних краях дошки, дошка повинна бути достатньо товстою, а сам вініл повинен бути відносно гнучким і деформованим матеріалом, не дуже придатним для формування міцного механічного з'єднання. Інша система основується на клейких смугах, прикладених до нижньої сторони прилеглих панелей. Ця система описана в патентах США №№ 7155871 і 7322159. Однак ці системи не утворюють механічного з'єднання між дошками, вони не можуть бути з легкістю розібрані і їх важко встановлювати, тому що після поміщення дошки на з'єднувальну клейку смугу її важко перемістити. Дошки, які втілюють винаходи, описані тут, зменшують витрати виробництва і витрати на обладнання і дозволяють одержати вузол в зборі, що має стійку якість, легкий в збиранні, більш багатосторонній і менш схильний до пошкодження водою. Перший варіант реалізації дошки, що втілює винаходи, описані тут, містить раму, що заповнює дошку, вміщену всередині рами, і верхній декоративний матеріал, в якому нижня поверхня декоративного матеріалу прикріплена до верхньої поверхні рами і до верхньої поверхні, що заповнює диски, переважно клеєм. Дошка може бути квадратною або прямокутною. Рама дошки може містити елементи рами, що мають відповідні кінці, взаємно з'єднані "ластівчиним хвостом" (або іншим), або ж може бути єдиною безперервною смугою, і в будь-якому випадку рама обмежує центральний отвір, в який вміщують заповнювальну дошку. Рама забезпечена запірними язичками і клямками. Запірні язички проходять назовні від країв рами, і язички мають виступи, які відходять назовні, які входять у виїмку, утворену з нижньої сторони рами прилеглої дошки. Дошка формується шляхом збирання рами і заповнювальної дошки з нижньої сторони верхнього декоративного матеріалу з використанням придатного клею або іншого надійного з'єднання. Декоративний матеріал може бути вибраний залежно від потреби і може бути листом розкішної вінілової плитки, килимом, більш жорстким вініловим матеріалом, таким як ламінат під високим тиском, або будь-яким іншим підлоговим матеріалом, здатним до прикріплення або приєднання до заповнювальної дошки, що робить підлогову дошку в зборі більш багатосторонньою при використанні. Запірні язички розділені проміжками по периметру рами. Виїмки розташовані з нижньої сторони рами в місцях, відповідних проміжкам між язичками. Язички вздовж однієї сторони розташовані в шаховому порядку відносно язичків на протилежній стороні рами. Аналогічним чином виїмки на одній стороні рами розташовані в шаховому порядку відносно виїмок на протилежній стороні рами. При використанні дві дошки з'єднуються між собою шляхом вкладення кінчиків язичків першої дошки у виїмки у другій дошці, яка має язички і виїмки, які конфігуровані по суті так само, як в першій дошці. Таким чином, запірні язички і виїмки на одній стороні дошки можуть взаємодіяти з виїмками і язичками на будь-якій іншій стороні аналогічним чином конфігурованої дошки. У контексті настилки підлог із з'єднувальною системою, що втілює описані тут винаходи, дошки можуть бути зібрані в різних конфігураціях для формування плаваючої підлоги, і підлога може бути надійно зібрана, не вимагаючи клейких речовин і цвяхів. Крім того, система пристосована для виготовлення з матеріалів, які можуть легко витримувати вплив води, на відміну від багатьох ламінатних підлогових систем, які включають в себе фіброліт. У другому варіанті реалізації пропонується чотиристороння дошка, що має множину запірних язичків з кожної сторони, які виступають назовні від дошки, причому кожний запірний язичок має виступ, який відходить назовні; дошка має щонайменше один запірний стрижень, вміщений з її нижньої сторони для взаємодії з виступаючим назовні виступом щонайменше 1 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 одного запірного язичка; при цьому запірні язички вздовж кожної сторони рами вміщуються в положеннях, розміщених в шаховому порядку відносно місць розташування запірних язичків на протилежній стороні рами; кожний запірний язичок на дошці має ширину і кожний запірний язичок відділений від сусіднього запірного язичка на тій же стороні мінімальним проміжком, причому мінімальний проміжок між запірними язичками на дошці має щонайменше таку ж ширину, як і найширший запірний язичок на дошці, так що будь-яка сторона дошки може бути з'єднана з будь-якою стороною іншої дошки такої ж конфігурації. Дошка може бути квадратною або прямокутною. У цьому варіанті реалізації дошка може бути одним, виконаним як одне ціле виробом. У цьому варіанті реалізації запірні язички можуть бути виконані окремо від дошки і прикріплені до неї. У переважному варіанті реалізації запірні язички виконані з дошкою як одне ціле. Чотиристороння дошка може містити окремий чотиристоронній шматок матеріалу, наприклад, пластмаси або деревного матеріалу, із запірними язичками, які відходять назовні від чотиристороннього шматка матеріалу і, можливо, виконаними з ним як одне ціле. Однак в переважному варіанті реалізації дошка містить раму, що обмежує простір. У цьому варіанті реалізації в просторі рами можуть бути розташовані підпори або сітка, причому підпори і/або сітка можуть бути виконані як одне ціле з однієї або більше сторін рами. У цьому варіанті реалізації в рамі розташовується заповнювальна дошка. У цьому варіанті реалізації дошка додатково містить верхній матеріал, що має відкриту верхню поверхню і нижню сторону. Заповнювальна дошка може бути розташована в просторі, обмеженому рамою. Нижня сторона верхнього матеріалу може бути прикріплена до верхньої поверхні рами, і нижня сторона верхнього матеріалу може бути прикріплена до верхньої поверхні заповнювальної дошки. Запірні язички переважно відходять назовні від рами. Запірний стрижень може мати довжину, виміряну в напрямку вздовж бічної сторони дошки, яка більша щонайменше одного язичка на дошці. Можливо, що запірний стрижень тягнеться по всій довжині простору між язичками, до яких він ближче усього розташований. Запірний стрижень може утворити частину щонайменше однієї виїмки, виконаної з нижньої сторони рами для взаємодії з щонайменше одним запірним язичком. Конфігурація клямок, компоненти, з якими вони взаємодіють, такі як виїмка або запірний стрижень, і матеріали будь-якого з компонентів дошки в цьому другому варіанті реалізації можуть бути подібними описаним тут для першого варіанта реалізації або подібними описаним нижче відносно варіантів реалізації, описаних в зв'язку з фігурами або прикладеною формулою винаходу. Матеріали, які можуть бути використані в дошці, описані нижче. Вони можуть бути застосовні до всіх можливих варіантів реалізації дошки, описаних тут, якщо не обумовлене інше. Дошка може містити пластмасу. Якщо дошка містить раму, рама може містити пластмасу. Якщо дошка містить заповнювальну дошку всередині рами, як тут описана, заповнювальна дошка може містити пластмасу. У цьому варіанті реалізації і рама, і заповнювальна дошка може містити пластмасу, пластмаси рами і заповнювальної дошки можуть бути однаковими або відрізнятися одна від одної. Переважно один або більше і переважно всі запірні язички підлогової дошки виконані як одне ціле з дошкою, і при бажанні запірні язички і основна дошка містять пластмасу. При наявності рами один або більше і переважно всі запірні язички переважно виконані як одне ціле з рамою, на якій вони розташовані, і при бажанні запірні язички і рама містять пластмасу. При наявності рами вона може бути чотиристоронньою рамою, в якій кожна сторона рами утворює єдине ціле з двома сторонами рами, з якими вона з'єднана, і додатково кожна сторона рами містить пластмасу, яка може бути тут описана. При наявності рами отвір, обмежений чотирма сторонами рами, може додатково мати в собі сітчастий матеріал, який може бути в контакті і бути виконаним як одне ціле зі сторонами рами. При наявності рами отвір, обмежений чотирма сторонами рами, може додатково мати заповнювальну дошку, як тут описано. Рама може містити термопластичний або термореактивний пластик. Переважно рама містить термопластичний матеріал. Переважно рама містить термопластичний матеріал, який не є кристалічним. Такі термопластичні матеріали, які не є кристалічними, іноді називають аморфними пластиками. Переважно рама містить одну або більше пластмас, вибраних з числа полікарбонату, полістиролу, полістиролу з високою ударною міцністю, співполімерів стиролу, поліаміду (РА), акрилнітрил-бутадієн-стиролу (ABS), співполімерів хлористого вінілу і полівінілхлориду. Ці пластмаси звичайно є некристалічними пластмасами. Виявлено, що такі пластмаси забезпечують придатний баланс властивостей, які гарантують, що при з'єднанні двох сусідніх підлогових дощок разом шляхом їх ковзання по одній площині язички в достатній мірі згинаються і взаємно з'єднуються з виїмкою (виїмками) і/або запірним стрижнем (стрижні), але 2 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 після з'єднання одержане з'єднання стає достатньо жорстким для звичайного використання, так що підлогові дошки не розходяться. Переважно рама містить акрилнітрил-бутадієн-стирол (ABS) і/або полістирол (PS). ABS може містити суміш співполімеру акрилнітрил-стиролу (SAN) і акринітрил-бутадієну. У переважному варіанті реалізації ABS включає в себе, не обмежуючись цим, матеріал, що включає в себе частинки полібутадієнової смоли в акрилнітрилової основи. Такий матеріал може бути приготований шляхом змішування мономерів стиролу і акрилнітрилу з полібутадієновим латексом і у випадку необхідності шляхом підігрівання суміші (наприклад, до температури 50 °C або більше), щоб допустити розчинення мономерів; після цього полімеризуються мономери стиролу і акрилнітрилу. Це звичайно дає в результаті суміш полібутадієну, полібутадієну, прищепленого акронітрилом і стиролом, і співполімеру стиролакрилнітрил. Рама може містити полістирол з високою ударною міцністю (HIPS), який іноді називають зміцненим полістиролом. Полістирол з високою ударною міцністю включає в себе, не обмежуючись цим, суміш гуми (наприклад, стирол-бутадієнової гуми) і полістиролу. Полістирол з високою ударною міцністю може бути зроблений, наприклад, шляхом змішування гумового матеріалу (наприклад, стирол-бутадієнової гуми) зі стиролом, з подальшою полімеризацією стиролового мономеру. Звичайно в результаті виходить гумовий матеріал, полістирол і привитий полімер, в якому ланцюги стиролу приєднані до основи гумового полімеру. Механічні властивості, що має високу ударну міцність полістиролу можуть бути додатково поліпшені шляхом змішування з співполімерами стирол-бутадієн-стиролу (SBS) або шляхом прищеплення ангідрилу малеїнової кислоти (HIPS-g-MA). Полістирол, який має високу ударну міцність і ABS описані, наприклад, в роботі Plastic Materials, Seventh Edition, підготовленій J.A. Brydson і опублікованій видавництвом Bytterworth Heinemann, повністю включеній сюди як посилання. Переважно основна дошка і у випадку її наявності рама містить пластмасу, що має модуль пружності від 0,5 до 10 ГПа, можливо від 1 до 7 ГПа, можливо від 1 до 5 ГПа, можливо від 1,8 до 4 ГПа, можливо від 2 до 3,5 ГПа при вимірюванні з використанням стандарту випробувань ASTM D638-10, які можуть визначатися також за допомогою цифрового ідентифікатора об'єкта (DOI) номер: 10.1520/D0638-10. Фахівець може одержати у виробничих умовах пластмаси, що мають таку властивість. Якщо основна дошка містить заповнювальну дошку всередині рами, заповнювальна дошка може містити матеріал, відмінний від матеріалу рами. Заповнювальна дошка може містити матеріал менш щільний, ніж матеріал рами. Заповнювальна дошка може містити матеріал, який утворює пористий або що не є пористим лист. Заповнювальна дошка може при бажанні включати в себе матеріал, що містить комірчасті пустоти, наприклад, пінистий матеріал. Пінистий матеріал може включати в себе відкриті і/або закриті пори. Заповнювальна дошка може містити волокнистий матеріал, наприклад, тканинний матеріал, який може містити волокна, що є тканими, в'язаними і нетканими, такими як повстяний матеріал. Заповнювальна дошка переважно містить термопластик. Рама може містити перший пластик, а заповнювальна дошка може містити другий пластик. Якщо рама містить перший пластик, заповнювальна дошка може містити другий пластик, причому другий пластик менш щільний, ніж перший пластик. Модель всебічного стиснення другого пластику може становити не більше і/або не менше 30 %, можливо 20 %, можливо 10 %, можливо 5 % від модуля всебічного стиснення першого пластику. Модулі всебічного стиснення першого і другого пластику можуть бути виміряні з використанням придатного способу випробувань ASTM, наприклад, ASTM D1621-10, Стандартний спосіб випробувань властивостей стиснення жорсткої комірчастої пластмаси, або ASTM D695-10, Стандартний спосіб випробувань властивостей стиснення жорсткої пластмаси. Заповнювальна дошка може містити лист пінопласту або неспіненої пластмаси. Заповнювальна дошка може містити один або більше матеріалів, вибраних з числа пластику, гуми і волокнистого целюлозного матеріалу, наприклад, паперу і картону. Заповнювальна дошка переважно містить пластик, вибраний з числа полівінілхлориду (PVC), співполімерів вінілхлориду, співполімерів етиленвінілацетату (EVA) і поліолефіну, наприклад, поліетилену або поліпропілену або співполімерів етилен-пропилену. Заповнювальна дошка переважно містить пластик, вибраний з числа полівінілхлориду (PVC), співполімерів вінілхлориду, співполімерів етиленвінілацетату (EVA). Заповнювальна дошка може додатково включати в себе пластмасу, що містить комірчасті пустоти, наприклад, пінопласти. Пінопласт може включати в себе відкриті і/або закриті пори. Заповнювальна дошка може мати товщину, яка дорівнює, більша або менша товщини, в якій вона розташовується, причому товщина заповнювальної дошки є опорною товщиною заповнювальної дошки у випадку стисливості. 3 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У цьому варіанті реалізації рама містить пластик, вибраний з числа пластиків, вибраних з полікарбонатів, полістиролу, акронітрил-бутадієн-стиролу (ABS) і полівінілхлориду, і заповнювальна дошка містить пластик, вибраний з числа полівінілхлориду (PVC), співполімерів вінілхлориду, співполімерів етиленвінілацетату (EVA) і поліолефіну, наприклад, поліетилену або поліпропілену або співполімерів етилен-пропилену. У цьому варіанті реалізації рама містить пластик, вибраний з полістиролу, можливо полістиролу з високою ударною міцністю, і акронітрил-бутадієн-стиролу (ABS), а заповнювальна дошка містить матеріал, вибраний з числа полівінілхлориду (PVC) і співполімерів етиленвінілацетату (EVA). Матеріали, описані вище для заповнювальної дошки, які утворюють достатню опору для перекриваючого їх верхнього матеріалу і дозволяють уникнути провисання верхнього матеріалу в отворі, обмеженому рамою при звичайному використанні, надаючи дошці певного ступеня гнучкості, дозволяючи їй з плином часу узгоджуватися з нерівними поверхнями, на які може бути укладена дошка. Виявлені також переваги в області акустичних властивостей дошки. Верхній матеріал може містити будь-який придатний матеріал. Якщо дошка призначена для використання як підлоговий настил, матеріал повинен ідеально підходити для ходьби при нормальному використанні. Верхній матеріал може містити, наприклад, шпону, пробку, вініл, лінолеум, камінь, метал, деревину, килимові покриття, керамічний матеріал і тому подібне. Верхній матеріал може містити лист, що має на собі друкований або тиснений малюнок. Друкований або тиснений малюнок може являти собою такий малюнок як волокно деревини або поверхню полірованого каменя, такого як мармур. У цьому варіанті реалізації верхній матеріал містить один або більше листів пластикового матеріалу. Якщо верхній матеріал містить більше одного листа пластикового матеріалу, листи пластикового матеріалу можуть бути укладені разом з використанням будь-якої відомої техніки, такої як техніка, вибрана з числа екструзії, каландування, зварювання розчинником, ультразвукового зварювання і ламінування за допомогою клею. Один або більше листів пластикового матеріалу можуть містити будь-які придатні пластики, включаючи, але не обмежуючись ними, пластик, вибраний з числа полівінілхлориду (PVC), поліолефіну, поліуретану і співполімерів уретан-акрилату. Поліолефін може бути вибраний з числа поліпропілену, співполімерів етилен-пропилену і поліетилену. Верхній матеріал може містити лист, що містить пластик з друкованим на ньому малюнком. Лист, що містить пластмасу і, який має на собі друкований малюнок, може мати на собі один або більше взаємно перекриваючих шарів, які переважно є недостатньо прозорими, так що друкований малюнок можна бачити крізь один або більше перекриваючих один одного шарів. Необов'язково, якщо верхній матеріал містить лист, що має на собі друкований малюнок, один або більше листів можуть бути розташовані між основною дошкою, яка може містити раму і заповнювальну дошку, описані тут, і листом, що має на собі друкований малюнок. Один або більше інших листів можуть бути зроблені з тієї ж або іншої пластмаси як лист, що має на собі друкований малюнок. Один або більше інших листів, друкований лист, можливо, будь-який перекриваючий лист на ньому можуть всі додатково містити полівінілхлорид (PVC) або співполімер вінілхлориду. Верхній матеріал переважно містить декілька листів, що містять пластиковий матеріал, переважно полівінілхлорид (PVC) або співполімер вінілхлориду. Верхній матеріал переважно містить щонайменше два, необов'язково щонайменше три, необов'язково щонайменше чотири листи, що містять пластиковий матеріал, переважно PVC або співполімер вінілхлориду. Загальна товщина декількох листів верхнього матеріалу становить переважно 5 мм або менше, необов'язково 4 мм або менше, необов'язково 3 мм або менше, необов'язково 2 мм або менше. Загальна товщина декількох листів верхнього матеріалу переважно становить 0,5 мм або більше, переважно 1 мм або більше. Пластмаса будь-якого з компонентів, описаних тут, може також містити одну або більше органічних або неорганічних добавок, відомих в техніці, і/або один або більше опорних або несучих шарів, включаючи армування в формі скляних волокон, або інших нетканих систем, або шляхом використання поперечних полімерних шарів. Основна дошка, наприклад рама і заповнювальна дошка, може бути приклеєна до верхнього матеріалу з використанням будь-якого відомого клейкого матеріалу. Придатні клейкі матеріали постачаються промисловістю і можуть бути вибрані фахівцем залежно від типу матеріалів, призначених для склеювання. Придатні клейкі матеріали включають в себе, не обмежуючись ними, плавкі клеї, контактні клеї, багатокомпонентні клеї. Багатокомпонентні клеї, що включають, але що не обмежуються клеями, що мають поєднання компонентів, вибраних з числа (i) поліефірної смоли і поліуретанової смоли; (ii) поліолю і поліуретанової смоли і (iii) акрилового полімеру і поліуретанової смоли. У цьому варіанті реалізації клей може бути 4 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вибраний з числа ціаноакрилатного клею і неопренового клею, наприклад, неопренового клею на основі води. У порівнянні з існуючою технікою даний винахід забезпечує нижчі витрати виробництва, нижчі витрати на обладнання, стійку якість і гнучкість в застосуванні. Суть винаходу пояснюється на кресленнях, де: на фіг. 1 показаний схематичний вигляд зверху в плані одного варіанта реалізації даного винаходу зі зрізаним верхнім шаром матеріалу; на фіг. 2 показаний схематичний вигляд знизу в плані варіанта реалізації, показаного на фіг. 1; на фіг. 3 показаний вигляд в поперечному розрізі, виконаному по лінії 3-3 на фіг. 1; на фіг. 4 показаний вигляд в поперечному розрізі, виконаному по лінії 4-4 на фіг. 1; на фіг. 5 показаний вигляд в поперечному розрізі у другому варіанті реалізації, що демонструє з'єднані краї двох дощок; на фіг. 6 показаний бічний вигляд в поперечному розрізі варіанта реалізації однієї дошки типу, показаного на фіг. 5, з центром дошки, скошеним для збільшення кромок; на фіг. 7-9 показані схематичні види в плані операцій, за допомогою яких може проводитися збирання дощок згідно з другим варіантом реалізації; на фіг. 10 показаний вигляд в плані знизу однієї рами дошки, яка показана на фіг. 5-9; на фіг. 11 показаний вигляд зверху в плані двох з'єднаних рам типу, показаного на фіг. 10; на фіг. 12 показаний вигляд в поперечному розрізі двох з'єднаних дощок, виконаних згідно з третім варіантом реалізації; на фіг. 13 показаний вигляд в поперечному розрізі двох прилеглих дощок, виконаних згідно з третім варіантом реалізації перед їх з'єднанням; на фіг. 14 показаний вигляд в поперечному розрізі двох з'єднаних рам (без прикріплення верхнього матеріалу), виконаних згідно з третім варіантом реалізації; на фіг. 15 показаний вигляд в плані смуги, що містить четвертий варіант реалізації; на фіг. 16 показаний вигляд в розрізі смуги, показаної на фіг. 15, виконаному по лінії 16-16 на фіг. 15. Винаходи, наведені тут, описані з посиланням на описані вище креслення і деякі конкретні приклади або варіанти реалізації. Описані три описаних варіанти реалізації, і вони є просто прикладами багатьох варіантів реалізації, які будуть очевидні для фахівців в даній галузі техніки. Вони включають в себе перший варіант реалізації, зображений на фіг. 1-4, другий варіант реалізації, зображений на фіг. 5-11, і третій варіант реалізації, зображений на фіг. 12. На фіг. 1 показаний вигляд зверху в плані, достатньо схематичний по характеру, що демонструє загальну будову підлогової дошки 8, включаючи раму 1 і заповнювальну дошку 4, верхні поверхні яких обидві прикріплені (в цьому випадку клейкою речовиною) до нижньої сторони верхнього матеріалу 3. Заповнювальна дошка 4 входить в раму 1 і має товщину, яка загалом дорівнює товщині рами 1, але відносна товщина цих компонентів може розрізнюватися залежно від відносної стисливості матеріалів, використаних для їх формування, і може варіюватися для досягнення певного зовнішнього вигляду, особливо у випадку, якщо верхній матеріал достатньо гнучкий для узгодження з перепадом товщини в компонентах, які лежать нижче, тобто в рамі 1 і заповнювальній панелі або дошці 4. На фіг. 2 показаний вигляд знизу в плані дошки 8, показаної на фіг. 1. На фіг. 1 і 2 язички 5 відходять в сторони від нижніх країв рами 1, і язички розділяються проміжками 9. Рама 1 на фіг. 1 і 2 є суцільним виробом, одержаним інжекційним пресуванням полістиролу з високою ударною міцністю, але рама може складатися з двох частин, одержаних таким інжекційним пресуванням пластику, які з'єднуються на кінцях, наприклад, двох L-подібних секцій, з'єднаних простим з'єднанням типу "ластівчиний хвіст" або скріплених іншим чином. В альтернативному варіанті реалізації рама може бути замінена одним шматком матеріалу, що не має виїмки, наприклад, листом пластику або іншого матеріалу, що має язички, переважно виконані з ним як одне ціле, і виїмки, виконані в ньому як одне ціле. Язички 5 (в цьому випадку) мають кожний ширину Т, і язички 5 відділені від щонайменше одного сусіднього язичка 5 відстанню S. В прикладі з фіг. 1 і 2 відношення S до Т перевищує 2:1. Проміжки 9 мають розмір S, який повинен бути щонайменше таким же великим (і переважно щонайменше в два рази перевищувати ширину), як і товщина Т, так що язичок 5 першої дошки може бути вміщений між язичками другої дошки, з якою передбачається з'єднання. Язички на одній стороні розміщені в шаховому порядку або зміщені відносно язичків, розташованих на протилежній стороні. У цьому випадку язичок 5 на одній стороні вирівняний з центром проміжку на протилежній стороні тієї ж дошки. Це розташування в шаховому порядку язичків 5 і проміжків 9 є характерним як для довгої, так і для короткої сторін видовженої дошки. 5 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 На фіг. 3 і 4 показаний в збільшеному масштабі вигляд в поперечному розрізі дошки, показаної на фіг. 1 і 2. На фіг. 3 показаний вигляд, виконаний по лінії 3-3 на фіг. 1, і показаний поперечний розріз язичка 5. Проміжний відрізок 18 язичка йде від основи 19. Виступ 17, який відходить вгору, розташовується на далекій стороні язичка 5. Виступ 17 має загалом трикутну форму, а скошений ніс 11 повернутий загалом назовні і вгору від дошки 8. Язичок 5 має загалом вертикальну кінцеву поверхню 12, прилеглу до нижнього краю скошеного носа 11. Виступ 17 включає в себе загалом плоску верхню поверхню 16, від якої загалом вертикальна стопорна поверхня 14 відходить вниз до загалом плоскої несучої поверхні 20 на верху проміжного відрізка 18. Канал 15 розташовується з внутрішньої сторони основи 19 язичка 5. Канал 15 є продовженням виїмки 6, показаної на фіг. 4. На фіг. 4 показаний поперечний розріз через край дошки 8 в місці між язичками 5, тобто в місці розташування проміжку 9. На фіг. 4 показаний запірний стрижень 22, що має скошену поверхню 21, повернуту вниз і назовні від рами 1. Запірний стрижень 22 має загалом вертикальну запірну поверхню 24, яка утворює одну межу виїмки 6. Слід зазначити, що в той час як поверхні 14 і 24 показані тут як загалом вертикальні, вони можуть розташовуватися під кутом (під однаковим кутом або під різними кутами), і орієнтація цих запірних поверхонь може варіюватися для полегшення або ускладнення розчеплення з'єднаних панелей або дощок. Виїмка 6 має верхню поверхню (або стелю) 23, пристосовану для взаємодії з верхньою поверхнею 16 виступу 17 кінчика язичка при з'єднанні сусідніх дощок. На фіг. 3 і 4 розміри А і В відповідають довжині проміжного відрізка 18 і відстань від запірної поверхні 14 до зовнішньої поверхні 28 краю дошки 8 відповідно. Розміром В є довжина в поперечному розрізі запірного стрижня 22, який вставлений в простір, обмежений розміром А. Залежність між А і В може варіюватися разом з іншими факторами, такими як показники тертя матеріалів, що використовуються і ступінь, в якому застосовуються гнучкі або пластичні матеріали як при виготовленні рами 1, так і при виготовленні верхнього матеріалу 3, як розглянуто нижче в зв'язку з фіг. 12. Залежно від важливості наявності з'єднання, яке не має зазору, і, можливо, від важливості наявності панелей або дощок, які можуть бути зміщені і/або розділені, розмір А може бути більшим, дорівнювати або бути меншим ніж В. На фіг. 5-11 показані компоненти другого варіанта реалізації. При описі другого варіанта реалізації використовуються тризначні числові позиції. При наявності у другому варіанті реалізації структур, схожих з першим варіантом реалізації, позначення десятків і одиниць в числових позиціях вибирають відповідними двозначним числовим позиціям, що застосовуються при описі першого варіанта реалізації. На фіг. 5 показаний вигляд в поперечному розрізі двох дощок 108 в з'єднаній конфігурації, а на фіг. 6 показаний зрізаний вигляд в поперечному розрізі дошки 108, відповідної дошкам, показаним на фіг. 5. Як і в першому варіанті реалізації, дошки 108 включають в себе верхній матеріал 103 (в цьому випадку розкішний вініловий лист з тиснутим верхнім декоративним шаром), прикріплений клеючим шаром 107 (показаний на фіг. 5, але дуже тонкий для того, щоб бути показаним на фіг. 6) до верхньої поверхні рами 101 і до верхньої поверхні заповнювальної дошки 104 (показаний на фіг. 6 в зрізаному вигляді). Запірний виступ 117 на далекій стороні язичка 105 дошки 108 на лівій стороні на фіг. 5 розташовується у виїмці 106, виконаній з нижньої сторони дошки 108 праворуч на фіг. 5. Запірний виступ 117 відходить вгору від далекого кінця язичка 105 і має загалом вертикальну запірну поверхню 114, яка пристосована для щільного прилягання і контакту із загалом вертикальною запірною поверхнею 124 на повернутій всередину стінці виїмки 106. Язичок 105 має скошений ніс 111, нижче якого вміщується тупий кінчик, обмежений плоскою, загалом вертикальною поверхнею 112. Далека сторона язичка 105 з'єднується з основою 119 проміжним відрізком 118, що має плоску верхню поверхню 120, яка стикається і прилягає до нижньої поверхні 126 запірного стрижня 122. Запірний стрижень 122 має скошену вниз і назовні напрямну поверхню 121, яка під час збирання із защіпанням взаємодіє зі скошеним носом 111 для полегшення з'єднання дошки шляхом бічного зміщення дощок з положення по суті в одній площині. Верхній матеріал 103 у другому варіанті реалізації є переважно декоративним вініловим підлоговим покриттям, таким як відомий в техніці LVT (розкішна вінілова плитка) лист, але не обмежуючись ним. Такий вініловий підлоговий лист переважно має тиснутий верхній шар, виконаний з вінілового полімеру, що містить хлорид, або вільного від PVC підлогового вінілового полімерного матеріалу і зрештою забезпеченого захисним покриттям з полімеру, прикріпленого до вказаного вінілового полімеру, що містить хлорид, або вільного від PVC підлогового вінілового полімерного матеріалу. Приклади прийнятних вінілових, що містять хлорид, полімерів для вінілового підлогового листа верхнього матеріалу 103 включають будь-який такий вініловий полімер, що має потрібне 6 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 поєднання таких властивостей як гнучкість, опір ходьбі, легкість очищення і тому подібне. Сюди належать гомополімери і співполімери вінілового хлориду. Приклади придатних, вільних від PVC підлогових вінілових полімерних матеріалів для вінілового підлогового листа верхнього матеріалу 103 включають, не обмежуючись цим, поліетилен, поліпропілен, співполімери етилен-вініл ацетату з низькою густиною або дуже низькою густиною, що має потрібне поєднання таких властивостей як гнучкість, опір ходьбі, легкість очищення і тому подібне. Сюди належать співполімери етилен-вініл ацетату з індексом розплаву від 0,3 до 8,0 г/10 хв (190 °C/2,16 згідно з DIN 5373), як описано, наприклад, в ЕР0528194-В. Інші підлогові вінілові полімерні матеріали описані в патентах США №№ 6287706, 5458953, ЕР № 0603310-В і ЕР № 0528194-В, зміст яких включений сюди як посилання. Захисне покриття полімерного клею на вказаному вініловому полімері, що містить хлорид, або вільному від PVC підлоговому покритті з вінілового полімерного матеріалу може бути виконане з будь-якого матеріалу покриття, що має потрібне поєднання властивостей, таких як температура склування, подовження при розриві і міцність на розрив, такого як поліуретан або поліакрилатні лаки, але не обмежуючись ними. Вініловий полімер, що містить хлорид, або вільний від PVC підлоговий вініловий полімерний матеріал може також містити одну або більше органічних або неорганічних добавок, відомих в техніці і/або один або більше проміжних опорних або несучих шарів, виконаних з полімерних матеріалів, що містять PVC або вільні від PVC, включаючи армування в формі скляних волокон або інших нетканих систем, або шляхом використання поперечних шарів з полімерних матеріалів для стабілізації, що містять PVC або вільні від PVC, і нижній поверхневий шар виконаний з полімерних матеріалів, що містять PVC або вільні від PVC. Заповнювальна дошка 103 також є вініловим листом, але замість наявності декоративного верхнього шару верхня і нижня поверхні заповнювальної дошки мають той же матеріал, що і нижня поверхня верхнього матеріалу 103. Клеєм 107 є Scotch-Weld™ 30, неопреновий клей на водній основі, доступний з 3М, який відомий як такий, що добре склеюється як з полістиролом, що має високу ударну міцність (пластиком, з якого зроблена рама 101), так і з PVC (матеріалом, з якого виготовлена нижня сторона вінілового листа 103). У той час як можуть використовуватися два різні види способів з'єднання (такі як клеї), тобто один, що полягає в з'єднанні верхньої сторони 107 до верхньої поверхні рами 101, і інший, що полягає в з'єднанні нижньої сторони верхнього листа 103 з верхньою стороною заповнювальної дошки 102, переважним є єдиний спосіб з'єднання, наприклад єдиний клей, сумісний з всіма трьома поверхнями, що з'єднуються (нижньою стороною вінілового верхнього матеріалу 103, верх рами і верх вінілової заповнювальної дошки). Шляхом вибору заповнювальної дошки 102 так, що вона має верхню поверхню, яка є такою ж, як нижня поверхня верхнього матеріалу 103, вибір клею може бути спрощений, оскільки сумісність між загальною поверхнею і матеріалом рами 101 є первинною вимогою до сумісності. Якщо матеріал заповнювальної дошки вибраний так, що його верхня поверхня не поєднується з нижньою стороною верхнього матеріалу або верхньою поверхнею рами, то клей повинен бути вибраний так, щоб він був сумісний з трьома використовуваними матеріалами (тобто нижньою стороною верхнього матеріалу, верхом заповнювального шару і верхом рами) або можуть бути потрібні два різні способи з'єднання (такі як два різних способи), один для з'єднання верхнього матеріалу до заповнювальної дошки й інший для з'єднання верхнього матеріалу з рамою. У той час як розмір А2 (бічний розмір проміжного відрізка 118 язичка 105 на фіг. 6) показаний як значно перевищуючий розмір В2 (бічний розмір запірного стрижня 122), фіг. 2 повинна розглядатися як схематична і не повинна вважатися технічним кресленням. Крім того, як показано вище, розміри А2 і В2 й інші розміри, такі як ступінь, до якого може простягатися верхній матеріал 103 за межами периметра рами 101, можуть варіюватися, так що з'єднання, виконане з дошками 108, може бути більш або менш щільним, залежно від конкретних цілей конструкції. Залежно від таких факторів як те, чи зроблені дошки 108 так, що верхній матеріал в бічному напрямку більший рами, чи має матеріал рами гнучкість і чи не потрібно, щоб матеріал рами міг зміщуватися вздовж своїх з'єднаних країв, розмір А2 може бути меншим, дорівнювати або бути більшим розміру В2. На фіг. 7, 8 і 9 показаний ряд положень трьох дощок В1, В2 і В3 під час збирання трьох дощок, з яких дошки В1 і В2 спочатку з'єднуються так, що з'єднуються частини їх відповідних довгих країв. Це з'єднання може бути виконане шляхом нахилу, тобто підйому далекої сторони дошки В2 і вкладення декількох язичків 105 вздовж частини однієї довгої сторони дошки В1 в проміжки 109 між декількома язичками 105 вздовж частини ближньої довгої сторони дошки В1 і 7 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 подальшого опускання далекої сторони В2 при притисненні дошки В2 до дошки В1. Частина довгої сторони дошки В3 може бути з'єднана з іншою частиною тієї ж сторони дошки В1 схожим чином, але повинна з'єднуватися при коротких сторонах дощок В2 і В3, близьких одна до одної, як показано на фіг. 7, так що невелика величина зміщення диска В3 в напрямку дошки В2 привела до взаємодії їх коротких сторін одна до іншої зачіплюваною дією (див. фіг. 9). Защіплювана взаємодія коротких сторін дощок В2 і В3 можлива за рахунок двох ознак: 1) залежність розмірів проміжків 109 від ширини язичків 105, в результаті чого розмір D2 щонайменше такий же великий, як D1, як показано на фіг. 7 і 8, і 2) характер зміщення язичків 105 і проміжків 109 на протилежних коротких сторонах дошки 108 (тобто правої короткої сторони дошки В2 і лівої короткої сторони дошки В3), як показано на фіг. 7-9. У той час як довгі сторони дощок В2 і В3 можуть бути нахилені для взаємодії з дошкою В1, потрібно зазначити, що ці з'єднання можуть також бути досягнуті за допомогою операції защіпання при ковзанні, тобто, наприклад, шляхом вирівнювання язичків 105 на ділянці довгої сторони дошки В2 (і/або В3) з проміжками 109 між язичками на дошці В1 і просування дощок в напрямку одна до одної в той час, коли вони знаходяться загалом в одній площині. На фіг. 7 стрілка М1 призначена для того, щоб показувати перший напрямок руху дошки В3 при двоступеневому збиранні дошки В3 в підлоговому покритті з використанням дощок 108. Як відмічено вище, дошка В3 може бути нахилена або защепнута у взаємодії з дошкою В1. На фіг. 8 стрілка М2 призначена для того, щоб показати взаємодію із защіпанням лівої короткої сторони дошки В3 з правою короткою стороною дошки В2. Оскільки довга сторона В3 була попередньо з'єднана з довгою стороною дошки В1, дошка В3 не може бути піднята і нахилена з приведенням в зачеплення з дошкою В2, щонайменше з положення, показаного на фіг. 8. Потрібно зазначити, що існує можливість сформувати підлогове покриття з дошками 108 шляхом первинного з'єднання коротких сторін В2 і В3 за допомогою техніки нахилу, що супроводжується рухом дошки В3 в напрямку дошки В1 і защіпання при ковзанні довгих сторін дощок В3 і В1. На фіг. 10-14 показані компоненти третього варіанта реалізації. В описі третього варіанта реалізації в межах двох сотень використовуються тризначні числові позиції. Там, де присутні структури, схожі з першими двома варіантами реалізації, цифри, що показують кількість десятків і кількість одиниць в числових позиціях, вибрані так, щоб відповідати двозначним числовим позиціям, які використовуються для опису першого і другого варіантів реалізації. На фіг. 10-14 зображений третій варіант реалізації дощок 208, виконаний згідно з описаними тут зображеннями. На фіг. 10 показаний вигляд знизу в плані дошки 208. Ребра 230 і пустоти 232 сформовані на нижній стороні рами 201. Розміщення ребра і порожнини на нижній стороні рами служить двом цілям: 1) зменшення величини безпосередніх контактів (і результуючої передачі звуку) між нижньою стороною рами 201 і підтримуючою чорною підлогою, і 2) для зменшення кількості матеріалу (у цьому випадку полістиролу з високою ударною міцністю), що застосовується при інжекційному формуванні рами 201. Як в першому і другому варіантах реалізації, язички 205 відходять назовні від нижнього краю рами 201, і ці язички розділені проміжками 209. На фіг. 11 показаний вигляд зверху в плані двох дощок 208, з'єднаних разом своїми довгими сторонами і з'єднаних по всій довжині. На фіг. 12 показаний вигляд в поперечному розрізі з'єднаних сторін двох дощок 208, виконаному вздовж лінії 12-12 на фіг. 11. У цьому третьому варіанті реалізації верхній матеріал 203 (який є листом розкішного вінілу, але може бути іншим матеріалом, переважно, але необов'язково гнучким матеріалом, таким як килим) має розміри, трохи більші, ніж бічні розміри рами 201, які утворюють нависаючі кромки 234, які при з'єднанні дощок притискаються одна до іншої (утворюючи щільну посадку і/або ущільнення на верхній поверхні дощок 208), коли запірна поверхня 220 виступу 217 знаходиться в контакті і притискається до запірної поверхні 224 виїмки 206. На фіг. 13 і 14 показані в збільшеному масштабі види в поперечному розрізі сторін двох дощок і двох рам, відповідно, на місці язичка 205 і проміжку 209 (і запірного стрижня 222 і виїмки 206). На фіг. 13 запірна поверхня 214 язичка 205 повернута дещо вгору і знаходиться під кутом (L) близько 102 градусів відносно горизонталі. Запірна поверхня 224 запірного стрижня 222 розташована повернутою дещо вниз і також розташована під кутом (L) близько 102 градусів відносно горизонталі. На фіг. 14 (що демонструє тільки відрізки рами, тобто без верхнього матеріалу) запірні поверхні 214 і 224 знаходяться в контакті між собою. Запірний стрижень 222 лягає на верхню поверхню 220 проміжної секції 218 язичка 205. Як і в першому варіанті реалізації, язичок 205 простягається від основи язичка 219. Над основою язичка 219 і проміжною секцією 218 дошки 205 мають лицьову поверхню 228, яка тягнеться від верхнього краю рами 201 вниз до язичка 205. 8 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 На фіг. 14 показаний отвір 235 шириною W між верхніми лицьовими поверхнями з'єднаних рам, що утворюється в той час, коли запірні поверхні 214 і 224 знаходяться в контакті. На фіг. 13 показана нависаюча частина 234 верхнього матеріалу 203, що відходить назовні далі краї верхніх поверхонь рам 201. Бічний розмір Н нависаючих частин 234 переважно більший половини розміру W, так що при з'єднанні дощок 208 нависаючі частини 234 з'єднаних дощок будуть стиснуті по горизонталі і деформовані для того, щоб накрити отвір 235. Залежно від стисливості і деформованості верхнього матеріалу 203 розмір Н може бути лише трохи більшим, ніж половина розміру W. Залежно від жорсткості і твердості вибраного верхнього матеріалу 203, розмір Н може бути меншим половини W, дорівнювати половині W або більший половини W. Матеріали, які можуть легко деформуватися, такі як вініловий лист або килим, мають розмір Н нависаючої частини 234, який може бути значно більшим половини W. Однак при більш жорсткому, твердому або більш крихкому матеріалі розмір Н нависаючої частини 234 може бути меншим або дорівнювати половині W. Фактор визначення належного розміру Н полягає тут в тому, чи має гнучкість матеріал рами, так що виступ 217 і запірний стрижень 222 можуть деформуватися у відповідь на контакт на їх поверхні розділення і виключають на цій поверхні розділення контакт прилягаючого країв верхнього матеріалу 203 з'єднаних дощок. На фіг. 15 і 16 показані компоненти четвертого варіанта реалізації. В описі четвертого варіанта реалізації використовуються тризначні числові позиції в межах трьох сотень. Там, де присутні структури, схожі з описаними раніше варіантами реалізації, цифри, що показують кількість десятків і кількість одиниць в числових позиціях, вибрані так, щоб відповідати двозначним числовим позиціям, які використовуються для опису першого і другого варіантів реалізації. На фіг. 15 і 16 показана запірна смуга 308, яка може використовуватися для утворення декоративної ділянки між дошками 208. Смуга підходить для використання з дошками 208 верхніх матеріалів 203, виконаної так, щоб виглядати керамічною плиткою або каменем або так, щоб фактично містити керамічну плитку або камінь. Верхня поверхня 303 смуги 308 є увігнутою і шорсткою для того, щоб мати зовнішній вигляд мокрого стику, а пластик використовуються для формування смуги (наприклад, що має високу ударну в'язкість полістиролу або іншого пластику) може бути відлитий з барвником для надання додаткового декоративного або реального зовнішнього вигляду. Кінці смуги 301 мають загострені кінчики 338, виконані на похилих поверхнях 340 і 342, розташованих під кутом приблизно 90 градусів, так що на куті, де сходяться чотири дошки, і покритті чотирма смугами 301 видимість зазорів в таких точках сходження буде зведена до мінімуму. Смуга 301 має язички 306, розділені проміжками 209, і нижня сторона смуги 301 має запірні стрижні 322 і виїмки 306 між язичками 305 і язичками 305, стрижні 332 і виїмки 306 мають конфігурацію, що сполучається і з'єднується зі схожими язичками 205 і запірними стрижнями 222 на краях дощок 208. Як і у випадку дощок повного розміру 208, смуга 308 має язичок 305 з виступом 317 і проміжну секцію 318 з верхньою поверхнею 320. Виступ 317 має запірну поверхню 314, загалом плоску верхню поверхню 316, скошений ніс 311 і тупий наконечник 312. Над язичком знаходиться поверхня 328 нижче верхнього краю смуги. Закріплення смуги має проміжки 309 між язичками 305 і виїмки 306 і запірні стрижні 322 з нижньої сторони. Запірний стрижень має скошену напрямну поверхню 321 і запірну поверхню 324. Виїмка 306 обмежена запірною поверхнею 324 і верхньою поверхнею 323, що є загалом плоскою. Виїмка 306 пристосована для вміщення язичка 205 дошки 208 як прилеглої дошки. Винаходи, розглянуті вище, були описані відносно деяких конкретних прикладів конструкції і матеріалів, включаючи LVT або інший вініловий лист, килим або HPL (ламінат високого тиску), ламінат прямого тиску, керамічну плитку, голкопробивний матеріал, деревину, папір, пластик з друком або без друку) для верхнього матеріалу і вініловий лист, спінений РVC (полівінілхлорид) або EVA (етилен-вініл ацетат), спінений EVA, ТРЕ (термопластичні еластомери, такі як співполімери етилен-пропілен-дієну, але не обмежуючись ними), полістирол, поліефір, поліамід, поліолефін (спінений або не спінений), які всі зрештою складаються з різних шарів з різними структурами/будовою, у випадку заповнювальної дошки, і, що має високу ударну міцність полістирол (HIPS), ABS (акронітрил бутадієн стирол), РР (поліпропілен), РЕ (поліетилен), РА (поліамід) для матеріалу рами. Що стосується з'єднання верхнього матеріалу, заповнювальної дошки і рами, то показані тут вузли з'єднуються неопреновим клеєм на основі води ScotchWeld™, але можуть використовуватися інші способи, такі як термоклей, РА-термоклей, реактивний термоклей, неопренові клеї на основі розчинника, інші неопренові клеї на основі води, зварювання розчинником, зварювання нагрівом, термоформування і ультразвукове зварювання, залежно від матеріалів, що з'єднуються. Однак ці матеріали є тільки прикладами і не призначені для обмеження об'єму винаходу. Насправді фахівці в цій галузі техніки можуть 9 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 вибрати інші матеріали, які можуть бути вибрані або запропоновані для певної сфери застосування або проектного завдання. Обмеження не обмежується описаними варіантами реалізації або прикладеними кресленнями. Навпаки, такі дошки можуть бути виконані з різних матеріалів, мати різну форму і розміри, в той же час залишаючись в межах об'єму винаходів, заявлених нижче. Приклад Варіант реалізації підлогової дошки, описаний тут, був перевірений на наявність акустичних властивостей. Варіантом реалізації була конструкція третього варіанта реалізації, описаного вище відносно фіг. 10-14, описаного як "Варіанти реалізації 3" в наведених нижче таблицях результатів. Рама в перевіреному варіанті реалізації 3 була виконана способом лиття під тиском з полістиролу з високою ударною міцністю, із запірними язичками, виконаними як одне ціле зі сторонами рами, і всіма виїмками, виконаними на нижній стороні рами. Заповнювальною дошкою був лист зі спіненим PVC, що не є товщиною 3,6 мм, такою ж як товщина рами. Верхнім матеріалом був плитковий матеріал з розкішного вінілу, що має чотири шари каландованого PVC, нижні два з яких розтягнуті з можливістю розслаблення і кожний з яких має напрямок розтягнення під кутом 90º до іншого, другого зверху шар є шаром PVC з друком, а верхній шар є прозорим зносостійким шаром PVC. Разом чотири шари каландованого PVC мають сумарну товщину 2 мм. Верхній зносостійкий шар має товщину 0,3 мм. Методологія акустичних випробувань і результати випробувань наведені нижче. Методологія акустичних випробувань У будівельній акустиці відомі два різних режими передачі звуку. При першому звук відбивається від елемента будівлі в те ж приміщення і відомий також як звук, що відображається. При другому режимі відбувається передача звуку через елемент будівлі в сусіднє приміщення. Для відображення звуку або звуку, що відображається існує ряд стандартів. Широко використовується стандарт EPLF021029-3 (Європейські виробники ламінатних підлог), версія від 29 жовтня 2004 р. Спосіб вимірювань основується на вимірюванні за допомогою стандартного різьбонарізного станка, вміщеного в напівзаглушеному приміщенні. Випробувальний зразок встановлюють на бетонному підлозі і випробовують під навантаженням. Для вимірювань використовують вісім положень нарізки різі і чотири положення мікрофонів. Кожне вимірювання виконується з використанням еталонної підлоги, що поставляється EPLF. Рівні тиску звуку як на еталонній підлозі, так і на випробувальній підлозі визначають з використанням спектра 250-6300 Гц. Виконані після вимірювань обчислення дають показники гучності відображеного звуку згідно з психоакустичним визначенням гучності професора Цвікера і виражає результат у вигляді одиничного значення гучності N. Визначення гучності N дане в стандарті ISO 532:1975 і є стандартним способом вимірювання сили звуку, що сприймається. Принцип гучності включає в себе залежність слухової системи від частоти. Одиницею вимірювання гучності є сон. Один сон відповідає звуку частотою 1 кГц при 40 дБ. Гучність є лінійною мірою. Подвоювання значень в сонах веде до подвоєння гучності, що сприймається. Чотири самих низьких результату вимірювань на кожному зразку усереднюються для одержання значення Nm. Різницю між еталонною підлогою і випробувальною підлогою обчислюють в процентах і дають зменшення гучності. Залежно від зменшення в процентах в порівнянні з еталонною підлогою підлогу, що випробовується, класифікують по класах SL0-SL60 або вище, при зменшенні Клас SL0 SL10 SL20 SL30 SL40 SL50 SL60 50 Зменшення в % Зменшення менше ніж на 5 % Більше або дорівнює 5 %, менше 15 % Більше або дорівнює 15 %, менше 25 % Більше або дорівнює 25 %, менше 35 % Більше або дорівнює 35 %, менше 45 % Більше або дорівнює 45 %, менше 55 % Більше або дорівнює 55 %, менше 65 % Результати випробувань Був перевірений ряд конструкцій, з одержанням наступних результатів: 10 UA 113276 C2 Тип підлоги Рівень Зменшення Рівень SL звуку (Nm) (N) Опис 1. Еталонний Еталонна підлога EPLF, ламінат DPL з носієм HDF на екструдованій підкладці з поліетиленового пінопласту без поперечних зв'язків, товщиною 3 мм, 2 25+/-5 кг/м 73 еталон 2. Ламінат Підлога з ламінату товщиною 8 мм на HDF 57 SL20 16 58 SL20 15 13 SL80 60 34 SL60 39 28 SL60 45 Підлога з ламінату товщиною 8 мм на 3. Ламінат+ HDF на екструдованій підкладці з поліпропіленовий поліетиленового пінопласту без пінопласт поперечних зв'язків товщиною 3 мм, 2 25+/-5 кг/м , 186×1285×8 мм Підстилаючий вініл товщиною 2,8 мм, 4. Підстилаючий зносостійкий шар товщиною 0,35 мм, вініл шириною 4 м 5. Класичне Профільоване штампування LVT штампування товщиною 8 мм на екструдованій LVT на підкладці з поліетиленового пінопласту поліпропіленовому без поперечних зв'язків товщиною 3 мм, 2 пінопласті 25+/-5 кг/м 6. Варіант Відносно деталей див. вище реалізації 3 5 10 15 20 25 Типи підлог 1-5, наведені в таблиці вище, являють собою підлоги, що поставляються промисловістю, перевірені для цілей порівняння. Несподівано виявилося, що варіант реалізації 3 виконаний краще, ніж всі звичайні перевірені продукти LVT. Крім того, він по своїх робочих властивостях перевершує перевірені ламінатні підлоги, коли вони вміщені на підкладці з поліетиленового пінопласту товщиною 2,5 мм. Шум при ходьбі (відображений звук) в описаних для цієї галузі застосування варіантах реалізації має очевидні переваги. Для передачі звуку, відомого також як контактний звук, широко застосовуються такі стандарти як ISO 140-6:1998, ISO 140-8:1997 з посиланням на ISO 140-1:1997, ISO 140-2:1991, ISO 140-2:1991, ISO 717-2:1996 і EN 5079:1990. Це сімейство стандартів описує вимірювання передачі звуку в сусідні приміщення через елементи будівлі. Коротко вимірювання виконується таким чином: - бетонна підлога товщиною 140 мм (еталонна підлога) забезпечується зразком підлоги; - під цією підлогою вміщується приймальне приміщення; - звук створюється стандартною вибивальною машиною, як описано в Додатку А ISO140-6; - вимірювання виконуються в п'яти різних місцях на зразку підлоги і на еталонній підлозі; - для вимірювань використовується обертовий мікрофон, і результати вимірювань фільтрують в terz band. Це дає усереднений час і простір для сигналу; - рівень контактного звуку Ln розраховують таким чином: Ln=Li+10log (А/A0) в дБ, де: - Li є рівнем тиску звуку на terz band в приймальному приміщенні в дБ; 2 - А0 є еталонною поверхнею (в м ) 2 - А є еквівалентною поглинаючою поверхнею приймального приміщення (в м ). Поліпшення контактного звуку ΔLW виражається потім як різниця між рівнем тиску звуку на еталонній підлозі в порівнянні з випробувальною підлогою (в дБ). Для деяких стандартних видів підлог були одержані наступні результати: 11 UA 113276 C2 Тип підлоги 1. Ламінат+ поліпропіленовий пінопласт 2. Класичне штампування LVT 3. Класичне штампування LVT на поліпропіленовому пінопласті 4. Варіант реалізації 3 5. Варіант реалізації 3 на поліпропіленовому пінопласті 5 10 Опис Підлога з ламінату товщиною 8 мм на HDF на екструдованій підкладці з поліетиленового пінопласту 2 без поперечних зв'язків товщиною 3 мм, 25+/-5 кг/м , 186×1285×8 мм Профільоване штампування LVT товщиною 8 мм Профільоване штампування LVT товщиною 8 мм на екструдованій підкладці з поліетиленового пінопласту 2 без поперечних зв'язків товщиною 3 мм, 25+/-5 кг/м Див. деталі вище Варіант реалізації 5 (див. деталі вище) на екструдованій підкладці з поліетиленового пінопласту 2 без поперечних зв'язків товщиною 3 мм, 25+/-5 кг/м ΔLW (дБ) 23 6 23 8 23 Можна зробити наступні висновки: - варіант реалізації 3 перевершує звичайний LVT при використанні без опорної поверхні (потрібно зазначити, що шкала в децибелах є логарифмічною); - варіант реалізації 3 має такі ж робочі характеристики, що і інші типи підлог при використанні в поєднанні з опорною поверхнею. Загальні висновки з акустичних досліджень, описаних вище, полягають в тому, що варіанти реалізації даного винаходу демонструють такі ж або поліпшені робочі характеристики, що іламінатні підлогові покриття при випробуваннях на звук/шуми, що відображається при ходьбі, і мають однакові робочі характеристики при випробуваннях на пропускання звуку. Наведені приклади чітко показують переваги, які дають варіанти реалізації винаходу, які забезпечують не тільки дуже хороший рівень акустичної ізоляції, але також будь-які поліпшення сумісності, легкості укладення і здатності до збирання різних малюнків. 15 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 35 40 45 1. Дошка, що містить раму, верхній матеріал і заповнювальну дошку, при цьому верхній матеріал має відкриту верхню поверхню і нижню сторону, заповнювальна дошка розташована в просторі, обмеженому рамою; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні рами; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні заповнювальної дошки; рама має множину запірних язичків, що відходять назовні від рами; рама має щонайменше одну виїмку, виконану з її нижньої сторони для взаємодії зі щонайменше одним запірним язичком, причому запірні язички і щонайменше одна виїмка кожної дошки розміщені з можливістю зачеплення язичків першої дошки з виїмками другої сусідньої дошки, при цьому дошка має прямокутну або квадратну форму і верхній матеріал є пружним вініловим листом, дещо більшим як в подовжньому, так і в поперечному напрямку так, щоб утворити невелике нависання над розташованою нижче рамою, причому нависання є пружно деформованим для формування ущільнення між з'єднаними дошками. 2. Дошка за п. 1, в якій дошка є чотиристоронньою і має загалом квадратну або прямокутну форму; запірні язички вздовж однієї сторони рами розташовані в позиціях, розташованих в шаховому порядку відносно положення запірних язичків на протилежній стороні рами; при цьому кожний запірний язичок на рамі має ширину і кожний з язичків відділений від сусіднього запірного язичка мінімальним проміжком, причому мінімальний проміжок між запірними язичками на рамі має щонайменше таку ж ширину, як найширший запірний язичок на рамі, так що будь-яка сторона дошки може бути з'єднана з будь-якою стороною іншої дошки, що має по суті схожу конфігурацію. 3. Дошка за п. 1, в якій запірні язички на дошці мають по суті однакову ширину, і проміжки між язичками на протилежних сторонах рами виконані по суті однаковими, причому проміжки по ширині по суті перевищують ширину язичків на протилежних сторонах. 4. Дошка за п. 3, в якій дошка є видовженою і має протилежні довгі сторони і протилежні короткі сторони, причому кожна з довгих і коротких сторін має множину запірних язичків, розділених проміжками; при цьому на нижній стороні рами виконані виїмки у напрямку всередину від краю дошки в місцях, що відповідають проміжкам, а на зовнішніх краях рами виконані скошені поверхні на ділянках між запірними язичками, що відповідають проміжкам, і запірні язички мають скошені носові поверхні, так що з'єднання однієї дошки з іншою може бути здійснене 12 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ковзанням дошки із защіпанням, в той час як вони знаходяться по суті в одній площині, так що скошена поверхня країв рами дошки пристосована для контакту зі скошеною носовою поверхнею запірного язичка іншої схожої дошки і полегшення проходження язичка вздовж скошеної поверхні і під нею у виїмку на нижній стороні рами. 5. Дошка за п. 4, в якій кожний із запірних язичків на рамі має повернуті вгору виступи на далекій стороні язичка, причому одна сторона виступу утворює щонайменше частину скошеної поверхні носа, інша, повернута загалом всередину поверхня виступу, обмежує запірну поверхню для зачеплення із повернутою загалом всередину запірною поверхнею виїмки прилеглої дошки, причому виступ має повернуту загалом вгору плоску поверхню, що з'єднує скошену поверхню і повернуту всередину поверхню, повернута вгору поверхня пристосована для щільного прилягаючого до повернутої загалом вниз поверхні у виїмці, виконаній на нижній стороні прилеглої дошки, причому кожний з язичків має проміжний відрізок, що має загалом плоску, повернуту вгору поверхню, що проходить назовні від краю рами, причому повернута вгору поверхня проміжного відрізка пристосована для прийому і прилягання до повернутого вниз запірного стрижня, розташованого з внутрішньої сторони краю прилеглої дошки між язичками прилеглої дошки. 6. Дошка за п. 1, в якій верхній матеріал вибраний з групи, що складається з вінілового листа, килимового покриття, ламінату під високим тиском, ламінату прямого тиску, голкопробивного матеріалу типу керамічної плитки, деревини, паперу, пластику з друком або без друку. 7. Дошка за п. 1, в якій заповнювальна дошка вибрана з групи, що складається з вінілового листа, полівінілхлориду, співполімерів етиленвінілацетату, термопластичних еластомерів, полістиролу, поліефіру, поліаміду, поліолефіну, які всі спінені або не спінені і які всі зрештою складаються з різних шарів з різною структурою/будовою. 8. Дошка за п. 1, в якій верхня поверхня рами є по суті плоскою і гладкою, а нижня сторона рами містить ребра для зведення до мінімуму площі контакту і передачі звуку від дошки до опорної структури. 9. Дошка за п. 1, в якій рама виконана шляхом інжекційного формування пластику, вибраного з групи, що складається з полістиролу, що має високу міцність, акрилонітрилбутадієнстиролу, поліпропілену, поліетилену, поліаміду, полікарбонату, полістиролу і полівінілхлориду. 10. Дошка за п. 1, в якій заповнювальна дошка і рама прикріплені до нижньої сторони верхнього матеріалу за допомогою з'єднання, вибраного з групи, що містить термоклей, поліамідний термоклей, реактивний термоклей, неопренові клеї на основі розчинника, інші неопренові клеї на основі води, зварювання розчинником, зварювання нагріванням, термоформування і ультразвукове зварювання. 11. Підлогова дошка, що містить раму, виготовлену з підданого інжекційному формуванню пластику, верхній матеріал, що містить лист пружного вінілу, і заповнювальну дошку, що містить акустично поглинаючий матеріал; при цьому верхній матеріал має декоративну верхню поверхню і нижню сторону, причому заповнювальна дошка розташована всередині простору, обмеженого рамою; нижня сторона листа з пружного вінілу прикріплена до верхньої поверхні рами; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні заповнювальної дошки; рама має множину запірних язичків, які відходять назовні від рами поза межами периферійних регіонів верхнього матеріалу; рама має щонайменше одну виїмку, виконану на її нижній стороні для взаємодії зі щонайменше одним запірним язичком підлогової дошки, причому запірні язички кожної дошки відділені проміжками, при цьому проміжки мають ширину, щонайменше таку ж, як максимальна ширина будь-якого з язичків, причому язички на дошці розміщені так, що дошка може бути прикріплена до будь-якої сторони іншої дошки, що має язички і проміжки, розміщені при по суті схожій конфігурації, при цьому дошка має прямокутну або квадратну форму, а лист виконано дещо більшим як в подовжньому, так і в поперечному напрямку так, щоб утворити невелике нависання над розташованою нижче рамою, причому нависання є пружно деформованим для формування ущільнення між з'єднаними дошками. 12. Підлогова дошка за п. 11, в якій язички вздовж однієї сторони дошки розміщені в шаховому порядку відносно язичків, розташованих на протилежній стороні дошки, так що язички на одній стороні дошки повністю вирівняні в межах проміжків на протилежній стороні дошки. 13. Підлогова дошка за п. 11, в якій язички дошки мають скошені носи, і краї дошки в місцях, що відповідають проміжкам, мають скошені поверхні, і ширина проміжків по суті перевищує ширину язичків, так що дошка, з'єднана вздовж однієї зі своїх сторін з другою дошкою, що має язички і проміжки, розміщені в конфігурації, по суті схожій з дошкою, пристосована для зміщення в напрямку з'єднаного краю і пристосована для защіпного з'єднання сторони дошки, перпендикулярної до з'єднаної сторони третьої дошки, що має язички і проміжки, розміщені в конфігурації, по суті схожій з конфігурацією язичків і проміжків дошки. 13 UA 113276 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 14. Блок з дощок, в якому кожна дошка містить раму, верхній матеріал і заповнювальну дошку; при цьому верхній матеріал має відкриту верхню поверхню і нижню сторону, заповнювальна дошка розташована всередині простору, обмеженого рамою; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні рами; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні заповнювальної дошки; рама має множину запірних язичків, які відходять назовні від рами; рама має щонайменше одне заглиблення, виконане на нижній стороні, причому зовнішня сторона заглиблення скріплена запірним стрижнем з можливістю взаємодії зі щонайменше одним запірним язичком, при цьому запірні язички і запірний стрижень кожної дошки розміщені з можливістю зачеплення язичків першої дошки з виїмкою у другій прилеглій дошці, а верхній матеріал має краї, які утворюють нависаючі частини, які виходять за верхні краї рами, при цьому дошки є підлоговими дошками, і верхній матеріал є вініловим листом, запірний язичок має першу запірну поверхню, запірний стрижень має другу запірну поверхню, рами, що мають верхні поверхні з верхніми зовнішніми краями, дві з'єднані дошки обмежують відстань W між верхніми краями рам з'єднаних дощок, в той час, коли перша запірна поверхня однієї дошки знаходиться в контакті з другою запірною поверхнею прилеглої дошки, вініловий лист кожної дошки має нависаючу частину, яка відходить назовні від верхніх країв рами, до якої прикріплений вініловий лист, а нависаюча частина має поперечний розмір Н, який щонайменше такий же великий, як половина відстані W. 15. Блок за п. 14, в якому кожна з дощок має раму з верхніми поверхнями, що мають верхні зовнішні краї, причому дві з'єднані дошки обмежують зазначену відстань W між верхніми краями рам з'єднаних дощок, коли перша запірна поверхня однієї дошки знаходиться в контакті з другою запірною поверхнею прилеглої дошки, верхній матеріал кожної дошки має зазначену нависаючу частину, яка відходить назовні за межі верхніх країв рами, до якої прикріплений верхній матеріал, причому нависаюча частина має поперечний розмір Н, який має поперечне співвідношення по розмірах з відстанню W, вибране з групи, яка містить: Н більше половини W і Н приблизно дорівнює половині W. 16. Блок з дощок, в якому кожна дошка містить раму, верхній матеріал і заповнювальну дошку; при цьому верхній матеріал має відкриту верхню поверхню і нижню сторону, заповнювальна дошка розташована всередині простору, обмеженого рамою; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні рами; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні заповнювальної дошки; рама має множину запірних язичків, що відходять назовні від рами; рама має щонайменше одне поглиблення, виконане на нижньому боці, причому зовнішня сторона поглиблення скріплена запірним стрижнем з можливістю взаємодії зі щонайменше одним запірним язичком, при цьому запірні язички і запірний стрижень кожної дошки розміщені з можливістю зачеплення язичків першої дошки з виїмкою у другій прилеглій дошці, а верхній матеріал має краї, які утворюють нависаючі частини, які виходять за верхні краї рами, при цьому блок включає в себе смугу, прокладену між краями щонайменше двох дощок, причому смуга має язички вздовж протилежних подовжніх сторін, при цьому язички розділені проміжками, і на кожному проміжку смуга має запірний стрижень, що обмежує одну межу виїмки, в яку може входити язичок дошки. 17. Блок за п. 16, в якому кінці смуги мають два скошені краї, які утворюють по суті прямий кут, що обмежує загострений наконечник. 18. Чотиристороння дошка, що має множину запірних язичків з кожної сторони, які відходять назовні від дошки, причому кожний язичок має виступ, який відходить вгору; дошка, що має щонайменше один запірний стрижень, розташований з нижньої сторони для зачеплення з виступом, який відходить вгору, щонайменше одного із запірних язичків; при цьому запірні язички вздовж кожної сторони рами розташовані в положеннях, розташованих в шаховому порядку відносно положень запірних язичків на протилежній стороні рами; кожний запірний язичок дошки має ширину, і кожний із запірних язичків відділений від прилеглого запірного язичка на тій же стороні мінімальним проміжком, причому мінімальний проміжок між запірними язичками на дошці має щонайменше таку ж ширину, що і найширший язичок на дошці, так що будь-яка сторона дошки може з'єднуватися з будь-якою стороною іншої дошки тієї ж конфігурації, при цьому запірний стрижень утворює частину виїмки в формі безперервного паза, утвореного на нижній стороні дошки, причому паз проходить уздовж і паралельно кожного з чотирьох країв дошки. 19. Дошка за п. 18, причому дошка містить раму, верхній матеріал і заповнювальну дошку; при цьому верхній матеріал має відкриту верхню поверхню і нижню сторону, заповнювальна дошка розташована всередині простору, обмеженого рамою; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні рами; нижня сторона верхнього матеріалу прикріплена до верхньої поверхні заповнювальної дошки; запірні язички відходять назовні від рами; запірний 14 UA 113276 C2 5 10 15 стрижень утворює частину щонайменше однієї виїмки, утвореної на нижній стороні рами для зачеплення із запірним язичком. 20. Дошка за п. 18, в якій запірні язички на дошці мають по суті однакову ширину, і проміжки між язичками на протилежних сторонах рами виконані по суті однаковими, причому проміжки більші по ширині, ніж ширина язичків на вказаних протилежних сторонах. 21. Дошка за п. 20, в якій при взаємодії з дошкою такої ж конфігурації, коли запірні язички знаходяться в зачепленні зі щонайменше одним запірним стрижнем іншої дошки, і одна дошка може переміщуватися з ковзанням відносно іншої дошки в напрямку країв взаємодіючих дощок. 22. Дошка за п. 20, в якій ширина проміжків щонайменше в 1,5 разу більша ширини язичків. 23. Дошка за п. 20, в якій ширина проміжків щонайменше в 2 рази більша ширини язичків. 24. Дошка за п. 18, в якій кожний із запірних язичків має виступ, який відходить вгору, на далекому кінці язичка, одна сторона виступу утворює щонайменше частину скошеної поверхні носа, а інша повернута загалом догори сторона виступу обмежує запірну поверхню, призначену для зачеплення із повернутою загалом догори запірною поверхнею щонайменше одного запірного стрижня. 25. Дошка за п. 18, в якій язички є квадратними або прямокутними при погляді на дошку зверху. 15 UA 113276 C2 16 UA 113276 C2 17 UA 113276 C2 18 UA 113276 C2 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 19