Спосіб монтування привідного механізму для дверних та віконних рам

1. Спосіб монтування привідного комплекту (22) на дверній або віконній рамі (10), який включає етапи: закріплення принаймні одного привідного елемента (24, 25, 26, 27, 28) та принаймні одного передавального стержня (30, 32) у принаймні одному прорізі (18, 20) рами (10) та взаємного з'єднання вищезгаданого привідного елемента (24, 25, 26, 27, 28) та вищезгаданого передавального стержня (30, 32) за допомогою гвинта (106), який входить у наскрізний отвір (118), утворений у передавальному стержні (30, 32), який відрізняється тим, що вищезгаданий наскрізний отвір (118) утворюється у передавальному стержні (30, 32) після закріплення вищезгаданого привідного елемента (24, 25, 26, 27, 28) та вищезгаданого передавального стержня (30, 32) у вищезгаданому прорізі (18, 20). 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вищезгаданий наскрізний отвір (118) утворюється після визначення відносної позиції між вищезгаданим привідним елементом (24, 25, 26, 27, 28) та вищезгаданим передавальним стержнем (30, 32) у напрямку відповідного прорізу (18, 20). 3. Спосіб за п. 1 або п. 2, який відрізняється тим, що вищезгаданий привідний елемент (24, 25, 26, 27, 28) та вищезгаданий передавальний стержень C2 2 (19) 1 3 93491 4 разі лише поворотних або лише відкидних дверних - Фігури 4b та 5b є збільшеними деталями часта віконних рам привідний комплект дозволяє витин, позначених стрілками IV та V на Фігурах 4а та бирати закриту позицію та відкриту позицію двер5 а, ної або віконної рами за допомогою двох позицій - Фігури 6а, 7а та 8а є розрізами по лініях Vla ручки. Vla, Vlla-Vlla та Vllla-Vllla з Фігур 6, 7 та 8, У решті опису та формулі винаходу термін - Фігури 6b, 7b та 8b є розрізами по лініях VIb"привідний комплект" означає набір пристроїв та VIb, Vllb-VIIb, VHIb-VIII з Фігур 6, 7 та 8, і компонентів, які дозволяють передавати відкрива- Фігури з 9 по 27 є перспективними зображенльний / закривальний рух від ручки до різних занями, на яких показано послідовність закріплення кривальних елементів. Привідний комплект для різних компонентів привідного комплекту на двердверей та віконних рам включає принаймні один ній або віконній рамі. привідний елемент та принаймні один передаваНа Фігурі 1 номер 10 позначає раму вікна з вільний стержень, прикріплений до привідного еледкидним та поворотним відкриванням. Рама 10 мента. включає дві вертикальні стійки 12, сполучені нижДверні та віконні рами мають різну ширину та нім поперечним елементом 14 та верхнім поперевисоту, тоді як привідні елементи є стандартними чним елементом 16. Стійки 12 та поперечні елекомпонентами з визначеними розмірами. менти 14, 16 на їхній зовнішній подовжній стороні Для пристосування привідних елементів до мають прорізи 18,20, здатні приймати компоненти рам з різними розмірами застосовують передавапривідного комплекту, який дозволяє вибрати, за льні стержні, які з'єднують різні привідні елементи допомогою ручки, закриту позицію, поворотну відодин з одним. криту позицію та відкидну відкриту позицію. Згідно з існуючим рівнем техніки, довжина пеНа Фігурі 1 привідний комплект в цілому позредавальних стержнів визначається при закріпначено номером 22, і він включає певну кількість ленні привідного комплекту на дверній або віконній привідних елементів 24, 25, 26, 27, 28 та певну рамі. Ця операція зазвичай вимагає відрізання кількість передавальних стержнів 30, 32. Привідні передавального стержня потрібного розміру та елементи, показані на Фігурі 1, являють собою, просвердлювання отворів на передавальному відповідно, вертикальну опору 24, поворотний стержні для прикріплення передавального стержшпінгалет з гачком 25, кутовий передавальний ня до привідних елементів. елемент 26, движок 27 та ножичний важіль 28. Відрізання стержнів потрібного розміру та Рама 10 також має контрольну ручку 31 та опорутворення отворів для закріплення на передаваний блок 33. Загальна структура та функціонуванльних стержнях вимагає дуже багато часу. Раніше ня привідних елементів 24, 25, 26, 27, 28 є відомипропонувалися рішення з метою уникнення наріми самі по собі і не охоплюються обсягом даного зання передавальних стержнів за розміром та винаходу. утворення на вищезгаданих стержнях отворів для Як показано на Фігурах 4 та 4а, кожен передаприкріплення. Деякі рішення передбачають застовальний стержень 30, 32 утворюється штамповасування телескопічних стержнів утворених двома ним, витягнутим або профільним елементом, який деталями, які ковзаються відносно одна одної, і які має незмінний поперечний розріз уздовж його вламожуть бути закріплені у вибраній позиції за допосної подовжньої осі. могою затискних гвинтів. Кожен передавальний стержень 30, 32 вклюОднак нині існуючі рішення не є цілком задовічає центральну частину 34 та дві бокові частини льними, оскільки вони мають кілька недоліків. 36, 38 розташовані з різних боків відносно центраМетою даного винаходу є забезпечення вдосльної частини 34. Дві бокові частини 36, 38 мають коналеного способу закріплення привідного комвідповідні взаємно копланарні основи 40, 42. плекту для дверей та віконних рам, який дозволяє Центральна частина 34 має основу 44, яка є параподолати недоліки існуючого рівня техніки. лельною і розташованою на відстані від основ 40, Згідно з даним винаходом, вищезгадана мета 42 бокових частин 36, 38. Основа 44 центральної досягається завдяки способові, який має характечастини 34 з'єднується з відповідними основами ристики, викладені у пункті 1 формули винаходу. 40, 42 бокових частин 36, 38 двома подовжніми Даний винахід далі описується в деталях з поребрами 46. Основа 44 центральної частини 34 та силанням на супровідні фігури, представлені лише ребра 46 утворюють U-подібний подовжній паз 48, як необмежувальні приклади, серед яких: який проходить уздовж центральної частини 34 і - Фігура 1 є покомпонентним перспективним відокремлює дві бокові частини 36, 38. Центральзображенням привідного комплекту для дверей та на частина 34 має два бокові виступи 50 та 60, які віконних рам разом з рамою дверей або вікна, виступають назовні за межі ребер 46. Дві основи - Фігура 2 є перспективним зображенням час40, 42 бокових частин 36, 38 мають на їх зовнішніх тини, позначеної стрілкою II на Фігурі 1, кінцях відповідні подовжні ребра 52, 54. Висота - Фігура 3 є розрізом по лінії ІІІ-Іll з Фігури 2, ребра 52 бокової частини 36 приблизно дорівнює - Фігури з 4 по 8 є перспективними зображенполовині висоти ребер 46. Ребро 54 бокової часнями, які показують послідовність операції зв'язутини 38 закінчується на такій самій висоті, що й вання між привідним елементом та передавальоснова 44 центральної частини 34, і воно має виним стержнем, ступаючий убік край 56. - Фігури 4а та 5а є розрізами по лініях IV-IV та Дві бокові частини 36, 38 утворюють відповідні V-V з Фігур 4 та 5, каналоподібні напрямні 58,61. Кожна з двох напрямних 58, 61 має верхню поверхню 62 та дві бокові поверхні 64, 66. Центральна частина 34 має 5 93491 6 верхню поверхню 68, яка є паралельною верхнім чника заглиблюється в отвір 104 відносно нижньої поверхням 62 напрямних 58, 61. Бокові виступи 50, поверхні 82 з'єднувальної деталі 72. З'єднувальна 60 центральної частини 34 мають нижні поверхні деталь 72 та передавальний стержень 30, 32, та70, нахилені під гострим кутом відносно бокових ким чином, можуть вільно ковзати відносно одне поверхонь 64 ребер 46. Товщина основ 40, 42 боодного у подовжньому напрямку. Для забезпеченкових частин 36, 38 ребер 46 та основи 44 центраня телескопічного ковзання між двома компоненльної частини 34 є практично незмінною. Стержні тами, з'єднувальні профілі мають у розрізі такі ро30, 32 в оптимальному варіанті є виконаними з зміри, що залишається постійний зазор по всьому металевого матеріалу (наприклад, алюмінієвого розрізу, наприклад, близько 0,1 мм, як показано, сплаву) або полімерного матеріалу (наприклад, зокрема, на Фігурах 4а та 4b. поліаміду). Привідні елементи 24, 25, 26, 27, 28 та переНа Фігурі 1 показано, що кожен привідний давальні стержні 30, 32 є закріпленими у відповіделемент 24, 25, 26, 27, 28 має з'єднувальну деталь них прорізах 18, 20 рами 10 згідно з процедурою, 72 для з'єднання з передавальним стержнем 30, описаною нижче з посиланням на Фігури з 9 по 27. 32. Як показано на Фігурах 2 та 3, з'єднувальна На Фігурі 9 показано, що ножичний важіль 28 деталь 72 кожного привідного елемента 24, 25, 26, фронтально вставляється у напрямку стрілки. Фі27, 28 включає корпус 74, який має основу 76, від гура 10 показує ножичний важіль 28 вставлений у якої відходять два паралельні подовжні ребра 78, проріз 20. Після вставлення у проріз 20 ножичний 80. Кінці подовжніх ребер 78, 80 мають таку форважіль 28 позиціонується і прикріплюється до рами му, щоб утворювалося ковзне з'єднання у подовж10 за допомогою двох штифтів (не показано на ньому напрямку з напрямними 58, 61 передавальФігурі 10). ного стержня 30, 32. На Фігурі 11 показано, що стержень 32 потім Також на Фігурах 2 та 3 показано, що основа телескопічно з'єднується з движком 27 з ковзним 76 з'єднувальної деталі 72 має плоску нижню порухом у напрямку стрілки. Після телескопічного верхню 82, від якої відходять ребра 78, 80. Нижні з'єднання стержень 32 та движок 27 фронтально кінці ребер 78, 80 мають відповідні копланарні вставляються у проріз 20 у напрямку, позначеному плоскі поверхні 84, паралельні плоскій поверхні стрілкою на Фігурі 12. 82. У поперечному розрізі подовжнє ребро 78 на Як показано на Фігурі 13, після вставлення у своєму кінці має зовнішній боковий виступ 86 та проріз 20 стержень 32 та движок 27 можуть ковзавнутрішній боковий виступ 88. Два бокові виступи ти у напрямку стрілки. Стержень 32 телескопічно 86, 88 мають відповідні бокові паралельні стінки з'єднується зі з'єднувальною деталлю 72 ножично90, 92, ортогональні відносно поверхонь 82, 84. го важеля 28. Фігура 14 показує конфігурацію, в Внутрішній боковий виступ 88 має верхню поверхякій стержень з'єднується зі з'єднувальною деталню 94, нахилену під гострим кутом відносно боколю 72 ножичного важеля 28. вої стінки 92. Подовжнє ребро 80 у поперечному Фігури 15 та 16 показують закріплення на рамі розрізі має внутрішній боковий виступ 96 з боко10 кутового передавального елемента 26. Перевою стінкою 98, паралельною стінці 92, та верхдавальний елемент 26 спочатку вставляють у ньою поверхнею 100, нахиленою під гострим кутом проріз 18 у напрямку, вказаному горизонтальною відносно бокової стінки 98. стрілкою. Після вставлення у проріз 18 елемент 26 З'єднувальна деталь 72 кожного привідного може ковзати у напрямку вертикальної стрілки до елемента 24, 25, 26, 27, 28 має виступ 102, який зачеплення передавального елемента з движком виступає від зовнішньої поверхні основи 76. Ви27. Після позиціонування кутовий передавальний ступ 102 має нарізний наскрізний отвір 104 з віссю, елемент 26 прикріплюється до рами 10 за допомоортогональною відносно внутрішньої поверхні 82 гою штифта 120. основи 76. Гвинт 106 зачеплюється з нарізним У цей момент компоненти є закріпленими на отвором 104. Гвинт 106 має нарізний корпус 108 та вертикальній стійці 12 рами. Як показано на Фігурі наконечник 110, який виступає від нарізного кор17, поворотний шпінгалет з гачком 25 вставляєтьпусу 108. Наконечник 110 має циліндричну бокову ся на передавальному стержні 30 у напрямку, позстінку з діаметром, меншим за діаметр нарізного наченому стрілкою. Як показано на Фігурі 18, покорпусу 108. Наконечник закінчується плоскою воротний шпінгалет з гачком 25 розташовано стінкою, ортогональною подовжній осі гвинта. поблизу від вирізу 122, передбаченого на краю Гвинт 106 має шестикутний проріз 112 та упорами 10. рну кромку 114 на одному кінці нарізного корпусу Як показано на Фігурі 19, вертикальну опору 108. Довжина нарізного корпусу 108 практично 24 після цього закріплюють на нижньому кінці стедорівнює довжині нарізного отвору 104, таким чиржня 30. Стержень 30 телескопічно з'єднується з ном, що у разі, коли гвинт 106 є повністю угвинчевертикальною опорою 24 і може ковзати по всій ним в отвір 104, наконечник 110 виступає від ниждовжині (Фігура 20). Отже, комплект, утворений ньої поверхні 82 основи 76. стержнем 30, вертикальною опорою 24 та повороНа Фігурах 4, 4а та 4b показано, що з'єднуватним шпінгалетом з гачком 25, фронтально вставльна деталь 72 кожного привідного елемента 24, ляється у проріз 18 у напрямку, позначеному стрі25, 26, 27, 28 телескопічно з'єднується з відповідлкою на Фігурі 20. ною частиною передавального стержня 30, 32. У Як показано на Фігурі 21, після вставлення у момент телескопічного з'єднання між передавальпроріз 18 стержень 30 та вертикальна опора 24 ним елементом 24, 25, 26, 27, 28 та передавальможуть ковзати у напрямку стрілки. Стержень 30 ним стержнем 30, 32 гвинт 106 лише частково телескопічно з'єднується зі з'єднувальною деталугвинчується в отвір 104, і передній кінець наконелю 72 кутового передавального елемента 26. Фі 7 93491 8 гура 22 показує стержень 30, з'єднаний з кутовим стержня 30, 32, зрізаючи матеріал, з якого складапередавальним елементом 26. ється основа 42. Вищезгадане зрізання утворює Фронтальне вставлення привідних елементів дископодібний уламок 116, який проходить у канал 24, 25, 26, 27, 28 та передавального стержня 30, 48, розташований під наконечником 110. Діаметр 32 у прорізи 18, 20 в оптимальному варіанті здійснаконечника 110 є дещо більшим за ширину паза нюють, як описано у Європейській патентній заявці 48, для того, щоб уламок залишався заклиненим у № 06425586, поданій тим самим Заявником. пазу 48. Наконечник 110 розташовується таким Фігура 23 показує закріплення опорного блока чином, щоб його власна вісь перебувала на одній 33, який вставляють у проріз нижнього поперечнолінії з середньою вертикальною віссю паза 48. го елемента 14 у напрямках, позначених двома Зрізання, яке виконується наконечником 110 гвинстрілками. Наступним етапом є забезпечення ковта 106, впливає лише на товщину основи 44 між зання вертикальної опори 24 уздовж напрямку двома боковими стінками подовжнього паза 48. стрілки на Фігурі 24 доки вертикальна опора 24 не На Фігурах 7, 7а та 7b показано, що гвинт 106 спирається на упор 124 опорного блока 33. угвинчується доти, доки головка 114 гвинта 106 не І нарешті, закріплюють ручку поворотного шпіспирається на відповідне гніздо, утворене на вернгалета з гачком 31. Як показано на Фігурі 25, ручхньому кінці виступу 102. Довжина наконечника ка 31 має контрольний елемент 126, який вставля110 визначається таким чином, щоб гвинт 106 ється через виріз 122 рами 10 і зачеплюється з здійснював повне зрізання основи 44, таким чиповоротним шпінгалетом з гачком 25. Як показано ном, утворюючи наскрізний отвір 118 в основі 44. на Фігурі 26, ручка 31 після цього з'єднується з Уламок 116 від'єднується від основи 44 і утримурамою 10 за допомогою двох гвинтів 128. ється між стінками паза 48. Як показано на Фігурі 27, після позиціонування Як показано на Фігурах 8, 8а та 8b, після поврізних компонентів привідного комплекту, як опиного зрізання стінки основи 44 контактний тиск між сано вище, передавальні стержні 30, 32 остаточно нахиленими поверхнями 94, 100 та 70 усувається. з'єднують з привідними елементами 24, 25, 26, 27, Це дозволяє відновити первісний зазор, усуваючи 28. З'єднання стержнів здійснюють шляхом повнонавантаження та пружні деформації передавальго затягування гвинтів 106 з'єднувальних деталей ного стержня 30, 32. 72, таким чином, щоб утворювався наскрізний Після зрізання уламка 116 сполучення між отвір у стержнях 30, 32, як описано нижче. з'єднувальною деталлю 72 та передавальним стеНа Фігурах 5, 5а та 5b показано, що у первісній ржнем 30, 32 відбувається вже не через тертя, а позиції наконечник 110 гвинта 106 перебуває на через шарнірне з'єднання між наконечником 110 невеликій відстані від верхньої поверхні 68 перегвинта 106 та отвором 118, створеним шляхом давального стержня 30, 32, і існує певний зазор зрізання основи 44. Це дозволяє досягати більш між нахиленими поверхнями 94, 100 з'єднувальної надійного скріплення, ніж при фрикційному з'єддеталі 72 та відповідними поверхнями 70 передананні, і усувати деформації передавального стервального стержня 30, 32. У цій конфігурації стержні жня, які можуть викликати небажаний контакт зі 30, 32 можуть вільно телескопічно ковзати відносстінками паза 18 рами 10, створюючи труднощі з но привідних елементів 24, 25, 26, 27, 28. ковзанням стержнів або привідних елементів та Починаючи з позиції, показаної на Фігурах 5, труднощі з функціонуванням контрольного ком5а та 5b, при затягуванні гвинта 106 наконечник плекту. 110 входить у контакт з верхньою поверхнею 68 Факт утворення отворів у стержнях 30, 32 піспередавального стержня 30, 32. Цей контакт доля закріплення стержнів та привідних елементів у зволяє усунути зазор у телескопічному з'єднанні, прорізах дозволяє обходитись без етапів вимірюприводячи нахилені поверхні 94, 100 з'єднувальної вання, різання та свердління стержнів. Даний видеталі 72 у контакт з відповідними поверхнями 70 нахід забезпечує кращу точність закріплення і допередавального стержня 30, 32. зволяє уникати проблем через помилки або Як показано на Фігурах 6, 6а та 6b, при поданеточності, які можуть траплятися під час операцій льшому затягуванні гвинта 106 наконечник 110 вимірювання, різання та свердління стержнів. починає проникати в основу 44 передавального 9 93491 10 11 93491 12 13 93491 14 15 93491 16 17 93491 18 19 93491 20 21 93491 22 23 93491 24 25 93491 26 27 93491 28 29 93491 30 31 93491 32 33 93491 34 35 93491 36 37 93491 38 39 93491 40 41 93491 42 43 93491 44 45 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 93491 Підписне 46 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601