Спосіб відбійки породного масиву при проходці тупикових підняткових виробок

Реферат: Спосіб відбійки породного масиву при проходці тупикових підняткових виробок, суть якого полягає в тому, що частину масиву із горизонтальної виробки знизу уверх вибурюють комплекти врубових і оконтурюючих свердловин одного діаметра з центральною по центру виробки, розширюють центральну свердловину з утворенням врубової порожнини, а в усіх інших свердловинах комплектів формують заряди ВР різної висоти, послідовним підриванням з уповільненням зарядів ВР усіх врубових свердловин порожнину трансформують у компенсаційний простір, який підриванням зарядів ВР оконтурюючих свердловин трансформується в тупикову підняткову виробку. UA 71503 U (54) СПОСІБ ВІДБІЙКИ ПОРОДНОГО МАСИВУ ПРИ ПРОХОДЦІ ТУПИКОВИХ ПІДНЯТКОВИХ ВИРОБОК UA 71503 U UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до гірничої справи та може бути використана при спорудженні тупикових підняткових підземних гірничих виробок. Найбільш близьким технічним рішенням, вибраним як найближчий аналог є спосіб відбійки породного масиву при проходці тупикових підняткових виробок, що включає буріння з горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, комплектів врубових та оконтурюючих свердловин одного діаметра d на усю її висоту Н, із яких три врубових свердловини розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною як по центру ряду, так і по центру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї, а оконтурюючі свердловини розміщені по лінії проектного контуру цієї виробки із формуванням у врубових і оконтурюючих свердловинах заряду вибухової речовини (ВР) на усю їх висоту Н з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням. При цьому буріння в комплекті врубових свердловин бокових врубових свердловин ряду здійснюють на відстані від центральної врубової свердловини ряду, рівній (1,0-1,2) d, а формування заряду ВР в усіх, як у врубових свердловинах ряду, так і в оконтурюючих свердловинах здійснюють на усю їх висоту з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням. Спочатку здійснюють підривання, починаючи з будь-якого сформованого заряду ВР бокової врубової свердловини ряду, потім із сформованого заряду ВР у центральній і в залишеній боковій врубовій свердловині ряду з утворенням врубової порожнини у вигляді щілини, а потім уже - із сформованих зарядів ВР в оконтурюючих свердловинах на утворену врубову порожнину у вигляді щілини з трансформацією її в тупикову підняткову виробку на висоту не більше 0,7 її заданої висоти Н. (Состояние изученности вопроса проходки восстающих. - В кн.: Н.Г. Дубынин, Б.Г. Трегубов Подготовка блоков к очистным работам. - М.: Недра, 1968. - с. 41, 49-50 (§ 2)). Недоліками відомого способу є недостатня ефективність відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться і на усю її висоту із збільшенням питомої витрати ВР, зменшенням продуктивності проходки, а також збільшенням її енергоємності й вартості і за рахунок цього погіршуються умови, безпечність праці гірників та екологічний стан навколишнього середовища. Недоліки викликані тим, що утворена врубова порожнина у вигляді щілини не очищується від підірваної гірничої маси по усій її висоті. В цих умовах не забезпечується ефективна робота сформованих зарядів ВР оконтурюючих свердловин. Через те, що відстань бокових врубових свердловин від центральної врубової свердловини, що складає (1,0-1,2) d, витримати дуже складно без застосування спеціальних пристроїв забурювання свердловин. Це може привести до певного суттєвого відхилення свердловин від заданого напрямку при бурінні, що в свою чергу приведе до порушення заданої схеми їх розміщення. Утворення врубової порожнини у вигляді щілини по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, одержати майже неможливо. Після підривання послідовно з уповільненням комплектів врубових свердловин ряду та оконтурюючих свердловин об'єм тупикової підняткової виробки, що проводиться, буде запижованим відбитою гірничою масою. Для ліквідації цього явища необхідно або застосовувати накладні фугасні заряди ВР, що подають на дерев'яних жердинах, або бурити додаткові свердловини, формувати в них заряди ВР і підриванням їх ліквідувати запижовку. Це приведе до збільшення питомої витрати ВР, збільшенню, як енергоємності відбійки породного масиву, так і вартості проходки. За рахунок цього створюються шкідливі та небезпечні умови праці гірників і підвищується екологічне навантаження на навколишнє середовище. Причинами, що перешкоджають одержанню технічного результату найближчим аналогом корисної моделі, що заявляється, є: - буріння в комплекті врубових свердловин бокових врубових свердловин ряду на відстані від центральної врубової свердловини ряду, рівній (1,0-2,0) d, витримати дуже складно без застосування спеціальних пристроїв при забурюванні свердловин. Це може привести до певного суттєвого відхилення свердловин від заданого напрямку при бурінні, що в свою чергу приведе до порушення заданої схеми їх розміщення, а це буде сприяти зниженню ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, зменшенню продуктивності проходки, збільшенню енергоємності та вартості гірничопрохідницьких робіт, а також створить передумови для погіршення безпеки праці гірників; - формування заряду ВР в усіх, як врубових свердловинах, так і в оконтурюючих свердловинах здійснюють на усю їх висоту з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням, починаючи з будь-якого сформованого заряду ВР бокової врубової свердловини ряду, потім із сформованого заряду ВР у центральній і в залишеній боковій врубовій свердловині ряду з утворенням врубової порожнини у вигляді щілини, поперчений розмір якої 1 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 не перевищує діаметр свердловини d, що буде сприяти недостатній ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, з перепижовкою відбитої гірничої маси, а також ускладненням процесу її випуску; - утворення врубової порожнини у вигляді щілини по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, одержати практично неможливо. Так як після підривання послідовно з уповільненням комплектів врубових свердловин ряду й оконтурюючих об'єм тупикової підняткової виробки, що проводиться буде запижованим відбитою гірничою масою та відповідно не забезпечить можливість утворення тупикової підняткової виробки, що проводиться, заданого об'єму й висоти. Це буде сприяти зниженню ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із збільшенням питомої витрати ВР, зменшенням продуктивності проходки, а також збільшенням її енергоємності й вартості. Крім того погіршаться умови, безпечність праці гірників та екологічний стан навколишнього середовища; - підривання послідовно з уповільненням сформованих зарядів ВР в оконтурюючих свердловинах на утворену врубову порожнину у вигляді щілини приводить до трансформації її в тупикову підняткову виробку, що проводиться, на висоту не більш 0,7 її заданої висоти, так як залишений об'єм її буде запижованим відбитою гірничою масою. Для ліквідації її необхідно або застосовувати накладні фугасні заряди ВР, що подають на дерев'яних жердинах, або бурити додаткові свердловини, формувати в них заряди ВР і підривати. Це приведе до зниження ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту, а також до збільшення питомої витрати ВР, енергоємності та вартості проходки. В основу корисної моделі, що заявляється, ставиться задача розробка способу відбійки породного масиву при проходці тупикових підняткових виробок, в якому шляхом забезпечення можливості руйнування гірничого масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться на усю її висоту в один прийом підривання без перепижовки з наступним випуском гірничої маси без зависання за рахунок узгодженої енергетичної взаємодії поміж об'ємом руйнуючого породного масиву енергією вибуху в один прийом на об'єм утвореної врубової порожнини та об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, досягають підвищення ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та на усю її висоту із зменшенням питомої витрати ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості та за рахунок цього покращуються умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі відбійки породного масиву при проходці тупикових підняткових виробок, що включає буріння з горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, комплектів врубових та оконтурюючих свердловин одного діаметра d на усю її висоту Н, із яких три врубових свердловини розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною, як по центру ряду, так і по центру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї, а оконтурюючі свердловини розміщені по лінії проектного контуру цієї виробки із формуванням у врубових і оконтурюючих свердловинах заряду вибухової речовини (ВР) на усю їх висоту Н з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням, згідно корисної моделі буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,8-3,9) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому же ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (150-160) d, з утворенням двох додаткових комплектів врубових свердловин, окрім цього поміж центральною свердловиною основного ряду та кожною боковою свердловиною додаткових рядів врубових свердловин на відстані (1,5-2,0 d) від цих свердловин вибурюють також по додатковій свердловині висотою, рівною (80-90) d, з утворенням третього додаткового комплекту із чотирьох врубових свердловин, після чого центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу рівного 0,029-0,031 поперечного перерізу її проектного контуру, з утворенням врубової порожнини, причому формування заряду ВР у врубових свердловинах третього додаткового комплекту врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, у бокових врубових свердловинах двох додаткових комплектів врубових свердловин - у донній їх частині на висоту, рівну (60-65) d, від вибою цих свердловин, у центральних врубових 2 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - також у донній їх частині на висоту, рівну (40-45) d, від вибою цих свердловин, а підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з врубових свердловин третього додаткового комплекту врубових свердловин з первинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною (80-90) d, потім - із бокових врубових свердловин обох додаткових комплектів врубових свердловин з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною (150-160) d, після чого - із бокових врубових свердловин основного ряду і центральних врубових свердловин обох рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівну (200-210) d, a наостанок із оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку, що проводиться, на повну її висоту Н, рівну (200-210) d. Суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, є: - буріння з горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, комплектів врубових та оконтурюючих свердловин одного діаметра d на усю її висоту Н; - при бурінні комплектів врубових та оконтурюючих свердловин три із врубових свердловин розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною, як по центру ряду, так і по центру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї, а оконтурюючі свердловини розміщені по лінії проектного контуру цієї виробки; - формування у врубових і оконтурюючих свердловинах заряду вибухової речовини (ВР); - підривання комплектів зарядів ВР врубових і оконтруюючих свердловин в один прийом з уповільненням; - буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,8-3,9) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому же ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (150-160) d, з утворенням двох додаткових комплектів врубових свердловин; - буріння поміж центральною свердловиною основного ряду врубових свердловин і кожною боковою свердловиною обох додаткових рядів врубових свердловин на відстані (1,5-2,0) d від цих свердловин по додатковій свердловині діаметром d і висотою, рівною (80-90) d, з утворенням третього додаткового комплекту із чотирьох врубових свердловин; - після буріння комплектів усіх врубових свердловин центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу, рівного 0,029-0,031 поперечного перерізу її проектного контуру, з утворенням врубової порожнини; - формування заряду ВР у врубових свердловинах третього додаткового комплекту врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, а в бокових врубових свердловинах двох додаткових комплектів врубових свердловин - в донній їх частині на висоту, рівну (60-65) d, від вибою цих свердловин, у центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - також у донній їх частині на висоту, рівну (40-45) d, від вибою цих свердловин; - підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з врубових свердловин третього додаткового комплекту врубових свердловин з первинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою (80-90) d, потім - із бокових врубових свердловин обох додаткових комплектів врубових свердловин з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною (150-160) d, після чого - із бокових врубових свердловин основного ряду і центральних врубових свердловин обох рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівну (200210) d, а наостанок із оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту Н, рівну (200-210) d. Новими суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, є: - буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,8-3,9) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому же ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між 3 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (150-160) d, з утворенням двох додаткових комплектів врубових свердловин; - буріння поміж центральною свердловиною основного ряду врубових свердловин і кожною боковою свердловиною обох додаткових рядів врубових свердловин на відстані (1,5-2,0) d цих свердловин по додатковій свердловині діаметром d і висотою, рівною (80-90) d, з утворенням третього додаткового комплекту із чотирьох врубових свердловин; - після буріння комплектів усіх врубових свердловин центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу, рівного 0,029-0,031 поперечного перерізу її проектного контуру, з утворенням врубової порожнини; - формування заряду ВР у врубових свердловинах третього додаткового комплекту врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, а в бокових врубових свердловинах двох додаткових комплектів врубових свердловин - в донній їх частині на висоту, рівну (60-65) d, від вибою цих свердловин, у центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - також у донній їх частині на висоту, рівну (40-45) d, від вибою цих свердловин; - підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з врубових свердловин третього додаткового комплекту врубових свердловин з первинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою (80-90) d, потім - із бокових врубових свердловин обох додаткових комплектів врубових свердловин з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною (150-160) d, після чого - із бокових врубових свердловин основного ряду і центральних врубових свердловин обох рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівну (200210) d, а наостанок із оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту Н, рівну (200-210) d. Таким чином, завдяки сукупності відомих і нових суттєвих ознак стало можливим здійснення причинно-наслідкового зв'язку між ними й одержаним технічним результатом. Завдяки тому, що буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,8-3,9) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому же ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (150-160) d, з утворенням двох додаткових комплектів врубових свердловин приведе до того, що об'єми породних перемичок між суміжними врубовими свердловинами в ряду при їх наступному руйнуванні енергією вибуху розмістяться в об'ємах врубових свердловин без перепижовки з можливістю їх випуску на горизонтальну виробку. Це дасть можливість забезпечити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між підриваним з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будь-якого заряду ВР у врубових свердловинах спочатку з висотою h, а потім висотою h1 і h2 та утвореною врубовою порожниною утворення зон I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ при гарантованій для кожної зони пробивною відстанню та гарантованою компенсацією об'єму зруйнованої гірничої маси, які можуть бути утворені енергією вибуху при підриванні з уповільненням вищеназваних зарядів ВР. При цьому в зонах I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ, що утворяться, буде відбуватися узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. Це дасть можливість вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із зменшенням питомої витрати ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості та за рахунок цього покращаться умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. У випадку, якщо буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснювати на відстані від центральної менше (3,8-3,9) d і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурювати по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, меншою (150-160) d, з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин приведе до того, що стане 4 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 неможливою по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом компенсаційної порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, будуть підвищені енергетичні витрати на процес утворення компенсаційної порожнини, а також на відбійку породного масиву в межах поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, що приведе до збільшення енергоємності проходки тупикової підняткової виробки із збільшенням питомої витрати ВР. У випадку, якщо буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснювати на відстані від центральної більше (3,8-3,9) d і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурювати по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, більшою (150-160) d, з утворенням додаткових комплектів врубових свердловин приведе до того, що не буде забезпечена гарантована пробивна відстань і гарантована компенсація об'єму зруйнованої гірничої маси, що будуть утворені енергією вибуху при відповідному підриванні усіх врубових свердловин зарядів ВР. У зв'язку з тим, що буде порушуватися взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом компенсаційної порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, то відбудеться запижовка відбитої гірничої маси по усій висоті компенсаційного простору, що буде утворюватись. А це приведе до неможливості відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу контуру тупикової виробки, що проводиться. Завдяки тому, що поміж центральною свердловиною основного ряду та кожною боковою свердловиною обох додаткових рядів врубових свердловин на відстані (1,5-2,0) d від цих свердловин бурять по додатковій свердловині діаметром d і висотою, рівною (80-90) d, з утворенням третього додаткового комплекту із чотирьох врубових свердловин приведе до того, об'єми породних перемичок між врубовими свердловинами й утвореною врубовою порожниною при їх наступному руйнуванні енергією вибуху розмістяться в об'ємах врубових свердловин і врубової порожнини без перепижовки з можливістю їх випуску на горизонтальну виробку. Це дасть можливість забезпечити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між підриваним з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будь-якого заряду ВР у врубових свердловинах спочатку з висотою заряду рівного h, а потім висотою h 1 і h2 та утвореною врубовою порожниною утворення зон I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ з гарантованою для кожної зони пробивною відстанню та гарантованою компенсацією об'єму зруйнованої гірничої маси, які будуть утворюватися енергією вибуху при підриванні з уповільненням вищеназваних зарядів ВР. При цьому в зонах I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ буде відбуватися узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. Це дасть можливість вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із зменшенням питомої витрати ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості та за рахунок цього покращаться умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. У випадку, якщо поміж центральною свердловиною основного ряду врубових свердловин обох додаткових рядів врубових свердловин на відстані менше (1,5-2,0) d від цих свердловин бурять по додатковій свердловині діаметром d і висотою, рівною менше (80-90) d, з утворенням третього додаткового комплекту з чотирьох врубових свердловин приведе до того, що стане неможливою по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом компенсаційної порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, будуть підвищені енергетичні витрати на процес утворення компенсаційної порожнини, а також на відбійку породного масиву в межах поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, що приведе до збільшення енергоємності проходки тупикової підняткової виробки із збільшенням питомої витрати ВР. У випадку, якщо поміж центральною свердловиною основного ряду врубових свердловин і кожною боковою свердловиною обох додаткових рядів врубових свердловин на відстані більше (1,5-2,0) d від цих свердловин бурять по додатковій свердловині діаметром d і висотою, рівною більше (80-90) d, з утворенням третього додаткового комплекту з чотирьох врубових свердловин приведе до того, що не буде забезпечена гарантована пробивна відстань і 5 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 гарантована компенсація об'єму зруйнованої гірничої маси, що будуть утворені енергією вибуху при відповідному підриванні усіх врубових свердловин зарядів ВР. У зв'язку з тим, що буде порушуватися взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом компенсаційної порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, то відбудеться запижовка відбитої гірничої маси по усій висоті компенсаційного простору, що буде утворюватись. А це приведе до неможливості ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу контуру тупикової виробки, що проводиться. Завдяки тому, що після буріння комплектів усіх врубових свердловин центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу, рівного 0,029-0,031 поперечного перерізу її проектного контуру, з утворенням врубової порожнини приведе до того, що об'єми породних перемичок між врубовими свердловинами й утвореною врубовою порожниною при їх наступному руйнуванні енергією вибуху розмістяться в об'ємах врубових свердловин і врубової порожнини без перепижовки з можливістю їх випуску на горизонтальну виробку. Це дасть можливість забезпечити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між підриваним з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будь-якого заряду ВР у врубових свердловинах, спочатку з висотою заряду, рівною h, а потім висотою h1 і h2, та утвореною врубовою порожниною утворення зон I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ з гарантованою для кожної зони пробивною відстанню та гарантованою компенсацією об'єму зруйнованої гірничої маси, які будуть утворюватися енергією вибуху при підриванні з уповільненням вищеназваних зарядів ВР. При цьому в зонах I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ буде відбуватися узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. Це дасть можливість вибухове руйнування породного масиву в зонах IIV, V-VIII, IX-XII проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із зменшенням питомої витрати ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості. У випадку, якщо після буріння врубових свердловин центральну свердловину розширювати на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, до перерізу менше 0,029-0,031 її поперечного перерізу з утворенням врубової порожнини, то після розширення центральної свердловини на вказану величину по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між кожним підриваним з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будьякого заряду ВР у врубових свердловинах спочатку з висотою h, а потім висотою h1 та h2 й утвореною врубовою порожниною в зонах I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ, що утворюються, не буде забезпечена гарантована пробивна відстань і гарантована компенсація об'єму зруйнованої гірничої маси, що будуть утворені енергією вибуху при відповідному підриванні вищеназваних зарядів ВР. У зв'язку з тим, що буде порушуватися взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, то відбудеться запижовка відбитої гірничої маси по усій висоті врубової порожнини. А це приведе до неможливості ефективної відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та на усю її висоту. У випадку, якщо після буріння врубових свердловин центральну свердловину розширювати на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, до перерізу більше 0,029-0,031 її поперечного перерізу з утворенням врубової порожнини, то після розширення центральної свердловини по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між зарядами ВР в усіх врубових свердловинах і врубовою порожниною буде забезпечена гарантована пробивна відстань і занижений відносно оптимального об'єм зруйнованої гірничої маси, що будуть утворені енергією вибуху зарядів ВР в оконтурюючих свердловинах. І відповідно порушена узгоджена енергетична взаємодія між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, будуть підвищені енергетичні витрати на процес утворення врубової порожнини, на відбійку породного масиву в межах поперечного перерізу контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, що приведе до збільшення енергоємності проходки тупикової підняткової виробки із збільшенням питомої витрати ВР. Завдяки тому, що формування заряду ВР у врубових свердловинах третього додаткового комплекту врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, а в бокових врубових 6 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 свердловинах двох додаткових комплектів врубових свердловин - у донній їх частині на висоту (60-65) d від вибою цих свердловин, у центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових свердловинах основного ряду - також у донній їх частині на висоту, рівну (40-45) d, від вибою цих свердловин дасть можливість рівномірно розмістити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, сумарні по довжині заряди ВР у названих врубових свердловинах навколо породних перемичок між цими врубовими свердловинами та врубовою порожниною, що забезпечить рівномірну насиченість ВР по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, руйнуючого породного масиву в названих породних перемичках. Це дозволить наступне вибухове руйнування породного масиву в зонах І-ХІІ проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту із зменшенням питомої витрати ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості. У випадку, якщо формування заряду ВР у врубових свердловинах третього додаткового комплекту врубових свердловин здійснювати не на усю їх висоту, а в бокових врубових свердловинах двох додаткових комплектів врубових свердловин - у донній їх частині на висоту менше (60-65) d від вибою цих свердловин, а в центральних врубових свердловинах основного ряду - також у донній їх частині на висоту менше (40-45) d від вибою цих свердловин, приведе до того, що стане неможливим рівномірно розмістити по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, сумарні по довжині заряди ВР у названих врубових свердловинах навколо породних перемичок між цими врубовими свердловинами та врубовою порожниною, що не забезпечить рівномірну насиченість ВР по усій висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться, руйнуючого породного масиву в названих породних перемичках. Це не дозволить наступне вибухове руйнування породного масиву в зонах I-IV, V-VIII, ІХ-ХІІ проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що не дозволить виконати ефективну відбійку породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту. У випадку, якщо формування заряду ВР у врубових свердловинах третього додаткового комплекту врубових свердловин здійснювати на усю їх висоту, а в бокових врубових свердловинах двох додаткових комплектів врубових свердловин - у донній їх частині на висоту більше (60-65) d від вибою цих свердловин, а в центральних врубових свердловинах основного ряду - також у донній їх частині на висоту менше (40-45) d від вибою цих свердловин, приведе до того, що стане можливим некероване ініціювання цих зарядів самочинної детонації при наступному підриванні зарядів ВР у врубових свердловинах висотою (150-160) d і (200-210) d, а також приведе до перепижовки зруйнованої гірничої маси в зонах V-VIII і ІХ-ХІІ. Це не дозволить наступне вибухове руйнування породного масиву в зонах V-VIII і ІХ-ХІІ проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси - без зависання, що не дозволить виконати ефективну відбійку масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту. Завдяки тому, що підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з врубових свердловин третього додаткового комплекту з частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою (80-90) d, потім - з бокових врубових свердловин обох додаткових комплектів врубових свердловин з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною (150-160) d, після чого з бокових врубових свердловин обох рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівну (200210) d, а наостанок із оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту Н, рівну (200-210) d. Таке підривання зарядів ВР з послідовною по частках трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір саме висотою (200-210) d забезпечить вибухове руйнування породного масиву в межах між врубовою порожниною та комплектами вказаних врубових свердловин по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву. Це дасть можливість забезпечити висоту Н, рівну (200-210) d тупикової підняткової виробки, що проводиться, в породному масиві між підриваним на утворену врубову порожнину з уповільненням зарядом ВР, починаючи з будь-якого заряду ВР у вказаних врубових свердловинах і утвореною врубовою порожниною утворення зон I-XII з гарантованою для кожної зони пробивною відстанню та гарантованою компенсацією об'єму зруйнованої гірничої маси, які будуть утворюватися енергією вибуху при підриванні з 7 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 уповільненням вищеназваних зарядів ВР. При цьому відбудеться утворення зон І-ХІІ з узгодженою енергетичною взаємодією між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву, об'ємом врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку. Це дозволить вибухове руйнування породного масиву в зонах І-ХІІ проводити ефективно, малоенергоємно, без перепижовки, а випуск зруйнованої гірничої маси без зависання, що буде сприяти підвищенню ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на висоту Н, рівну (200-210) d, із зменшенням питомої витрати ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості. У випадку, якщо підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснювати на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з врубових свердловин третього додаткового комплекту з послідовною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою менше (80-90) d, потім - з бокових врубових свердловин обох додаткових комплектів врубових свердловин з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною менше (150-160) d, після чого з бокових врубових свердловин основного ряду та центральних врубових свердловин обох рядів додаткових комплектів врубових свердловин із трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту менше Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівну менше (200210) d, а наостанок із оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на висоту менше Н, , рівну менше (200-210) d. Таке підривання зарядів ВР з послідовною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір саме висотою менше (200-210) d не забезпечить ефективну відбійку породного масиву в межах між врубовою порожниною та комплектами вказаних врубових свердловин по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву на повну висоту Н. Це не дасть можливість забезпечити висоту Н, рівну (200-210) d тупикової підняткової виробки, що проводиться. У випадку, якщо підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснювати на утворену врубову порожнину спочатку, починаючи з врубових свердловин третього додаткового комплекту з послідовною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою більше (80-90) d, потім - з бокових врубових свердловин обох додаткових комплектів врубових свердловин з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною більше (150-160) d, після чого з бокових врубових свердловин обох рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту більше Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівну більше (200-210) d, а наостанок із оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту Н, рівну (200-210) d. Таке підривання зарядів ВР оконтурюючих свердловинах забезпечить відбійку породного масиву в межах між компенсаційною порожниною та оконтурюючими свердловинами по їх периметру без перепижовки зруйнованого масиву саме на висоту оконтурюючих свердловин, що складає (200-210) d, а це приведе до необґрунтованого збільшення висоти компенсаційного простору, питомої витрати ВР, енергоємності та вартості проходки. Суть корисної моделі, що заявляється, пояснюється кресленнями, де: - на фіг. 1 зображений вертикальний переріз частини масиву, в якому із горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, пробурені комплекти врубових і оконтурючих свердловин одного діаметра d на усю висоту Н, із яких три врубових свердловини розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною по центру ряду й тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї розміщеними на однаковій відстані і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього розміщені по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловин із центральною висотою Н, рівною (200-210) d, в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (150-160) d, з утворенням двох додаткових комплектів врубових свердловин, окрім цього поміж центральною свердловиною ряду врубових свердловин і кожною боковою свердловиною обох додаткових рядів врубових свердловин на відстані (1,5-2,0) d від цих свердловин вибурено також по додатковій свердловині діаметром d і висотою, рівною (80-90) d, з утворенням третього додаткового комплекту із чотирьох врубових свердловин із розширенням центральної свердловини комплекту основного ряду до утворення на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, врубової порожнини та з формуванням зарядів ВР в усіх оконтурюючих свердловинах і в врубових свердловинах 8 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 третього додаткового комплекту врубових свердловин - на усю їх висоту, а в бокових врубових свердловинах двох додаткових комплектів врубових свердловин і в бокових врубових свердловинах основного ряду - в донній їх частині на висоту, відповідно, рівну (60-65) d і (40-45) d, від вибою цих свердловин; - на фіг. 2 зображено те ж у поперечному перерізі по А-А фіг. 1; - на фіг. 3 зображено те ж у поперечному перерізі по Б-Б фіг. 1; - на фіг. 4 зображено те ж у поперечному перерізі по В-В фіг. 1; - на фіг. 5 зображено те ж після підривання в один прийом з уповільненням зарядів ВР врубових свердловин третього додаткового комплекту врубових свердловин з первинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційній простір висотою h, рівною (80-90) d; - на фіг. 6 зображено те ж після підривання в один прийом з уповільненням зарядів ВР бокових врубових свердловин обох додаткових комплектів врубових свердловин з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою h1, що в сумарному вигляді з висотою h становить (150-160) d; - на фіг. 7 зображено те ж після підривання в один прийом з уповільненням зарядів ВР бокових врубових свердловин комплекту основного ряду врубових свердловин і центральних врубових свердловин двох рядів додаткових комплектів врубових свердловин з повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною Н, яке відповідає висоті тупикової підняткової виробки, що проводиться; - на фіг. 8 зображено те ж після підривання в один прийом з уповільненням зарядів ВР оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в передексплуатаційну тупикову підняткову виробку, висотою Н, частковий об'єм якої заповнений зруйнованою гірничою масою; - на фіг. 9 зображено те ж після повного випуску та транспортування зруйнованої гірничої маси із горизонтальної виробки з утворенням експлуатаційної тупикової підняткової виробки висотою Н. Спосіб здійснюється наступним чином. В частині масиву 1 для проходки тупикової підняткової виробки, що проводиться, висотою Н із горизонтальної виробки 2 знизу уверх одним із відомих способів бурять комплекти свердловин одного діаметра d, які розміщені у межах поперечного перерізу, наприклад, у вигляді квадрата 3 проектного контуру 4 тупикової підняткової виробки, що проводиться, де сторона квадрата 3 рівна А (фіг. 1, 2, 3, 4). Комплекти свердловин одного діаметра d складаються із комплекту оконтурюючих свердловин і комплектів врубових свердловин. Комплект оконтурюючих свердловин 5 висотою, рівною Н, розміщений по вершинам кутів квадрата 3 проектного контуру 4 тупикової підняткової виробки, що проводиться. Комплекти врубових свердловин складаються із комплекту у вигляді трьох врубових свердловин основного ряду врубових свердловин висотою, рівною Н з центральною свердловиною 6, розміщеною по центру комплекту основного ряду врубових свердловин і тупикової підняткової виробки, що проводиться та бокових врубових свердловин 7 і 8, розміщених на відстані від центральної свердловини, рівній (3,8-3,9) d, а також двох додаткових комплектів врубових свердловин, такого ж діаметра d, у вигляді додаткових рядів із трьох врубових свердловин, що включає центральну свердловину 9, бокові свердловини 10 і 11 в одному ряді, центральну свердловину 12, бокові свердловини 13 і 14 у другому ряді (фіг. 2). Бокові врубові свердловини 10, 11 і 13, 14 розміщені на відстані l від центральних 9 і 12, рівній (3,8-3,9) d. Додаткові ряди врубових свердловин розміщені паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього на відстані l, рівній (3,8-3,9) d. Окрім цього поміж центральною свердловиною 6 і боковими свердловинами 10, 11, 13, 14 на відстані (1,5-2,0) d від цих свердловин вибурюють по додатковій врубовій свердловині 15 діаметром d. Висота цих свердловин складає (80-90) d (фіг. 1). Висота центральних свердловин 9 і 12 кожного додаткового ряду врубових свердловин рівна Н. Висота бокових врубових свердловин 10, 11 і 13, 14 кожного додаткового ряду врубових свердловин складає (150-160) d (фіг. 1). Центральну свердловину 6 розширюють одним із відомих способів на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться до перерізу рівного 0,029-0,031 поперечного перерізу її з утворенням врубової порожнини 16. Після утворення врубової порожнини 16 в донній частині оконтурюючих свердловин 5, врубових свердловин 7-15 установлюють бойовики 17, у яких розміщують електродетонатори 18. За бойовиками 17 одним із відомих способів здійснюють формування зарядів ВР 19 з піщаноглиняною набійкою 20. Висота бойовиків 17 складає не менше 5 d. В оконтурюючих свердловинах 5 висота зарядів ВР 19 з бойовиками 17 і набійкою 20 рівна висоті Н тупикової підняткової виробки, що проводиться. У додаткових врубових свердловинах 15 висота зарядів 9 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ВР 19 з бойовиками 17 і набійкою 20 рівна висоті h і складає (70-80) d. У бокових врубових свердловинах 10, 11 і 13, 14 висота зарядів ВР 19 з бойовиками 17 і набійкою 20 рівна висоті h1 і складає (70-80) d. У бокових врубових свердловинах 7, 8 комплекту основного ряду врубових свердловин і в центральних врубових свердловинах 9, 12 комплектів додаткових рядів врубових свердловин висота зарядів ВР 19 з бойовиками 17 і набійкою 20 рівна висоті h2 і складає (40-50) d. Висота набійки 20 у всіх зарядах ВР 19 рівна висоті h3. Електродетонатори 18 розміщені в бойовиках 17 з'єднують послідовно з шахтною вибуховою магістраллю. Потім ініціюванням бойовиків 17 електродетонаторами 18 виконують в один прийом послідовно підривання з уповільненням зарядів ВР 19 у врубових свердловинах 715 і оконтурюючих свердловинах 5. Спочатку у будь-якій послідовності підривають заряди ВР 19 у додаткових врубових свердловинах 15 з первинною частковою трансформацією врубової порожнини 16 в компенсаційний простір 21 висотою h, рівною (70-80) d. Під час ініціювання спочатку електродетонатором 18 бойовика 17 першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР 19 врубових додаткових свердловин 15 відбувається детонація цього заряду ВР 19. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР 19 у додатковій врубовій свердловині 15 навколо неї за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільних поверхонь - врубової порожнини 16 і трьох врубових свердловин 7, 9 і 10 у частині масиву між додатковою врубовою свердловиною 15, в якій заряд ВР 19 здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною 16 та врубовими свердловинами 7, 9 і 10, формується зона І (фіг. 2) малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зоні І, об'ємом утвореної врубової порожнини 16 й об'ємами врубових свердловин 7, 9 і 10 і об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в зоні І (фіг. 2) з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку 2. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в зоні І (фіг. 2) відбувається малонергоємне руйнування масиву в зонах II, III та IV (фіг. 2) при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням зарядів ВР 19 додаткових врубових свердловин 15 з первинною частковою трансформацією врубової порожнини 16 в компенсаційний простір 21 висотою h, що дорівнює (70-80) d. Дана трансформація завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зонах І, II, III та IV й об'ємом зруйнованої гірничої маси 22 (фіг. 5), що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси 22. Після первинної часткової трансформації врубової порожнини 16 в компенсаційний простір 21 висотою h відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням ініціювання електродетонаторами 18 бойовиків 17 зарядів ВР 19 у врубових свердловин 10, 11, 13, 14. Під час ініціювання спочатку електродетонатором 18 бойовика 17 першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР 19 врубових свердловинах 10, 11, 13, 14, відбувається детонація цього заряду ВР 19. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР 19 у врубовій свердловині, наприклад, 10 навколо неї за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільної поверхні - врубової порожнини 16 в частині масиву між врубовою свердловиною 10, в якій заряд ВР 19 здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною 16 формується зона V (фіг. 3) малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зоні V, об'ємом утвореної врубової порожнини 16 й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в зоні V (фіг. 3) з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси 22 на горизонтальну виробку 2. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в зоні V (фіг. 3) відбувається малонергоємне руйнування масиву в зонах VI, VII та VIII (фіг. 3) при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням в одну секунду зарядів ВР 19 врубових свердловин 10, 11, 13, 14 з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини 16 в компенсаційний простір 23 висотою, рівною (h+h1), що складає (150-160) d (фіг. 6). Дана трансформація завдяки узгодженій 10 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зонах V, VI, VII та VIII й об'ємом зруйнованої гірничої маси 22 (фіг. 5), що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси 22. Після вторинної часткової трансформації врубової порожнини 16 в компенсаційний простір 21 висотою, рівною (h+h1) відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням ініціювання електродетонаторами 18 бойовиків 17 зарядів ВР 19 у врубових свердловин 7, 8, 9, 12. Під час ініціювання спочатку електродетонатором 18 бойовика 17 першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР 19 врубових свердловинах 7, 8, 9, 12, відбувається детонація цього заряду ВР 19. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР 19 у врубовій свердловині, наприклад, 9 навколо неї за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільної поверхні - врубової порожнини 16 в частині масиву між врубовою свердловиною 9, в якій заряд ВР 19 здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною 16 формується зона IX (фіг. 4) малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зоні IX, об'ємом утвореної врубової порожнини 16 й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в зоні IX (фіг. 7) з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси 22 на горизонтальну виробку 2. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в зоні IX (фіг. 4) відбувається малонергоємне руйнування масиву в зонах X, XI та XII (фіг. 4) при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням в одну секунду зарядів ВР 19 врубових свердловин 7, 8, 9, 12 з повною трансформацією врубової порожнини 16 в компенсаційний простір 24 висотою, рівною Н, що складає (200-210) d (фіг. 7). Дана трансформація завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зонах IX, X, XI та XII й об'ємом зруйнованої гірничої маси 22 (фіг. 8), що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси 22. Після повної трансформації врубової порожнини 16 в компенсаційний простір 24 висотою Н, рівною (200-210) d, відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням ініціювання електродетонаторами 18 бойовиків 17 зарядів ВР 19 оконтурюючих свердловин 5 з послідовною трансформацією утвореного компенсаційного простору 24 в утворену передексплуатаційну тупикову підняткову виробку 25, частковий об'єм якої заповнений зруйнованою гірничою масою 22 (фіг. 8). Дана трансформація відбувається завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, об'ємом утвореного компенсаційного простору 24, об'ємом зруйнованої гірничої маси 22 (фіг. 8), що випускається на горизонтальну виробку 2, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси. Після повного випуску та транспортування існуючими засобами навантаження й доставки зруйнованої гірничої маси із горизонтальної виробки 2 утворюється експлуатаційна тупикова підняткова виробка 26 (фіг. 9), яка в поперечному перерізі має, наприклад, форму квадрата із стороною, рівною А, функціонує по своєму прямому призначенню та може застосовуватися для вентиляції, доставки матеріалів, пропускання гірничої маси, при цьому шляхом забезпечення можливості відбійки породного масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу підняткової виробки, що проводиться, на усю її висоту в один прийом відбійки без перепижовки з наступним випуском гірничої маси без зависання, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії поміж об'ємом руйнуючого породного масиву енергією вибуху в один прийом на об'єм утвореної компенсаційної порожнини та об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, досягають підвищення ефективності відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться та на усю її висоту із зменшенням питомої витрати ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності й вартості та за рахунок цього покращуються умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. Технологічні параметри способу, що заявляється, одержані емпірично Державним підприємством "Науково-дослідний гірничорудний інститут" внаслідок лабораторних дослідів і 11 UA 71503 U 5 10 15 20 25 промислових випробувань дії вибуху колонкових свердловинних зарядів на врубову порожнину у вигляді циліндра та компенсаційний простір у вигляді призми. Приклад Промислові випробування корисної моделі, що заявляється, були проведені в Кривбасі на шахті № 1 ім. Артема рудника ім. Кірова. Тупикову підняткову виробку площиною поперечного 2 перерізу 2,25 м проходять з горизонтальної виробки горизонту 775 м в гематито-мартитових рудах міцністю 5-7 балів по шкалі проф. М.М. Протод'яконова. В межах поперечного перерізу, наприклад, у вигляді квадрата зі стороною, рівною 1,5 м проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та на всю її висоту H=17 м буровим верстатом НКР-100М були вибурені знизу уверх комплекти свердловин одного діаметра d, що дорівнює 0,085 м. Комплекти свердловин складаються з чотирьох оконтурюючих свердловин висотою 17 м, 2 розміщених по вершинах квадрату площиною поперечного перерізу 1,5 м  1,5 м=2,25 м , трьох врубових свердловин основного ряду врубових свердловин висотою, рівною 17 м, до складу яких входить центральна, розташована по центру комплекту основного ряду врубових свердловин і тупикової підняткової виробки, що проводиться, а також бокових, розташованих від центральної на відстані, що дорівнює 0,320 м, двох додаткових комплектів врубових свердловин у вигляді додаткових рядів із трьох врубових свердловин, до складу яких входить центральна та бокові, розташовані паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього на відстані, що дорівнює 0,320 м. Висота центральних свердловин кожного додаткового ряду врубових свердловин дорівнює 17 м, а бокових дорівнює 160 d, що складає 160·0,085=14 м. Та між центральною свердловиною основного ряду та кожною боковою свердловиною додаткових рядів врубових свердловин на відстані 0,150 м від цих свердловин вибурено по додатковій свердловині висотою, рівною 8,0 м. Центральна свердловина була розширена до перерізу рівного 0,030 перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, на усю її висоту,що дорівнює 17,0 м механічним розширювачем свердловин типу РС-0,30. Площина поперечного перерізу S розширеної центральної свердловини складає: 2 2 2 S=0,0302,25 м =0,07 м , так як S    D 2 або S=0,8 D , де D - діаметр розширеної свердловини, 4 тоді D  30 35 40 45 50 55 S  0,8 0,072  0,9  0,30 м. 0,8 Розширена свердловина утворює врубову порожнину. Після розширення центральної свердловини в донній частині оконтурюючих і усіх врубових свердловин були розміщені бойовики з амоніту 6ЖВ у патронах діаметром 0,060 м з електродетонаторами марки EDYD. За бойовиками одним із відомих способів були сформовані заряди ВР із грамоніту 79/21. За зарядами ВР розміщували набивку із піщано-глинистої суміші. В оконтурюючих свердловинах висота заряду ВР з бойовиком і набивкою дорівнювала 17,0 м, при цьому висота бойовика складала 0,5 м, а висота набійки - 1,8 м. У додаткових врубових свердловинах третього додаткового комплекту врубових свердловин висота зарядів ВР з бойовиком і набійкою дорівнювала 8,0 м, при цьому висота бойовика складала 0,5 м, а висота набійки - 1,0 м. У бокових врубових свердловинах комплекту основного ряду врубових свердловин і в центральних врубових свердловинах двох додаткових рядів врубових свердловин висотою 17,0 м висота зарядів ВР з бойовиком і набійкою в донній частині свердловин дорівнювала 3,0 м, при цьому висота бойовика складала 0,5 м, а висота набійки - 0,5 м. У бокових врубових свердловинах двох додаткових рядів врубових свердловин висотою 14,0 м висота зарядів ВР з бойовиком і набійкою в донній частині свердловин дорівнювала 6,0 м, при цьому висота бойовика складала 0,5 м, а висота набійки - 0,7 м. Для ініціювання бойовиків застосовували електродетонатори марки EDYD, які приєднують послідовно до шахтної вибухової магістралі. Потім ініціюванням бойовиків здійснюють послідовно в один прийом підривання з уповільненням зарядів ВР в усіх врубових й оконтурюючих свердловинах, починаючи з будьякої врубової свердловини висотою 8,0 м. Під час ініціювання спочатку електродетонатором бойовика першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР врубових свердловинах висотою 8,0 м, відбувається детонація цього заряду ВР. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР у врубовій свердловині висотою 8,0 м, навколо неї за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільних поверхонь - врубової порожнини та врубових свердловин висотою 14,0 і 17,0 м, прилеглих до врубової свердловини висотою 8,0 м, в якій здетонував заряд ВР у частині масиву між врубовою свердловиною, в якій заряд ВР здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною та врубовими свердловинами висотою 14,0 і 17,0 м, 12 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 прилеглих до неї, формується зона перша зона малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, 3 завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом 0,72 м руйнуючого енергією вибуху 3 породного масиву в першій зоні, об'ємом 0,605 м утвореної врубової порожнини та прилеглих 3 свердловин висотою 14,0 і 17,0 м й об'ємом 1,08 м зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в першій зоні з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в першій зоні відбувається малонергоємне руйнування масиву в другій, третій, четвертій зонах, утворених при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням в одну секунду зарядів ВР у залишених врубових свердловинах висотою 8,0 м з первинною частковою трансформацією врубової порожнини в 3 компенсаційний простір висотою 8,0 м й об'ємом 3,28 м . Дана часткова трансформація відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси. Після первинної часткової трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою 8,0 м відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням в одну секунду ініціювання електродетонаторами бойовиків зарядів ВР у донній частині врубових свердловин висотою 14,0 м, в яких висота зарядів ВР з бойовиком і набійкою дорівнює 6,0 м. Під час ініціювання спочатку електродетонатором бойовика першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР врубових свердловин висотою 14,0 м, відбувається детонація цього заряду ВР. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР у врубовій свердловині висотою 14,0 м, навколо її донної частини висотою 6,0 м за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільних поверхонь - врубової порожнини та врубових свердловин висотою 17,0 м в частині масиву між врубовою свердловиною, в якій заряд ВР здетонував спочатку першим, та врубовими свердловинами висотою 17,0 м і врубовою порожниною формується п'ята зона малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву в п'ятій зоні, об'ємом утвореної врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в п'ятій зоні з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в п'ятій зоні відбувається малонергоємне руйнування масиву в шостій, сьомій, восьмій зонах, утворених при підриванні у будь-якій послідовності з відповідним уповільненням в одну секунду зарядів ВР у залишених врубових свердловинах висотою 14,0 м з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в 3 компенсаційний простір висотою 14,0 м й об'ємом 5,02 м . Дана трансформація завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зонах п'ять, шість, сім, вісім, об'ємом утвореної раніш врубової порожнини й об'ємом гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси. Після вторинної часткової трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою 14,0 м відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням в одну секунду ініціювання електродетонаторами бойовиків зарядів ВР у донній частині врубових свердловин висотою 17,0 м, в яких висота зарядів ВР з бойовиком і набійкою дорівнює 3,0 м. Під час ініціювання спочатку електродетонатором бойовика першого в будь-якій послідовності із зарядів ВР врубових свердловин висотою 17,0 м, відбувається детонація цього заряду ВР. Після закінчення процесу детонації першого здетонованого заряду ВР у врубовій свердловині висотою 17,0 м, навколо її донної частини висотою 3,0 м за рахунок енергії вибуху виникає з уповільненням достатньо потужна, симетрична, циліндрична хвиля стиску та потік газоподібних продуктів детонації, які поширюються в усі сторони з однаковою силою й швидкістю. При досягненні фронтом хвилі стиску вільної поверхні - врубової порожнини в частині масиву між врубовою свердловиною, в якій заряд ВР здетонував спочатку першим, і врубовою порожниною формується дев'ята зона малоенергоємних розтягуючих напруг, утворюючих у свою чергу в даній зоні малоенергоємні деформації розтягу та зрізу. При цьому, завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом руйнуючого енергією вибуху породного масиву в дев'ятій зоні, об'ємом утвореної врубової порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої 13 UA 71503 U 5 10 15 20 25 30 35 маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективне малоенергоємне без перепижовки вибухове руйнування масиву в дев'ятій зоні з випуском без зависання зруйнованої гірничої маси на горизонтальну виробку. Аналогічно руйнуванню масиву та випуску в дев'ятій зоні відбувається малонергоємне руйнування масиву в десятій, одинадцятій і дванадцятій зонах, утворених при підриванні у будьякій послідовності з відповідним уповільненням в одну секунду зарядів ВР у залишених врубових свердловинах висотою 17,0 м з повною трансформацією врубової порожнини в 3 компенсаційний простір висотою 17,0 м й об'ємом 6,09 м . Дана трансформація завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в зонах дев'ять, десять, одинадцять, дванадцять, об'ємом утвореної раніш врубової порожнини й об'ємом гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси. Після повної трансформації врубової порожнини в компенсаційний простір висотою 17,0 м відбувається в будь-якій послідовності з уповільненням в одну секунду ініціювання електродетонаторами бойовиків зарядів ВР оконтурюючих свердловин з послідовною трансформацією утвореного компенсаційного простору в утворену передексплуатаційну тупикову підняткову виробку, частковий об'єм якої заповнений зруйнованою гірничою масою. Дана трансформація завдяки узгодженій енергетичній взаємодії між об'ємом послідовно руйнуючого енергією вибуху породного масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу тупикової підняткової виробки, що проводиться, об'ємом утвореного компенсаційного простору, об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається на горизонтальну виробку, відбувається ефективно, малоенергоємно, без перепижовки та зависання зруйнованої гірничої маси. Після повного випуску та транспортування існуючими засобами навантаження й доставки зруйнованої гірничої маси із горизонтальної виробки утворюється експлуатаційна тупикова підняткова виробка, яка в поперечному перерізі має, наприклад, форму квадрата із стороною, рівною 1,5 м і функціонує по своєму прямому призначенню та служить як відрізна тупикова підняткова виробка при формуванні відрізної щілини в видобувному блоці на горизонті 763 м. В корисній моделі, що заявляється, в порівнянні з найближчим аналогом значно підвищується ефективність відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, і на усю її висоту їх зменшенням питомої витрати ВР у 1,27 разу, збільшенням продуктивності проходки в 1,4 разу, а також зниженням її енергоємності та вартості в 1,5 разу, що підтверджується експериментальними даними приведеними в таблиці. Таблиця Найменування показників 3 Питомий розхід ВР, кг/м 3 Продуктивність проходки, м /люд. зміну 3 Енергоємність проходки, МДж/м 3 Вартість проходки, грн./м 40 45 50 По найближчому аналогу 6,74 1,76 142,96 40,73 По об'єкту, що заявляється 5,31 2,46 761,97 160,49 Співвідношення показників 1,27 1,40 1,50 1,50 Технологічні параметри корисної моделі, що заявляється, одержані емпірично Державним підприємством "Науково-дослідний гірничорудний інститут" внаслідок лабораторних дослідів і промислових випробувань дії вибуху колонкових свердловинних зарядів ВР на врубову порожнину у вигляді циліндра та компенсаційний простір у вигляді призми. Застосування корисної моделі, що заявляється, дасть можливість підвищити ефективність відбійки породного масиву в межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться і на усю її висоту із зменшенням питомої витрати ВР, збільшенням продуктивності проходки, а також зниженням її енергоємності та вартості за рахунок узгодженої енергетичної взаємодії поміж об'ємом руйнуючого породного масиву енергією вибуху в один прийом на заданий об'єм утвореної врубової та компенсаційної порожнини й об'ємом зруйнованої гірничої маси, що випускається, на горизонтальну виробку. Крім того покращуються умови, безпечність праці гірників і екологічний стан навколишнього середовища. Технічний результат досягається у зв'язку із забезпеченням можливості відбійки породного масиву в межах проектного контуру поперечного перерізу тупикової підняткової 14 UA 71503 U виробки, що проводиться, на усю її висоту в один прийом відбійки без перепижовки з наступним випуском гірничої маси без зависання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 25 30 35 40 Спосіб відбійки породного масиву при проходці тупикових підняткових виробок, що включає буріння з горизонтальної виробки знизу уверх у межах поперечного перерізу проектного контуру тупикової підняткової виробки, що проводиться, комплектів врубових та оконтурюючих свердловин одного діаметра d на усю її висоту Н, із яких три врубових свердловини розміщені паралельно в один основний ряд із центральною, розміщеною як по центру ряду, так і по центру тупикової підняткової виробки, що проводиться, та боковими від неї, а оконтурюючі свердловини розміщені по лінії проектного контуру цієї виробки із формуванням у врубових і оконтурюючих свердловинах заряду вибухової речовини (ВР) на усю їх висоту з наступним їх підриванням в один прийом з уповільненням, який відрізняється тим, що буріння бокових врубових свердловин основного ряду здійснюють на відстані від центральної, рівній (3,8-3,9) d, і на такій же відстані додатково паралельно основному ряду врубових свердловин по обидві сторони від нього вибурюють по такому ж ряду врубових свердловин такого ж діаметра d свердловиніз центральною в ряду з такою ж відстанню між ними та висотою бокових врубових свердловин, рівною (150-160) d, з утворенням двох додаткових комплектів врубових свердловин, окрім цього поміж центральною свердловиною основного ряду врубових свердловин та кожною боковою свердловиною обох додаткових рядів врубових свердловин на відстані (1,5-2,0) d від цих свердловин вибурюють також по додатковій свердловині діаметром d і висотою, рівною (80-90) d, з утворенням третього додаткового комплекту із чотирьох додаткових врубових свердловин, після чого центральну свердловину врубових свердловин основного ряду розширюють на усю висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, одним із відомих способів до перерізу, рівного 0,029-0,031 поперечного перерізу її проектного контуру, з утворенням врубової порожнини, причому формування заряду ВР у врубових свердловинах третього додаткового комплекту врубових свердловин здійснюють на усю їх висоту, у бокових врубових свердловинах двох додаткових комплектів врубових свердловин - в донній їх частині на висоту, рівну (60-65) d, від вибою цих свердловин, у центральних врубових свердловинах цих комплектів і в бокових врубових свердловинах основного ряду - також у донній їх частині на висоту, рівну (40-45) d, від вибою цих свердловин, а підривання зарядів ВР в один прийом з уповільненням здійснюють на утворену врубову порожнину, спочатку, починаючи з врубових свердловин третього додаткового комплекту врубових свердловин з первинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір висотою, рівною (80-90) d, а потім із бокових врубових свердловин обох додаткових комплектів врубових свердловин з вторинною частковою трансформацією врубової порожнини в компенсаційній простір висотою, рівною (150-160) d, після чого - із бокових врубових свердловин основного ряду та центральних врубових свердловин двох рядів додаткових комплектів врубових свердловин із повною трансформацією врубової порожнини в компенсаційний простір на висоту Н тупикової підняткової виробки, що проводиться, рівну (200-210) d, a наостанок - із оконтурюючих свердловин з трансформацією утвореного компенсаційного простору в тупикову підняткову виробку на повну її висоту. 15 UA 71503 U 16 UA 71503 U 17 UA 71503 U 18 UA 71503 U 19 UA 71503 U 20 UA 71503 U 21 UA 71503 U 22 UA 71503 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 23