Спосіб диференційної діагностики афлатоксикозу телят

1. Спосіб діагностики афлатоксикозу телят, який включає виявлення клінічних ознак і відбір та дослідження пунктату центральних органів гемопоезу, який відрізняється тим, що при огляді тварин на присутність сухості, тріщин з подальшим відлущенням кірочок епітелію і появу "мармуровості" носового дзеркала, а також випадіння рв в КМП при форма КМП при Тираж 37 ПРИМ кінцевої частини прямої кишки з крововиливами паралельно проводять відбір проби кістковомозкового пунктату (КМП) та його дослідження. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що відбір проби КМП проводять проколом грудної кістки в межах другого-третього сегмента на глибину 1,5 - 3,0 см в еритроцитарний меланжер. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що дослідження проводять шляхом розбавлення фІзрозчином проби КМП в еритроцитарному меланжері і розрахунку ядерних форм за лейкоцитарною формулою, а потім при відповідних значеннях показників кількості діагностують форми афлатоксикозу. 45 - ЗО тис. одиниць в 1 мкл пщгостра, 3 0 - 1 5 тис. одиниць в 1 мкл - хронічна Корисна модель відноситься до ветеринарної медицини, зокрема, до способів діагностики афлатоксикозу телят. Сучасна теоретична і практична ветеринарна медицина досить швидко, точно і надійно діагностує гострі форми афлатоксикозів. В основі діагнозу лежить позитивність результатів пошуку афлатоксинів в кормах і в фрагментах трупу або туші різними хроматографічними методами (тонкошарова хроматографія, газова і таке інше). Значно трудніше діагностуються хронічні варіанти афлатоксикозів. При їх діагностиці присутність афлатоксинів вищевказаними методами часто встановлюються в пробах підозрілого корму, в фрагментах трупу або туші. Проте за низької концентрації в них афлатоксинів методи хроматографії їх не встановлюють. Положення з діагностикою хронічних афлатоксикозів становиться ще більш тяжким в випадках звичайної виробничої заміни кормів, у ви неннях, вимагають суворого обліку і аналізу рекомендаційних, клініко-біохімічних та патологоанатомічних характеристик при їх діагностиці Велике значення в діагностиці таких форм афлатоксикозів може мати зняття з організму додаткових характеристик, зокрема гематологічних: розгорнутих деталізованих цитологічних характеристик периферичної крові та центральних органів гемопоезу Зняття саме цих характеристик необхідне у зв'язку з тим, що за існуючими науковими уявленнями афлатоксини викликають ІНВОЛЮЦІЮ тимусу, знижують активність клітинного імунітету, пригнічують загальну імунну активність. Відомі способи діагностики афлатоксикозу телят за клінічними ознаками: репресивність, жовтуха, набряк підщелепного простору, діарея і в важких випадках - колапс, який закінчується смертю. У хворих тварин спостерігається мікроцитарна анемія, підвищення рівня загального і зв'язаного білірубіну в сироватці [Кравченко Л.В., Тутельян 00 со CM Найбільш близький спосіб діагностики афлатоксикозу телят, що включає візуальний огляд та виявлення таких симптом, як пригнічення, відсутність реакції на зовнішні подразники, зниження больових і тактильних відчуттів, поноси з виділенням в фекаліях слизу та крові. В крові хворих тварин знижується загальна кількість лейкоцитів. В лейкограмі зростає кількість сегменто-ядерних форм і знижується число лімфоцитів [Курманов А. Микотоксины и их роль в патологии животных // Ветеринария -1981 . - № 1 1 . - С.92-96]. Цей спосіб також потребує багато часу для виявлення клінічних ознак і високої кваліфікації фахівців, окрім того точність і ефективність не завжди на відповідному рівні. Задача корисної моделі - удосконалення способу диференційної діагностики афлатоксикозу телят шляхом прижиттєвого виявлення клінічних ознак та аналізу розгорнутих деталізованих цитологічних характеристик центральних органів гемопоезу, що підвищує ефективність і точність, виключаючи суб'єктивізм. Задача вирішується тим, що в способі диференційної діагностики афлатоксикозу телят, включаючи виявлення клінічних ознак, відбір та дослідження центральних органів гемопоезу, згідно корисної моделі, здійснюють огляд тварин на присутність сухості, тріщин з подальшим відлущенням кірочок епітелію і появи "мармуровості" носового дзеркала, а також випадання кінцевої* частини прямої кишки з крововиливами, паралельно проводять відбір проби кістково-мозкового пунктату та його дослідження. Відбір проби кістково-мозкового пунктату (КМП) проводять проколом грудної кістки в межах другого-третього сегменту на глибину 1,5-3,Осм. Дослідженняпроводять шляхом розбавлення рідиною Тюрка проби КМП в еритроцитарному меланжері і розрахунку ядерних форм по лейкоцитарній формулі, а потім при відповідних значеннях показників кількості діагностують форми афлатоксикозу: 45-ЗОтис. одиниць в 1мкл - підгостра, 3015тис одиниць в 1мкл - хронічна Відбір проби кістково-мозкового пунктату шляхом проколу грудної кістки в межах 2-3-го сегменту на глибину 1,5-3,0см являється оптимальним варіантом, так як 4-5 сегменти значно тонкіші і можлива перфорація грудної кістки. Крім того, взята проба пунктату має потрібну кількість клітин мозку без домішків крові, що не може забезпечити пункція маклака, сідничного горбу, епіфіза плечової кістки і ребер. Дослідження кістково-мозкового пунктату проводять при-температурі, яка забезпечує можливість зберегти його від зсідання протягом 2-Зхв. з моменту його одержання Цього часу достатньо для приготування мазків І зарядки меланжеоів. ле Приклади конкретного виконання. Першу серію дослідів з введенням телятам сублетальних доз афлатоксину проводили за принципом періодів. В період введення афлатоксини проводили триразове дослідження периферичної крові та кістково-мозкового пунктату, а також клінічне дослідження тварин за загальноприйнятою схемою і враховували температуру тіла, пульс, дихання, стан окремих органів і систем організму, а також споживання корму і води, поведінку тварин та інше. Дані досліджень периферичної крові і кістковомозкового пунктату наведені в таблицях 1, 2. Представлені в таблицях 1, 2 показники складу периферичної' крові і кістково-мозкового пунктату у телят в період до введення афлатоксину в основному відповідають загальним показникам нормального морфологічного складу крові і кістко во-мозкового пунктату великої рогатої худоби Але разом з цим мало місце значне зменшення кількості еозинофілів в периферичній крові піддослідних телят (більше ніж 50%). Це пов'язано із стресовим станом у тварин при їх фіксації в період відбору крові та кістково-мозкового пунктату (КМП). Після встановлення загального клінічного стану тварин і визначення середніх показників периферичної крові і КМП в попередній період, що в подальшому служило контролем, телятам першої групи (10 голів) вводили афлатоксин в дозі 1,0мг/кг маси тіла триразово, а другій - по 0,01мг/кг маси тіла щоденно і проводили дослідження за загальноприйнятою методикою В період досліджень врахування змін, що відбулися в периферичній крові і КМП телят обох груп здійснювали через 10, 20 і ЗО днів, незалежно від введеної" дози афлатоксину та кратності введення. Контроль за загальним станом телят та іншими КЛІНІЧНИМИ ознаками проводили щоденно. Через 10 днів, після введення афлатоксину в дозі 1,0мг/кг маси тіла, носове дзеркало ставало сухим і з'являлися тріщинки; загальний стан був задовільний, температура тіла, пульс і дихання були в межах фізіологічних норм. У телят, які одержали дозу 0,01мг/кг маси тіла афлатоксину особливих змін не спостерігалося. При дослідженні окремих органів і систем організму відхилень від загальноприйнятих показників норми не було виявлено. Результатом дослідження периферичної крові і КМП у телят на 10-й день після введення афлатоксину наведені в таблицях 3, 4 Аналіз представлених в таблицях даних показує, що в периферичній крові телят відбулося незначне, недостовірне збільшення вмісту гемоглобіну, а також кількості еритроцитів та лейкоцитів. Зменшення кількості гемоглобіну і епитппмитт Показники {тис./мкл) Абсолютна кількість лімфоцитів Абсолютна КІЛЬКІСТЬ МОНОЦИТІВ До введения На 30-и день токсину досліду 5,6±4,0 10,3±2,2 0,58±1,1 1,69+2,3 2,70+5,0 3,5±7,0 0,1±4,2 1,8±3,0 0,07±1,8 0,05±2,1 8,0+0,4 7,8±0,3 Абсолютна КІЛЬКІСТЬ ней трофілів Абсолютна кількість еозинофілів Абсолютна кількість базофілів Абсолютна кількість еритроцитів Гістограма змін кільї О, IXU,3 10,3X1,/ 3,1±0,6 0,1 ±0,04 0,2+0,1 0,4±0,1 57,3±2,9 15,8±1,7 2,7±0,8 0,1+0,1 0,2±0,04 50,2+2,3 6,0±0,4 3,1 ±0,6 10,9±1,1 24,8±2,5 61,2±1,8 64,1 ±4,2 1,1±0,6 7,1+1,1 21,7±2,6 70,1 ±2,7 46,4±7,4 Таблиця 7 ' у піддослідних патоксину, М±т едення афлатоксину 104,0±4,0 7,9±0,5 83,2±5,4 0,5±0,1 1,0±0,2 2,8±0,4 17,5±2,3 6,5±0,6 8,1 ±0,9 3,1+0,6 0,1±0,04 0,2±0,1 0,4±0,1 57,3±2,9 15,8±1,7 3,1 ±0,6 10,9±1,1 24,8±2,5 61,2±1,8 64,1 ±4,2 Через ЗО днів після введення афлатоксину 93,0+9,0 6,3±0,7 34,6±3,5 0,2+0,1 3,7±0,7 24,4±1,9 7,6±1,5 12,4±1,3 3,0±0,6 0,1 ±0,1 0,1-0,1 46,2±4,1 7,0±1,4 7,0±2,2 18,0±2,4 75,0±3,9 33,3±3,6 Таблиця 8 експериментальному афлатоксикозі :тково-мозковии пунктат До введення мкл) токсину На 30-ий день досліду unuL.iB[jiidjm ними ні JMIHH загального стану, зниження апетиту. На носовому дзеркальці у всіх піддослідних тварин з'явилися глибокі больові тріщини. Шкіра стала сухою, на окремих її ділянках з'явилисяалопеції. При дослідженні печінки було встановлено розширення її меж і болючість при глибокій пальпації в місці її розміщення. Разом з тим, температура тіла, пульс та дихання у тварин залишалися в межах загальноприйнятих показників норми. Дані про дослідження периферичної крові і кістково-мозкового пунктату у піддослідних тварин на 20-й день досліду наведені в таблицях 5 та 6. З наведених в таблиці 5 даних видно, що в периферичній крові в цей період значних змін не відбулося; збільшення кількості еритроцитів і лейкоцитів виявилося недостовірним, проте значно збільшилась кількість еозинофільних форм клітин з1,7±0,3до6,6%±1,5. В КМП (табл. 6) встановлене закономірне зниження ядерних форм з 47,7±3,2 до 47,7±3,2 109/л (майже на 48% від норми - 83,2±5,4-109/л) (Р