Спосіб виплавки сталі

Спосіб виплавки сталі, що включає підготовку шихтових матеріалів, заправлення печі обпаленим 3 послідовності "залізна руда - легковаговий металобрухт і/або сталеплавильний шлак - вапняк і/або вапно - великоваговий металобрухт", прогрів шихти, заливання чавуну, плавлення завантаженого матеріалу, доведення плавки, розкислення сталі силікомарганцем, феромарганцем, феросиліцієм і алюмінієвими сплавами з наступним випуском плавки, - як шихтовий матеріал при завалці й у якості розкислювача використовують брикети торф'яні металургійні, при цьому - подачу брикетів торф'яних металургійних у завалку роблять у підфурменну зону після завантаження вапняку і/або вапна, а на розкислення - у жолоб при зливі сталі в ківш. Сутність пропонованого технічного рішення полягає в тому, що при використанні як шихтового матеріалу при завалці й у якості розкислювача брикетів торф'яних металургійних при подачі в завалку в підфурменну зону після завантаження вапняку і/або вапна, а на розкислення - у жолоб при зливі сталі в ківш відбувається збільшення виходу плавки, зменшення витрати рідкого чавуна, металошихти і розкислювачів на 1т сталі і скорочення тривалості плавки, у результаті чого знижується собівартість виробленої продукції, що і веде до досягнення зазначеного в корисній моделі технічного результату. Застосування способу, що заявляється, виплавки сталі ілюструється наступним прикладом конкретного здійснення. Завалку шихтових матеріалів роблять таким чином, щоб вони не перешкоджали вільному руху факелу. Подачу сипучих матеріалів, брикетів торф'яних металургійних і металобрухту роблять постійною кількістю складів з постійною кількістю візків у кожнім складі. Завалочні машини підтягують і переміщають тільки по одному складу: полірувальному, рудному або з металобрухтом. Після завалки кожного складу роблять зважування заваленого в піч матеріалу. Завалку шихти починають із залізної руди, що завалюється на сталевипускний отвір. Після цього роблять завалку на подину чистого легковагого металобрухту. Зважений вапняк і/або вапно завалюють після завалки першого і другого складу металобрухту. Потім роблять подачу брикетів торф'яних металургійних у завалку в підфурменну зону в кількості 2,5-15,0кг на 1т готової сталі перед завалкою великовагового брухту, блюмсів або злитків. Спеціальних проміжних прогрівів шихтових матеріалів не роблять, за винятком прогрівів під час зміни складів. На період завалки передбачають максимальне теплове навантаження. Прогрів шихти здійснюють протягом 10-15хв., щоб забезпечити нормальний «підйом» шлаку після заливання чавуну в піч. Подача кисню в період прогріву виробляється в кількостях, установлених теплотехнічним режимом. До початку заливання чавуна встановлюють жужільні чаші, підсипані сухим сміттям, а з переднього боку печі під проріз середнього завалочного вікна - водоохолоджуваний жолоб для зливу чавуну. Після зливу 2/3 основної маси чавуну роблять перевірку ошлакування спеціальних порогів і рів 11984 4 номірного розподілу чавуну по есім ванні. Потім доливають іншу частину чавуну. Продувку ванни киснем роблять відповідно до теплотехнічного режиму. Під час плавлення здійснюють випуск не менш однієї чаші шлаку через поріг середнього завалочного вікна. Після закінчення спуска первинного шлаку роблять його коректування. У рідкий шлак уводять вапно або вапняк, а в густий - окалину, ставролитовий концентрат і/або шамотний бій. До моменту розплавлювання ванни формується рідиннорухомий активний шлак. При перегріві металу використовують присадки залізної руди, окалини, вапняку, прокатної обрізі або чушкового чавуну. Для більш швидкого наведення шлаку і десульфітації металу сводові фурми піднімають над рівнем шлаку і поблизу фурм присаджують вапно. Після осідання ванни відбирають попередню пробу для визначення в металі масової частки вуглецю, марганцю, сірки і фосфору. Після доведення плавки здійснюють процес розкислення сталі. Для попереднього розкислення сталі в печі використовують розкислювачі з розмірами шматків до 250мм у поперечнику. Феросплави присаджують у піч або ківш строго по масі: у піч - з мульди завалочної машини, а в ківш - з бункерів-дозаторів. Алюмінієві сплави присаджують у ківш вручну. Присадку феросплавів у ківш починають при наповненні його металом на 1/5 висоти і закінчують при наповненні на 2/3 висоти ковша. Процес розкислення киплячої сталі виробляється таким чином. Розкислення киплячих марок сталей роблять тільки в ковші шляхом уведення силікомарганцю і феромарганцю з розрахунку одержання масової частки марганцю на рівні середньозаданої для даної марки сталі, і чушкового алюмінію або титано-алюмінієвих брикетів (ТАБ) з розрахунку 100г/т, або ТАБ - у кількості 110г/т у два прийоми до і після введення розкислювачів. Для попередження підвищеного угару металу роблять попереднє часткове зняття окисленності металу: у печі перед випуском плавки - чушковим чавуном у кількості 0,4-1,3% від маси садки, у ковші або на жолобі - вуглецьвміщуючими матеріалами або брикетами торф'яними металургійними, що подаються в жолоб при зливі сталі в ківш, у кількості 2,5-5,0кг на 1т готової сталі. Зняття окисленності металу здійснюють до присадки феросплавів. При розкисленні сталі роблять також і коректування масової частки вуглецю в металі: у печі - рідким або чушковим чавуном, при випуску - присадками в ківш вуглецьвміщуючого матеріалу або брикетами торф'яними металургійними. Випуск плавки роблять тільки при наявності вільних розливних кранів і при наявності на одному крані регулювального пристрою. Форму і розміри сталевипускного отвору вибирають такими, щоб вони забезпечували повний схід металу з печі в ковші щільним струменем. Стан подини і сталевипускної отвори повинні забезпечувати повний сход шлаку тільки після випуску металу. Регулювання струменя металу роблять шляхом підйому відповідного рукава еталевипускного жолоба розливним краном за допомогою якоря. Закінченням плавки вважається момент підриву жолоба. 5 11984 У порівнянні з відомим способом виплавки сталі в мартенівському цеху, використаним як прототип, спосіб виплавки сталі, що заявляється, при однаковій продуктивності по вихідній шихті дозволяє: 1) збільшити на 11кг вихід плавки на 1т сталі. 2) знизити на 12кг витрату рідкого чавуну на 1 т Комп’ютерна верстка Д. Дорошенко 6 сталі, 3) знизити на 22,5 кг витрату металошихти на 1т сталі, 4) скоротити на 2,5хв. середню тривалість плавки, а також 5) зменшити на 0,0017% вміст сірки в сталі і 6) на 0,002% вміст фосфору в сталі. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601