Спосіб лікування зубощелепних аномалій з патологією тканин пародонта

Спосіб лікування зубощелепних аномалій з патологією тканин пародонта, що включає проведення зменшеного навантаження на тканини пародонта, який відрізняється тим, що використовують дозоване навантаження, визначене на основі математичного розрахунку сили ортодонтичних нікель-титанових дуг за формулою: 192 I E F y 3 де: F – сила ортодонтичної дуги, Е – модуль пружності (модуль Юнга), l – момент інерції поперечного перерізу дуги, Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до стоматології, ортодонтії, і може бути використана для лікування зубощелепних аномалій з патологією тканин пародонта. В останні роки у дітей та підлітків в Україні відзначається ріст як зубо-щелепних аномалій, так і захворювань пародонта. Епідеміологічне дослідження зубо-щелепних аномалій у дітей та підлітків виявляє поширеність даної патології від 72,3 до 79,4% у віковому діапазоні від 7 до 35 років [1]. Захворювання пародонта у дітей виявляють у 49100% в залежності від віку. Найбільш розповсюдженим серед захворювань пародонта у дітей є хронічний катаральний гінгівіт, що зустрічається у 80-85% захворювань пародонта [2]. Серед варіантів поєднання двох нозологічних одиниць - зубо-щелепних аномалій та патології тканин пародонта, розглядаються наступні типи: 1. Виникнення хвороб пародонта на фоні існуючої дизоклюзії та її наслідку - функціонального недовантаження чи перевантаження щелепнолицьової ділянки; 2. Виникнення у процесі лікування зубощелепних аномалій захворювань пародонта як результат встановлення незнімної механічнодіючої апаратури; 3. На фоні загальних порушень в системах організму (ендокринної, обміну речовин, шлунковокишкового тракту, серцево-судинної) та загальних чинників (гормональні зміни у пубертатний період) самостійно існує ортодонтична патологія. Відомий спосіб лікування зубо-щелепних аномалій незнімною механічно-діючою апаратурою брикет-системою, технікою прямої дуги [3], передбачає фіксацію на зубах незнімних атачменів брикетів з робочим пазом 0,46*0,76мм та послідовну зміну дротяних ортодонтичних дуг різного матеріалу виготовлення, розміру та поперечного перерізу на наступних етапах лікувального процесу: нівелювання зубних рядів, вирівнювання зубів, корекція кривої Шпее, заключна фаза лікування. На початковому етапі ортодонтичного лікування, як правило, застосовують мультиканатну дротяну ортодонтичну дугу або дугу, виповнену із нікельтитанового сплаву з перерізом 0,36мм або 0,41мм (0.014" або 0.016"). На наступному етапі дуга круглого перерізу змінюється на 4-гранну дугу, виготовлену з цього ж сплаву. Переріз дуги складає 0,43*0,64мм (0.017*0.028") або 0,45*0,45мм (0.018*0.018"). На заключному етапі лікування застосовують стальну дугу прямокутної форми з перерізом 0,43*0,64мм (0.017*0.028") або квадратної форми 0,45*0,45мм (0.018*0.018"). Недоліком цього способу є те, що запропонована схема являється стандартною та не враховує індивідуальності кожного окремого випадку клінічної картини, а також лікування не враховує ступінь ураженості тканин пародонта, а, отже, не може (19) UA (11) 12739 (13) U  3 – відстань між опорними брикетами, y – відхилення аномально розташованого зуба. 3 бути застосованим у випадках поєднання зубощелепних аномалій з патологією тканин пародонта. Найближчим аналогом-прототипом корисної моделі, що заявляється, є спосіб лікування зубощелепних аномалій [4], який передбачає визначення навантаження, що розвивають ортодонтичні дуги для кожного конкретного випадку. В основу цього способу покладені фізичні принципи, які визначають вибір пружних дуг на етапах ортодонтичного лікування за допомогою еджуайс-техніки. На базі запропонованого метода виконується розрахунок сил, що розвивають різноманітні нікельтитанові дуги у порожнині рота пацієнта. На основі результатів розрахунків запропонована стратегія вибору ортодонтичних дуг у процесі лікування зубо-щелепних аномалій. Поєднання ортодонтичної патології з патологією тканин пародонта не розглядається окремим випадком, тому недоліком запропонованого способу є можливість виникнення загострень та ускладнень зі сторони тканин пародонта, оскільки індивідуальний підхід вибору ортодонтичних дуг для кожного пацієнта не враховує стан тканин пародонта та ступінь їх ураження. В основу корисної моделі покладена задача забезпечення ефективності лікування з одночасним зменшенням ризику ускладнень зі сторони тканин пародонта. Технічний результат, що досягається, полягає у створенні умов, які дозволяють запобігти загостренням та уникнути ускладнень зі сторони тканин пародонта. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає проведення зменшеного навантаження на тканини пародонта, згідно корисної моделі, використовують дозоване навантаження, визначене на основі математичного розрахунку сили ортодонтичних нікельтитанових дуг. Спосіб виконується наступним чином. Ортодонтична патологія розглядається на прикладах скупченості та вестибулярного положення окремих зубів фронтальної ділянки. При цьому розглядається елемент зубного ряду - трьохзубий сегмент, у якому відхилення неправильно розташованого зуба складає певне значення. Ідеалізований трьохзубий сегмент характеризується першим, другим або третім типом поєднання ортодонтичної патології з патологією тканин пародонта та проявляється у формі хронічного катарального гінгівіту. У процесі лікування перевага надається виробам з титану: нікель-титановим дугам Sentalloy 0.014", 0.016"; Neosentalloy 0.016*0.016", 0.016*0.022", 0.017*0.025",та титано-молібденовим дугам - Resolve дуги 0.017*0.025". Використовуючи експериментальні залежності "сила - вигин" для дуг з нікель-титанового сплаву та вимірюючи відхилення аномально розташованого зуба, знаходять його значення на графіку залежності. За умови відповідності відхилення зоні пружних деформацій, силу ортодонтичної дуги визначають за формулою: 12739 4 F 192 I E y 3 де F - сила ортодонтичної дуги; Е - модуль пружності (модуль Юнга) матеріалу, з якого виготовлена дуга і який являється характеристикою кожного сплава; І - момент інерції поперечного перерізу дуги, d4 , 64 для дуги прямокутного перерізу з розмірами для дуги круглого перерізу I a b3 , 12 у - відхилення аномально розташованого зуба;  - відстань між опорними брикетами. За умови відповідності відхилення області плато, сила ортодонтичної дуги в області навантажувальної фази плато визначається за формулою: 8 I E Fн U0  де Fн - сила ортодонтичної дуги навантажувальної фази плато; I - момент інерції поперечного перерізу дуги, a*b I d4 , 64 для дуги прямокутного перерізу з розмірами для дуги круглого перерізу I a b3 , 12 Е - модуль пружності (модуль Юнга) матеріалу, з якого виготовлена дуга і який являється характеристикою кожного сплава;  - відстань між опорними брикетами; U0 - максимальна відносна деформація решітки сплава, за якої розпочинається плато. Область розвантажувальної фази плато характеризується формулою сили: Fн Fp 2 де Fp - сила ортодонтичної дуги розвантажувальної фази плато; Fн - сила ортодонтичної дуги навантажувальної фази плато. Керуючись формулами, знаходять значення сил, що розвивають ортодонтичні дуги. Дані ортодонтичні дуги є дугами вибору для лікування пацієнтів з патологією тканин пародонта, оскільки розвивають допустимі навантаження. Приклади конкретного використання Пацієнт К., 13 років, звернувся зі скаргами на порушення естетики передньої ділянки зубного ряду верхньої щелепи. Діагностовано - скупченість фронтальних зубів верхньої щелепи з дефіцитом місця 25%, хронічний катаральний гінгівіт з індексом Green-Vermillion - 2,3 та індексом РМА - 54%. Тип поєднання зубо-щелепної аномалії з патологією пародонта - перший. Лікування ортодонтичною апаратурою не проводилось. Проводиться клінічне спостереження початкового етапу лікування у першій групі пацієнтів. Пацієнтові зафіксовано брекети Generus фірми GAC International з робочим пазом 0.018", на a*b I 5 12739 перші моляри зафіксовано стандартні кільця із замками, заздалегідь підібрані на моделях. На початковому етапі застосовували нікельтитанові дуги Sentalloy діаметром 0.012" та 0.014". Пацієнтка М., 14 років, звернулась до ортодонтичного відділення зі скаргами на порушення естетики передньої ділянки зубного ряду верхньої щелепи. Діагностовано - скупченість фронтальної ділянки верхньої щелепи, хронічний катаральний гінгівіт з індексом Green-Vermillion - 2,5 та індексом РМА - 54%. Тип поєднання зубо-щелепної аномалії з патологією тканин пародонта - другий. Раніше проводилось лікування брикет-системою. На даний момент пацієнтка віднесена до другої групи, проводиться клінічне спостереження проміжного етапу з використанням дуг Sentalloy 0,016"; 0,018"; Neosentalloy 0,016*0,016"; 0,016*0,022"; 0,017*0,025" Ефективність лікування оцінювалась на основі визначення ступеня запалення у тканинах пародонта у процесі лікування ортодонтичної патології. У першій групі через 2 місяця індекс GreenVermillion склав 0,96, Індекс РМА - 19,6%. У другій групі через 2 місяця індекс Green-Vermillion склав 0,87, індекс РМА - 18,4%. У тканинах пародонта запальний процес стабілізувався, ортодонтична патологія у процесі лікування. Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 По запропонованому способу проліковано 18 пацієнтів. У всіх випадках отримано позитивні результати. Перевагою запропонованого способу є чітке дозування навантаження за рахунок оперування математичними даними. Таким чином, застосування запропонованого способу лікування зубо-щелепних аномалій з патологією тканин пародонта дозволяє підвищити ефективність лікування та запобігти виникнення ускладнень. Література: 1. Репужинський Й.М. Вплив знімної та незнімної ортодонтичної апаратури на гігієну порожнини рота та стан тканин пародонта у дітей.// Автореф. дис...канд. мед. наук: ін-т. Стоматології АМН України. - О., 2002. - 20с. 2. Цепов П.М., Николаев А.И., Жажков Е.Н. К вопросу об этиологии и патогенезе воспалительных заболеваний пародонта. // Пародонтология, №2(16), 2000, с.9-13. 3. Тугарин В.А., Персин Л.С., Порохин А.Ю. Современная несъемная ортодонтическая техника Эджуайс. - М., 1996. - 220с. 4. Муравьев С.Е., Оспанова Г.Б., Шляхова М.Ю. Физические принципы выбора ортодонтических дуг. // Стоматология, №5, 2001, с.47-53. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601