Спосіб оцінки тонусу товстої кишки у дітей

Спосіб оцінки тонусу товстої кишки у дітей, що включає реєстрацію біоелектричної активності натще і після харчової стимуляції кишечнику, при цьому налагоджують електроентерогастрограф за допомогою програмного забезпечення на частоту, яка відповідає роботі досліджуваного відділу товстої кишки в залежності від антропометричних показників та конституційних особливостей організму 3 спрямованість, низька точність. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб диференційної діагностики моторної функції товстої кишки у дітей, який оснований на реєстрації біопотенціалів товстої кишки з поверхні тіла за допомогою двох нашкірних електродів [патент UA №5099]. Спосіб дає можливість судити про тонус товстої кишки тільки суб'єктивно. Реєстрація біоелектричної активності (БЕА) кишечнику здійснюється таким чином. Дитину вкладають на кушетку. Вона повинна лежати спокійно і не торкатися металевих предметів. Електроди накладають на внутрішню поверхню правої нижньої кінцівки і місце проекції сигмоподібного відділу товстої кишки, що визначається за анатомічними орієнтирами і пальпаторно. Після накладання електродів необхідна адаптація дитини впродовж 5 хвилин. У цей час за допомогою програмного забезпечення лікар налагоджує прилад на режим роботи, який відповідає режиму роботи товстого кишечнику - 0,03ГЦ, а також обирає чутливість, за якої відбувається оптимальна реєстрація біопотенціалу. В інтерфейсі вона відзначена літерою G. Діапазон значень G коливається від 0 до 128, залежно від віку дитини, конституційних особливостей, а також від товщини підшкірної клітковини. Встановлюється час запису. Оптимальним періодом реєстрації БЕА є 15-20 хвилин. Лікар заносить до бази даних все необхідне щодо дитини. Вмикання і керування записом проводиться за допомогою програмного забезпечення. Графічне відображення кривих на екрані монітору піддається аналізу та зберігається, у разі необхідності роздруковується на принтері. У графічному відображенні біоелектричної активності можна виділити наступні параметри. Середня величина потенціалу - середня арифметична із суми величин електричних потенціалів за відрізок часу, що відповідає тривалості гармонічної складової графічного зображення. Виражається в мікро- або мілівольтах і характеризує величину електричної активності кишечнику, яка відображає глибину та силу перистальтичних рухів. Кількість максимумів - визначається в кожній гармонічній складовій графічного зображення за відрізок часу, що відповідає її тривалості. Збільшення кількості максимумів свідчить про збільшення "глибоких" перистальтичних скорочень. Активний час - кількість максимумів гармонічної складової поділена на час, що відповідає її тривалості та помножена на 100, виражається у відсотках і характеризує періодичність діяльності ШКТ. Оцінюються не абсолютні показники БЕА, а зростання БЕА після стимуляції стравою. По тому, як змінюється БЕА можна судити про моторну функцію товстого кишечнику. Недоліками цього методу є те що визначається тільки моторна функція товстої кишки. Про тонус товстої кишки можливо судити тільки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу оцінки тонусу товстої кишки у дітей, в якому за рахунок введення нового коефіцієнта, який дорівнює співвідношенню вели 13905 4 чин збільшення середньої амплітуди до збільшення кількості максимумів, досягається можливість визначити тонус товстої кишки у дітей. Поставлена задача вирішується в спосіб оцінки тонусу товстої кишки у дітей, який включає реєстрацію біоелектричної активності натще і після харчової стимуляції кишечнику, для цьому налагоджують електроентерогастрограф за допомогою програмного забезпечення на частоту, яка відповідає роботі досліджуваного відділу товстої кишки в залежності від антропометричних показників та конституційних особливостей організму дитини, згідно з корисною моделлю, визначають коефіцієнт приросту, який дорівнює співвідношенню величин збільшення середньої амплітуди до збільшення кількості максимумів ΔА\ΔF, де ΔА - середня величина потенціалу за час гармонічної складової; ΔF - кількість максимумів у гармонічній складовій, і при значенні коефіцієнту приросту 1,87 визначають нормотонус товстої кишки, при значенні 2 діагностують гіпертонус товстої кишки. Визначення тонусу товстої кишки шляхом реєстрації параметрів БЕА товстої кишки можливе при різноманітних умовах дослідження і дозволяє застосовувати їх для вивчення впливу на моторику кишечнику ліків, фізіотерапевтичних процедур, дієти. Отримані показники тонусу товстої кишки були отримані на групі, чисельністю 50 дітей. Для підтвердження результату їм були проведені клінічні та рентгенологічні дослідження, які повністю підтвердили отримані результати. Здійснення способу пояснюємо клінічними прикладами. Приклад 1. Дитина К., 10 років. Скарг з боку шлунково-кишкового тракту немає, при об'єктивному дослідженні патології не виявлено. Обстеження: Базальна біоелектрична активність: А1=0,35мв, де А - середня величина потенціалу гармонічної складової, тривалість (t) якої дорівнює 60 сек; F1=16, де F - кількість максимумів гармонічної складової; Т1= (16:60)х100=26%, де Т1 - активний час. Біоелектрична активність після сніданку: А2=0,68мв, F2=25, Т1=41% при t=60 сек; A2/A1(ΔA)=1,9; F2/F1(AF)=1,5; T2/T1=1,6. ΔА\ΔF коефіцієнт=1,87 Висновок: У відповідь на стимуляцію кишечнику їжею спостерігається зростання біоелектричної активності за наступними параметрами: А збільшена у 1,9 рази, F - у 1,5 рази нормі (від 1,5 до 2 разів) і свідчить про нормокінетичний тип скорочення товстого кишечнику, ΔА\ΔF коефіцієнт 1,87, що свідчить про нормо тонус товстої кишки. Приклад 2. Хлопчик Д., 10 років. Поступив зі скаргами на біль у животі, що локалізована у лівій здухвинній ділянці, тягучого, ниючого характеру, закрепи (відсутність самостій 5 13905 ного випорожнення 4-5 днів), енкопрез. Обстеження: Базальна біоелектрична активність: A1=0,02мв, де А - середня величина потенціалу за час гармонічної складової, тривалість (t) якої дорівнює 60 сек. F1=11, де F - кількість максимумів у гармонічній складовій Т1=(11:60)x100=18%, где Т1 - активний час. Біоелектрична активність після сніданку: А2=0,03мв, F2=13, Т2=21% при t=60 сек A2/A1(ΔА)=1,1; F2/F1(ΔF)=1,1; T2/T1=1,2. ΔА\ΔF коефіцієнт=1. Висновок: У відповідь на стимуляцію кишечнику стравою спостерігається зростання біоелектричної активності за всіма параметрами менше, ніж у 1,5 рази (при нормі зростання 1,5-2 рази), що свідчить про гіпокінетичний тип скорочення товстого кишечнику ΔА\ΔF коефіцієнт=1, що свідчить про гіпотонус товстої кишки Приклад 3. Хлопчик P., 9 років Поступив зі скаргами на біль у животі, що локалізована у лівій здухвинній ділянці, приступоподібного характеру, що посилюється після прийому Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 жирної їжі, запори (відсутність самостійного випорожнення 3-4 дні), фрагментарний стул. Обстеження: Базальна біоелектрична активність: А1=0,05мв, де А - середня величина потенціалу за час гармонічної складової, тривалість (t) якої дорівнює 60 сек. F1=13, де F - кількість максимумів у гармонічній складовій Т1=(11:60)x100=18%, где Т1 - активний час. Біоелектрична активність після сніданку: А2=0,45мв, F2=13, T2=21% при t=60 сек A2/А1(ΔА)=9; F2/F1(ΔF=) 1; T2/T1=1,2. ΔА\ΔF коефіцієнт=9. Висновок: У відповідь на стимуляцію кишечнику стравою спостерігається зростання середньої величини в 9 разів (при нормі 1,5-2 рази), зростання кількості максимумів, та активного часу не спостерігається, ΔА\ΔF коефіцієнт=9, що свідчить по гіпертонус товстої кишки. Таким чином, запропонований спосіб оцінки тонусу товстої кишки у дітей дозволяє безболісно і точно визначити тонус товстої кишки у дітей. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601