Спосіб контролю агломераційного процесу конвеєрної агломераційної машини із зоною охолодження

Спосіб контролю агломераційного процесу зони горіння по наступній залежності: [(CO 2 )м (СO 2 )k ] f ( t 1) h l cd hг h , l [(CO 2 )1 (CO 2 )k ] f ( t 2 ) l[(CO 2 )1 f ( t 2 ) (CO 2 )2 ] cn - час спікання від початку збільшення вмісту СO 2 до СO 2 = (СO2 )k ; (СO2 )k - вміст СO 2 , що відповідає закінченню процесу спікання; (CO2 )м - вміст СO 2 , що вимірюють на відрізку від вакуум-камери, що перебуває безпосередньо після запального горна, до початку зниження вмісту СO 2 ; l - відстань від початку першої вакуум-камери до точки виміру (CO2 )1 ; f (t 1, 1) , 2 f (t 2) - функції запізнювання; - час (запізнювання виміру СO 2 відносно (CO2 )м та (CO2 )1 руху спікального візка від точок зміни (CO2 )м та (CO2 )1 до точки виміру (CO2 )2 відповідно. (CO2 )1 , (CO2 )2 - вміст СO 2 у сусідніх вакуум (11) камерах, розташованих в області зниження СO 2 Корисна модель відноситься до галузі металургії, зокрема до способів контролю процесу спікання на конвеєрних агломераційних машинах із зоною охолодження. Відомий спосіб контролю спікання руди [JP, №56-16628, кл. С22В 1/20, опубл. 17.02.1981], у якому ведуть безперервну кінозйомку поперечного переріза спікаємого шару шихти, виділяють зону горіння по кольорах і вимірюють її висоту, так як різним температурам у різних шарах відповідають U сп h - висота шару шихти на агломераційній стрічці; l - відстань між точками виміру (CO2 )1 й (CO2 )2 ; (13) (CO2 )м до СO 2 = (СO2 )k ; від (CO2 )м до СO 2 = (СO2 )k ; 14377 - час зниження вмісту СO 2 від значення свої кольори. Відомий спосіб контролю агломераційного процесу [JP, №56-638435, кл. С22В 1/20, опубл. 13.04.1981], у якому ведуть спостереження за розподілом температур у спікаємому шарі шихти за допомогою інфрачервоного спостереження й за отриманими даними визначають висоту зони горіння шихти. Реалізація відомих способів контролю вимагає коштовного встаткування, значних витрат енергії, UA cd (19) де 3 14377 спеціально навченого персоналу. Відомий також спосіб контролю агломераційного процесу, що включає аналіз відхідних газів на вміст вуглекислого газу (СО2), а також О2, NO, CO, SO2 у вакуум-камерах зони спікання шихти безпосередньо під спікальними візками [«Експресінформація», Чорна металургія, 1982 р., вип. 10, с.6-8]. Із шару спеченої шихти здійснюють відбір відхідних газів, проводять аналіз на вміст СО2, О2, NO, CO, SО2, за результатами аналізу регулюють кількість повітря, що проходить через шихту, і швидкість спікальних візків, і здійснюють стабілізацію місця закінчення процесу спікання. Цей спосіб по технічній суті є найбільш близьким до заявляємого, й тому прийнятий як найближчий аналог. Ознаками загальними для найближчого аналога й пропонованого способу є: аналіз відхідних газів на вміст СО2 у вакуум-камерах зони спікання шихти безпосередньо під спікальними візками й стабілізація місця закінчення процесу спікання. Відомий спосіб не забезпечує досягнення очікуваного технічного результатів з наступних причин. У зв'язку з тим, що аналіз відхідних газів ведуть тільки в кінцевих стадіях процесу спікання шихти, по якому оцінюють завершеність даного процесу, точність контролю низька й недостатньо CO 2 м с hг h  CO 2 1 CO 2 k f сп де: сд - час зниження вмісту СО2 від значення (СО2)м до СО2 = (СО2)к; сп - час спікання: від початку збільшення вмісту СО2 до СО2-(СО2)к; (СО2)к - вміст СО2, що відповідає закінченню процесу спікання; (СО2)м - вміст СО2, вимірюване на відрізку від вакуум-камери, що перебуває безпосередньо після запального горна до початку зниження вмісту СО2; (СО2)1, (СО2)2 - вміст СО2 у сусідніх вакуумкамерах, розташованих в області зниження СО2 від (СО2)м до СО2 = (СО2)к h - висота шару шихти на агломераційній стрічці;  - відстань між точками виміру (СО2)1 й (СО2)2;  - відстань від початку першої вакуум-камери до точки виміру (СО2)1; функції запізнювання; f t 1, f t 2 4 достовірна. Це призводить до надмірної витрати твердого палива в агломераційному процесі, а отриманий агломерат має низьку якість. В основу пропонованої корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу контролю агломераційного процесу конвеєрної агломераційної машини із зоною охолодження, у якому за рахунок безперервного аналізу відхідних газів на вміст СО2 протягом всього процесу спікання забезпечується підвищення точності й достовірності контролю, що приводить до підвищення якості агломерату й зниженню витрати твердого палива. Поставлена задача вирішується тим, що у спосібі контролю агломераційного процесу конвеєрної агломераційної машини із зоною охолодження, що включає аналіз відхідних газів на вміст вуглекислого газу (СО2) у вакуум-камерах зони спікання шихти безпосередньо під спікальними візками й стабілізацію місця закінчення процесу спікання, згідно корисної моделі вміст СО2 вимірюють на відрізку від чергової вакуум-камери, що перебуває безпосередньо після запального горна до останньої вакуум-камери зони спікання шихти, а наприкінці спікання визначають висоту зони горіння по наступній залежності: СО 2 t к ft  CO 2 2 h 1 1 ft сд - час зниження вмісту СО2 від значення (СО2)м до СО2 = (СО2)к; 2 , CO 2 2 вакуум-камери зони спікання включно, а висоту зони горіння вимірюють наприкінці спікання, при цьому висоту зони горіння визначають по залежності, у якій розрахунок ведуть з використанням результатів безперервного газового аналізу на вміст СО2 у відхідних газах під спікальними візками в трьох точках агломераційної стрічки. Приклад Агломераційний процес здійснювали на конвеєрній агломераційній машині із зоною охолодження типу АКМ - 84/89. Шихта складалася із залізорудної частини зі співвідношенням концентрат: руда, рівним 80: 20, витрата палива на шихту 68кг/т. Шихту завантажували в спікальні візки з розташованими під ними вакуум-камерами. Місце закінчення процесу спікання стабілізували таким чином, щоб закінчення доводилося на 16-ий спікальний візок з розташованою під ним вакуумкамерою. Газоаналізаторами вимірювали вміст СО2 у районі запального горна (СО2)3, на відрізку від чергової вакуум-камери, що перебуває безпосередньо після запального горна до останньої вакуумкамери зони спікання шихти: відразу після горна (СО2)м; на відрізку зниження вмісту СО2: (СО2)1 й (СО2)2 й в 15-й вакуум-камері зони спікання (СО2)15. Висоту зони горіння визначали по наступній залежності: 1, 2 - часи (запізнювання виміру СО2 відносно (СО2)м й (СО2)1) руху спікального візка від точок зміни (СО2)м й (СО2)1 до точки виміру (СО2)2 відповідно. Новизна пропонованої корисної моделі полягає в тому, що вміст СО2 у відхідних газах вимірюють на відрізку від вакуум-камери, розташованої відразу після запального горна до передостанньої CO2 м СО2 к f t 1 h  с hг h  CO2 1 CO2 k f t 2  CO2 1 f t сп де:  2 CO2 , 2 - час спікання: від початку збільшення вмісту СО2 до СО2-(СО2)к; (СО2)к - вміст СО2, що відповідає закінченню сп 5 14377 процесу спікання; (СО2)м - вміст СО2, вимірюване на відрізку від вакуум-камери, що перебуває безпосередньо після запального горна до початку зниження вмісту СО2; (СО2)1, (СО2)2 - вміст СО2 у сусідніх вакуумкамерах, розташованих в області зниження СО2 від (СО2)м до СО2 = (СО2)к; h - висота шару шихти на агломераційній стрічці;  - відстань між точками виміру (СО2)1 й (СО2)2;  - відстань від початку першої вакуум-камери до точки виміру (СО2)1; функції запізнювання; f t 1, f t 2 1, 2 - часи (запізнювання виміру СО2 відносно (СО2)м й (СО2)1 руху спікального візка від точок зміни (СО2)м й (СО2)1 до точки виміру (СО2)2 відповідно. Отриманий агломерат піддавали випробуван Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 ням на механічну міцність (барабанну пробу) й визначали витрату твердого палива в шихту. Проведено 6 дослідів контролю по відомому способу - найближчому аналогу й 6 дослідів по пропонованому способу з підтримкою оптимальних значень висоти зони горіння hг=54-62мм, розрахованій по пропонованій залежності шляхом керування витратою твердого палива й розрідженням у колекторі зони спікання агломераційної машини. Після порівняння результатів дослідів, проведених по відомому й пропонованому способах, одержали збільшення механічної міцності агломерату на 7,6% і зменшення витрати твердого палива на 5,4%. Реалізація пропонованого способу забезпечує: - підвищення точності й достовірності контролю агломераційного процесу; - підвищення якості агломерату та зменшення витрати твердого палива. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601