Спосіб прогнозування розвитку рецидивів черевного тифу

Спосіб прогнозування розвитку рецидиву черевного тифу, що включає вивчення у хворого 3 15424 4 рахується достатньо інформативними для прогноу яких виникли рецидиви ЧТ та друга (60 осіб), у зування в клінічних умовах. яких вони були відсутні. Обидві групи були Заявлений спосіб здійснюється таким чином. рандомізовані за статтю хворих, віком та Хворому на ЧТ, у якого проводять прогнозування тривалістю хвороби. ймовірності розвитку рецидиву інфекції, проводять В обох групах вивчали концентрацію СІФ у сививчення інтерферонового статусу мікрометодом. роватці крові. Вивчення проводили при поступленСтан системи інтефероно-генезу оцінювали за ні хворих до стаціонару, у стадії ранньої реконваконцентрацією СІФ. Активність ІФН виражали у лесценції (на 2-3-й день нормальної температури), міжнародних одиницях на 1 мл (МО/мл). при виписці. При цьому було встановлено, що в Дослідження інтерферонового статусу були першій групі (у хворих з якої виникли рецидиви ЧТ) проведені в імунологічній лабораторії на лабората у другій групі (в якій були відсутні рецидиви) торному обладнанні Sanofi diagnostic Pasteur. відмічалося пониження концентрації СІФ, достовіПри розробці заявленого способу нами було рних відмінностей між показниками в обох групах обстежено дві групи хворих на ЧТ: перша (45 осіб), не відмічено (таблиця 1). Таблиця 1 Концентрація СІФ у хворих на ЧТ (М±m) Перша група (45 осіб) Друга група (60 осіб) Концентрація СІФ (МО/мл) при поступленні у стадії ранньої реконвалесценції 0,84±0,05 1,06±0,13 0,85±0,06 1,63±0,14 норма 2,85±0,15 МО/мл Як видно з таблиці 1, при поступленні до стаціонару істотних відмінностей концентрації СІФ між першою та другою групою не відмічено, а саме у першій групі концентрація СФІ понижалась до 0,84±0,05 МО/мл, а у другій - до 0,85±0,06 МО/мл, що було у середньому в 3,4 рази менше норми. У періоді реконвалесценції (на 1 -2-й день нормальної температури) у першій групі хворих (з наявністю рецидиву ЧТ) рівень СІФ становив 1,06±0,13 МО/мл, тобто в 2,7 рази менше норми; у другій групі (з відсутністю рецидивів ЧТ) даний показник був меншим норми в 1,7 рази (1,63±0,14 МО/мл). При виписці концентрація СІФ достовірно відрізнялася між першою та другою групами. Так, у групі з розвитком рецидиву ЧТ даний показник становив 1,69±0,15 МО/мл, тобто в 1,7 рази менше норми, а у групі з відсутністю рецидиву ЧТ 2,65±0,14 МО/мл (майже відповідав нормі; норма 2,85±0,15 МО/мл). Отже, заявлений спосіб прогнозування розвитку рецидиву ЧТ має високий ступень вірогідності і при виписці 1,69±0,15 2,65±0,14 може бути рекомендований для поширеного впровадження в клінічну лабораторну практику. Нами було співставлено ефективність заявленого та існуючого способів прогнозування розвитку рецидивів ЧТ шляхом одночасного обстеження обох груп хворих, що були під наглядом, за допомогою відомого способу-прототипу та заявленого способів. При цьому було встановлено, що за даними збігу прогнозу з фактичними результатами протягом 1 року диспансерного обстеження при використанні заявленого способу немає вірогідної різниці з відомим способом-прототипом (97,1±4,1% та 90,5±3,8%; Р>0,05). Однак за кількістю хворих з розбіжністю прогнозу (помилково позитивний або помилково негативний результати прогнозу) має суттєві переваги заявлений спосіб (2,9±0,3% та 9,5±1,3% відповідно; Р0,05