Спосіб стимуляції пектинестеразної активності мікроміцетів

Спосіб стимуляції пектинестеразної активності мікроміцетів, що передбачає обробку електромагнітним полем з індукцією 0,1 Тл, частотою 50 Гц посівного матеріалу мікроорганізмів, який відрізняється тим, що обробці піддають посівний матеріал мікроміцетів, відібраних за здатністю до синтезу позаклітинної пектинестерази, а тривалість обробки складає 9-11 хв. (19) (21) u200600909 (22) 01.02.2006 (24) 17.07.2006 (46) 17.07.2006, Бюл. № 7, 2006 р. (72) Твердохліб Ірина Олексіївна, Пічко Вікторія Борисівна, Пирог Тетяна Павлівна, Айзенберг Вікторія Леонідівна, Захарченко Валентина Олексіївна, Капітон Ганна Павлівна, Григірчак Наталія Миколаївна (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ 3 чний журнал, 2004, т.66, №5, с. 48-56]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб активації хлібопекарських дріжджів за рахунок збільшення активності фруктофуранозидази, який базується на ефекті впливу електромагнітного поля складної конфігурації [Способ активации хлебопекарных дрожей. Пичко В.Б., Ельчиц С.В., Поваляева И.В., Попов B.C., Баранник A.M., Пивовар В.Д. Авт. Св-во СССР №1592328 Α1, кл. С12N 1/18; 13/00; C12R 18/65, опублик. 15.09.1990, Бюл. №34]. Спосіб активації внутрішньоклітинного ферменту β-фруктофуранозидази дріжджів Saccharomyces cerevisiae полягає в тому, що суспензію клітин дріжджів обробляють зустрічнонаправленим електромагнітним полем з індукцією 0,1Тл, частотою 50Гц протягом 18-23хв. При цьому активація β-фруктофуранозидази складає 28-31%. Однак, скорочення тривалості обробки суспензії дріжджів до 15хв. не призводить до активації внаслідок недостатності дози, а збільшення тривалості обробки понад 23хв. призводить до втрати активуючого ефекту. Недоліком вказаного способу є те, що наведений спосіб стосується активуючої дії електромагнітного поля тільки по відношенню до дріжджів і не поширюється на інші мікроорганізми, зокрема на гриби-мікроміцети. В основу корисної моделі поставлена задача застосування відомого способу активації хлібопекарських дріжджів до мікроміцетів, здатних до синтезу позаклітинної пектинестерази, та вдосконалення відомого способу шляхом зміни параметрів обробки електромагнітним полем для забезпечення підвищення пектинестеразної активності мікроміцетів на 25-40%. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб передбачає обробку електромагнітним полем з індукцією 0,1Тл, частотою 50Гц посівного матеріалу мікроорганізмів. Згідно корисної моделі, обробці піддають посівний матеріал мікроміцетів, відібраних за здатністю до синтезу позаклітинної пектинестерази, а тривалість обробки при цьому складає 9-11хв. Для вивчення дії електромагнітного поля на пектинестеразну активність мікроміцетів, використовували штами грибів-мікроміцетів: Penicillium sp.8H, Penicillium funiculosum ІMB F-100039. Обробці електромагнітним полем піддають посівний матеріал мікроміцетів, відібраних за здатністю до синтезу позаклітинної пектинестерази. Оптимальна тривалість обробки посівного матеріалу мікроміцетів становить 9-11хв., що дає можливість підвищити їхню пектинестеразну активність на 2540%. Скорочення тривалості обробки до 5хв. не призводить до активації внаслідок недостатності дози, а збільшення тривалості обробки понад 12хв. призводить до підвищення пектинестеразної активності мікроміцетів лише на 12-30% внаслідок втрати активуючого ефекту. Суть корисної моделі, який заявляється, пояснюється прикладами конкретного виконання. Приклад 1. Пробірки з посівним матеріалом мікроміцета Penicillium sp.8H, вирощеного на сусловому агарі, обробляють електромагнітним поле 15840 4 з індукцією 0,1Тл і частотою 50Гц. Час обробки становить 5-11хв. З обробленого електромагнітним полем посівного матеріалу готують в стерильній водопровідній воді суспензію спор з вмістом 6 конідій 2х10 в 1мл. Отриману суспензію використовують для приготування інокулюму. Для отримання інокулюму готують поживне середовище складом, %: амоній азотнокислий 0,3, калій фосфорнокислий однозаміщений 0,1; магній сірчанокислий 0,05; буряковий жом 2,0; вода водопровідна (рН середовища 4,2-4,5). 100мл; Інокулюм вирощують глибинним способом при 26-28 С в колбах об'ємом 750мл зі 150мл поживного середовища на обертовій качалці з 180200об/хв. протягом 24 год. Ферментаційне середовище складу, аналогічного для приготування інокулюму, засівають вирощеним інокулюмом в кількості 10% до об'єму середовища. Процес ферментації триває 48 год. В контролі пробірки і посівним матеріалом мікроміцета не піддають обробці електромагнітним полем. Активність пектинестерази культуральної рідини мікроміцета після процесу ферментації, визначена в стандартних умовах проведення реакції при рН 4,0 і температурі 30°С, складає 3,04,2од/мл (в контролі - 3,0од/мл). При цьому стимуляція активності пектинестерази при обробці посівного матеріалу мікроміцета електромагнітним полем на протязі 9-11хв. складає 40% в порівнянні з контролем. Обробка посівного матеріалу мікроміцета на протязі 5хв. не призводить до стимуляції пектинестеразної активності, яка залишається на рівні 3,0од/мл, як і в контролі. Приклад 2. Приготування посівного матеріалу мікроміцета, інокулюму та процес ферментації здійснюють аналогічно до описаного в Прикладі 1. Час обробки посівного матеріалу електромагнітним полем становить 12хв. В контролі пробірки з посівним матеріалом мікроміцета не піддають обробці електромагнітним полем. Активність пектинестерази культуральної рідини мікроміцета, посівний матеріал якого піддавали обробці електромагнітним полем на протязі 12хв., визначена після закінчення процесу ферментації в стандартних умовах проведення реакції при рН 4,0 і температурі 30°С і становить 3,9од/мл (в контролі - 3,0од/мл). При цьому активуючий ефект електромагнітного поля на посівний матеріал мікроміцета знижується і активність пектинестерази при цьому підвищується лише на 30% в порівнянні з контролем. Приклад 3. Спосіб стимуляції пектинестеразної активності застосовують аналогічно до описаних в Прикладах 1 та 2, але в якості продуцента позаклітинної пектинестерази використовується гриб-мікроміцет Penicillium funiculosum 1MB F100039, вирощений на картопляно-глюкозному агарі. Час обробки посівного матеріалу мікроміцета електромагнітним полем складає 5-12хв. Для вирощення інокулюму та проведення процесу фе 5 15840 рментації готують поживне середовище складом, %: амоній сірчанокислий 0,7; калій фосфорнокислий одно заміщений 0,1; магній сірчанокислий 0,05; буряковий жом 4,0; кукурудзяний екстракт 0,5 мл; вода водопровідна (рН середовища 4,0-4,2). 100мл; При цьому пектинестеразна активність культуральної рідини після проведення процесу ферментації становить: при обробці посівного матеріалу на протязі 5хв. - 2,6од/мл; на протязі 9-11 хв. 3,2од/мл; на протязі 12хв. - 2,9од/мл; в контролі 2,6од/мл. Обробка посівного матеріалу мікроміцета на Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 протязі 5хв. не призводить до стимуляції пектинестеразної активності, яка залишається на рівні 2,6од/мл, як і в контролі. Стимуляція активності пектинестерази при обробці посівного матеріалу мікроміцета електромагнітним полем на протязі 911хв. складає 25% в порівнянні з контролем. При обробці посівного матеріалу мікроміцета на протязі 12 хв. активуючий ефект електромагнітного поля знижується і активність пектинестерази при цьому підвищується лише на 12% в порівнянні з контролем. Таким чином, запропонований спосіб в порівнянні з відомим дозволяє застосовувати обробку електромагнітним полем до мікроміцетів, здатних синтезувати позаклітинну пектинестеразу. При цьому активність позаклітинної пектинестерази мікроміцетів підвищується на 25-40%. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601