Спосіб імплантації стоматологічного ендоосально-субперіостального імплантата

Cпociб імплантації стоматологічного ендоосально-субперіостального імплантата, що включає місцеву провідникову та інфільтраційну анестезію, розтин слизово-надкісткових тканин вздовж альвеолярного гребеня та широке відшарування слизово-надкісткового клаптя, антисептичну обробку кісткової тканини, зняття відбитка зі скелетованої кістки з ушиванням слизово-надкісткового клаптя та наступним встановленням готового імплантата через 10-14 днів, який відрізняється тим, що зняття відбитка виконують індивідуально виготов 3 Однак відомий cпociб має недостатній ступінь ефективності, обумовлений тим, що внутришньокісткова частина імплантату моделюється заздалегідь лише на підставі даних рентгенограми при цьому внутрішньокісткова та субперіостальна частини імплантату монолітно поєднані, за рахунок чого під час імплантації відбувається значне травмування тканин та недостатній ступінь стабілізації імплантату на альвеолярному відростку, крім того монолітність конструкції імплантату відмітає навіть гіпотетичну можливість заміни якихось її елементів у випадку нагальної необхідності В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб імплантації стоматологічного ендоосально-субперіостального імплантату з урахуванням параметрів клініко-морфологічного, гістологічного та імунологічного аналізу стану кісткової тканини та м’яких тканин, що оточують імплантат, досягти мінімального травмування навколишніх тканин, забезпечити підвищення ступеню стабілізації імплантату на альвеолярному відростку та можливість заміни елементів конструкції. Поставлену задачу вирішують створенням способу імплантації стоматологічного ендоосально-субперіостального імплантату, що включає місцеву провідникову та інфільтраційну анестезію, розтин слизово-надкісткових тканин вздовж альвеолярного гребеня та широке відшарування слизово-надкісткового клаптя, антисептичну обробку кісткової тканини, зняття відбитку зі скелетованої кістки з ушиванням слизово-надкісткового клаптя та наступним встановленням готового імплантату через 10-14 днів, який, згідно винаходу, відризняється тим, що зняття відбитку виконують індивідуально виготовленою відбитковою ложкою, власної конструкції після того, як в ділянці альвеолярного відростку пілотним тригранним свердлом виконують препарування каналу, в який вставляють діагностичний відбитковий штифт, після застигання відбиткового матеріалу відбиток знімають разом із штифтом, заливають супергіпсом і виконують робочу модель, на штифт надівають з’єднувальну шайбу з ретенційною борозною i з’єднують з восковими з’єднувальними опорними плечами підкістного елементу, встановлення ендоосальносубперіостального імплантату та фіксацію в кістці опірного внутрішньокісткового елементу здійснюють після попереднього свердління кістки через з’єднувальну шайбу, з можливістю заміни елементів конструкції. Запропонований cпociб імплантації стоматологічного ендоосально-субперіостального імплантату виконують із урахуванням параметрів клінікоморфологічного, гістологічного та імунологічного аналізу стану кісткової тканини та м’яких тканин, що оточують імплантат i дозволяє досягти мінімального травмування навколишніх тканин, забезпечує високий ступінь стабілізації імплантату на альвеолярному відростку. Cпociб імплантації стоматологічного ендоосально-субперіостального імплантату, виконують наступним чином. Після виконання місцевої провідникової та інфільтраційної анестезії, виконують розтин слизово-надкісткових тканин вздовж альвеолярного гребеня та широке вішарування сли 15882 4 зово-надкісткового клаптя, антисептичну обробку кістковои тканини. В ділянці альвеолярного відростку пілотним тригранним сверлом виконують препарування каналу, в який вставляють діагностичний відбитковий штифт, виконують відбиток із силіконового матеріалу, індивщуально виготовленою відбитковою ложкою для скелетованої щелепи, власної конструкції, після застигання відбиткового матеріалу відбиток знімають разом iз штифтом, заливають супергіпсом i виконують робочу модель, на штифт надівають з’єднувальну шайбу з ретенційною борозною i з’єднують восковими з’єднувальними опорними плечами підокісного елементу, свердління кістки для фіксації ендоосально-субперіостального імплантату виконують через з’єднувальну шайбу, субперіостальний елемент фіксують на альвеолярному відростку шляхом вкручування та фіксації oпірного внутрішньокісткового елементу в кістку через з’єднувальну шайбу з наступним ушиванням клаптя. Приклад Хворий Л., 45 років, звернувся зі скаргами на погану фіксацію знімного протеза на нижній щелепі. Об’єктивно: повна адентії та атрофія альвеолярного паростка, включаючи базальну зону тіла щелепи. Слизова оболонка атрофована, витончена. На верхній щелепі - повний знімний протез. Діагноз: Беззуба нижня щелепа, ІІ тип за Келером. Втрата жувальної ефективності за Агаповим 100%. На основі анамнезу та клінікорентгенологічних даних, для відновлення цілісності зубних рядів, пацієнту було запропоновано виготовлення косметичних ортопедичних конструкцій з сучасними фізико-механічними елементами із застосуванням запропонованого способу імплантації стоматолопчного ендоосально-субперіостального імплантату, який виконує функцію штучних коренів i забезпечить абсолютну стабільність ортопедичної конструкції, що на них спирається. Після виконання місцевої провідникової та інфільтраційної анестезії, був виконаний розтин слизовонадкісткових тканин вздовж альвеолярного гребеня, широке відшарування слизово-надкісткового клаптя та антисептична обробка кісткової тканини. В ділянці альвеолярного відростку пілотним тригранним свердлом виконано препарування каналу, в який був вставлений діагностичний відбитковий штифт. Після вставлення діагностичного штифта був зроблений відбиток із силіконового матеріалу, індивідуально виготовленою відбитковою ложкою для скелетованої щелепи, власної конструкції, яка містить відтискну поверхню з бортами, перфоровані отвори для ретенції відбиткового матеріалу та ниші для розміщення в середині відбиткової ложки природних зубів Після застигання відбиткового матеріалу відбиток знімали разом із штифтом, заливали cyпергіпсом i виготовляли робочу модель, на штифт наділи з’єднувальну шайбу з ретенційною борозною i з’єднали з восковими з’єднувальними опорними плечами підокісного елементу, свердління кістки для фіксації ендоосально-субперіостального імплантату виконували 5 15882 через з’єднувальну шайбу, субперіостальний елемент фіксували на альвеолярному відростку шляхом вкручування та фіксаци oпірногo внутрішньокісткового елементу в метку через з’єднувальну шайбу з наступним ушиванням клаптя. Через два тижня після імплантації був проведений ортопедичний етап лікування адентії при якому було проведення зняття відбитків, виготовлення та фіксацію ортопедичної конструкції. З використанням запропонованого способу імплантації стоматологічного ендоосально Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 субперіостального імплантату було проведено відновлення цілісності зубних рядів 12 пацієнтів з різними видами адентії. Спостереження за ними, протягом двох років, дає підставу зробити висновок, що використання запропонованого способу дозволяє досягти мінімального травмування навколишніх тканин, забезпечує високий ступінь стабілізації імплантату на альвеолярному відростку та кращу якість життя пацієнта. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601