Спосіб лікування хворих на місцево розповсюджений рак молочної залози

Спосіб лікування раку молочної залози, що включає неоад'ювантні курси внутрішньоартеріа 3 ни безголковим ін'єктором [Пат. 2092160 Россия, МКИ6 А61К 31/505, А61М 5/142. Бялик А. Я., Шалаев Ю.А. №94011820/14; Заявл. 05.04.94; Опубл. 10.10.97, Бюл. №28]. Відомий також спосіб внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії у разі раку молочної залози [патент України N 54001, А 61 В 17/00, Бюл. №2, 17.02.2003 Бондар Г.В., Сєдаков І.Є., Смирнов В.М., Шепляков М.М.], який включає катетеризацію грудо-акроміальної артерії, проведення проксимального (першого) катетера до устя внутрішньої грудної артерії і дистального (другого) катетера в дистальному напрямку. Спосіб забезпечує оптимальний доступ хіміопрепаратів до басейну артерій, які кровопостачають молочну залозу, підм'язову і підключичну зони при одночасному зниженні токсичних проявів. Добова доза препарату подрібнюється на дві однакові частини і вводиться в кожний з катетерів. Недоліки вищеописаних способів лікування раку молочної залози полягають у тому, що при запальних формах раку молочної залози (тобто при місцево-розповсюджених формах раку, які і вимагають регіонарної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії) відсутні візуальні і пальпаторні фактори межі між поширенням пухлини і здоровою тканиною, основні стовбури цих артерій розміщені в зонах регіонарних лімфатичних колекторів, внаслідок чого розрізи шкіри і м'яких тканин у проекціях згаданих артерій можуть пролягати через уражену пухлиною зону, а стовбури артерій можуть бути розташовані в конгломераті метастатично уражених лімфатичних вузлів. До того ж, при двосторонніх катетеризаціях доводиться виконувати окремі хірургічні доступи, що збільшує операційну травму і значно подовжує час операції, що негативно відбивається на стані хворої. За прототип обраний спосіб лікування раку молочної залози [патент України N 29318, А 61 В 17/00, Бюл. №5, 16.10.2000 Бондар Г.В., Содаков І.Є. та ін.], який включає неоад'ювантні курси селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ), променеву терапію, ад'ювантні і лікувальні курси поліхіміотерапії СВАПХТ в басейні ВГА. За способом-прототипом катетеризацію ВГА здійснюють через верхню епігастральну артерію, для чого лінійним косим розрізом довжиною до 7см від мечовидного відростка по краю реберної дуги розсікають шкіру і клітковину. Розтинають передню пластину вагіни прямого м'яза живота уздовж, відділяють її гостро від першої сухожильної перемички. Прямий м'яз живота розшаровують уздовж волокон і розводять в сторони. Виділяють і препаровують верхню епігастральну артерію, дистальний її кінець лігують, проксимальний - надсікають, і в отвір вводять поліхлорвініловий катетер, який проводять у проксимальному напрямку до рівня першого міжреберного проміжку, причому відстань до нього вимірюють попередньо. Катетер фіксують до артерії і виводять на шкіру. До недоліків способу-прототипу слід віднести неможливість підвищення разових і курсових доз хіміопрепаратів, що лімітується місцевою тканинною реакцією, а також введення препаратів, дія яких реалізується шляхом ферментативної акти 16355 4 вації в печінці, регіонарно, що створює відомі труднощі у лікуванні і знижує строк експлуатації внутрішньоартеріального катетера. Враховуючи вищеописані недоліки, нами була поставлена задача створення оптимальних умов для введення хіміопрепаратів у разі раку молочної залози, які забезпечують максимальний лікувальний і мінімальний загальнотоксичний ефекти. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що одночасно з катетеризацією внутрішньої грудної артерії симультантно виконують катетеризацію лімфатичної судини стегна, при цьому добову дозу хіміопрепаратів розділяють на дві частини, одну з яких вводять у перший катетер, а другу частину добової дози, яка містить хіміопрепарати з опосередкованою системною дією, вводять ендолімфально через другий катетер. Новизна корисної моделі полягає в тому, що вона забезпечує комбінований шлях введення хіміопрепаратов через 2 катетери, через один з яких, установлений з можливістю підведення хіміопрепаратів у басейн ВГА, здійснюють внутрішньоартеріальне введення частини добової дози, а другу частину добової дози вводять через лімфатичну судину стегна ендолімфально. Цей прийом, що розділяє таким чином введення добової дози у часі і в просторі, дозволяє знизити токсичність хіміо-терапії, не знижуючи ефективності лікування. Спосіб здійснюють таким чином: Під внутрішньовенним знеболенням виконують катетеризацію внутрішньої грудної артерії через верхню надчеревну, відповідно до способупрототипу. Потім інтраопераційно виконують катетеризацію лімфатичної судини стегна: в проекції великої підшкірної вени у верхній третині стегна по внутрішній поверхні виконують поздовжній розріз шкіри до 3-3,5см. В підшкірно-жировій клітковині виділяють ділянку лімфатичної судини стегна, під яку підводиться площадка. Передню стінку судини пунктують судинним розширювачем. У просвіт судини вводять мікрокатетер з мандреном. Внутрішній кінець катетера фіксують у отворі до стінки судини шовковими лігатурами. Мандрен видаляють. Перевіряють прохідність та цілісність судини уведенням 2ml фізіологічного розчину NaCI 0,9%. Вільний кінець катетера виводять на поверхню шкіри через контрапертурний прокол голкою Дюфо. Рану вшивають. Накладують асептичну пов'язку. У післяопераційному періоді на другий день починають ад'ювантні курси поліхіміотерапії за схемами CMF, CAMF з інтервалом 3 тижні. Курсову дозу хіміопрепаратів розраховують за загальноприйнятими стандартами з використанням їх введення в режимі безперервно триваючої інфузії внутрішньоартеріально протягом 6-8 годин на добу, при цьому щоденно вводиться 1/3 курсової дози кожного препарату. Інфузію хіміопрепаратів у режимі селективного внутрішньоартеріального введення виконують з використанням дозатора ліків, який дозволяє вводити препарати згідно з заданим режимом. Після введення хіміопрепаратів пристрій-заглушку і катетер промивають розчином гепарину 5000ОД на 10,0 фізіологічного розчину. Ендолімфальне введення препаратів здійснюють 5 16355 капельним способом введення (від 20 до 30 крапель за хвилину). В процесі лікування циклофосфан уводять в ендолімфатичний катетер, фторурацил внутрішньоартеріально вводять у дозі, яка не перевищує 750мг за одне введення, а решту частини добової дози його вводять ендолімфально. Під час введення метотрексату використовують внутрішньоартеріальний шлях введення, при цьому разова доза не перевищує 25мг (різницю добової дози вводять ендолімфально). Після закінчення курсу ад'ювантної поліхіміотерапії ендолімфальний катетер видаляють, перед наступним курсом під місцевою анестезією установлюють ендолімфальний катетер у протилежну кінцівку, після закінчення лікування, в середньому через 4-6 місяців, внутрішньоартеріальний катетер просто виймають без додаткових пристосувань. Переваги заявленого способу полягають у забезпеченні оптимального комбінованого введення хіміопрепаратів і забезпеченні максимальної терапевтичної концентрації хіміопрепарату в органімішені і в зонах регіонарного метастазування та циркулюючої крові, можливості проведення повторних курсів ад'ювантної ПХТ в указаному режимі. За заявленим способом здійснено паліативне лікування 17 хворих на неоперабельний рак молочної залози стадій Т4. Виживання підвищилося на Комп’ютерна верстка О. Клюкін 6 7%. Використання заявленого способу дозволяє одержати кращі результати та не призводить до ускладнень, тому може бути запропоноване до широкого клінічного впровадження. Приклад конкретного виконання способу: Хвора А., 1952 року народження, історія хвороби №39137. Діагноз: рак правої молочної залози IV б стадія, вторинна запально-набрякла форма з метастазами у праві пахвові, підключичні і підлопаткові лімфовузли (Т4б N2 МО). Віддалених метастазів немає. 27.09.04р. виконана симультантно катетеризація правої грудної артерії через верхню епігастральну артерію та катетеризація лімфатичної судини стегна справа. У післяопераційному періоді, відповідно до корисної моделі, послідовно проведені два курси поліхіміотерапії (CMF) з інтервалом у три тижні. В процесі лікування циклофосфан введено в ендолімфатичний катетер, фторурацил внутрішньоартеріально введено у дозі 750мг за одне введення, а решту частини добової дози (250мг) введено ендолімфально. Під час введення метотрексату використовували внутрішньоартеріальний шлях введення, при цьому разова доза не перевищила 25мг (різницю добової дози вводили ендолімфально). Після проведеного лікування тривалість періоду ремісії склала 10 місяців, хвора на даний момент жива. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601