Безвідходний спосіб одержання біологічно активних комплексів з лядвенцю рогатого

Безвідходний спосіб одержання біологічно активних комплексів лядвенцю рогатого, при якому проводять екстракцію подрібненої надземної час 3 18309 вуються біологічно активні речовини (БАР) лядвенцю рогатого, підвищується економічність способу, отримуються дві різні лікарські субстанції: одна з ранозагоювальною, а друга з протизапальною і капілярозміцнюючою дією. Поставлене завдання здійснюють таким чином, що у безвідходному способі одержання біологічно активних комплексів лядвенцю рогатого (Lotus corniculotus), який включає екстракцію подрібненої надземної частини рослинної сировини 70% спиртом етиловим при співвідношенні сировини до екстрагенту 1:10 з подальшим упарюванням одержаного екстракту до водного залишку, обробкою останнього десятикратною кількістю хлороформу, розділенням ліпофільної та водної фракцій упарюванням ліпофільної фракції до видалення хлороформу з одержанням ліпофільного комплексу з ранозагоювальною дією, згідно з корисною моделлю передбачено, що відокремлену водну фракцію піддають сушінню під вакуумом при температурі 35 5°С до одержання поліфенольного комплексу у формі сухого екстракту з протизапальною та капілярозміцнюючою дією. Режим сушіння водної фракції до одержання сухого екстракту вибрано експериментальним шляхом. Використання температури в інтервалі 35 50 С та вакуумної сушіння обумовлено вимогами до умов термолабільності БАР, які містяться у водній фракції. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Подрібнену до розміру часток 1-3мм траву лядвенцю рогатого екстрагують методом перколяції 70% етанолом при співвідношенні сировина : екстрагент 1:10. Одержаний екстракт упарюють до водного залишку, з якого екстрагують ліпофільний комплекс 10-кратною кількістю хлороформу з подальшим упарюванням до видалення хлороформу. Одержують ліпофільний комплекс з виходом 7,23%. Відокремлену водну фракцію піддають сушінню під вакуумом при t° 35±5°С до одерження поліфенольного комплексу у формі сухого екстракту з виходом 12,6%. Одержують екстракт у вигляді порошку темно-коричневого кольору, з характерним запахом, розчинний у воді, спирті тощо. В результаті здійснення заявленого способу одержують два біологічно активні комплекси: ліпофільний та поліфенольний. Ранозагоювальна активність ліпофільного комплексу відома з джерел інформації [3]. Авторами вперше досліджено протизапальну та капілярозміцнюючу активність 4 поліфенольного комплексу, одержаного за заявленим способом. Корисну модель ілюструють прикладами. Приклад 1 3,0кг повітряно-сухої трави лядвенцю рогатого, подрібненої до розміру часток 2-3мм, вміщували у перколятор, заливають 70% спиртом до утворення зверху дзеркальної поверхні і залишили на 12 годин. Потім перколірували 70% спиртом до отримання 30л екстракту. Одержаний екстракт концентрували на ротаційному випарювачі до одержання 3,0л кубового залишку. 3,0л кубового залишку екстрагували 30,0л хлороформу. Хлороформні витяги ліпофільних речовин відокремлювали від водної фракції та випарювали у вакуумному апараті при температурі 75 5°C і розрідженні 550±5мм рт.ст. до густого залишку. Вихід 7,23%. Водну фракцію піддавали сушінню під вакуумом при 35 5°C де одерження сухого екстракту. Вихід 12,6%. Приклад 2 Вивчення протизапальної активності поліфенольного комплексу під умовною назвою "Локорин", одержаного за заявленим способом, було проведено на моделі зимозанового набряку лап у щурів тому що саме на ній були отримані найбільш достовірні результати. Ця модель дозволяє визначити антиексудативні властивості "Локорину" і оцінити його вплив на метаболізм та визволення лейкотриєнів, які за даною моделлю є основними медіаторами запалення. Запалення викликали субплантарним введенням 0,1мл 2% суспензії зимозану. Дослідних тварин було поділено на 3 групи: контрольну та 2 дослідні. Тварини першої дослідної групи одержували "Локорин", тварини другої дослідної групи одержували препарат порівняння кверцетин, який відноситься до поліфенольних сполук. Величину набряку розраховували за різницею між обсягами здорової та ураженої лапи Протизапальну активність "Локорину" та кверцетину у досліді визначали за ступенем зменшення набряку у дослідних тварин у порівнянні з контрольними за формулою: A=(Vo – Vk/Vo) 100, де Vo - об'єм дослідної лапки Vk - об'єм контрольної лапки Результати дослідів наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Вивчення протизапальної активності "Локорину" у порівнянні з кверцетином на моделі зимозанового набряку Група тварин Контроль Локорин Кверцетин Кількість тварин 7 7 7 Величина набряку у.од. 30,62±3,9 12,25±4,1* 16,3±3,1* *- вірогідність по відношенню до контролю Протизапальна активность, % 59,9 46,7 5 18309 За даними таблиці 1 "Локорин" за протизапальною активністю перевищує препарат порівняння кверцетин. Ефективна доза "Локорину" становить 50мг/кг. Введення „Локорину" сприяло зменшенню розміру набряку кінцівки у 2,5 рази, тоді як лікування кверцетином в 1,8 рази в порівнянні з контролем. Антиексудативна активність «Локорину» на цій моделі склала 59,9% а кверцетину 46,7%. Приклад 3 Вивчення капілярозміцнюючої дії поліфенольного комплексу "Локорин", одержаного за заявленим способом, проводили, використовуючи наступні флогогени: зимозан, гістамін та білок. Щурів 6 було поділено на 3 групи: контрольну та 2 дослідні. Тварини першої дослідної групи одержували "Локорин", тварини другої дослідної групи одержували препарат порівняння - кверцетин. Після введення цих речовин тваринам під наркозом вводили в стегнову вену барвник - індикатор. Потім на поголеному череві тваринам робили внутрішньошкірні ін'єкції флогогенів і вимірювали час, через який утворена папула забарвлюється. Висновки про капілярозміцнюючу дію "Локорину" робили за його здатністю збільшувати швидкість забарвлення. Результати дослідів наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Вивчення капілярозміцнюючої дії "Локорину" у порівнянні з кверцетином Група тварин Контроль Локорин Кверцетин Кількість тварин 7 7 7 Швидкість забарвлення папули при введенні різних флогогенів (сек.) зимозан гістамін білок 85,7±3,6 172,8±7,45 268,5±8,04 174,3±7,6* 236,4±8,3* 325±8,45* 157,4±6,1*,** 253,5±6,9* 323,5±7,16* *- вірогідність по відношенню до контролю ** - вірогідність по відношенню до препарату порівняння За даними таблиці 2 "Локорин" в ефективній дозі достовірно у порівнянні з контрольною групою збільшує швидкість забарвлення папули. Найбільшу активність екстракт „Локорин" проявив на моделі зимозанової папули, збільшуючи час забарвлення у 2 рази, тоді як на інших моделях швидкість забарвлення була у 1,25 рази повільніша у порівнянні з контролем. Ефект дії кверцетину найбільший на моделі гістамінової папули. Капілярозміцнююча дія заявленого екстракту корелює з активністю препарату порівняння. Таким чином, заявлено безвідходний спосіб одержання біологічно активних комплексів з лядвенцю рогатого, який дозволяє за одним технологічним процесом одержати дві лікарські субстанції: ліпофільний та поліфенольний комплекси з різним спектром фармакологічної дії, які Комп’ютерна верстка Д. Шеверун можуть бути використані при створенні різних лікарських засобів у різних лікарських формах. Заявлений спосіб є економічним і може бути здійсненим на стандартному обладнанні в умовах стандартного фармацевтичного виробництва, перевагою цього способу є екологічність та економія сировини. Джерела інформації 1. Україна, деклараційний патент на корисна модель №56771 А, МПК 7 А61К35/78, заявл. 05.09.2002, опубл. 15.05. 2003, Бюл. №5. 2. Україна, патент на корисна модель №48031, МПК 5 А61К35/78, заявл. 03.03.2002, опубл. 15.08.2002, Бюл. №8. 3. Україна, деклараційний патент на корисна модель №46939 А, МПК 7 А61К35/78, заявл. 21.05.1999, опубл.; 17.06. 2003, Бюл. №6. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601