Спосіб викінчувальної обробки

1. Спосіб викінчувальної обробки, що включає попередню обробку і полірування з використанням вільного абразиву, причому при попередній обро 2 (19) 1 3 20502 гому етапі з метою встановлення величини тиску та швидкості переміщення інструмента на другому етапі полірування. Таким чином, для визначення режиму остаточної обробки потрібно не тільки ретельне вивчення результатів полірування першого етапу, але і попереднє дослідження на другому етапі з метою визначення коефіцієнта тертя пари інструмент-готовий виріб, що ускладнює процес і істотно впливає на продуктивність обробки. Найбільш близьким за технічною суттю до пропонованої корисної моделі є спосіб викінчувальної обробки зубних протезів з корозійностійкої сталі [див. патент РФ №2103944, МПК6 А61С13/00, опубл. 10.02.1998р.], відповідно до якого роблять попередню обробку та полірування з використанням вільного абразиву, причому при попередній обробці роблять зняття припуску, а в процесі полірування - вигладжування поверхні, крім того, по цьому способу передбачається попередня обробка абразивним складом на основі кремнійорганічного герметика, а полірування здійснюють у два етапи: на першому роблять вигладжування з використанням вільного абразиву - алмазної пасти зернистістю 0,5-1мкм, а на другому - вигладжування із застосуванням пасти на основі ультрадисперсного порошку оксиду алюмінію з розміром часток, що мають сферичну форму, у межах 0,6-0,9мкм. Недоліком даного способу є те що на стадії попередньої обробки необхідно практично повністю зняти припуск із оброблюваної поверхні, тому що на наступній операції алмазні частки зернистістю 0,5-1мкм, забезпечують вигладжування, що завершується пастою на основі ультрадисперсного оксиду алюмінію, тобто для реалізації процесу треба здійснити три операції. В основу корисної моделі покладено завдання такого вдосконалення способу оздоблювальної обробки, при якому за рахунок того, що при попередній обробці використовують вільний монокристалічний абразив, а в процесі полірування - пористий полікристалічний абразив, що складається зі сферичних нанорозмірних моноблоків, розмір пор у частинках якого складає ≥1,2нм, а питома поверхня більш ніж на порядок перевищує питому поверхню монокристалічного абразиву аналогічної зернистості, забезпечується можливість виключити один з етапів вигладжування, що значно спростить процес і буде сприяти підвищенню його продуктивності. Для рішення цього завдання в способі оздоблювальної обробки, відповідно до якого попередню обробку і полірування роблять із використанням вільного абразиву, причому при попередній обробці роблять зняття припуску, а в процесі полірування - вигладжування поверхні, згідно корисної моделі, при попередній обробці використовують вільний монокристалічний абразив, а в процесі полірування - пористий полікристалічний абразив, що складається зі сферичних нанорозмірних моноблоків, розмір пор у частинках якого щонайменше дорівнює 1,2нм, а питома поверхня полікристалічного абразиву більш ніж на порядок перевищує питому поверхню монокристалічного абразиву аналогічної зернистості. 4 Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляється і технічними результатами, які досягаються при її реалізації, полягає у наступному. Попередня обробка вільним монокристалічним абразивом і полірування виробів пористим полікристалічним абразивом, що складається зі сферичних нанорозмірних моноблоків, дозволяє скоротити кількість етапів обробки, тим самим підвищити продуктивність процесу. Використання для полірування полікристалічного абразиву, частки якого містять по границях моноблоків нанопори (з розміром ≥1,2нм), забезпечує поступове здрібнювання порошку до розмірів моноблоків, що сприяє поступовому зменшенню шорсткості - вигладжуванню поверхні виробів. Висока питома поверхня полікристалічного абразиву, що більш ніж на порядок перевищує питому поверхню монокристалічного абразиву аналогічної зернистості, забезпечує ефективну роботу абразиву, одержання шорсткості поверхні полірованих виробів Ra не нижче 0,03мкм, виключає наявність окремих рисок і появу ласин. Приклади конкретної реалізації пропонованого способу Приклад 1 Виконували попередню обробку й полірування зразків кераміки на основі діоксиду цирконію з використанням вільного абразиву і МОР, причому при попередній обробці знімали припуск величиною 0,2мм, а в процесі полірування - здійснювали вигладжування поверхні. Новим у пропонованому способі є те, що при попередній обробці використовували мікропорошок синтетичного монокристалічного алмазу марки АСМ 5/3 з питомою поверхнею, рівної 1,2м 2/г, а в процесі полірування мікропорошок алмазу з питомою поверхнею 153м 2/г і середнім розміром часток 4мкм, що відрізняються полікристалічною структурою, що складається зі сферичних моноблоків розміром 420нм, між якими присутні пори розміром 1,2-7,5нм. У результаті такої обробки отримана полірована поверхня, шорсткість якої склала Ra=0,02мкм. Окремі риски й ласини на поверхні були відсутні. Приклад 2 Умови процесу обробки ті ж самі, але використовуваний полікристалічний мікропорошок алмазу складався із часток, що містять пори розміром 1,02,5нм. Такий мікропорошок при поліруванні рівномірно руйнується, що сприяє більше якісному вигладжуванню оброблюваної поверхні. У цьому випадку полірована поверхня зразків кераміки на основі діоксиду цирконію відрізнялася більш низькою шорсткістю, що становить Ra=0,016мкм, відсутністю окремих рисок і ласин. Приклад 3 Умови процесу обробки ті ж, що й у прикладі 1, але для полірування використовували полікристалічний мікропорошок алмазу, питома поверхня якого становила 170м 2/г, а середній розмір часток 2мкм. Отримана шорсткість зразків на основі діоксиду цирконію склала Ra=0,012мкм. Окремі риски й ласини не спостерігалися. 5 20502 Наведені приклади показують ефективність пропонованого способу обробки, що дозволяє за Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 6 один етап полірування одержувати якісно оброблену поверхню. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601