Поручень

Корисна модель відноситься до безперервного пасажирського транспорту, зокрема до поручнів ескалаторів і травелаторів. Відомий поручень, складений із С-подібного гумового елемента, поздовжньо посиленого 6...8-ма тканинними прокладками або тканинними прокладками і сталевими тросами, закільцьованого методом вулканізації. Поручень виготовляють наступним способом. Тканинні прокладки склеюють між собою і зовні покривають гумою; в поручнях із сталевими тросами між тканинними прокладками в поздовжньому напрямку розміщують ряд сталевих тросів, проміжки між ними заповнюють сирою гумою. Поручень необхідної довжини складають на спеціальній оправці та піддають вулканізації під гідравлічним пресом ділянками довжиною 3м, після чого змотують в бухти [1]. Для виготовлення поручнів описаної конструкції методом безперервної вулканізації необхідно здійснити розробку, виготовлення, монтаж і наладку досить складного технологічного обладнання, або закупити його за кордоном. Недоліки такого поручня: висока трудомісткість виготовлення методом крокової вулканізації; інтенсивний знос бортів поручня під час ковзання по напрямних і значні нормальні напруження, які виникають в поручні при обгинанні ним приводних, натяжних і відхиляючих блоків та суттєво обмежують довговічність поручня. Найбільш близьким за технічною сутністю є поручень, утворений із закільцьованого С-подібного елемента, виготовленого з пружного матеріалу, наприклад, гуми, поздовжньо посиленого сталевими дротами або тросами. Поручень С-подібного профілю, із закладеними в нього посилюючими елементами, виготовляють способом лиття під тиском окремими відрізками, як правило не більше 3м; посилюючі елементи з'єднують гвинтовими стяжками, а С-подібний елемент в стиках з'єдн ують спіненням або склеюванням, після чого поручень змотують в бухти. Закільцьовування поручня на ескалаторі виконується попередньо описаним способом [2]. Недоліки такого поручня: низькотехнологічні і трудомісткі способи виготовлення С-подібного елемента, лиття під тиском окремими відрізками, та з'єднання окремих відрізків між собою і закільцьовування поручня на ескалаторі, гвинтовими стяжками і спіненням або склеюванням кінців С-подібного пружного елемента, обумовлюють високий рівень витрат на виготовлення і експлуатацію поручня; інтенсивний знос бортів поручня під час ковзання по напрямних і значні нормальні напруження, які виникають в поручні при обгинанні ним приводних, натяжних та відхиляючих блоків суттєво обмежують довговічність поручня. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомої конструкції поручня, складеного із Сподібного елемента, виготовленого з пружного матеріалу, наприклад, гуми, поздовжньо посиленого сталевими тросами з нанизаними із заданим кроком і опресованими на них брусками, між якими розміщені приклеєні або привулканізовані до тросів гумові пластини, шляхом прикріплення до кожного бруска припасованого стінкою коритоподібного профілю з відігнутими назовні горизонтальними полицями та утворення в брусках і пластинах біля торців з боку опорної поверхні поручня виступів, які щільно охоплює С-подібний елемент. Корисна модель пояснюється кресленнями, на яких показано: Фіг.1 - поперечний розріз поручня; Фіг.2 - розріз А-А на Фіг.1; Фіг.3 - розріз Б-Б на Фіг.1 ( в місці з'єднання). Поручень (Фіг.1 і 2) містить С-подібний елемент 1, з'єднаний з натягом з брусками 2 і пластинами 4. Бруски 2 і пластини 4 з певним кроком почергово нанизані на сталеві троси 3, при цьому бруски опресовані на тросах. До брусків припасовані та прикріплені, наприклад, точковою зваркою, коритоподібні профілі 5 з відігнутими назовні горизонтальними полицями 6. Пластини 4 приклеєні або привулканізовані до тросів 3. Бруски 2 і пластини 4 поблизу торців з боку опорної поверхні мають виступи 7, вставлені у виямки 8 С-подібного гумового елемента 1. В місці з'єднання (Фіг.3) в поручні розміщені бруски 10 та бруски 11 з кількістю отворів, відповідно, в 1,5 та 2 рази більшою за кількість отворів у брусках 2. В місці з'єднання троси кожного кінця поручня опресовані втулками 9. Після складання вузла з'єднання поручня кінці сталевих тросів оплавляються з утворенням приливків 12. Поручень працює в такий спосіб. Від приводного шківа (не показаний) тягова сила передається на поручень за рахунок сил тертя, які виникають між шківом та поручнем, складеним із С-подібного гумового елемента 1, сталевих тросів 3, пластин 4 та брусків 2 з прикріпленими до них коритоподібними профілями 5 з відігнутими назовні горизонтальними полицями 6. Для забезпечення суцільності поручня при передачі сил тертя від ведучого шківа та попередження утворення зазорів між гумовими пластинами 4 і брусками 2, останні опресовують на тросах 3. Пластини 4 з виступами 7, виготовлені екструзійним формуванням на черв'ячних пресах безперервної дії, розрізані на відрізки необхідної довжини, нанизані на троси 3 і приклеєні або привулканізовані до них. Таке закріплення пласти 4 на тросах 3 та опресування на тросах брусків 2 дозволяє здійснювати безперервну передачу на поручень постійної тягової сили від приводного шківа. Гумовий С-подібний елемент 1 необхідної довжини, виготовлений методом екструзії, утримується на брусках і пластинах силами пружності гумового елемента, які виникають в результаті обхвату з натягом виступів 7 на брусках і пластинах виїмками 8 гумового елемента та за рахунок склеювання гумового елемента і пластин 4. В місці з'єднання поручня в кільце троси обох кінців поручня опресовані втулками 9, вставляють почергово в отвори брусків 10 і 11, після чого кінці сталевих тросів оплавляють з утворенням приливків 12. Змонтований стик обкладають сирою гумою і вулканізують. Кінці гумового С-подібного елемента скріпляють між собою склеюванням або спінюванням. Перевагою заявленого поручня є новизна його конструкції, яка полягає в тому, що прикріплені до брусків коритоподібні профілі з відігнутими назовні горизонтальними полицями запобігають зносу бічних поверхонь Сподібного елемента, оскільки контакт поручня з напрямними (не показані) здійснюється через коритоподібні профілі, при цьому відігнуті назовні горизонтальні полиці 6 перешкоджають підйому поручня над прямолінійними та ввігн утими напрямними, оберігаючи тим самим від зносу внутрішню частину С-подібного гумового елемента. Відсутність тканинних прокладок та незначна товщина С-подібного гумового елемента, з натягом закріпленого на брусках і пластинах, виключають можливість появи значних нормальних напружень в поручні при обгинанні приводних, натяжних та відхиляючих блоків, що також сприяє підвищенню довговічності поручня. Перевагою пропонованої конструкції також є можливість виготовлення гумового С-подібного елемента з виїмками та пластин з виступами способом екструзійного формування на черв'ячних пресах безперервної дії. Це в свою чергу дозволить спростити технологію виготовлення поручнів та зменшити їх вартість. Оплавлення кінців сталевих тросів з утворенням приливків 12, після складання вузла з'єднання та наступна його вулканізація забезпечують рівень міцності і довговічності цієї ділянки такий же, як і суцільного поручня. Пропонований поручень рекомендується до застосування в міжповерхових (офісних) та тунельних ескалаторах з висотою підйому від 3-х до 75 метрів, з кутами нахилу 30° і 35°, зі східцями шириною 625, 660, 900 і 1200мм та в травелаторах довжиною до 500м та кутом нахилу до 12 при ширині стрічки (настилу) 800, 1000 і 1200мм. Джерела інформації: 1. А.М. Олейник, И.Н. Поминов. „Эскалаторы", М.: „Машиностроение", 1973, с.153..160, 164,246. 2. А.С. СССР, №1579452, кл. В66В 23/24, 1990г.