Поручень

Корисна модель відноситься до безперервного пасажирського транспорту, зокрема до поручнів ескалаторів і травелаторів. Відомий поручень, складений із С-подібного гумового елемента, поздовжньо посиленого 6...8-ма тканинними прокладками або тканинними прокладками і сталевими тросами, закільцьованого методом вулканізації. Поручень виготовляють наступним способом. Тканинні прокладки склеюють між собою і зовні покривають гумою; в поручнях із сталевими тросами між тканинними прокладками в поздовжньому напрямку розміщують ряд сталевих тросів, проміжки між ними заповнюють сирою гумою. Поручень необхідної довжини складають на спеціальній оправці та піддають вулканізації під гідравлічним пресом ділянками довжиною 3 м, після чого змотують в бухти [1]. Для виготовлення поручнів описаної конструкції методом безперервної вулканізації необхідно здійснити розробку, виготовлення, монтаж і наладку досить складного технологічного обладнання, або закупити його за кордоном. Недоліки такого поручня: висока трудомісткість виготовлення методом крокової вулканізації; інтенсивний знос бортів поручня під час ковзання по напрямних і значні нормальні напруження, які виникають в поручні при обгинанні ним приводних, натяжних і відхиляючих блоків та суттєво обмежують довговічність поручня. Найбільш близьким за технічною сутністю є поручень, утворений із закільцьованого С-подібного елемента, виготовленого з пружного матеріалу, наприклад, гуми, поздовжньо посиленого сталевими дротами або тросами. Поручень С-подібного профілю, із закладеними в нього посилюючими елементами, виготовляють способом лиття під тиском окремими відрізками, як правило не більше 3м; посилюючі елементи з'єднують гвинтовими стяжками, а С-подібний елемент в стиках скріплюють спіненням або склеюванням, після чого поручень змотують в бухти. Закільцьовування поручня на ескалаторі виконується попередньо описаним способом [2]. Недоліки такого поручня: низькотехнологічні і трудомісткі способи виготовлення С-подібного елемента, лиття під тиском окремих відрізків та з'єднання цих відрізків між собою і закільцьовування поручня на ескалаторі, гвинтовими стяжками і спіненням або склеюванням кінців С-подібного пружного елемента, обумовлюють високий рівень витрат на виготовлення і експлуатацію поручня; інтенсивний знос бортів поручня під час ковзання по напрямних і значні нормальні напруження, які виникають в поручні при обгинанні ним приводних, натяжних та відхиляючих блоків суттєво обмежують довговічність поручня. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомої конструкції поручня, складеного із Сподібного елемента, виготовленого з пружного матеріалу, наприклад, гуми, поздовжньо посиленого сталевими тросами з нанизаними із заданим кроком і опресованими на них коритоподібними брусками, між якими розміщені приклеєні або привулканізовані до тросів гумові коритоподібні пластини, шляхом утворення в кожному бруску коритоподібної форми пазів на внутрішніх поверхнях полиць, при цьому С-подібний елемент щільно охоплює бруски і пластини і своїми бортами прилягає до стінок пазів, що запобігає появі в С-подібному елементі значних нормальних напружень при обгинанні приводних, натяжних і відхиляючих блоків, усуває ковзання по напрямних, а відтак і знос, бортів С-подібного елемента - завдяки цьому підвищується довговічність поручня, а можливість екструзійного формування на черв'ячних пресах безперервної дії гумових С-подібного елемента і коритоподібних пластин спрощує технологію і зменшує трудомісткість виготовлення поручня. Корисна модель пояснюється кресленнями, на яких показано: Фіг.1 - поперечний розріз поручня; Фіг.2 - розріз А-А на Фіг.1; Фіг.3 - розріз Б-Б на Фіг.1 (в місці з'єднання). Поручень (Фіг.1 і 2) містить С-подібний елемент 1, який щільно, з натягом, охоплює коритоподібні бруски 2 і коритоподібні пластини 4, з заданим кроком почергово нанизані на сталеві троси 3, при цьому бруски опресовані на тросах, а пластини приклеєні або привулканізовані до тросів. На внутрішніх поверхнях полиць 5 коритоподібних брусків 2 утворені пази 6. До стінок 7 пазів прилягають борти 8 С-подібного гумового елемента 1. Полиці 5 і 9 коритоподібних брусків 2 і коритоподібних пластин 4 вставлені у виямки 10 С-подібного гумового елемента 1. В місці з'єднання (Фіг.3) в поручні розміщені коритоподібні бруски 12 та 13 з кількістю отворів, відповідно, в 1,5 та 2 рази більшою за кількість отворів в брусках 2. В місці з'єднання троси кожного кінця поручня опресовані втулками 11. Після складання вузла з'єднання поручня кінці сталевих тросів оплавляються з утворенням приливків 14. Поручень працює в такий спосіб. Від приводного шківа (не показаний) тягова сила передається на поручень за рахунок сил тертя, які виникають між шківом і поручнем, складеним із С-подібного гумового елемента 1, сталевих тросів 3, коритоподібних пластин 4 і коритоподібних брусків 2 з пазами 6 на внутрішніх поверхнях полиць 5. Для забезпечення суцільності поручня при передачі сил тертя від ведучого шківа та попередження утворення зазорів між гумовими пластинами 4 і брусками 2 останні опресовують на тросах 3. Пластини 4 з полицями 9 виготовлені екструзійним формуванням на черв'ячних пресах безперервної дії, розрізані на відрізки необхідної довжини, нанизані на троси 3 і приклеєні або привулканізовані до них. Таке закріплення пласти 4 на тросах 3 та опресування на тросах брусків 2 дозволяє здійснювати безперервну передачу на поручень постійної тягової сили від приводного шківа. Виготовлений методом екструзії С-подібний гумовий елемент 1, необхідної довжини, утримується на коритоподібних брусках 2 і пластинах 4 силами пружності гумового елемента, виямки 10 якого охоплюють торці полиць 5 і 9 брусків і пластин. В місці з'єднання поручня в кільце троси обох кінців поручня опресовані втулками 11, вставляють почергово в отвори брусків 12 і 13, після чого кінці сталевих тросів оплавляють з утворенням приливків 14. Змонтований стику обкладають сирою гумою і вулканізують. Кінці гумового С-подібного елемента скріпляють між собою склеюванням або спінюванням. Перевагою заявленого поручня є новизна його конструкції, яка полягає в тому, що утворені на внутрішніх поверхнях полиць коритоподібних брусків пази запобігають зносу бортів гумового С-подібного елемента, завдяки тому, що поперечні сили прикладені до поручня ззовні при контакті з напрямними (не показані) сприймаються полицями 5 коритоподібних брусків та стінками 7 пазів, які запобігають підйому поручня на прямолінійних та ввігнутих напрямних, при цьому борти гумового С-подібного елемента не контактують з напрямними і не зношуються. Відсутність тканинних прокладок та незначна висота в перерізі гумового С-подібного елемента, який щільно, з натягом, охоплює коритоподібні бруски і пластини, виключає можливість появи значних нормальних напружень в поручні при обгинанні ним приводних, натяжних і відхиляючих блоків, що також сприяє підвищенню довговічності поручня. Перевагою пропонованої конструкції також є можливість виготовлення гумових С-подібних елементів з виямками і коритоподібних пластин методом екструзійного формування на черв'ячних пресах безперервної дії. Це в свою чергу дозволить спростити технологію виготовлення поручнів та зменшити їх вартість. Пропонований поручень рекомендується до застосування в міжповерхових (офісних) та тунельних ескалаторах з висотою підйому від 3-х до 75 метрів, з кутами нахилу 30° і 35°, зі східцями шириною 625, 660, 900 і 1200мм та в травелаторах довжиною до 500м та кутом нахилу до 12° при ширині стрічки (настилу) 800,1000 і 1200мм. Джерела інформації: 1. А.М.Олєйник, И.Н.Поминов. „Эскалаторы", М.: „Машиностроение", 1973, с.153…160, 164, 246. 2. А.С. СССР, №1679452, кл. В 66 В 23/24,1990г.