Спосіб відновлення пошкодженого нерву
Номер патенту: 22020
Опубліковано: 30.04.1998
Автори: Поліщук Микола Єфремович, Гайдук Олександр Васильович, Шрамко Василь Іванович
Формула / Реферат
1. Спосіб відновлення пошкодженого нерву, включаючий виділення центрального і периферійного кінців, їх освіжіння і наступне з'єднання кінців пучків з накладанням епіневральних швів, який відрізняється тим, що після освіжіння кінців нерву відсікають епіневрій на центральному кінці нерву, на відстані 5-10 мм від місця освіжіння, і пучки відповідної довжини на периферійному кінці із збереженням епіневрію, при цьому закінчення пучків попередньо оголюють шляхом поздовжнього розтину чи відвернення епінев-ральної оболонки, а після з'єднання відповідних кінців пучків їх покривають епіневрієм з периферійного кінця і накладають епіневральні шви довкола нерву і по поздовжньому розтину, при його наявності.
2. Спосіб відновленнядошкодженого нерву по п. 1, який відрізняється тим, що при з'єднанні закінчень пучків швами обидва кінці нитки виводять на епіневрій і зав'язують або знімають.
Текст
Винахід відноситься до медицини, конкретно до нейрохірургії і нейротравматології, і може бути використаний для відновлення анатомічної цілосності пошкодженого нерву при лікуванні травм периферійної нервової системи. Досягнення в хірургії периферійних нервів зумовлене використанням збільшувальної оптики, мікрохірургічної техніки і спеціального шовного матеріалу, вдосконаленням методів діагностики, а також більш глибоким вивченням процесів деірегенерації, протікаючих у пошкодженому нервовому стовбурі. Все це, в цілому, дозволило досягнути більш високих результатів при лікуванні потерпілих з травмою периферійної нервової системи. Однак багато авторів, вивчаючи цю область, вказують на ряд завдань, актуальність яких зумовлена насамперед тим, що і до нинішнього часу травма нервів приводить до важких функціональних порушень, великих строків непрацездатності, а в 60% випадків до інвалідизації осіб молодого, найбільш працездатного віку. Відомий спосіб зшивання нерву (А.с. СРСР №950339, кл. A61B17/00), при якому після того, як освіжать кінці нерва, до нормальної анатомічної структури, відступаючи на 1 - 2мм від краю зрізу, проводять атравматичною голкою в поперечному напрямі підепіневрально по дві нитки по передній і задній поверхням кожного кінця. Зближуючи, співставляють кінці нерву і зав'язують нитки. Потім, підтримуючи нерв за ці лігатури, накладають поздовжні шви по передній поверхні підепіневрально, відступивши на 1 - 2мм від краю зрізу. Після затягування і зав'язування ниток кінці їх зрізають, а за допомогою поперечних лігатур нерв повертають на 180° і по задній поверхні аналогічним чином накладають поздовжні шви. Недоліком цього способу є успішне його використання тільки при монофасцикулярному типі побудови нервового стовбуру. Цей спосіб не дозволяє здійснити точну адаптацію пучків, не виключає можливості зміщення пучків під час операції в ранньому післяопераційному періоді. Переважна більшість периферійни нервів мають політа олігофасцикулярну будову і потребують, як правило, накладання фасцикулярних і епіневрально-фасцикулярних швів, що дозволяє прискорити і збільшити повноту регенерації. Ще одним серйозним недоліком способу є проростання сполучної тканини в дефект епіневрію по епіневральному шву, що приводить до рубцевого стиснення регенеруючих аксонів. Найбільш близьким по технічній суті до способу, що пропонується, е спосіб відновлення пошкодженого нерву (А.с. СРСР №1242127, кл. A61B17/00), який виконується слідуючим чином. Після розтину шкіри і підшкірної клітковини із рубців м'язевої тканини виділяють центральний 1 периферійний кінці нерву. Потім освіжають краї виділених кінців нерву шля хом їх відсікання. На зрізах виділяють відповідно кожній фасцикулі (пучку аксонів) центральний і периферійний кінці. Відповідну пару кінців кожної фасцикули нанизують на провідник, в якості якого використовують дріт з нержавіючої сталі і тонку ін'єкційну дугоподібну голку, за допомогою якої роблять прокол кінця нерву (епіневрію, периневрію) і на відстані 10 - 12мм від центру голку виводять по центру фасцикули. В зріз голки вводять як мандрен кінець провідника і голку разом з кінцем провідника витягують з нерву. Таким же чином нанизують кінці інших фасцикул (пучків). Таким же прийомом з використанням голки великої довжини кінці провідників виводять на шкіру через товщу м'язів і підшкірної клітковини. Однобічні кінці провідника закріплюють на шкірі, після чого другі (протилежні) кінці провідника натягують і також закріплюють на шкірі. По натягнутим провідникам зводять кінці нерву і виконують епіневральний шов. Недоліками цього способу є: 1) р убцеве стиснення регенеруючих аксонів сполучною тканиною, що вростає із навколоневрального простору; 2) значне травмування невральної тканини провідниками та голками; 3) внутрістовбурова компресія фасцикул внаслідок травмування і погіршення кровопостачання; 4) небезпека інфікування рани за рахунок її контакту з навколишнім середовищем; 5) неможливість з'єднання кінців нерву різного діаметру. В основу винаходу покладена задача створення способу, який би дозволив уникнути вказаних недоліків і за рахунок цього досягти більш повного відновлення функції оперованого нерву із стійким клінічним ефектом. Поставлена задача вирішується тим, що в способі відновлення пошкодженого нерву, який включає виділення центрального і периферійного кінців, їх освіжіння і наступне з'єднання відповідних кінців пучків з накладанням епіневральних швів, новим є те, що післяосвіжіння кінців нерву відсікають епіневрій на центральному кінці нерву, на відстані 5-10мм від місця освіжіння, і пучки відповідної довжини на периферійному кінці із збереженням епіневрію, при цьому закінчення пучків попередньо оголюють шляхом поздовжнього розтину чи відвернення епіневральної оболонки, а після з'єднання відповідних кінців пучків їх покривають епіневрієм, відвернутим з периферійного кінця і накладають епіневральні шви довкола нерву і по поздовжньому розтину, при його наявності. При з'єднанні закінчення пучків швами обидва кінці нитки виводять на епіневрій і зав'язують або знімають . На фіг.1 схематично показаний центральний кінець нерву з відсіченим епіневрієм; на фіг.2 - периферійний кінець нерву з відсіченими пучками після поздовжнього розтину і відвернення епіневрію; на фіг.3 - теж саме, тільки без поздовжнього розтину епіневрію; на фіг.4 - міжпучковий шов з виведеними нитками на епіневрій периферійного кінця нерву; на фіг.5 - епіневрій периферійного кінця нерву, накладений на пучки центрального кінця нерву, і епіневральний шов, накладений довкола і по поздовжньому розтину епіневрію. Спосіб виконується наступним чином. Після атравматичного виділення нервового стовбуру на необхідному протязі та візуальної оцінки ступеню розвитку рубцево-спайкового процесу, розміру невроми і майбутньої ділянки освіжіння, виконують процес освіжіння кінців нерву. При цьому нервовий стовбур для покращення огляду поміщають на фоновий матеріал, а оптичне збільшення встановлюють на ´20. Після освіжіння кінців нерву до виду задовільної зернистості і кровоточивості пучків, прискіпливо виконують гемостаз. Потім на центральному кінці нерву відсікають епіневрій на відстані від 5 до 10мм від місця освіжіння, а на периферійному після поздовжнього розтину відвертають епіневрій і відсікають пучки на таку ж довжину. Після цього ідентифікують фасцикули центрального і периферійного відрізків і виконують міжпучкове зшивання атравматичною ниткою 8/0 - 10/0, кінці якої виводять на епіневрій в проекції контакту кінців фасцикул і зав'язують або утримують, як держалки. В подальшому епіневрій периферійного кінця накладають на пучки центрального кінця нерву і виконують епіневральне зшивання по поперечному і поздовжньому розтинам ниткою 6/0 - 8/0. Збільшення наводять на ´10, забирають фоновий матеріал, прискіпливо промивають рану і пошарово зашивають. При відсутності натяжіння нерву міжпучкові шви не зав'язують, а виводять над епіневрієм і утримують, і після накладання епіневральних швів знімають. При значній невідповідності в діаметрі проксимального і дистального кінців нерву, внаслідок атрофії останнього, поздовжнє зашивання епіневрію периферійного кіцінця не виконується, а проводиться пластика за рахунок висіченого епіневрію з центрального кінця. Кінцівку при значному натяжінні нерву фіксують на 14 - 20 днів. При такому способі зшивання міжпучкові і епіневральні шви зміщені один відносно одного. Регенеруючі аксони знаходяться поза зоною інтенсивного вростання сполучної тканини, що значно зменшує можливість їх рубцевого стиснення. Використання способу збільшує механічну стійкість місця зшивання нерву на розрив при рухах кінцівкою. Даний спосіб відновлення пошкодженого нерву при експериментально-клінічному вивченні використосували у 24 хворих з відкритими травмами периферійних нервів, як у гострому періоді (10 хворих), так і у віддалені строки після травми (14 хворих). Після проведеного неврального зшивання по способу, що заявляється, у всі х хворих відмічалося відновлення порушених функцій. Переваги способу, що заявляється, ілюструються прикладами конкретного виконання. Приклад 1. Хворий Д., 20 років, клінічний діагноз: відкрите травматичне пошкодження серединного нерву з синдромом повного порушення провідності (ППП), сухожилок глибоких м'язів-згиначів II, III, IV, V пальців в результаті поранення нижньої третини правого передпліччя. Травма давністю 2,5 місяці. При первинній хірургічній обробці (ПХО) рани виконане зшивання сухожилок, а первинне зшивання нерву не проводилося. Операція: Відстрочений епіневрально-інтерфасцикулярний шов серединного нерву, тендоліз сухожилок глибоких м'язів-згиначів II - V пальців в області правого променево-зап'ястного суглобу. При цьому на центральному кінці нерву епіневрій відсікли на 10мм від місця освіжіння і відповідно резекували пучки на дистальному відрізку нерву після поздовжнього розтину епіневрію. Під оптичним збільшенням ´20 накладені міжпучкові шви атравматичною супраамідною ниткою 8/0. Далі епіневрієм периферійного кінця загорнули, пучки центрального кінця і атравматичною ниткою 6/0 (ф-ми "Ethicon") були накладені епіневральні шви довкола і по поздовжньому розтину нерву. При збільшенні ´10 проведено ревізію ходу нерва, невроліз та гемостаз, нитки від міжпучкових швів були зав'язані над епіневрієм. Рана пошарово зашита. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Встановлена гіпсова іммобілізація була знята на 20 день післяопераційного періоду. Через 22 дні стан хворого покращився, з'явилася м'язева болючість тенара, позитивний симптом Тіннеля в проеції загально-пальцевих нервів I, II, III. Електронографічне обстеження проводилось через один місяць, три місяці і один рік після операції. Воно показало повне відновлення біоелектричної активності м'язів, що відводять перший палець. Приклад 2. Хворий К., 35 років, клінічний діагноз: відкрите травматичне пошкодження серединного нерву з синдромом ППП в результаті поранення нижньої третини лівого передпліччя. Гострий період травми. При розширеній первинній хірургічній обробці рани виконане первинне зшивання нерву. Операція: первинний епіневрально-інтерфосцикулярний шов серединного мерву в нижній третині лівого передпліччя. При цьому на центральному кінці нерву епіневрій відсікли на 5мм від місця освіжіння і відповідно резекували пучки на дистальному відрізку нерву після відвернення епіневрію. Під оптичним збільшенням ´20 накладені міжпучкові шви атравматичними нитками ("Ethicon") 8/0 з виведенням їх над епіневрієм дистального відділу нерва. Далі епіневрієм периферійного кінця загорнули пучки центрального кінця і атравматичною ниткою ("Ethicon") 6/0 були накладені епіневральні шви довкола нерву. Міжпучкові шви над епіневрієм були зняті. Гемостаз, пошарові шви на рану. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Через 14 днів стан хворого покращився і він був переведений на амбулаторне лікування, відмічалися ранні ознаки регенерації нерву. Електроміографічне обстеження проводилось через один місяць, три і шість місяців. Через шість місяців було встановлене повне електроміогорафічне і клінічне відновлення функції нерву. З метою визначення ефективності способу, що заявляється, дослідження провели у двох гр упах хворих з пошкодженням ліктьового і серединного нервів в нижній третині передпліччя. При цьому простежена залежність швидкості повного відновлення функції нерву від відстані між накладеними епіневральними і міжпучковими швами. Дані приведені в таблиці. Сповільнене відновлення повноти функції оперованого нерву при відстані між швами до 5мм пояснюється швидким утворенням фіброзного блоку в місці контакту відрізків нерву із вростаючою сполучною тканиною навколоневрального простору, що спостерігається при звичайних методиках.зшивання нерву. Накладання епіневрального і фасцикулярного швів на відстані більше 10мм ускладнює регенерацію пошкодженого нерву в результаті штучної і надмірної травматизації невральної тканини, і як наслідок, погіршення її кровопостачання. Найбільш оптимальна відстань між швами - 5 - 10мм. Отримані результати свідчать про те, що спосіб дозволяє вирішити важливу задачу досягнення швидкого клінічного ефекту шля хом попередження рубцевого стенозування, точної адаптації пучків нерву, виключення можливості надмірної інтраопераційної травми невральної тканини, зменшення набряку фасцикул і покращення умов для адекватної мікроциркуляції та швидкої регенерації нерву.
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for damaged nerve restoration
Автори англійськоюPolischuk Mykola Yefremovych, Shramko Vasyl Ivanovych, Haiduk Oleksandr Vasyliovych
Назва патенту російськоюСпособ восстановления поврежденного нерва
Автори російськоюПолищук Николай Ефремович, Шрамко Василий Иванович, Гайдук Александр Васильевич
МПК / Мітки
МПК: A61B 17/04
Мітки: пошкодженого, відновлення, нерву, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-22020-sposib-vidnovlennya-poshkodzhenogo-nervu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб відновлення пошкодженого нерву</a>
Попередній патент: Спосіб клапанної реконструктивної операції в зоні гастродуоденального переходу
Наступний патент: Затискач медичний
Випадковий патент: Браслет для нарощування вій