Спосіб лікування хворих на травматичну ерозію рогівки

Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до офтальмології. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана зі значним підвищенням частоти травм рогівки серед працюючого населення. Незважаючи на використання сучасних методів лікування травматичних уражень рогівки, нерідко у хворих спостерігається розвиток ускладнень у вигляді інфікування, рецидивуючої ерозії, помутніння рогівки, тощо. Тому розробка ефективних методів лікування хворих на травматичну ерозію рогівки (ТЕР) потребує подальшого вдосконалення. Існує спосіб лікування хворих на ТЕР шля хом застосування інстиляцій розчину суль фацилу натрію 30% 4 рази на добу, закладання тетрациклінової мазі за вії 2 рази на добу протягом 2-6 днів поспіль в залежності від клінічної ефективності [Филлипенко В.И., Старчак М.И. Заболевания и повреждения роговицы.- К.: Здоровья, 1987.- 160с.]. Однак цей спосіб лікування не завжди досить ефективний, оскільки більш ніж у половини хворих на ТЕР він приводить до повної епітелізації і прискорення реконвалесценції. У 30% хворих через 6 днів діагностується ерозія рогівки. Відомий також спосіб лікування хворих на ТЕР шля хом використання додатково до комплексу препаратів: інстиляцій розчину сульфацилу натрію 30% 4 рази на добу, закладання тетрациклінової мазі за вії 2 рази на добу протягом 2-6 днів в залежності від клінічної ефективності, також в якості стимулятора регенерації солкосеріл желе 2 рази на добу протягом 2-6 днів поспіль [Морозов В.И., Яковлев А.А. Фармакотерапия глазных болезней.-М.: Медицина, 2001.- С.138-140]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості найближчого аналогу. До недоліків найближчого аналогу відносяться те, що не всі хворі переносять солкосеріл, ще коштовний препарат, у частини хворих відмічається тривале збереження ерозії рогівки. З урахуванням виявлення раніше у хворих на ТЕР порушень місцевого імунітету ока, зокрема, активації аутоімунних та імунокомплексних реакцій, які сприяють затримці регенерації та реконвалесценції, формуванню ускладнень (гострий кон'юнктивіт, рецидивуюча ерозія рогівки, гнійна виразка рогівки, помутніння рогівки) і повністю не коригуються при використанні існуючого способу, цей спосіб – найближчий аналог потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу лікування хворих на ТЕР, а саме, прискорення регенерації і реконвалесценції та зниження частоти ускладнень у хворих. Вказана задача досягається додатковим призначенням до лікувального комплексу згідно з найближчим аналогом: інстиляцій розчину сульфацилу натрію 30% 4 рази на добу, закладання тетрациклінової мазі за вії 2 рази на добу протягом 2-6 днів в залежності від клінічної ефективності, в якості стимулятора регенерації і імунокоректору очні краплі ліпофлавон (ЗАТ "Біолік", Харків) 4-6 разів на добу протягом 2-5 днів поспіль. Ліпофлавон - це ліпосомальна композиція природного фосфатидил-холіну (лецитину) і біофлавоноїду кверцетину. Препарат володіє антиоксидантною, протизапальною, антигипоксичною, мембраностабілі-зуючою та імунокоригируючою діями, сприяє репарації тканин. Наша пропозиція щодо додаткового використання ліпофлавону базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що вказаний препарат суттєво покращує стан місцевого імунітету у хворих на ТЕР і в патогенетичному плані сприяє прискоренню репарації рогівки та реконвалесценції. При лікуванні хворих на ТЕР ліпофлавон нами був застосований вперше. Запропонований спосіб здійснюється таким чином. Після встановлення діагнозу ТЕР, хворим призначається інстиляцій розчину сульфацилу натрію 30% 4 рази на добу, закладання тетрациклінової мазі за вії 2 рази на добу протягом 2-6 днів в залежності від клінічної ефективності, в якості стимулятора регенерації і імунокоректору очні краплі ліпофлавон (ЗАТ "Біолік", Харків) 4-6 разів на добу протягом 2-5 днів поспіль. Для підтвердження ефективності запропонованого способу лікування хворих на ТЕР нами було обстежено дві групи хворих - перша (80 хворих, 80 очей), які отримували лікування згідно до запропонованого способу та друга (40 хворих, 40 очей), які лікувалися згідно зі способом – найближчим аналогом. Вік хворих в обо х гр упах був від 20 до 67 років, жінок було 42, чоловіків -78. Усі хворі зверталися до офтальмолога через 2-12 годин після травми ока. У всіх хворих на ТЕР до лікування були скарги на сльозотечу, світлобоязнь, блефароспазм, почуття стороннього тіла (корнеальний синдром). При обстеженні при флюоресцеїновому тесті виявлено ділянку деепітелізації рогівки, збереження чутливості рогівки. При обстежені хворих в динаміці встановлений чітко виражений позитивний вплив запропонованого способу лікування на динаміку клініко-лабораторних показників (Таблиця 1). Як видно з Таблиці 1, використання запропонованого способу в першій групі сприяє суттєвому скороченню часу корнеального синдрому: почуття стороннього тіла - в 1,6 разів, світлобоязні - в 1,6 разів в порівнянні з другою гр упою. Набряк вій в першій групі був меншим на 2,0±0,3 дні (Р