Спосіб консервативного лікування хворих на аденовірусний кератокон`юнктивіт

Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до офтальмології. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана з розповсюдженістю, великою частотою ускладнень та контагіозністю аденовірусного кератокон'юнктивіту (АКК) у хворих. Відомо, що рогова оболонка при АКК уражається у 90% хворих, при цьому з'являються помутніння рогівки. Крім цього, у хворих на АКК виявляються ускладнення у вигляді затяжного перебігу хвороби, розвитку токсико-алергічних реакцій. Лікування хворих на АКК не завжди є досить ефективним. Незважаючи на використання сучасних лікувальних засобів, нерідко в пацієнтів виникають ускладнення АКК. Тому розробка сучасних методів лікування і реабілітації хворих на АКК потребує подальшого вдосконалення. Існує спосіб лікування хворих на АКК шляхом використання у вигляді інстиляцій в уражене око розчину віаферону в дозі 100000 МО препарату в 1мл ізотонічного розчину хлориду натрію 6-8 раз на добу, левоміцетину 0,25% 3 рази на добу, закладання за повіки 0,25% теброфенової мазі [Салдан Ю.Й. Ефективність віаферону в комплексній терапії герпетичних кератитів та аденовірусних кератокон'юнктивітів: Автореф. дис...канд. мед. наук: 14.01.18 / Ін-т очн. хв. - Одеса, 2001.- 16с.]. Однак цей спосіб лікування не є досить ефективним, тому що в середньому у половини хворих на АКК він не сприяє прискоренню видужання і розвитку ускладнень. Тому для удосконалення способу лікування хворих на АКК запропоновано поряд з інстиляціями в уражене око віаферону в дозі 100000 МО препарату в 1мл ізотонічного розчину хлориду натрію 6-8 раз на добу, левоміцетину 0,25% розчин 3 рази на добу, закладання за повіки 0,25% теброфенової мазі 2 рази на добу, додатково інстиляції нового вітчизняного препарату - 2,5% розчину амізону 4-6 раз на добу протягом 7-14 днів поспіль в залежності від досягнутого ефекту [Пат. 58788 А Україна, МКІ А61К31/455. Спосіб лікування хворих на аденовірусний кератокон'юнктивіт: Пат. 58788А Україна, МКІ А61К31/455 / А.М.Петруня, Валід За'ал Та'амрах (Україна).- № 2002108264; Заявл. 18.10.02; Опібл. 15.08.03; Бюл. №8.- 2с.]. Цей спосіб лікування хворих на АКК найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості найближчого аналога. До недоліків найближчого аналога відноситься те, що більш ніж у половини хворих таки відмічається затяжний перебіг АКК з розвитком ускладнень, а також помутніння рогівки. Це пов'язано, поперед всього, з порушеннями місцевого імунітету, а саме, з активацією аутоімунних реакцій. При проведенні нами вивчення даної проблеми встановлено, що у хворих на АКК відмічаються порушення місцевого імунітету у вигляді зниження концентрації імуноглобуліну А і лізоциму сльози, активації аутоімунних реакцій до рогівкового антигену. Все це сприяє розвитку ускладнень з боку рогівки та інших ускладнень. При використанні існуючого способу найближчого аналога не відмічається повне відновлення імунологічних показників у хворих на АКК, тому спосіб лікування потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу лікування хворих на АКК, а саме, прискорення реконвалесценції пацієнтів, зменшення частоти формування рогівкових ускладнень, затяжного та хронічного перебігу хвороби, токсико-алергічних реакцій. Вказана задача досягається додатковим призначенням до лікувального комплексу, що використається згідно до способу-найближчому аналогу, тобто інстиляцій в уражене око розчину віаферону в дозі 100000 МО препарату в 1мл ізотонічного розчину хлориду натрію 6-8 раз на добу, 0,25% розчину левоміцетину 3 рази на добу, закладання за повіки 0,25% теброфенової мазі 2 рази на добу, 2,5% розчину амізону 4-6 раз на добу також інстиляцій вітчизняного імунокоригуючого препарату - вілозену у вигляді 1% розчину 5-6 раз на добу протягом 714 днів поспіль в залежності від досягнутого ефекту. Вілозен - це імуномодулючий препарат, що уявляє собою біологічно активний низькомолекулярний екстракт вилочкової залози великої рогатої худоби. Препарат оказує мітогенну дію на Т-лімфоцити, стимулює їх проліферацію та диференцировку, подавляє утворення реагінів, а також розвиток гіперчутливості уповільненого типу. При його використанні відновлюються фізіологічні механізми регіонарного імунітету. Наша пропозиція щодо додаткового використання вілозену у вигляді інстиляцій у хворих на АКК базується на вперше встановленої авторами корисної моделі закономірності, що вказаний препарат суттєво покращує стан місцевого імунітету, знижує активність аутоімунних реакцій до антигену рогівки і, таким чином, в патогенетичному плані сприяє оптимізації лікування хворих вказаного контингенту. При лікуванні хворих на АКК вілозен у вигляді інстиляцій нами був застосований вперше. Запропонований спосіб здійснюється таким чином. Після встановлення діагнозу АКК, хворим призначаються інстиляції в уражене око розчину віаферону в дозі 100000МО препарату в 1мл ізотонічного розчину хлориду натрію 6-8 раз на добу, 0,25% розчину левоміцетину 3 рази на добу, 2,5% розчину амізону 4-6 раз на добу, закладання за повіки 0,25% теброфенової мазі 2 рази на добу, а також додатково інстиляції 1% розчину вілозену 5-6 раз на добу протягом 7-14 днів поспіль в залежності від досягнутого ефекту. Для підтвердження ефективності запропонованого способу лікування хворих на АКК було обстежено дві групи хворих - перша (47 хворих - 94 ока), які отримували лікування згідно до запропонованого способу та друга (49 хворих - 98 очей), які лікувалися згідно зі способом-найближчим аналогом. Вік хворих в обох групах був від 18 до 57 років, чоловіків було 42, жінок 54. Клінічна картина захворювання характеризувалася гострим початком і була типовою. При АКК спочатку уражалося одне око, через 1-4 дня - друге. Рогівкові інфільтрати, як правило, з'являлися через 5-8 днів після початку захворювання. Пацієнти скаржилися на сльозотечу, відчуття стороннього тіла в оці, зниження гостроти зору після появи субепітеліальних інфільтратів. Як правило, хворі зверталися до офтальмолога на 2-4 день після початку захворювання. Таблиця 1 Вплив запропонованого і існуючого способів лікування хворих на АКК на клінічні показники (М+m) Показники Перша група n=47 Друга група n=49 Тривалість хвороби (Дні) Зникнення фолікулів (Дні) Тривалість рогівкових інфільтратів (дні) Відновлення гостроти зору (дні) Затяжний перебіг хвороби (хворі) Розвиток токсико-алергічних реакцій (хворі) Помутніння рогівки через 3 місяці (хворі) 13,1±0,3 6,1±0,2 7,3±0,6 10,2±0,4 1 (2,1%) 1 (2,1%) 2 (4,2%) 19,4±0,7 10,2±0,5 12,3±0,4 15,8±0,3 5 (10,2%) 6 (12,2%) 6 (12,2%) При обстежені хворих в динаміці встановлений чітко виражений позитивний вплив запропонованого способу лікування на клініко-лабораторні показники (таблиця 1). Як видно з таблиці 1, використання запропонованого способу сприяє прискоренню реконвалесценції та суттєвому поліпшенню клінічних показників. Встановлено, що тривалість хвороби в першій групі була 13,1±0,3 днів, у другій групі - 19,4±0,7 днів, тобто на 6,3±0,6 днів більше (Р