Спосіб лікування хворих на хронічний пієлонефрит

Спосіб відноситься до медицини, а саме до нефрології та клінічної імунології, може бути використаний для підвищення ефективності лікування хворих на хронічний ускладнений та неускладнений пієлонефрит. Пієлонефрит є інфекційно індукованим вогнищем запалення нирок з формуванням рубців та послідовним ураженням всіх структур нефрона. Останнім часом збільшилась у 2-2,5 рази кількість латентного перебігу хвороби та стало надзвичайно складно досягти повної ремісії і вилікувати мало симптомні форми пієлонефриту. Навіть при наявності великої кількості сучасних антибактеріальних препаратів, лікування хворих з хронічним пієлонефритом залишається досить складним. Тому дуже важливою і сучасною є розробка нових та ефективних схем не тільки етіотропної, але й патогенетичної терапії з попереднім визначенням напрямків дії імунотропних препаратів на функціональну активність клітин імунної системи. Відомій спосіб лікування хворих на хронічний пієлонефрит з використанням антибактеріальних препаратів [1], який полягає у призначенні антибактеріального засобу за наявністю ускладнюючих факторів, мікрофлорою сечі, спектром дії препарату та чутливістю до нього виявлених збудників. Недоліком способу є негативні наслідки у вигляді алергії, діареї, нудоти, блювоти та інші, а крім того, антибактеріальна терапія не завжди ефективна при лікуванні хронічних запальних процесів сечової системи. Відомий також спосіб комплексної терапії хронічного пієлонефриту [2], взятий нами за прототип, який включає доповнення загальновизнаної схеми антибактеріального лікування препаратом імуновіт. Імуновіт є флавоноїдним глікозидом, до складу якого входять рутозид 25мг та аскорбінова кислота 100мг і має здатність поглинати вільні радикали, гальмувати перекісне окислювання ліпідів та є стимулятором Т-клітинної ланки імунітету, його призначають по 1т 3 рази на добу, протягом місяця, що сприяє швидкому покращенню самопочуття хворих, зниженню рівнів лейкоцитурії та бактеріурії. Недоліками способу є те, що цей препарат протипоказаний пацієнтам, що отримують сульфаніламіди та антибіотики групи аміноглікозидів, які є препаратами вибору у хворих на хронічний пієлонефрит. Крім того імуновіт не впливає на цитокінову ланку імунітету, яка відіграє важливу роль в патогенезі інфекційно-запальних захворювань. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування хворих на хронічний пієлонефрит шляхом доповнення схеми антибактеріальної терапії препаратом противірусної та імуномодулюючої дії, рослинного походження - протефлазід, до складу якого входять флавоноїдні глікозиди, які утримуються в Deschampsia caespitosa L. і Calamagrostis epigeios L. та здатні пригнічувати вірусо-специфічні ферменти ДНКполмеразу та тимідинкіназу у вірусінфікованих клітинах. Препарат призначають 3 рази на день у дозі на 1-й тиждень лікування по 5 крапель, на 2-3-й - по 10 крапель, на 4-й - по 8 крапель, що призводить до зниження здатності або повної блокади реплікації вірусної ДНК і, як наслідок, перешкоджає розмноженню вірусів. Одночасно протефлазід викликає збільшення продукції ендогенних a- і g-інтерферонів, які збільшують неспецифічну резистентність організму до вірусної та бактеріальної інфекції, нормалізують імунний статус людини, а має антиоксидантну активність тому, що запобігає накопиченню продуктів перекисного окислення ліпідів і тим самим інгібує вільнорадикальні процеси. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб лікування хворих на хронічний пієлонефрит, який включає антибактеріальну терапію, згідно з винаходом, додатково внутрішньо застосовують протефлазід 3 рази на день у дозі на 1-й тиждень лікування по 5 крапель, на 2-3-й - по 10 крапель, на 4-й - по 8 крапель, що призводить до впливу на функціональну активність мунокомпетентних клітин крові (цитокінову ланку) і стан антиоксидантної системи організму та підвищує ефективність лікування. Спосіб лікування хворих на хронічний пієлонефрит виконують наступним чином: на фоні антибактеріальної терапії (фторхінолони, цефалоспориня, сульфаніламіди, амшоглікозиди, один з яких використовують згідно до встановленої чутливості виявлених збудників) призначають розчин протефлазіду, і мл якого містить 0,3мг суми карбонових кислот в перерахунку на яблучну кислоту, 0,32мг флавоноїдів в перерахунку на рутін, спирт етиловий, воду, призначаючи його краплями (4шакон має краплинний дозатор), нанесеними на грудочку цукру, або хліба за наступною схемою: 1-й тиждень лікування по 5 крапель (0,2мл), на 2-3-й - по 10 крапель (0,4мл), на 4-й - по 8 крапель (0,3мл). Побічних реакцій препарату не зафіксовано. Апробацію запропонованого способу проведено у відділенні нефрології та діалізу і лабораторіях імунології та біохімії Інституту нефрології АМН України у 40 жінок, хворих на хронічний пієлонефрит, з яких 25 пацієнток отримували на фоні антибактеріальної терапії протефлазід за запропонованим способом та 15 - складали контрольну групу і отримували тільки антибактеріальні препарати. Критеріями включення до дослідження були наявність бактеріурії >105 КУО/мл, діагностично значущих титрів специфічних антитіл до вірусу простого герпесу, токсоплазми, або хламідій та часте рецидивування (більше 3 разів на рік). Поряд зі звичайними клініколабораторними дослідженнями у хворих вивчали спонтанну та індуковану продукцію клітинами периферичної крові таких цитокінів як грансформуючий фактор росту-b, g-інтерферону, інтерлейкінів ІЛ-10 та ІЛ-8 до та після лікування, а також показники антиоксидантної та реноспецифічної фер-ментеміі та ферментурії. Інтенсивність вільнорадикального окислення оцінювали шляхом спектрофотометричного визначення вмісту малонового діальдегіду в крові та сечі за методом Н.Д Стальної. Вміст в сироватці крові ферменту-антиоксиданту церулоплазміну визначали методом Равіна, Загальну пероксидазну активність еритроцитів визначали за реакцією з індигокарміном. Під позитивним впливом лікувального засобу розуміють підвищення досліджуваного показника після лікування, якщо його вихідні дані оули нижче нормальних величин та зниження відповідного показника після лікування, якщо його вихідні дані були більші за показники норми. Аналіз показників стандартної імунограми дозволив показати достовірне зниження в групі хворих, що отримували протефлазід, абсолютного рівня лейкоцитів від 6668±427 до 4795±194кл/мкл (р