Повітряна електротранспортна система

Корисна модель відноситься до галузі повітряного транспорту а саме до повітряних електротранспортних систем, силова установка (електродвигуни) яка живиться від електроджерел живлення, що знаходяться на землі, а підйомна сипа транспортного засобу відбувалась за рахунок легшого за повітря інертного газу (гелій) яким заповнюється транспортний засіб з м'якої або жорсткої оболонки. Відома повітряна електротранспортна. система, яка містить в собі транспортний засіб, електросилова установка (електродвигуни) якого живиться від джерела живлення, що знаходиться на землі через прийомні пристрої розміщені на транспортному засобі і в якості джерела живлення використовуються електростанції постійного і змінного струму, при цьому повітряний засіб зв’язаний з джерелом живлення посередньо контактною мережею, а в якості прийомних пристроїв використовуються струмоприймачі. Контактна мережа є як тролеї, між якими безпосередньо розміщується транспортний засіб, а прийомні пристрої, в якості струмоприймачів виконані як захвати - замки якими транспортний засіб закріплюється за дроти-тролеї і входить з ними в контакт. Дивитись [B64D(21)94041184 (бюл.2: рік 1995.)] Недоліком відомої повітряної електротранспортної системи є: - транспорт опирається на повітря за рахунок приведених електродвигунами в дію гвинтів, що приводить до застосування електродвигунів великої потужності і з великою кількістю обертів з необхідністю застосування редуктора, з неможливістю уникнути не бажаної ваги. Гвинти, за рахунок яких здійснюється опирання на повітря створюють повітряний тиск на поверхню землі (транспортний засіб низько) створюють куряву і постійне вивітрювання ґрунту. Струмоприймачі є як захоплювачі дротів - тролей на які необхідно подавати струм більший за 380 вольт. В основу корисної моделі покладена задача розробити таку повітряну електротранспортну систему, яка б мала електросилову установку набагато меншої потужності (електродвигуни) і цим самим збільшити вантажопідйомність, а прийомні пристрої - з можливістю застосування їх з більш широкими можливостями. Задача досягається тим, що повітряна електротранспортна система, яка містить в собі транспортний засіб з можливістю піднятись в повітря за рахунок наповнення його газом легшим за повітря (гелій), що зменшить потужність і вагу електросилової установки (електродвигунів) якого живляться від джерела живлення, що знаходиться на землі через прийомні пристрої, розміщені на транспортному засобі відрізняється тим, що згідно з винаходом, в якості джерела живлення використовуються електростанції постійного і змінного струму, при цьому повітряний транспортний засіб зв'язаний з джерелом живлення посередньо контактною мережею, з о можливістю піднятись в повітря за рахунок наповнення його газом легшим за повітря, що зменшить потужність і вагу електросилової установки (ел. Двигунів), а в якості прийомних пристроїв використовуються струмоприймачі. Контактна мережа є як тролеї, між якими безпосередньо розміщується транспортний засіб, та прийомні пристрої, а струмоприймачі виконані як група і контргрупа колі с якими транспортний засіб закріплюється за тролеї-дроти і входить з ними в контакт, взаємодіють з електросиловою установкою (електродвигунами) і контактною мережею, з можливістю переміщувати транспортний засіб. Такий зв’язок транспортного засобу з джерелом живлення через контактну мережу між тролеями - дротами якої транспортний засіб розташовується, з можливістю підніматись у повітрі за рахунок наповнення його газом легшим за повітря і цим самим є можливість зменшити потужність і вагу електросилової установки, не застосовувати електромережу більшу за тисячі вольт і без зменшення вантажопідйомності транспортного засобу, а стр умоприймачі, що є як група і контргрупа коліс, і взаємодіють з електросиловою установкою і тролеями - дротами, входять ними в контакт, закріплюють транспортний засіб на тролеях - дротах з можливістю переміщувати транспортний засіб. Фігура 1. Повітряна електротранспортна система, вигляд спереду. Фігура 2. Повітряна електротранспортна система, вигляд зверху. Фігура 3. Повітряна електротранспортна система, вигляд збоку. Фігура 4. Повітряна електротранспортна система, струмоприймачі як група і контр-група колес. Повітряна електротранспортна система складається: Транспортний засіб з м'якої або жорсткої оболонки 1 з крилами 2, електросилова установка 3, джерело живлення 4, прийомні пристрої як група колес 5 і контргрупа колес 5а, контактна мережа 6; 6а, нагріваючі елементи 7, грузопасажирське приміщення 8; 8а, допоміжні стренги 9 з групою коліс 10, стартовий майдан 11. Послідовність приведення в дію повітряної електротранспортної системи. Транспортний засіб на стартовому майдані 11, ємність з м’якої або жорсткої оболонки, що є як корпус транспортного засобу 1, заповнений інертним газом, легшим за повітря (гелієм) з можливим нагріванням електроелементами 7, за рахунок чого транспортний засіб піднімається не відриваючись від контактної мережі 6; 6а, утримується групою коліс 5 і контргрупою 5а, що є як струмоприймачі, через які силова установка 3, отримує живлення через апарати керування від джерела живлення 4 і взаємодіє з колесами - струмоприймачами, які підпружинені протилежно одні-од нім, затискують тролеї - дроти, мають зчеплення з ними, під дією електродвигунів обертаються, переміщують транспортний засіб. Крила 2, що є як окрема ємність заповнена газом і як сукупність транспортного засобу з відповідним кутом атаки і відповідною швидкістю створює допоміжну підйомну силу з можливим збільшенням вантажопідйомності. Вантажні приміщення - підвісні 8, або вмонтовані, 8а. Допоміжні стренги 9, з групою коліс 10, передбачені на момент парусності.