Спосіб лікування подагричного артриту

Корисна модель відноситься до галузі медицини і може бути використана у ревматології, гастроентерології, терапії та інших напрямках клінічної медицини для лікування загострення подагричного артриту із супутнім ураженням панкреато-біліарної системи. За даними клініко-інструментального обстеження хворих на подагру ознаки ураження панкреато-біліарної системи спостерігалися в 25% випадків. Частий та тривалий прийом нестероїдних протизапальних засобів, які виявляють помірну гепатотоксичну дію, є підґрунтям для використання гепатопротекторів у даного контингенту хворих. Незважаючи на велику кількість гепатопротекторів, на теперішній час відсутні відомості щодо їхнього застосування в комплексній терапії хворих на подагру з супутнім ураженням панкреато-біліарної системи, а тим більше вплив даних препаратів на суглобовий синдром та пуриновий обмін. Аналогом корисної моделі є спосіб лікування захворювань гепатобіліарної системи [Дегтярева И.И., Козачек Н.Н., Лыховский О.И. и др. Эффективность применения холивера при заболеваниях гепатобилиарной системы // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - №3(13). - с.80-85] шля хом використання гепатопротектора холіверу (виробник: Hau Glang United Ph. F.-HG Pharm (В'єтнам)), який призначався по 2 таблетки 3 рази на добу за 30хв до їжі впродовж 20 днів. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб лікування подагри шляхом призначення стандартного етіопатогенетичного лікування [Синяченко О.В. Сучасні погляди на патогенетичне лікування подагри // Укр. ревматолог, журнал. - 2003. - №1(11). - с.35-40]. Спосіб-прототип здійснюється наступним чином: для купування суглобового синдрому призначають нестероїдні протизапальні препарати, внутрішньосуглобову терапію, локальну суглобову фі тотерапію, поліферментні суміші. Для нормалізації концентрації сечової кислоти застосовують урикодепресивні, урикозуричні, урикоруйнівні засоби, при підвищеному артеріальному тиску блокатори рецепторів ангіотензину II, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, антагоністи кальцію, при нефропатіях - цитратні суміші, уроантисептики, цитотоксичні метаболіти, антиагреганти. Недоліком прототипу є відсутність даних щодо лікування уражень панкреато-біліарної системи під час загострення подагричного артриту. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб лікування загострення подагричного артриту шляхом призначення гепатопротекторно-жовчогінного засобу холіверу для забезпечення прискореного регресу суглобового синдрому, зниження концентрації в плазмі крові сечової кислоти, білірубіну, активності ферментів печінки. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування подагричного артриту шляхом призначення комплексного етіо-патогенетичного лікування, згідно до корисної моделі, додатково призначають препарат холівер впродовж не менше 30-35 днів та повторними курсами 2-3 рази впродовж року по принципу "за потребою". Спільними ознаками прототипу та рішення, що заявляється є призначення комплексного етіопатогенетичного лікування. Відмінність корисної моделі від прототипа полягає у тому, що додатково призначають препарат холівер. Створений спосіб лікування загострення подагричного артриту з супутнім ураженням панкреато-біліарної системи, в якому використовується гепатопротектор холівер, прискорює регрес клінічних проявів основного і суп утнього захворювань пришвидшує нормалізацію параметрів сечової кислоти, білірубіну, активності ферментів печінки. Визначення термінів: Подагра - системне тофусне захворювання з відкладенням в різних тканинах кристалів мононатрію урату і розвитку в зв’язку з цим запалення в осіб із гіперурикемією, обумовленою зовнішньо секреторними і (або) генетичними факторами. Теоретичне підґрунтя для використання способу. Холівер - це рослинний препарат до складу якого входять: екстракт артишоку посівного (25мг), порошок куркуми високої (50мг), екстракт жовчі медичної (25мг). Артишок посівний знижує рівень холестерину, кетонових тіл і сечовини в крові, виявляє гепатопротекторну, дезінтоксикаційну, діуретичн у, холеретичну, холекінетичну дії. Куркума висока виявляє холеретичний, холекінетичний, антисептичний, противиразковий, протизапальний, антиоксидантний, антионкотичний, бактерицидний, бактеріостатичний ефекти, регулює процеси травлення, знижує рівень холестерину в крові. Жовч медична володіє холеретичними, холекінетичними, антисептичними властивостями, стимулює перистальтику кишечнику, створює оптимальне середовище для роботи ферментів підшлункової залози. Корисна модель здійснюється наступним чином. Хворому призначають базисну терапію, яка включає дієту №6 з підвищеним рідинним навантаженням до 2,5-3л на добу, німесулід (100мг перорально 2 рази на добу 7-12 днів), аллопуринол (100-300мг на добу з 15-19 дня), компреси з димексидом (локально на уражений суглоб №10), холівер (по 2 таблетки 3 рази на добу за 30хв до або під час їжі 30-35 днів). В подальшому холівер призначаємо по 2-3 тижні в тій самій дозі на амбулаторно-поліклінічному етапі курсами (№2-4) по принципу „за потребою" залежності від тяжкості перебігу подагри, типу нефропатії та вираженості ступеня тяжкості супутніх уражень панкреато-біліарної системи до досягнення клінічного ефекту та стабілізації рівня сечової кислоти в плазмі крові. Позитивний ефект способу підтверджується наступними клінічними спостереженнями. Приклад 1 Хворий Б., 45р. Клінічний діагноз: Подагра, первинна, хронічний подагричний артрит, фаза загострення, легкий перебіг, латентний тип нефропатії, Ро-І, ПФС-ІІ, ХНН-О ст. Суп утній діагноз: Хронічний гепатит, змішаний, не вірусної етіології, неактивний, ст. компенсації. Хронічний некалькульозний холецистит, ст. нестійкої ремісії. При поступленні в стаціонар скаржився на біль, набряк, почервоніння правого колінного суглобу, незначний біль в 1-их плесне-фалангових суглоба х обох стоп, утруднення ходи, здуття живота, важкість у правому підребер'ї, закрепи, поганий сон. Періодично, після вживання смаженої, гострої їжі відмічав біль у правому підребер'ї. Теперішнє загострення - 2 дні тому після значних огріхів у харчуванні. Хворіє на подагру впродовж 3 років. Останнє загострення було 10 місяців тому. Дані об'єктивного обстеження: загальний стан середньої важкості. Положення в ліжку напіввимушене у зв'язку з суглобовим больовим синдромом. Язик обкладений білим нашаруванням, вологий. При пальпації органів черевної порожнини хворий відчуває легкий біль у правому підребер'ї. Печінка помірної щільності, болючості, її нижній край виступає з-під краю правої реберної дуги на 2см. Status localis: правий колінний суглоб набряклий, багряного кольору, болючий при пальпації, відмічається локальне підвищення температури шкіри. Активні та пасивні рухи різко обмежені із-за болю. Хода утр уднена. Відмічає незначний біль при пальпації І плесне-фалангових суглобів обох стоп. Шкіра та локальна температура над ними в нормі. Інші суглоби зовні без патологічних змін. Тофуси відсутні. Дані біохімічних методів обстеження представлені в табл.1. УЗД органів черевної порожнини та нирок: печінка - вертикальний розмір правої частки 175мм, край заокруглений, ехогенність підвищена, судинна сітка не розширена, паренхіма середньозерниста, дорзальне затухання ехосигналу. Жовчний міхур: стінка ущільнена, потовщена до 5мм, помірне збільшення об'єму (100мм´36мм) вміст - осад до 1/2. Підшлункова залоза: розміри не змінені, паренхіма підвищеної ехогенності з невеликими ділянками гетерогенності структури в головці та тілі. Нирки: визначаються однакові зміни з обох сторін. Чашково-мисковий комплекс ущільнений, нерозширений, поодинокі конкременти до 3-4мм в діаметрі. Висновок: хронічний стеатогепатоз, хронічний некалькульозний холецистит. Сечокислий діатез. Хворому була призначена терапія: дієта №6, німесулід (по 100мг 2 рази на добу після вживання їжі 10 днів), аллопуринол (по 100мг 1 раз на добу вранці з 19 дня лікування), компреси з димексидом (на правий колінний суглоб 10 днів), фізіотерапевтичні процедури (електрофорез з новокаїном на уражений суглоб №10 з 5-ого дня лікування), холівер (по 2 таблетки 3 рази на добу за 30хв до їжі 30 днів). Після проведеного лікування стан хворого покращився: купований суглобовий синдром, зник метеоризм, покращився сон, нормалізувалися розміри печінки та біохімічні показники (табл.1). Приклад 2 Хворий П., 59р. Клінічний діагноз: Подагра, первинна, хронічний подагричний артрит, фаза загострення, перебіг середньої важкості, латентний тип нефропатії, тофуси на вушних раковинах, лівому ліктьовому, І плеснефаланговому суглобі правої стопи, Ро-ІІІ, ПФС-ІІ, ХНН-О ст. С упутній діагноз: Хронічний некалькульозний холецистит, ст. нестійкої ремісії. Поступив зі скаргами на біль, набряк, почервоніння І плесне-фалангового суглоба лівої стопи, незначний біль в гомілковостопних суглобах, утр уднення ходи, періодично біль у лівому і правому підребер'ях, нудоту, здуття живота. Дане загострення виникло вночі. Напередодні - помірне вживання алкоголю та огріхи в харчуванні з переїданням. Хворіє на подагру 11 років. Дані об'єктивного обстеження: загальний стан середньої важкості. Положення в ліжку вимушене у зв'язку з больовим синдромом. Язик обкладений білим нашаруванням, вологий. При пальпації органів черевної порожнини виявлено метеоризм. Нижній край печінки виступає з-під краю правої реберної дуги на 1,5см, помірна болючість в ділянці жовчного міхура та по ходу підшлункової залози. Status localis: І плесне-фаланговий суглоб лівої стопи набряклий, багряного кольору, болючий при пальпації. Локальна температура над ним підвищена. Активні та пасивні рухи супроводжуються вираженим больовим синдромом. Хода утруднена. Інші суглоби зовні без патологічних змін. Тофуси на вушних раковинах, лівому ліктьовому, І плесне-фаланговому суглобі правої стопи. Дані біохімічних методів обстеження представлені в табл.1. УЗД органів черевної порожнини та нирок: печінка - вертикальний розмір правої частки - 167мм, край заокруглений, ехогенність - підвищена незначно, судинна сітка не розширена, паренхіма дрібнозерниста. Жовчний міхур: стінка ущільнена, потовщена - 5мм, розміри збільшені (97мм´34мм), вміст - осад на 2/3 об'єму міхура. Підшлункова залоза: розміри незмінені, контури чіткі, рівні, неперервні, паренхіма підвищеної ехогенності. Нирки: чашково-мисковий комплекс ущільнений, не розширений, визначаються конкременти в обох нирках до 3 мм в діаметрі. Висновок: хронічний некалькульозний холецистит. Хронічний панкреатит. Сечокислий діатез. Хворому була призначена терапія: дієта №6, німесулід (по 100 мг 2 рази на добу 10 днів), аллопуринол (100мг на добу з 17 дня лікування), компреси з димексидом (на правий колінний суглоб 10 днів); фізіотерапевтичні гроцедури (електрофорез з новокаїном на уражений суглоб №10 з 5-ого дня); холівер (по 2 таблетки 3 рази на добу за 30хв до їжі 30 днів). Після проведеного лікування стан хворого покращився: зник біль в суглобах, н удота, здуття живота, нормалізувалися розміри печінки та біохімічні показники (табл.1). Таблиця 1 Динаміка біохімічних показників плазми крові в хворих на подагру при застосуванні в комплексній терапії холіверу Показник Глюкоза, ммоль/л Білірубін загальний, мкмоль/л Білірубін прямий, мкмоль/л Холестерин, ммоль/л Тригліцериди, ммоль/л Сечова кислота, мкмоль/л Альбумін, г/л Загальний білок, г/л Сечовина, ммоль/л ACT, ОД/л АЛТ, ОД/л ЛДГ (заг.), ОД/л Лужна фосфатаза, ОД/л ГГТП, ОД/л Кальцій, ммоль/л Залізо, мкмоль/л Неорганічний фосфор, ммоль/л Норма 4,0-6,6 2-20 0-5 3,6-7 0,4-1,8 210-420 35-50 65-85 2,4-8,3 0-40 0-38 210-420 90-270 0-50 2,1-2,7 9-30 0,48-2,2 Хворий Б. Хворий П. До лікування Після лікування До лікування Після лікування 5,5 4,6 5,5 4,8 25,3 18,6 11,5 10,8 5,7 4,4 3 3,2 6,1 5,9 4,1 5,8 3,42 2,27 1,66 1,07 487 422 497 390 47 46 37 36 85 80 63 71 5,6 4,4 6,4 5,5 25 24 52 22 29 29 34 18 342 242 299 235 84 88 294 154 47 30 291 125 2,62 2,45 2,26 2,45 29,3 18,8 16,1 18,1 0,52 1,29 1,35 1,29 Таким чином, застосування способу лікування загострення подагричного артриту в хворих з ураженням панкреато-біліарної системи шляхом додаткового призначення холіверу більш тривало, ніж зазвичай та повторними курсами впродовж року при початкових явищах загострення подагри пришвидшує регрес клінічних проявів основного і супутніх захворювань, сприяє нормалізації концентрацій сечової кислоти, білірубіну, активності печінкових ферментів.