Спосіб ранньої діагностики сухої форми вікової макулодистрофії

Корисна модель відноситься до медицини, конкретно до офтальмології і може бути використана для ранньої діагностики сухої форми вікової макулодистрофії. Одним із найбільш розповсюджених і найважчих захворювань органа зору серед патології очного дна на сьогоднішній день є вікова макулодистрофія (ВМД). Грубі патологічні зміни, що відбуваються при ВМД, призводять до стійкої і незворотньої втрати зорових функцій у осіб після 55 років. Існує дві форми вікової макулодистрофії: суха і волога. Суха форма вікової макулодистрофії характеризується наявністю друз та повільно прогресуючою атрофією пігментного епітелію без ознак набряку сітківки, і, як правило, не має ранніх клінічних проявів, у зв'язку з чим діагностика цієї форми ВМД на ранніх стадіях утруднена через пізнє звертання пацієнтів до офтальмолога. При довготривалому існуванні вікова макулодистрофія призводить до важкої втрати центрального зору. Значне зростання інвалідності внаслідок цього захворювання в останнє десятиріччя на Україні обумовлює актуальність більш ретельного вивчення і більш раннього виявлення даної патології і пошуку нови х методів діагностики, профілактики і лікування. Існують різні способи діагностики патології очного дна. Відомі діагностичні методики основані на внутрішньовенному введенні контрастної речовини, необхідної для візуалізації судин і стр уктур очного дна з подальшою відео- і фотозйомкою. Метод флуоресцентної ангіографії (ФАГ) - це фотографічне дослідження деталей очного дна за допомогою контрастної речовини - флюоресцеїну, який вводиться в ліктьову вену і одночасно проводиться фото- та (або) відеозйомка очного дна. Флюоресцеїн має властивість флюоресценції при стимуляції видимим світлом в синій частині спектру. Ця властивість дозволяє виявити і локалізувати деталі пігментного епітелію, отримати чітке зображення судин сітківки та оцінити їх функціональну цілістність. Оскільки в нормі хоріокапіляри пропускають флюоресцеїн через свої стінки, а нормальний пігментний епітелій являється бар'єром для флюоресцеїну, флуоресцентна ангіографія недостатньо інформативна для діагностики патологічних змін, локалізованих під незміненим чи малозміненим пігментним епітелієм сітківки, під геморагіями або серозною рідиною. Ангіографія з індоциан-зеленим (ICG) - ще один метод дослідження деталей очного дна за допомогою контрастної речовини, застосовується для вивчення хоріоідальної патології. Основна відмінність заключається в використанні барвника індоциянін зеленого, який має пік абсорбції і емісії в інфрачервоній частині спектру, тоді як спектральні властивості барвника флюоресцеїну знаходяться у видимій частині спектру. Перевага ангіогафії з індоцианін зеленим заключається в тому, що вона дозволяє здійснити візуалізацію судин хоріоідеї та стр уктур, що знаходяться під пігментом і тонким шаром крові. Недоліками цих методів є необхідність застосовувати медикаментозний мідріаз, внутрішньовенні ін'єкції контрастної речовини. Крім того, необхідною умовою проведення цих методів дослідження є достатня прозорість оптичних середовищ. Крім того, існує велика категорія пацієнтів, що важко переносить засліплююче яскраве світло видимого діапазону та фотоспалахи. Дослідження потребують значних матеріальних витрат на устаткування і контрастну речовину. Відомий спосіб офтальмохромофотографії, що є аналогом винаходу, суть якого полягає в вивченні сітчастої та судинної оболонок ока за допомогою світла різного спектрального складу без внутрішньовенного введення контрастної речовини. [Водовозов A.M. Офтальмохромоскопія. М.: Медицина, 1969. - 167с], [Водовозов A.M. Дослідження очного дна в трансформованому світлі. М.: Медицина, 1986 - 256с. ]. Недоліком такого способу є складність підбору і використання світлофільтрів, необхідність застосування дорогого устаткування, недостатня якість візуалізації структур судинної оболонки ока. Найбільш близьким до запропонованого способу за сукупністю ознак є спосіб фото- та відеореєстрації структур сітчастої і судинної оболонок ока за патентом України на корисну модель №17014, від 01.02.2006, що полягає у фото- і відеозйомці очного дна за допомогою відеокамери з можливістю отримання зображення в інфрачервоному світлі в діапазонах довжин хвиль від 600 до 1100нм, що проникає до тканин крізь шкірні покрови повік та склери та дозволяє візуалізувати структури очного дна без ін'єкції контрастної речовини шляхом просвічування оболонок ока. Недоліком способу є недостатня якість візуалізації структур судинної оболонки, що знаходяться під пігментним епітелієм, в умовах недостатньої прозорості оптичних середовищ. Задача корисної моделі - діагностика сухої форми вікової макулодистрофії на ранніх стадіях шля хом візуалізації судин і патологічних процесів в сітківці і хоріоїдеї незалежно від прозорості оптичних середовищ, ширини зіниці та без внутрішньовенного введення контрастної речовини. Технічний результат, який може бути отриманий при здійсненні корисної моделі, полягає в отриманні чітких зображень судин хоріоїдеї ти патологічних змін, що локалізуються під пігментним епітелієм сітчастої оболонки, а саме друз у псевдооб'ємному зображенні в більшій кількості, та з чіткішими межами. Суть корисної моделі полягає в тому, що послідовно проводять транссклеральне освітлення очного дна в трьох умовно виділених спектральних областях довго хвильового випромінювання в діапазоні довжин хвиль 600-1100нм. Зображення очного дна виводяться на монітор комп'ютера і реєструються в цифровому вигляді в режимі реального часу. При дослідженні очного дна в І спектральної області використовують джерело червоного довгохвильового випромінювання видимого діапазону з довжиною хвилі 660-800нм і отримують зображення сітківки і ретинальних судин. Джерело випромінювання з довжиною хвилі ближнього інфрачервоного діапазону використовують при дослідженні очного дна в і спектральних областях II (800-880нм) та III (880-1100нм), в результаті чого отримують більш чітке зображення структур судинної оболонки, що знаходяться під пігментним епітелієм, аналізують отримані зображення та при наявності патологічних змін у вигляді друз, ділянок перерозподілу пігментного епітелію, осередків гіпер-, гіпо- і депігментації діагностують суху форму вікової макулодистрофії. Поставлена задача вирішується за допомогою приладу для візуалізації і цифрової реєстрації зображення очного в режимі реального часу, розробленого в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України [Плюто І.В., Шпак А.П., Соболев В.Б. Прилад для візуалізації і цифрової реєстрації зображення очного дна в режимі реального часу. - Препринт ІМФ Н АН України, Київ, 2005. - 8с]. Спосіб здійснюють наступним чином. Діодне джерело довгохвильового випромінювання 1 направляється на край нижньої або верхньої повіки з темпоральної сторони 2 і освітлюється очне дно через ділянки шкіри, прилеглі до склери. Відбите й розсіяне світло оболонок очного дна, що пройшло крізь зіницю, фокусується оптичною системою 3 на матриці приймача 4 (Фіг.). З відбитого і розсіяного на очному дні випромінювання, оптична система формує дійсне зображення очного дна на матриці приймача, що перетворюється в електричний сигнал і надходить до комп'ютера 5, де відображається на моніторі і реєструється в ци фровому вигляді в режимі реального часу [Плюто І.В., Шпак А.П. // Ін фрачервона транссклеральна офтальмоскопія: фізичні та технологічні аспекти методу. - Київ: ІМФ Н АНУ, 2005. - 44с]. Досліджуючи пацієнтів із сухою формою вікової макулодистрофії виявляють характерні для цього захворювання патологічні зміни у вигляді друз, ділянок перерозподілу пігментного епітелію, осередків гіпер-, гіпо- і депігментації. Друзи визначаються у вигляді субретинальних світлих осередків неправильної форми в червоному видимому світлі (спектральна область І) та у вигляді рельєфних псевдооб'ємних неоднорідних локальних ділянок просвітління неправильної форми в ближньому інфрачервоному діапазоні (спектральні області II, III). В інфрачервоному світлі кількість друз виявляється більше, ніж в червоному діапазоні і більше, ніж при звичайній офтальмоскопії. Друзи мають більшу площу і чіткіші межі в інфрачервоному діапазоні порівняно з червоним спектром. Дрібні субретинальні вогнища добре візуалізуються в спектральній області II, III при збільшенні зображення в 2-4 рази. Патологічні елементи, такі як друзи, ділянки перерозподілу пігментного епітелію, визначаються на фоні ділянок просвітлення власне судинної оболонки в спектральній області III. Ділянки гіперпігментації пігментного епітелію сітківки визначають у вигляді темних однорідних осередків неправильної форми з чіткими межами в інфрачервоному і червоному режимі. При звичайній офтальмоскопії ці ділянки не мають чітких меж. Ділянки депігментації виявляються у вигляді округлих або овальних осередків правильної форми (або неправильної при великих розмірах осередків) з чіткими межами з більш чіткою візуалізацією структур судинної оболонки. Переваги розробленого способу діагностики полягають в ранньому виявленні патологічних змін на очному дні при сухій формі вікової макулодистрофії, порівняно з іншими відомими методами діагностики. Крім того, спосіб простий у виконанні, неінвазивний (не потребує введення контрастної речовини). Може застосовуватися у пацієнтів з вузькою чи розширеною зіницею, з непрозорими оптичними середовищами, легко переноситься пацієнтами (відсутнє засліплення ока від яскравого світла видимого діапазону), не має ускладнень, протипоказань до застосування, являється економічно вигідним (відсутні витрати на контрастну речовину і на дороге оптичне устатк ування).