Спосіб отримання метилацетилен-аленової фракції з суміші вуглеводневих газів

Корисна модель відноситься до нафтохімічної промисловості, зокрема до способів отримання метилацетилену і аллену з вуглеводневих газів. Відомим є спосіб отримання метилацетилен-алленової фракції з суміші вуглеводневих газів за авторським свідоцтвом СРСР [№439143, МКВ:С07С7/08, пріоритет від 03.04.1972p.], що включає змішування вуглеводневих газів з селективним розчинником у вигляді ацетонітрилу, який використовують в суміші з водою. Пропанову фракцію пірогазу обробляють у колонні ацетонітрилом, що містить 5% води при температурі верху -30°С, температурі куба -110°С і тиску -10 ата з отриманням кінцевого продукту - метилацетилен-алленової фракції. Загальними ознаками відомого способу і рішення, що заявляється, є змішування вуглеводневих газів з ацетонітрилом. Відомий спосіб дозволяє отримувати метилацетилен-алленову фракцію, однак при визначенні вибухонебезпечності кінцевого продукту не дозволяє регулювати процентну кількість компонентів для запобігання небезпеки при його транспортуванні. За прототип вибраний спосіб отримання метилацетилен-алленової фракції з суміші вуглеводневих газів за патентом Російської Федерації [№2120932, МКВ:С07С7/08, пріоритет від 28.11.1997p.], в якому суміш вуглеводневих газів (С3-вуглеводну фракцію) змішують з селективним розчинником - ацетонітрилом і відокремлюють пропан-пропіленову фракцію на першій стадії процесу в режимі екстрактивної ректифікації при підвищеному тиску до залишкового вмісту в С 3-фракції пропану і пропілену 0,1-35мас%, що дозволяє флегматизувати дистілатні фракції, з наступним розділенням кубового продукту екстрактивною ректифікацією при зниженому тиску і отриманням кінцевого продукту з ацетонітрилом. З отриманої суміші виділяють кінцевий продукт - метилацетилен-алленову фракцію. Відбір дистілатних фракцій регулюють шля хом подачи розчинника або флегми, а наступне розділення кубового продукту екстрактивної ректифікації виконують у присутності ацетонітрилу, який регенерують осушкою або ректифікацією. Спосіб дозволяє знизити витрати енергії і матеріалів. Загальними ознаками способу за прототипом і рішення, що заявляється, є змішування вуглеводневи х газів з ацетонітрилом, відділення пропан-пропіленової фракції, розділення кубового продукту з утворенням метилацетилен-алленової фракції з ацетонітрилом і відділення кінцевого продукту. Спосіб за прототипом дозволяє за рахунок зазначених технологічних операцій знизити витрати енергії і матеріалів при отриманні метилацетилену і аллену, однак отриманий кінцевий продукт, а саме метиленацетиленова фракція у певних випадках може мати процентну кількість метиацетилен-аллену, яка є вибухонебезпечною, що ускладнює транспортування продукту. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу отримання метилацетиленової фракції з суміші вуглеводневих газів шляхом особливого виконання операцій і витримання заданих режимів для того, щоб забезпечити можливість зниження вибухонебезпечних властивостей продукту зі збереженням його горючості. Поставлена задача вирішується тим, що в способі отримання метилацетилен-алленової фракції з суміші вуглеводневих газів, що включає змішування вуглеводневих газів з ацетонітрилом, відділення пропанпропіленової фракції, розділення кубового продукту з утворенням метилацетилен-алленової фракції з ацетонітрилом і відділення кінцевого продукту, відповідно до корисної моделі, після відділення кінцевого продукту від ацетонітрилу визначають вміст в ньому метилацетилен-аллену і якщо зазначений вміст нижче заданої межі, то кінцевий продукт спрямовують на повторний цикл, а якщо вміст метилацетилен-аллену у кінцевому продукті перевищує задану межу, то кінцевий продукт розбавляють шляхом додаткового введення в його об'єм пропанпропіленової фракції до встановлення заданих меж вмісту метилацетилен-аллену, що складає 70-75 мас. %. Перераховані ознаки є суттєвими ознаками корисної моделі і забезпечують досягнення технічного результату - можливості зниження вибухонебезпечних властивостей продукту зі збереженням його горючості. Причинно-наслідковий зв'язок суттєвих ознак з технічним результатом, що досягається, виявляється в наступному. Особливістю способу отримання метилацетилен-алленової фракції з суміші вуглеводневих газів, що заявляється є те, що на останній стадії процесу за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури визначають процентне співвідношення компонентів у кінцевій фракції, що дозволяє відповідно до результатів виміру проводити додаткові операції щодо кінцевого продукту. Відмітні ознаки способу, що заявляється, а саме те, що після відділення кінцевого продукту від ацетонітрилу визначають вміст в ньому метилацетилен-аллену і якщо зазначений вміст нижче заданої межі, то кінцевий продукт спрямовують на повторний цикл, а якщо вміст метилацетилен-аллену у кінцевому продукті перевищує задану межу, то кінцевий продукт розбавляють шляхом додаткового введення в його об'єм пропан-пропіленової фракції до встановлення заданих меж вмісту метилацетилен-аллену, що складає 70-75мас.%, разом з суттєвими ознаками, загальними з прототипом, дозволяють контролювати співвідношення компонентів у метилацетилен-алленовій фракції і шляхом регулювання їхнього вмісту забезпечити можливість зниження вибухонебезпечних властивостей продукту зі збереженням його горючості. Таким чином суттєві ознаки корисної моделі знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з технічним результатом, що досягається при її використанні. Нижче наводиться опис способу, що заявляється з наданням прикладів його конкретного виконання і з посиланням на графічні матеріали, на яких показано: Фігура 1. Спосіб отримання метилацетилен-алленової фракції з суміші вуглеводневих газів, те хнологічна схема. Спосіб отримання метилацетилен-алленової фракції з суміші вуглеводневих газів, включає змішування вуглеводневих газів з ацетонітрилом, відділення пропан-пропіленової фракції, розділення кубового продукту з утворенням метилацетилен-алленової фракції з ацетонітрилом і відділення кінцевого продукту, при цьому після відділення кінцевого продукту від ацетонітрилу визначають вміст в ньому метиацетилен-аллену і якщо зазначений вміст є нижчим заданої межі, то кінцевий продукт спрямовують на повторний цикл, а якщо вміст метилацетилен-аллену у кінцевому продукті перевищує задану межу, то кінцевий продукт розбавляють шляхом додаткового введення в його об'єм пропан-пропіленової фракції до встановлення заданих меж вмісту метилацетилен-аллену, що складає 70-75мас.%. Спосіб здійснюють таким чином. Сировину, наприклад негідровану пропанову фракцію пірогазу, спрямовують в колону 1 екстрактивної ректифікації, в верхню частину якої вводять ацетонітрил в кількісному співвідношенні до сировини як 6:1, і шляхом зрошування при температурі верхньої частини колони 10-16°С, нижньої частини колони 80-110°С і тиску 5,5-7кг/см 2 виконують витяг метилацетилену, аллену, вуглеводнів C 4 і частини пропану і пропілену, які виводять з колони 1. Тепло в куб колони 1 подають з кипятильника 2. Пропан-пропіленову фракцію з домішками метилацетилену і аллену конденсують у дефлегматорі 3 і збирають у флегмовій ємності 4. Ступень витягу метилацетилену і аллену з вихідної сировини регулюють шля хом корегування кількості пропанової фракції, що подають у колону 1 в якості флегми. Кубовим продуктом колони є ацетонітрил, насичений метилацетиленом і алленом. Отриману суміш охолоджують у холодильнику 5 і вводять в колону-десорбер 6. В колоні-десорбері 6 виконують десорбцію при температурі верхньої частини колони 10-16°С, нижньої частини - 100-125°С і тиску - 34кг/см з отриманням дегазованого ацетонітрилу і сконденсованої метилацетилен-алленової фракції. Дегазований ацетонітрил подають у холодильник 7 і далі - в збірну ємність 8 з наступним спрямуванням в колону 1 або на утилізацію. Кінцевий продукт у вигляді метилацетилен-алленової фракції, отриманої з колони 6, піддають перевірці на процентний вміст метилацетилену і аллену за допомогою контрольно-вимірювальних приладів у ємності 9. Відповідно до вимог ГОСТу від 18.12.1984 N 12.3.036-84, а також ГОСТу від 06.02.1992 N 29297-92, вміст зазначених компонентів доцільно витримувати в межах 70-75мас. %. При знижені параметрів вмісту метилацетилену і аллену, продукт знижує свої горючі властивості, а при їхньому перевищенні стає вибухонебезпечним. Згідно з зазначеними вимогами, при вмісту метилацетилену і аллену в кінцевому продукті нижче 70мас.%, його спрямовують у колону 1 для повторного циклу, а якщо вміст зазначених компонентів перевищує 75мас.%, то його розбавляють шляхом додаткового введення в його об'єм пропан-пропіленової фракції, отриманої з колони 1, до встановлення заданих меж, що знижує вибухонебезпечність продукту, зберігаючи при цьому його горючі властивості. Нижче, у табличному вигляді наводяться приклади конкретного виконання способу отримання метилацетилен-алленової фракції з суміші вуглеводневих газів, що заявляється, з використанням сировини у вигляді иегідрованої пропанової фракції пірогазу шляхом обробки зазначеної суміші ацетонітрилом і отриманням у результаті кінцевого продукту - метилацетилен-алленової фракції (МАФ) і додаткового товарного продукту у вигляді пропан-пропіленової фракції (ППФ). Таблиця № 1. 2. 3. Кількість введеної сировини,кг/г. 932,0 25,0 % м+а 932,0 20,7 % м+а 932,0 18,0% м+а Кількість введеного Відведена ацетоППФ, кг/г. нітрилу,кг/г. Отримана МАФ, кг/г. Вміст метилацетилену і аллену в МАФ, мас. % Кількість введеного ППФ Кількість для МАФ встановлення спрямованої заданих меж на вмісту повторний метилацетилен цикл, кг/г. -аллену в МАФ, кг/г. 0 55,12 5592,0 622,88 309,12 92,13 5592,0 678,00 254,00 74,40 0 0 5592,0 709,22 222,78 65,80 33,30 0 Як видно з табличних даних, спосіб, що заявляється, дозволяє отримувати готовий продукт - фракцію метилацетилен-аллену, а також додатковий товарний продукт -пропан-пропіленову фракцію з можливістю регулювання вмісту компонентів, а саме метилацетилен-аллену, в кінцевому продукті. Спосіб дає можливість, на підставі інформації про вміст метилацетилен-аллену в кінцевому продукті регулювати співвідношення компонентів отриманої фракції в залежності від результатів визначення їхнього процентного вмісту, що забезпечує можливість зниження вибухонебезпечних властивостей продукту зі збереженням його горючості і дає рішенню, що заявляється, перевагу перед прототипом.