Спосіб профілактики і лікування післяопераційної запальної реакції при реконструктивних операціях на райдужній оболонці

Спосіб профілактики і лікування післяопераційної запальної реакції при реконструктивних 3 25181 витку остеопорозу, катаракти, глаукоми, знижують опір організму до інфекції, оскільки пригнічують імунний ефект. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу лікування ПЗР шляхом використання нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), які володіють сильною протизапальною дією, що дозволяє уникнути використання загальних глюкокортикостероідів і можливості виникнення вищезазначених ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно до корисної моделі, додатково до антибіотиків і парабульбарних ін'єкцій дексазона вводять нестероїдний протизапальний препарат загальної дії Целебрекс за схемою: 1 капсула (200мг) двічі на день per os після їжі на протязі 2-3 днів - до і 5-6 днів після операції. Нестероїдний протизапальний препарат загальної дії Целебрекс (фірма Pfizer, Великобританія) належить до групи ліків, які звуться селективними інгібіторами циклооксиганез (ЦОГ). У зв'язку з цим, він вибірково порушує створення простогландинів (ПГ), які приймають участь у формуванні запальної реакції, і не впливає на продукцію ПГ, які регулюють нирковий кровотік і цілісність слизової оболонки шлунково-кишечного тракту; не порушує синтез тромбоксану, тому не впливає на агрегацію тромбоцитів; володіє вираженою протизапальною і аналгезуючою дією. Нестероїдні протизапальні засоби, що застосовуються в офтальмологи, інгібують активність циклооксигеназ, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів, основним джерелом яких у передній камері ока вважають циліарне тіло. ПГ відіграють велику роль у розвитку запалення і больового синдрому, підсилюючи проникність судинної стінки капілярів, збільшують ексудацію, викликають скорочення сфінктера зіниці. Під їх дією змінюється проникність гематоофтальмічного бар'єру, що може приводити до набряку макули [4]. Спосіб здійснюють наступним чином. З метою профілактики і лікування ПЗР за 2-3 дні до операції іридопластики хворим з пошкодженням райдужної оболонки призначали Целебрекс по 1 капсулі (200мг) два рази на день per os після їжі, а після операції приймання препарату у тій же дозі ще 5-6 днів. Заявленим способом було проліковано 42 хворих з травматичною катарактою, ускладненою пошкодженням райдужної оболонки. Усім хворим була виконана операція - факоемульсіфікація катаракти з імплантацією гнучкої ІОЛ фірми Аlcon, а також іридопластикою. Усунення дефекту райдужної оболонки виконувалося шляхом накладення швів звичайною атравматичною голкою із нейлоновою ниткою 10/0 через периферичну частину рогівки без додаткових розтинів (закрита іридопластика) [6]. Усі хворі добре переносили препарат, у тому числі і пацієнти з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії ремісії. Побічних явищ не спостерігалося. Застосування Целебрекса у комплексному лікуванні хворих із травматичним пошкодженням райдужної оболонки і кришталика привело до зни 4 ження (майже у 3 рази) частоти і ступеня вираженості ПЗР, а також зниження частоти інших ускладнень: вторинної катаракти - у 2,4 рази, вторинної глаукоми - у 3,7 рази, зміщення і зрощення зіниці у 5,2 рази. Застосування Целебрекса у хворих з артифакією і іридопластикою значно підвищило функціональні результати лікування - на 28,6% і дозволило відновити зір у хворих, в середньому, до 0,8±0,04. Приклад 1. Хворий К., 18 років. Діагноз: травматична катаракта, іридодіаліз II ступеню на правому оці. 2 роки тому переніс тупу травму правого ока. Гострота зору правого ока =0,01, не коригується; лівого ока =1,0. Праве око спокійне, рогівка прозора, від 3 до 7 годин - іридодіаліз, кришталик мутний, рефлекс з очного дна відсутній. Хворому виконана операція факоемульсіфікація катаракти з імплантацією гнучкої ІОЛ (AcrySof) і усуненням іридодіалізу методом закритої іридопластики. На операційному столі і на 2-й день після операції хворому парабульбарно вводили дексаметазон 0,3мл і антибіотик - генгаміцин 50тис. од. За 3 дні до операції і протягом 5 днів після операції хворий отримував Целебрекс по 1 капсулі (200мл) два рази на день після їжі. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Через 5 днів хворий виписаний із стаціонару з гостротою зору =1,0 на правому оці. Через півроку гострота зору правого ока =1,0, положення райдужки і ІОЛ правильне, ВОТ =19мм рт.ст. Заключення. Застосування Целебрекса у комплексному лікуванні хворого з травматичною катарактою і іридодіалізом сприяло швидкій ліквідації ПЗР після іридопластики і відновленню високих зорових функцій. Приклад 2. Хворий Т., 42 років. 8 місяців тому отримав проникаюче поранення рогівки, райдужки і кришталика дротом. Проводилася первинна хірургічна обробка рани рогівки - за місцем проживання. Під час госпіталізації на лівому оці - рубець рогівки, травматична катаракта, повна колобома райдужки - від 7 до 9.30; рефлекс з очного дна відсутній. Гострота зору лівого ока дорівнює світловідчуттю з правильною проекцією світла, правого ока =1,0. На лівому оці виконана операція - факоемульсіфікація травматичної катаракти з синехотомією, імплантацією гнучкої ІОЛ (AcrySof) і зашиванням колобоми райдужки методом закритої іридопластики. Окрім загальноприйнятого лікування (антибіотики і дексазон парабульбарно) хворий одержував Целебрекс per os по 1 капсулі (200мг) 2 рази на день після їжі протягом 3 днів до і 5 днів після операції. Операція і післяопераційний період пройшли без ускладнень. Хворий виписаний на 6-й день після операції з гостротою зору =0,7, з кор. -1,0D sph =1,0. Через рік після операції гострота зору лівого ока підвищилася до 0,9сс -0,5 =1,0; ВОТ і поле зору у нормі. Заключення. Застосування Целебрекса у ком 5 25181 плексному лікуванні хворого з травматичною катарактою і колобомою райдужки привело до зниження ступеню виразності ПЗР після операції і швидкому її усуненню в строки до 6 днів, а також до відновлення зору до 0,7 у найближчі строки і 0,9 у віддалені строки після операції. Таким чином, в порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення дозволяє уникнути небажаного додаткового застосування загальних глюкокортикостероїдів, знизити число післяопераційних ускладнень та прискорити загоювання ран. Джерела інформації: 1. Стукалов С.Е., Сузовская Т.В. Иммунологические аспекты патогенеза и лечения экссудативной реакции при имплантации интраокулярных линз //Вестник офтальмол, 1993. -№3. -С.12-24. 2. Федоров С.Н., Егорова Э.В. Ошибки и осложнения при имплантации искусственного хрусталика. -М.: Медицина, 1992. -246с. Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 6 3. Сергиенко Н.М., Петр уня A.M., Пантелеев Г.В. Патогенез и лечение экссудативных воспалительных реакций на ИОЛ после экстракции катаракты с имплантацией ИОЛ //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Київ, Харків, Луганськ, 2003. Вип. 3 (49). -С.320327. 4. Венгер Г.Е., Шульгина Н.С., Пивненко В.Г. Результаты хирургического лечения артфициальных колобом радужной оболочки и иммунологические реакции при хирургических вмешательствах на радужке //Актуальные вопросы офтальмологии. - Харьков, 1980. -С.54-56. 5. Гундорова Р.А. Травмы глаза. - М: Медицина, 1986. -267с. 6. Венгер Г.Е., Рыков С.А., Венгер Л.В. Реконструктивная хирургия радужной оболочки //Киев, 2006. -С.255. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601