Спосіб оцінки ефективності лікування артеріальної гіпертензії комбінацією антагоністів рецепторів ангіотензину іі та антагоністів кальцію

Спосіб оцінки ефективності лікування артеріальної гіпертензії комбінацією антагоністів рецепто 3 26007 маркери апоптозу - ФНП-a й sFasL, що підвищує точність оцінки ефективності лікування. В еволюційному плані, погляди на антигіпертензивну терапію змінювалися в залежності від рівня знань щодо ланок патогенезу АГ. Останнє десятиріччя досить активно обговорюється проблема апоптозу у контексті детермінації перебігу серцево-судинних захворювань, в тому числі й АГ. Апоптоз це енергетично-залежний процес, в результаті якого відбувається фрагментація ДНК та клітина ділиться на невеличкі апоптотичні тільця. Апоптоз має широке біологічне значення. Це складний активний процес, в результаті якого здійснюється фізіологічно запрограмована загибель клітин при ембріогенезі та нормальній життєдіяльності тканин для підтримки клітинного гомеостазу організму. З іншого боку, апоптоз відіграє важливу роль при патологічних станах, які обумовлено впливом різноманітних ушкоджуючих факторів. Зокрема, показано його значення при окремих серцево-судинних захворюваннях: інфаркті міокарду, реперфузійному ушкодженні, серцевій недостатності та інши х. Вра ховуючи той факт, що апоптоз кадіоміоцитів знижує скоротливість міокарду та погіршує кардіальну функцію, можливість впливу на апоптотичний каскад взаємодій антигіпертензивними препаратами окремих класів відкриває нові перспективи у тактиці лікування. Спосіб виконують наступним чином: Визначають вихідний рівень цитокінів у плазмі крові пацієнтів імуноферментним методом: ФНП-a за допомогою наборів реагентів РrоСоn TNFa [«Протеиновый контур», С.-Петербург, Розсип]. Згідно методиці, рівень ФНП-a у здорових осіб не перевищує 50пкг/мл. Вміст sFasL у плазмі крові визначають тест-системою "human sFas Ligand ELISA" (Bender MedSystems, Vienna, Austria). Через 3 тижні проводять контрольне вимірювання. Якщо терапія ефективна, тобто спостерігається зниження плазматичного вмісту ФНП-a та sFasL та зменшується частота виявлення sFasL, то терапію продовжують. У разі не ефективності лікування (зростання рівня ФНП-a, sFasL і частоти виявлення sFasL) призначають антигіпертензивні препарати інших гр уп з урахуванням параметрів кардіогемоднаміки. Статистичну обробку отриманих даних проводять стандартними методами варіаційної статистики з використанням пакету статистичних програм Statistica 6.0. Достовірність розбіжностей між вивчаємими показниками визначають за допомогою парного t-критерію Стьюдента, парного критерію Вілкоксона та критерію згоди c2. "Офісний" артеріальний тиск (AT) вимірюють в ранкові часи в положенні пацієнта сидячи у стані спокою тричі з інтервалом дві хвилини. Аналізують середнєарифметичне значення систолічного AT (CAT) та діастолічного AT (ДАТ). Частоту серцевих скорочень визначають одразу після другого вимірювання AT. Верифікацію діагнозу, визначення стадії та ступеня АГ проводять згідно критеріїв, рекомендованих Українським товариством кардіологів (2004 рік) та Європейським товариством з артеріальної гіпертензії /Європейським товариством з кардіоло 4 гії [Guidelines Committee. 2003 European Society of Hypertension-European Society of Cardiology guidelines for management of arterial hypertension // J. Hypertens. - 2003. - Vol.21. - P.1011-1053]. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад 1. Пацієнтка Б., 65 років, жінка поступила до стаціонару з діагнозом: Гіпертонічна хвороба IIст. Гіпертонічний криз 1 порядку. СН II Аст. Дисциркуляторна енцефалопатія IIст. гіпертонічна з астено-невротичним синдромом. Ангіопатія сітківки за гіпертензивним типом. Поступила зі скаргами на головний біль, запаморочення, серцебиття при незначному фізичному навантаження, задуху при незначному фізичному навантаження та втомлюванність при незначному фізичному навантаження. Хворіє біля 30 років. При об'єктивному дослідженні: загальний стан середньої тяжкості, гіперстенік, шкіра блідорожевого кольору, підшкірно-жирова клітковина розвинена надмірно, набряки гомілок, периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Над поверхнею легень при порівняльній перкусії - ясний легеневий звук, при аускультації - везикулярне дихання. Частота дихальних рухів 20 за хвилину. Межі відносної серцевої тупості розширено вліво на 1см. При аускультації серця: ритм правильний, частота серцевих скорочень 100 ударів за хвилину, тони серця приглушено, 1 тон на верхівці не змінено, акцент 2 тону над аортою. Пульс: ритм правильний, частота 100 ударів за хвилину, дефіциту пульсу немає, задовільного наповнення, напруги та величини. Рівень артеріального тиску: 1 вимірювання 220/122мм рт. ст.; 2 вимірювання (через 2 хвилини) 220/120мм рт. ст.; 3 вимірювання (через 2 хвилини) 220/118мм рт. ст.; середнє значення 220/120мм рт. ст. Язик чистий, рожевий вологий. Живіт не збільшений, овальної форми, при пальпаціїї м'який, безболісний. Печінка, селезінка не пальпуються. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Стул та діурез в нормі. При лабораторному дослідженні патологічних змін з боку клінічних аналізів крові та сечі на виявлено. Імуноферментне дослідження виявило підвищений рівень ФНП-a в плазмі крові - 66,43пкг/мл. Вміст sFasL становив 0,69нг/мл. При рентгенологічному обстеженні органів грудної клітини - легені без видимої патології. Серце збільшено вліво. Електрокардіографічне дослідження - ритм синусовий, правильний, положення електричної осі серця горизонтальне. Ознаки гіпертрофії міокарду лівого шлуночка. Ультразвукове дослідження серця - концентрична гіпертрофія міокаду лівого шлуночка (індекс маси міокарду лівого шлуночка 129,82г/м ; відносна товщина стінки лівого шлуночка - 0,55), скоротливість міокарду лівого шлуночка достатня (ФВ 57%). Консультація окуліста: ангіопатія сітківки по гіпертензивному типу. Консультація невропатолога: ДЕП IIст гіпертонічна с астеноневротичним синдромом. Пацієнту було призначено кандесартан 8мг на добу та лацидипін 4мг на добу. Через 3 тижні було відзначено покращення функціонального стану, достатній антигіпертензивний ефект (рівень артеріального тиску: 1 вимірювання 140/82мм рт. ст.; 2 вимірювання (через 2 5 26007 хвилини) 140/80мм рт.с т.; З вимірювання (через 2 хвилини) 140/80мм рт. ст.; середнє значення 140/80,7мм рт. ст.), ЧСС зменшилася до 76 ударів за хвилину. За даними ультразвукового дослідження серця досягнуто незначного зменшення індексу маси міокарду лівого шлуночка до 118,07г/м 2 то показника відносної товщини стінки лівого шлуночка до 0,54. Крім того, відзначено зниження плазматичного рівня ФНП-a до 23,02пкг/мл та sFasL до 0,29нг/мл. Лікування було визнано ефективним та було продовжено за обраною схемою. Приклад 2. Пацієнтка Б., 57 років, жінка поступила до стаціонару з діагнозом: Гіпертонічна хвороба IIст. Гіпертонічний криз 1 порядку. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН II Аст. Дисциркуляторна енцефалопатія IIст. гіпертензивного генезу з астеничним синдромом. Ангіопатія сітківки по гіпертензивному типу. Поступив зі скаргами на головний біль, запаморочення, біль у ділянці серця, задуху при незначному фізичному навантаження та втомлюванність при незначному фізичному навантаження, набряки нижніх кінцівок. Хворіє біля 15 років. При об'єктивному дослідженні: загальний стан середньої тяжкості, гіперстенік, шкіра блідо-рожевого кольору, підшкірно-жирова клітковина розвинена задовільно, набряки нижніх кінцівок, периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Над поверхнею легень при порівняльній перкусії - ясний легеневий звук, при аускультації - везикулярне дихання. Частота дихальних рухів 18 за хвилину. Межі відносної серцевої тупості зміщені вліво на 1,5см. При аускультації серця: ритм правильний, частота серцевих скорочень 72 удари за хвилину, тони серця приглушені, 1 тон на верхівки не змінено, акцент 2 тону над аортою. П ульс: ритм правильний, частота 72 ударів за хвилину, дефіциту пульсу немає, задовільного наповнення, напруги та величини. Рівень артеріального тиску: 1 вимірювання Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 6 210/130мм рт. ст.; 2 вимірювання (через 2 хвилини) 212/132мм рт. ст.; 3 вимірювання (через 2 хвилини) 210/130мм рт. ст.; середнє значення 210,7/130,7мм рт. ст. Язик чистий, рожевий вологий. Живіт не збільшений, овальної форми, при пальпаціїї м'який, безболісний. Печінка пальпується у края реберної дуги, безболісна, селезінка не пальпуються. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Стул та діурез в нормі. При лабораторному дослідженні патологічних змін з боку клінічних аналізів крові та сечі на виявлено. Імуноферментне дослідження рівень ФНП-a в плазмі крові - 17,08пкг/мл, sFasL - 0,72нг/мл. При рентгенологічному обстеженні органів грудної клітини легені без видимої патології. Серце збільшено вліво. Електрокардіографічне дослідження - ритм синусовий, правильний, положення електричної осі серця горизонтальне. Ознаки гіпертрофії міокарду лівого шлуночка. Ультразвукове дослідження серця - концентрична гіпертрофія міокарду лівого шлуночка (індекс маси міокарду лівого шлуночка - 146,23г/м 2; відносна товщина стінки лівого шлуночка - 0,48), скоротливість міокарду лівого шлуночка достатня (ФВ - 56,86%). Консультація окуліста: ангіопатія сітківки за гіпертензивним типом. Консультація невропатолога: ДЕП IIст гіпертензивного генезу з астеничним синдромом. Пацієнту було призначено кандесартан 8мг на добу та лацидипін 4мг на добу. Через 3 тижні було відзначено покращення функціонального стану, достатній антигіпертензивний ефект (рівень артеріального тиску: 1 вимірювання 134/82мм рт. ст.; 2 вимірювання (через 2 хвилини) 130/80мм рт. ст.; 3 вимірювання (через 2 хвилини) 128/78мм рт. ст.; середнє значення 130/80мм рт. ст.). Плазматичний вміст ФНП-a зріс до 37,49пкг/мл, рівень sFasL знизився до 0,26нг/мл. Лікування у даному випадку, було визнано не ефективним та підібрано іншу схему лікування. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601