Пристрій для позиціонування діагностичної апаратури на обличчі

Пристрій для позиціонування діагностичної апаратури на обличчі, що містить фіксуючу части 3 26484 ності відтворити точне, теж саме вихідне положення моторної точки м'язу, для подальшої оцінки динаміки внутрішньо м'язової перебудови. З відомих джерел такий пристрій для позиціонування діагностичної апаратури на обличчі для проведення електроміографічного дослідження жувальних м'язів не відомий. Сутність корисної моделі пояснюється графічно де: 1. жорсткі рамки ; 2. гвинти - фіксаторів положення рамок; 3. ковзаючі лінійки з нанесеною на них системою координат; 4. носовий упор; 5. вушні фіксатори; 6. перехідник; 7. назубна верхньощелепна капа з вільною оклюзійною поверхнею. Пристрій для позиціонування діагностичної апаратури на обличчі пацієнта використовують наступним чином: Пацієнту фіксують на верхню щелепу індивідуальну пластмасову капу зі звільненою оклюзійною поверхнею (7), потім фіксують вер хню частину апарату шля хом щільного прилягання рамок (1) до вилиць пацієнта, постанови носового упору (4) та вушних фіксаторів (5). Потім за допомогою перехідника (6) верхню частину апарату поєднують з верхньощелепною капою, що містить паз для перехідника. Таким чином досягають жорсткої фіксації апарату на обличчі пацієнта. Лінійки з градуйованою на поверхні системою координат (3) переміщують вздовж рамок до необхідно точки, що являє собою нашкірну проекцію моторної точки жувального м'язу; жорстко фіксують лінійки до рамок за допомогою гвинтів-фіксаторів (2). Потім оцінюють положення моторної точки жувального м'язу за допомогою математичної системи координат та заносять дані до історії хвороби пацієнта. Після вищезазначених заходів на визначене та зафіксоване місцеположення моторної точки м'язу встановлюється електрод для електроміографічного дослідження. Приклад конкретного використання пристрою: Хворий Л., 42 роки, звернувся до стоматолога 4 зі скаргами на біль та дискомфорт в ділянці кута нижньої щелепи, що посилюється вранці після сну, після їжі, фізичної праці. Об'єктивно в порожнині рота була виявлена патологічна стертість зубів фронтальної та бічних груп. Був поставлений діагноз: парафункція жувальних м'язів. Було проведено два електроміографічних дослідження з інтервалом в 30хв. з використанням в якості позиціонера діагностичної апаратури на обличчі прозорого поліетиленового шаблону, під час якого результати були занотовані до історії хвороби пацієнта, дослідження повторили використовуючи той же шаблон. Одержані первинні та вторинні результати мали деякі розбіжності, що свідчило про недостатню недостовірність проведеної діагностики. Результат було оцінено, як задовільно. Повторне подвійне (також з інтервалом у 30 хвилин) електроміографічне дослідження жувальних м'язів даного пацієнта здійснювали із використанням запропонованого апарату для позиціонування діагностичної апаратури на обличчі. При порівнянні первинних та вторинних ЕМГпараметрів, одержаних під час електроміографії, виявилося, що вони фактично ідентичні, що свідчить про більш високий діагностичний рівень дослідження. Апарат для позиціонування діагностичної апаратури на обличчі пацієнта, що заявляється, апробовано на кафедрі ортопедичної стоматології НМУ імені О.О.Богомольця. Результати є добрими. Література. 1. Гехт В. М. Теоретическая и клиническая электромиография. - Москва, медицина, 1990. 220с. 2. Жегулович З. Є., Костюк Т. М. Спосіб реєстрації біоелектричних потенціалів та положення моторної точки поверхневих жувальних м'язів. Деклараційний патент на корисну модель №и2006 01357 від 17.07.2006. Бюл. №7. 3. Матрос - Таранец М. С. Электромиография в стоматологии. - Донецк, ДонГМУ, 1997. - 212с. 4. М. Oli ver Ahlers. Simulation of Occlusion in Restorative Dentistry. - Denta Concept. - 2000. 250pg. 5 Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 26484 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601