Спосіб органозберігаючого оперативного втручання при травматичних пошкодженнях селезінки ііі-іv ступенів

Спосіб органозберігаючого оперативного втр учання при травматичних пошкодженнях селезінки III-IV ступенів, що включає лапаротомію, ревізію органів черевної порожнини, розсічення шлунково-ободової зв'язки, виділення початкового надпанкреатичного відділу селезінкової артерії, 3 27061 підшиванням часточок селезінки в різні анатомічні зони (великий сальник, малий сальник, заочеревинна клітковина, поперечний м'яз живота) [4]. Головним недоліком ГАТС є висока вірогідність відторгнення трансплантатів внаслідок відсутності їх васкуляризації, а також їх некроз, що підвищує загрозу розвитку гнійно-септичних ускладнень та ПСГС в умовах невідкладної хірургії до 30% [5]. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб органозберігаючого оперативного втручання при травматичних пошкодженях селезінки III-IV ступеня клиноподібна резекція селезінки шляхом висічення пошкодженої паренхіми і зашивання кукси обвивним швом [6]. Цей спосіб виконується наступним чином: проводять лапаротомію, ревізію органів черевної порожнини; розтинають шлунково-ободову зв'язку і виділяють початковий надпанкреатичний відділ селезінкової артерії; на стовбур селезінкової артерії, дистальніше місця відгалуження тильної артерії підшлункової залози, тимчасово накладають клему; мобілізують селезінку, перев'язують та пересікають судини, які кровопостачають пошкоджену частину селезінки максимально близько до її воріт, клиноподібно висікають пошкоджену частину, зашивають куксу обвивним швом; контролюють гемостаз, санують черевну порожнину та дренують лівий піддіафрагмальний простір через контраперту-ру в лівій поперековій ділянці, ушивають лапаратомну рану наглухо. Головним недоліком описаного способу є те, що для його виконання необхідна велика морфофункціонально цілісна ділянка паренхіми селезінки, а при значних травматичних ушкодженнях селезінки така ділянка наявна вкрай рідко. Крім того, зашивання рани селезінки обвивним швом не забезпечує надійної герметизації і гемостазу [7]. Згідно літературних даних, при застосуванні способу-прототипу післяопераційний період ускладнюється рецидивом кровотечі та виникненням ПСГС в 7% випадків [8]. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в удосконаленні способу органозберігаючої операції при травматичних пошкодженнях селезінки III-IV ступенів шляхом залишення функціонуючої паренхіми селезінки зі збереженим магістральним кровотоком та забезпечення надійного гемостазу. Технічний результат, що досягається, буде полягати в збереженні функціональної анатомії залишеної частини селезінки внаслідок наявності магістрального кровопостачання та зниженні частоти післяопераційних ускладнень, ПСГС включно. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі органозберігаючої операції при травматичних пошкодженнях селезінки III-IV ступенів, який включає лапаротомію, ревізію органів черевної порожнини, розсічення шлунковоободової зв'язки, виділення початкового надпанкреатичного відділу селезінкової артерії, 4 тимчасове накладання на стовбур селезінкової артерії дистальніше місця відгалуження тильної артерії підшлункової залози клеми, мобілізацію селезінки, контроль гемостазу, санацію черевної порожнини, дренування лівого піддіафрагмального простору і ушивання лапаратомної рани наглухо, згідно корисної моделі, після мобілізації органу накладають клеми на гілки селезінкової артерії 1го та 2-го порядку та вени, зберігаючи частину паренхіми на ділянці воріт селезінки, відсікають пошкоджену частину селезінки, перев'язують зазначені судини дистальніше залишеної паренхіми та вкривають площину зрізу пластиною "TachoComb". Відмінною особливістю способу, що заявляється, є залишення частини паренхіми на ділянці воріт селезінки з вкриванням площини зрізу пластиною "TachoComb". Збереження певної частини селезінки на ділянці її воріт має місце в переважній більшості випадків травматичних ушкоджень селезінки. Це робить можливим застосування запропонованого способу в ситуаціях, коли внаслідок виражених, значних травматичних пошкоджень селезінки неможливо виконати резекцію уражених ділянок паренхіми, а виконання спленектомії з подальшою ГАТС зробить неможливим відновлення втрачених функцій цього органу та сприятиме розвитку в післяопераційному періоді ПСГС. На наш погляд, перевагами запропонованої операції є збереження функціонально активної паренхіми селезінки з магістральним кровопостачанням на збереженій ділянці, надійність гемостазу за рахунок сучасних місцевих гемостатичних засобів та можливість зменшення частоти ускладнень під час операції та в післяопераційному періоді. За відомими літературними даними такий спосіб органозберігаючого оперативного втр учання при травматичних пошкодженнях селезінки III-IV ступенів невідомий. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Виконують лапаротомію верхньо-серединним доступом, встановлюють характер ушкодження селезінки та інших органів черевної порожнини. Розтинають шлунковоободову зв'язку та виділяють початковий надпанкреатичний відділ селезінкової артерії, тимчасово накладають клему на стовбур селезінкової артерії дистальніше місця відгалуження тильної артерії підшлункової залози, мобілізують селезінку, накладають клеми на гілки селезінкової артерії 1-го та 2-го порядку та вени зберігаючи частину паренхіми на ділянці воріт селезінки, відсікають пошкоджену частину селезінки, перев'язують зазначені судини дистальніше залишеної паренхіми та вкривають площину зрізу пластиною "TachoComb". Контроль гемостазу здійснюють після зняття клеми з головного стовбура селезінкової артерії, виконують санацію черевної порожнини, дренування лівого піддіафрагмального простору та ушивання лапаратомної рани наглухо. Конкретний приклад втілення. Хворий Г., 30 років, №3362, поступив до стаціонару 23.03.07 зі скаргами на біль у лівому 5 27061 підребер'ї, загальну слабкість, втрату свідомості, нудоту, відчуття сухості в роті. Хворіє 2-гу добу, в анамнезі травма 22.03.07, під час падіння - удар лівим боком. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, шкірні покрови бліді, серцеві тони приглушені, ритмічні, PS - 102уд/хв., AT - 100/60мм рт.ст., живіт симетричний, приймає участь в акті дихання, дещо роздутий, при пальпації м'я кий, помірно болісний у лівому підребер'ї, перитонеальні симптоми слабко позитивні. Обстежений: Заг. аналіз крові: Нb - 96г/л. Еr - 2,33×1012/л, Lei - 7,4×1012/л,Тr - 240×1012/л. Б/х: білок 66г/л, білірубін 14,9мкмоль/л УЗД: ознаки розриву селезінки, наявність вільної рідини в черевній порожнині. Встановлено діагноз: закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. 23.08.05. виконана лапаротомія, виявлено множинні розриви селезінки із захопленням сегментарних судин, деваскуляризовано менше 25% селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. Проведено розтин шлунково-ободової зв'язки, виділено початковий надпанкреатичний відділ селезінкової артерії, тимчасово накладена клема на стовбур селезінкової артерії, виконано мобілізацію селезінки, накладено клеми на гілки селезінкової артеріїї 1-го та 2-го порядку та вени з залишенням частини паренхіми на ділянці воріт селезінки, відсічено пошкоджену частину селезінки, перев'язано судини дистальніше залишеної паренхіми, відсічену паренхіму вкрито пластиною "TachoComb". Після зняття клеми проведено контроль гемостазу - кровотечі немає. Виконано санацію черевної порожнини, через контрапертуру в лівій поперековій ділянці до селезінки підведено латексний контрольний дренаж, рану черевної порожнини пошарово ушито наглухо. Післяопераційний період перебігав без особливостей. Хворий отримував інфузійну терапію, знеболення, антибактеріальну терапію. Контрольні лабораторні аналізи без відхилень від норми. Хворий на 16-ту добу був виписаний у задовільному стані із стаціонару. За період з 2005 по 2007pp. в клініці кафедри госпітальної хірургії №1 НМУ запропонований спосіб було застосовано у 5-й хворих з травматичними пошкодженнями селезінки III-IV ступенів. Ускладнень у післяопераційному періоді (у строки 3, 6, 12 місяців) у жодного хворого не спостерігалось. Згідно літературних даних, при застосуванні способу-прототипу післяопераційний період ускладнюється рецидивом кровотечі та виникненням ПСГС в 7% випадків [8]. Таким чином, корисна модель, що заявляється, зберігає функціональну анатомію залишеної частини селезінки та дає можливість знизити частоту післяопераційних ускладнень. Список використаної літератури: 1. Павловський М.П., Чуклін С.М. Селезінка, Анатомія, фізіологія, імунологія, актуальні проблеми хірургії. - Львів, 1996. - 92ст. з ілюстр. 2. Крижанівський В.В. Діагностика і методи хірургічного лікування ушкоджень селезінки. // 6 Одеський медичний журнал. - 2004. - №4. (84) ст.43-45. 3. Elective partial splenectomy in childhood./C.Kimber, L.Spitz, D.Drake et 2X.II J. pediatr. Surg. -1998. - vol. 33, №6.- P.826-829. 4. Кузин М.И., Данилов М.В., Скуба М.Д. и др. Аутотрансплантация ткани селезенки после спленэктомии. // Клин. мед.-1985.-№3.-с.34-39. 5. Апарцин К.А., Григорьев Е.Г., Панасюк А.И. Осложнения аутотрансплан-тации ткани селезенки. // Сиб.мед.журнал. - 1999. - №1. - с.1013. 6. Трутяк I.P., Лунь Я.М., Тр утяк P.I. Пошкодження селезінки: спленектомія, органозберігальна операція чи консервативне лікування? // Шпитальна хі-рургія.-2006.-№ 1 .-с.2327. 7. Куликов Л.К., Усольцев Ю.К., Привалов Ю.А. // - описание изобретения RU №2145802 С1, 2000г. 8. Харченко Д.А., Ко шиль К.Я., Балуева Н.И. и др. Зашивание раны селезенки при ее травматическом повреждении. // Клінічна хірургія. 2002. -№П-12.-с.73-74.