Спосіб ідентифікації космічних апаратів по неконтрольованому випромінюванню бортової апаратури

Спосіб ідентифікації космічних апаратів по неконтрольованому випромінюванню бортової апаратури космічного апарата, при якому аналізують неконтрольоване випромінювання об’єкта космічного апарата, в умовах відсутності інформації про призначення космічного апарата та 3 27130 аналізу неконтрольованих випромінювань (НКВ) постійно діючих блоків бортової апаратури (БА), що дає можливість забезпечити ідентифікацію космічних апаратів в умовах малопунктної мережі вимірювальних засобів з метою підвищення достеменності аналітичної інформації про КА. Для рішення поставленого завдання ідентифікації космічних об'єктів використовується контроль випромінювань БА, а саме частоти коливань задаючих генераторів (ЗГ). Проведення ідентифікації КА по НКВ гетеродинів прийомного тракту має на увазі аналіз характеру зміни параметрів коливань гетеродинів і виділення ознак, що відрізняють коливання одного генератора від іншого. Суть запропонованого методу полягає в наступному: в умовах малопунктної мережі вимірювальних засобів збільшення кількості КО приводить до того, що високоточних відомостей про параметри орбіт недостатньо для виконання завдань контролю і аналізу космічної обстановки, тому ідентифікація КА, на основі аналізу особливостей НКВ, здобуває особливу актуальність. При координатному способі, ідентифікація КО складається в накопиченні «вільних» (неідентифікованих з каталогізованими об'єктами) вимірів від засобів ККП із наступною обробкою для побудови траєкторій і визначення ПУ виявлених об'єктів. Отримана балістична інформація дозволяє зробити припущення про цільове призначення КА, райони його запуску, параметри маневру і т.д. (Фіг.1). Фотометричний спосіб, у свою чергу, припускає наявність ПУ по КО, на основі яких розраховуються цільові вказівки (ЦВ) оптичним засобам ККП. Специфіка їхнього функціонування дозволяє здійснювати вимірювання інтенсивності відбитих від КО випромінювань у видимому і променевому потоці інфрачервоного діапазону хвиль. Отримані дані, у сукупності зі знанням умов поширення, дозволяють порівняти оброблену інформацію з раніше каталогізованими даними про космічні об'єкти (Фіг.2). У зв'язку з вище викладеним, вважається доцільним проведення пошуку додаткових критеріїв, які можуть підтвердити вірогідність інформації про супроводжуваний або виявлений КО (Фіг.3). Для рішення поставленого завдання пропонується використати спектральне визначення нестабільностей, при яких розглядається розподіл щільностей потужності фази або частоти сигналу генератора. При цьому вона визначається виразом ¥ Fe = 4 ò Re (r cos 2pfr )dr ) ( 0 , де Re (r) - функція автокореляції, f - часто та сигналу, r - інтервал усереднення при зміні частоти. Щільність розподілу потужності процесу нестабільності надзвичайно складно оцінити безпосередніми вимірами, тому що її складові малі в порівнянні з потужністю складової основної 4 частоти [5]. Більш доступними є виміри тимчасових характеристик нестабільності частоти. Алгоритми ідентифікації на основі динамічних моделей розроблені у вигляді рекурентних співвідношень, як для критерію максимуму правдоподібності, так і для критерію максимуму апостеріорної ймовірності розподілу оцінюваного параметра. Даний спосіб доцільно використовува ти для контролю космічного простору в умовах малопунктної мережі вимірювальних засобів з метою підвищення вірогідності аналітичної інформації про КА, а також у випадках виявлення та взяття на супровід некаталогізованих об'єктів. Джерела інформації: 1. А.А. Воронов Стійкість, керованість, спостерігаємість, - М.: Наука, 1979. -336с. 2. Радіосистеми міжпланетних космічних апаратів. Під ред. А.С. Віницького. - М.: Радіозв'язок. 1993. -328с. 3. Б.Ц. Ба хшиян, P.P. Назиров, П.Є. Ел'ясберг Визначення і корекція руху. - М.: Наука, 1980. 360с. 4. Розробка методики ідентифікації космічних об'єктів за даними фотометричних спостережень. М.Ю. Баран, В.П. Єпішев. -Ужгород, 2002, -4с. 5. Бендат Дж., Пірсол А. Застосування кореляційного і спектрального аналізу. - М.: Мир, 1983. -312с. 5 27130 6