Спосіб захисту мозку при корекції аневризм дуги аорти

Спосіб захисту мозку при корекції аневризм дуги аорти, що включає проведення перфузії 3 28211 Технічний результат: збільшення арсеналу хірургічни х можливостей при корекції розшаровуючих аневризм аорти першого типу шляхом протезування дуги аорти в умовах глибокої гіпотермії (13-14°С) та ретроградної церебральної перфузії з використанням перфторану, який збільшує кисневу ємність перфузату, при значному поліпшенні безпосередніх результатів операцій. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі корекції дуги аорти, що містить етап проведення захисту мозку, згідно корисної моделі використовують ретроградну церебральну перфузію з перфтораном (300мл) через систему верхньої порожнистої вени з потужністю апарата штучного кровообігу в межах 250-300мл/хв/м.кв. та контролем за його проходженням при тиску в системі верхньої порожнистої вени в межах 150200мм.водн.ст. при системній гіпотермії в межах 13-14°С, дозволяючи до 90 хвилин виключати головний мозок із фізіологічного кровопостачання із збереженням адекватної неврологічної функції. Відмінною особливістю способу, що заявляється є можливість уникнути гіпоксії мозку та вісцеральних гілок низхідної аорти за рахунок іншого способу виконання перфузії мозку. Спосіб здійснюють наступним чином. Оперативне лікування при корекції розшаровуючих аневризм аорти та дуги першого типу виконують в умовах глибокої системної гіпотермії (13-14°С). З початком штучного кровообігу, яке забезпечується за рахунок канюлювання стегнової артерії, яка відходить від істинного каналу розшарованої аорти, після затискання висхідної аорти та зупинки роботи серця починають ретроградний шлях подачи кардіоплегичного розчину через систему вінцевого сінусу з доданням в нього 300мл перфторана. Відкривають вздовж висхідну аорту, виконують заміну висхідної аорти на судинний протез. Спочатку фіксацію розірваних листків аорти супракоронарно проводять окремими П-образними швами поєднучі з обвивними, формуючи проксимальний сегмент анастомозу над вінцевими артеріями. Далі переводять пацієнта в положення Тренделленбурга з охолодженням голови льодом, проводять перфузію пацієнта за рахунок подачі перфузата не через систему стегнової артерії, а ретроградно через систему верхньої порожнистої вени з потужністю 250-300мл/хв/м.кв.. Контроль подачи розчину здійснюють за рахунок дотримання тиску в системі верхньої порожнистої вени в межах 150-200мм.водн.ст., подекуди зменшуючи потужність апарата штучного кровообігу. Вскривають дугу аорти, висікають уражений шматок аорти з реімплантацією сонних судин в нову судину дугу аорти, формуючи дістальний анастомоз проводять шви через тефлонові смужки розшарованих листків аорти. З'єднують між собою листки супракоронарного судинного протеза та протеза дуги аорти. Обидва обшивають залишками аневризматичного мішка. Припиняють ретроградну церебральну перфузію. Проводять переканюляцію аортальної канюлі з стегна в знов сформовану дугу аорти та 4 починають зігрівання пацієнта. Відновляють серцеву діяльність. На етапі зігріву пацієнта контролюють темп січевиділення. Якщо він припиняється, або суттєво зменшується, то тоді виконують фенестрацію на дузі аорти. При зупинці апарата штучного кровообігу перевіряють показники тиску в лівому передсерді. Якщо вони знаходяться в межах 120150мм.водн.ст. при артеріальному тиску не менше 100-110мм.рт.ст. та відсутності значної інотропної підтримки серцевої діяльності (допамін не більше 4мкрг/мін/кг), а також діурезу не менше 100мл на годину то це свідчить про адекватність кровотоку по низхідній аорті. Спосіб ілюструється конкретним прикладом його здійснення. Приклад. Хворий М. 49 років, історія хвороби №2134. поступив в Інститут сердечно-судинної хірургії 17.05.2005р. зі скаргами на задишку і серцебиття при невеликих фізичних навантаженнях, а також значні болі в серці. Вважає себе хворим менше 1 місяць. На протязі всього цього періоду відмічалися періодично виникаюча, поступово наростаюча задишка, приступи серцебиття, втрата свідомості на кілька хвилин. Виражене погіршення стану відмічає з квітні 2005 року. У той же час при проведенні ехокардіографічного дослідження у хворої виявлена розшаровуюча аневризма аорти та дуги. Оперативне втручання відбулось 19.05.2005. Проведення черезстравохідної ехокардіографії підтвердило діагноз. Проведена ангіографія довела також відсутність ураження вінцевих артерій та підтвердила діагноз розшарування 1 типу по Де Бейки. Проведене оперативне лікування по корекції розшарування висхідної аорти (заміна висхідної аорти та дуги). Операція виконана під поглибленим гіпотермічним захистом (Т=13°С), пережаття аорти становило 76 хвилин, ретроградна церебральна перфузія з використанням перфторану в дозі 300мл з зменшенням перфузії 55 хвилин, штучний кровообіг відбувався протягом 213 хвилин. Захист міокарду виконувався ретроградним способом подачи кардіоплегічного розчину. Продовшим доступом відкрита аорта після зупинки серця. Було проведено супракоронарне протезування висхідної аорти та дуги в умовах ретроградної церебральної перфузії з положенням Тренделленбурга з дотриманням тиску в системі верхньої порожнистої вени в межах 150200мм.водн.ст.. Після герметизації порожнин серця була відновлена серцева діяльність. Післяопераційний період протікав гладко без неврологічної симптоматики та без поліорганої недостатності. Усього виконано 21 операція у пацієнтів з подібним способом захисту мозку при розшаровуючих аневризмах першого типу з протезуванням дуги аорти. У всіх випадках не було прояви мозкової недостатності, що свідчить про адекватність способу захистку мозку. Значних ускладнень при проведені подібних операцій не 5 28211 було. Хворі виписані з клініки з задовільними безпосередними результатами операції. Таким чином спосіб, що заявляється дозволяє збільшити арсенал хірургічних можливостей при значному поліпшенні безпосередніх результатів операцій. Література: 1. Svenson L., Crawford E. "Cardiovascular and vascular disease of the aorta" - 1997 - Saunders Company - London - P.465. 6