Пристосування для виготовлення відбитків біоматеріалу

Пристосування для виготовлення відбитків біоматеріалу, що містить пластину з ручкою та стрижні, закріплені перпендикулярно до її нижньої поверхні, яке відрізняється тим, що пластина має прямокутну форму, а стрижні розташовані рівномірно одним рядом на поздовжній осьовій, причому стрижні виконані цільнометалевими й циліндричними зі співвідношенням діаметра та довжини від 2,0-2,5 до 20,0-25,0. (19) (21) u200703666 (22) 03.04.2007 (24) 10.12.2007 (72) САВЧЕНКО БОРИС ІВАНОВИЧ, UA, ПУШКІНА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКС АНДРІВНА, UA, МОГІЛЕВСЬКИЙ ЛЕВ ЯКОВИЧ, UA, МАЛИНІВСЬКА БРОНІСЛАВА ПЕТРІВН А, U A (73) УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВОДОСЛІДНИЙ ПРОТИЧУМНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА, U A 3 28294 збудником холери, у внутрішню порожнину капіляра в момент дотику/проколу агаризованої пластини середовища. Таким чином, після використання капілярів на їхніх вн утрішні х стінках залишається певна кількість біологічного інфікованого матеріалу. Дезинфікування спиртом, та обпалювання не запобігає забрудненню внутрішньої поверхні капілярів продуктами згоряння біологічного матеріалу, що потребує допоміжної кропіткої механічної роботи з очистки капілярів металевими зондами. Задачею корисної моделі є розробка зручного та безпечного у використанні пристосування для виготовлення відбитків біологічного матеріалу при роботі з особливо небезпечними збудниками інфекційних захворювань (ОНЗ), що підвищить протиепідемічну безпеку, крім того, спосіб його використання буде сприяти значному прискоренню одержання результатів діагностики інфекційного захворювання та підвищенню точності обліку МРА. Задача вирішується тим, що пристосування для виготовлення відбитків біоматеріалу включає пластину прямокутної форми з ручкою, стрижні, закріплені перпендикулярно до її нижньої поверхні. Стрижні розташовані рівномірно одним рядком на повздовжній осьовій пластини та виконані цільнометалевими циліндричної форми. Співвідношення діаметру стрижня до його довжини складає 2,0-2,5 до 20,0-25,0мм. Пристосування для виготовлення відбитків біоматеріалу або реплікатор (Фіг.) має у своєму складі прямокутну металеву пластинку 1; одним рядком рівномірно розташованих металевих стрижнів 2, закріплених на нижній поверхні пластини 1 вздовж осьової, що проходить центром пластини 1; рукоятку 3 на верхній поверхні пластини. Металева пластина 1 та стрижні 2 можуть бути виготовленими із нержавіючої сталі або іншого металу, що не піддається корозії, та якого легко дезінфікувати. Стрижні 2 мають циліндричну форму, виго товлені цільнометалевими, їх закріплено (запресовано) на нижній поверхні пластини. Оптимальним варіантом матеріалу для стрижнів є нержавіюча сталь. Кількість стрижнів дорівнює 12 - за кількістю лунок у одному рядку стандартного планшету для імунологічних реакцій. Стрижні розташовані один від одного на відстані, що дорівнює відстані між центрами лунок планшету. Діаметр стрижня складає 2,0-2,5мм, довжина 20,0-25,0мм., тобто 1:10. Співвідношення діаметру до довжини одного стрижня було знайдено емпіричним шляхом, в залежності від розмірів та форми лунок планшетів для імунологічних реакцій. Ручка 3 виконана з негорючого матеріалу малої теплопровідності (наприклад, ебоніту), закріплена на верхній поверхні металевої пластини 1. За допомогою пристосування відбирають до 12 проб одномоментно шляхом занурення торців стрижнів у зразки досліджуваної біологічної рідини та перенесення рівномірно-дозованої кількості біологічного матеріалу на предметне скло. Проби розподіляють у вигляді смужок на предметному склі, перпендикулярно його довжині, після чого 4 виконують облік досліджуваної реакції РМА. Пристосування знезаражують, а процедуру повторюють в залежності від кількості проб. Поставлена задача виконувалась наступним чином. Металеву пластину 1 реплікатору утримують за ебонітову р учку 3, занурюють стрижні 2 в лунки одного рядку імунологічного планшету, де попередньо вже були внесені краплі сироватки біологічного матеріалу. В силу поверхневого натягу біологічний матеріал затримується на металевій поверхні торця стрижня. Весь матеріал одномоментно переносять на предметне скло за розміром, що співпадає з розміром пристосування. Завдяки тому, що цільнометалеві стрижні мають гладку поверхню торця, забезпечується переміщення всього біоматеріалу з поверхні стрижнів на предметне скло в момент контакту. Цим забезпечується рівномірне дозування усіх одномоментно досліджуваних проб, що має значення для наступного обліку реакції. Матеріал наносять смужками розмірами 20-25мм, перпендикулярно довжині скла. Смужки досліджуваного матеріалу мають рівну товщину, ширину та рівну відстань між собою. Рівномірність нанесеного дозованого матеріалу смужками на предметне скло сприяє можливості враховувати реакцію аглютинації при збільшенні мікроскопу у 150 разів. Предметно скло з нанесеним матеріалом можна переглядати у темному полі мікроскопу без накривних скелець, не відриваючи очей від окулярів бінокулярної насадки, що дуже важливо, бо цей аналіз необхідно виконувати у затемненій кімнаті. Слідові залишки біологічного матеріалу змивають у кюветі з 96° спиртом, який видаляється випалюванням. Стрижні залишаються чистими та стерильними. Для охолодження стрижнів реплікатор залишають на поверхні столу, не торкаючись поверхні столу. Для нанесення наступного матеріалу використовують другий охолоджений реплікатор. Приклад 1 Спосіб виготовлення відбитків біологічного матеріалу при дослідженні лептоспірозу в сироватках людини. Сироватку розводили фізіологічним розчином 1:50, вносили її у 13 лунок планшету. До кожної лунки додавали один із 13 антигенів стандартного діагностичного набору живих культур лептоспір: 1.Icterohaemorrhagiae, 2.Javanica, 3.Саnісоlа, 4.Ballum 5.Pyrogenes, 5.Cynopteri, 6. 7.Autumnalis, 8.Austalis, 9.Pomona, 10.Grippotyphosa, 11.Hebdomadis, 12.Batavia, 13.Tarassovi. Планшет розміщували у термостат при +29°С на 1 годину. Після цього проводили відбір біологічного матеріалу за допомогою запропонованого пристосування наступним чином: пристосування брали за ручку та занурювали одномоментно всі 12 стрижнів у 12 луночок планшету першого рядку із досліджуваним матеріалом. Рідину, що затрималась на стрижнях переносили у вигляді смужок на предметне скло, виготовлене із скла фотографічної пластини, відмитого від фотоемульсії, яке розмірами відповідає розмірам пластини пристосування. 5 28294 Матеріал 13-го досліджуваного антигена також відбирали із лунки другим примірником пристосування. Стрижні пристосування занурювали у кювету із спиртом та обпалювали. Для охолодження, пристосування залишали на робочому столі. Стрижні пристосування не торкалися поверхні столу. Переглядали біоматеріал, що нанесли на предметне скло у темному полі зору мікроскопу із збільшенням у 150 разів без накривних скелець. Оцінювали кількість лептоспір, їх р ухомість, наявність аглютинованих лептоспір. Визначали серотип культури, що аглютинувалася досліджуваною сироваткою. Наступним етапом визначали титр специфічних антитіл у досліджуваній сироватці. Сироватку у лунках планшету ти трували у 12 лунках з дворазовим розведенням від 1:50 до 102400. До крапель розведеної сироватки вносили краплями визначений антиген. Планшет розміщували у термостаті при +29°С на 1 годину. Пристосуванням відбирали матеріал (розведення сироватки з антигеном) одномоментно переносили на предметне скло у вигляді смужок враховували реакцію мікроаглютинації у темному полі зору мікроскопу із збільшенням у 150 разів без накривних скелець. Визначали титр аглютинінів у сироватці за наявністю 50% аглютинованих лептоспір у полі зору мікроскопу. Приклад 2 Спосіб виготовлення відбитків біологічного матеріалу при дослідженні на холеру. Холерні діагностичні сироватки "О", "Ogava", "Inaba", "RO" розводили фізіологічним розчином. Крапельно в лунках планшету титр ували сироватки до титру зазначеного на ампулах (від 1 до 1600) та крапельно вносили в лунки планшету суспензію культури холерного вібріону. Таким чином, у 1-му рядку планшету - сироватка "О" - 5 розведень (лунок), у 2-му "Oga va" - 4 розв., у 3-му "Inaba" - 4 розв., у 4-му, "RO" - 3 розв. Планшет ставили в термостат при +37°С на 15 хвилин. За допомогою пристосування через 15 хвилин відбирали досліджуваний матеріал, наносили смужками на спеціально виготовлено предметне скло, переглядали препарати у фазово - контрастному мікроскопі КФ-4. Відзначали наявність імобілізації та аглютинації вібріонів у відібраному матеріалі відповідними діагностичними сироватками, визначали титр аглютинації та визначали серотип холерного вібріону за наявністю аглютинації вібріонів робочим титром сироватки. Підвищення прискорення діагностики ОНЗ з використанням заявленого пристосування досягається за рахунок одномоментного нанесення до 12 проб досліджуваного матеріалу на предметно скло. Значно зменшується час на перегляд та облік РМА. Можливість використання змінних реплікаторів значно підвищує продуктивність праці: 1 лікар та лаборант при проведенні серологічного дослідження матеріалу на лептоспіроз впродовж лише однієї години досліджують 100 проб 6 сироваток. Рутинний аналіз із застосуванням бактеріологічних петель (з аналогічним обсягом роботи із збудником лептоспірозу) виконується за 1-2 робочих дні. Час серологічної ідентифікації культур холерного вібріону з використанням запропонованого пристосування зменшується на два порядки - замість 24 годин результати отримують через 15 хвилин, що є особливо важливим за умов епідемії в осередку холери та терміновості проведення протиепідемічних заходів. Джерела інформації: 1. Патент РФ №2087193, Репликатор, MПК6 B01L3/00. 2. Патент РФ №2137838 Способ фаготипирования бактериальних культур MПК6 C12Q1/00.