Спосіб хірургічного лікування виразки шлунка

Спосіб хірургічного лікування виразки шлунка, який включає мобілізацію та дистальну резекцію частини шлунка зі збереженням пілоричного сфінктера та анастомозування кукси шлунка з надпілоричною частиною шлунка, який відрізняється тим, що виконують пристінкову 3 1,5см від пілоричного сфінктера зі збереженням цілісності підслизового та слизового шарів стінки цибулини дванадцятипалої кишки з послідуючим ушиванням пересічених і попередньо зміщених по осі на 2-3мм один відносно одного країв серозного і м'язового шарів стінки цибулини дванадцятипалої кишки сприяє різкому обмеженню потоку нейрорефлекторних імпульсів з боку дванадцятипалої кишки на пілоричний сфінктер і зменшенню післяопераційних моторно евакуаторних ускладнень у вигляді пілоросплазму. Таким чином після пілорозберігаючої резекції шлунка та циркулярного пересічення серозно і м'язового шарів цибулини дванадцятипалої кишки відновлюється рівновага потоків нейрорефлекторних імпульсів, які надходять як з боку кукси шлунка, так і збоку дванадцятипалої кишки до пілоричного сфінктера, а збережена екстрамуральна інервація пілоричного сфінктера забезпечує скорочувальну його функцію, близьку до норми, що забезпечує зниження кількості моторно-евакуаторних ускладнень у вигляді пілороспазму. Вказані у формулі корисної моделі числові значення відступу від пілоричного сфінктера на 1,0-1,5см для пересічення серозного та м'язового шарів цибулини дванадцятипалої кишки та зміщення їх по осі на 2-3мм один відносно одного вибрані на підставі результатів клінічних досліджень на 8 хворих. Спосіб виконують наступним чином. Спочатку проводять дистальну пристіночну мобілізацію 2/3 шлунку по малій і великій кривизнам з виразкою до рівня на 2,5-3см вище пілоричного сфінктера зі збереженням гілочок нерва Латарже в складі малого чепця для забезпечення екстрамуральної інервації пілоруса та подальше видалення мобілізованої частини шлунка. Після цього виконують циркулярне розсічення серозного і м'язового шарів цибулини дванадцятипалої кишки зі збереженням слизово-підслизового шару на відстані 1-1,5см нижче пілоруса. Розсічені краї серозного і м'язового шару стінки цибулини дванадцятипалої кишки змішують по осі один відносно одного на 2-3мм і зшивають вузловими поодинокими швами між собою для закриття циркулярного дефекту серозно - м'язового шару. Потім куксу шлунка анастомозують пошарово з надпілоричною частиною шлунка дворядними вузловими поодинокими швами. Причому, анастомоз виконують прецизійно, зшиваючи спочатку окремо серозно - м'язовий, а потім слизово - підслизовий шари задньої губи анастомозу. Потім зшивають слизово-підслизовий шар передньої губи анастомозу. На завершення формування анастомозу зшивають серозно м'язовий шар передньої губи анастомозу. На закінчення операції в куксу шлунку вводять назогастральний зонд для дренування кукси шлунку і контролю її вмісту. Встановлюють дренаж в правий підпечінковий простір до рівня гастро гастро анастомозу. Післяопераційну рану пошарово зашивають вузловими швами та накладають асептичну пов'язку. Приклад. Хворий Н., 43 років, історія хвороби 28322 4 №6251, госпіталізований 5.10.2006 року в клініку зі скаргами на біль в підчеревній області з ірадіацією в поперек, печію, тошноту, іноді блювоту. Хворіє на протязі 4 років. Довгий час лікувався у терапевта з приводу виразки шлунка, яка постійно рецидувала. За даними обстеження (фіброгастроскопія з гастробіопсією та визначенням ступеню обсіменіння слизової оболонки гелікобактеріозом, рентгенологічне обстеження шлунку, визначення кислотності шлункового вмісту) виявлена виразка на малій кривизні шлунка в нижній його третині. 12.10.2006р. з приводу постійно рецидивуючої виразки шлунку з підозрою на пенетрацію в малий чепець виконана операція - резекція шлунку зі збереженням воротаря. При цьому була проведена пристіночна мобілізація дистальних 2/3 шлунку зі збереженням гілочок нерва Латарже в складі малого чепця до рівня на 2,5см вище пілоричного сфінктера. Після видалення мобілізованої частини шлунку провели циркулярне розсічення серозно-м'язового шару цибулини дванадцятипалої кишки не пошкоджуючи цілісність слизово-підслизового шару на відстані 1,5см нижче пілоруса. Після цього розсічені краї стінки цибулини дванадцятипалої кишки змістили по осі один відносно одного на 2 мм і ушили краї дефекту серозно - м'язового шару вузловими поодинокими швами. Потім куксу шлунка анастомозували пошарово з надпілоричною частиною шлунка дворядними вузловими поодинокими швами. Анастомоз виконували прецизійно. Спочатку зшили окремо серозном'язовий шар задньої губи анастомозу, потім слизово - підслизовий шар задньої, а потім і передньої губи анастомозу. На завершення формування анастомозу зшили серозно-м'язовий шар передньої губи анастомозу. На закінчення операції в куксу шлунку був введений назогастральний зонд для дренування кукси шлунку і контролю її вмісту. Встановлено дренаж в правий підпечінковий простір до рівня гастрогастро анастомозу. Післяопераційна рана пошарово зашита вузловими швами та накладена асептична пов'язка. Перебіг післяопераційного періоду був без ускладнень, моторно евакуаторних розладів шлунка не спостерігали. По даним післяопераційного рентгенологічного обстеження від 20.10.2006р. установлено, що евакуація контрастної маси із кукси шлунка була порційною та своєчасною, пілоричний сфінктер функціонував ритмічно, ускладнень в вигляді пілороспазму не спостерігали. Пацієнт в задовільному стані 23.10.2006р. був виписаний додому. Запропонованим способом проведено лікування 8 хворих на доброякісну виразкову хворобу шлунка І типу. Післяопераційний стан хворих був задовільний без післяопераційних ускладнень у порівнянні з аналогом, коли з 8 хворих, яким виконувалась операція за аналогом, моторно-евакуаторні ускладнення у вигляді пілороспазму спостерігались у 5 хворих. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє знизити кількість 5 післяопераційних моторно ускладнень у вигляді пілороспазму. 28322 евакуаторних 6