Тампоно-коагуляційний спосіб гемостазу

1. Тампоно-коагуляційний спосіб гемостазу, що полягає в термічній обробці раневої поверхні, 28666 верхні коагулюючих електродів. Його також неможливо застосовувати без прямого візуального контролю в умовах політравми, коли повна мобілізація органів неможлива. Цей спосіб не забезпечує стабільності термічного впливу і повної електробезпеки пацієнта і персоналу. Завданням цього винаходу є удосконалення способу зупинки капілярно-паренхіматозної і судинної кровотечі, в якому шляхом застосування нового матеріалу і удосконалення технології процесу термокоагуляції забезпечена можливість поліпшення гемостазу і управління ним, зменшення обсягів пошкодження біологічних тканин, особливо при важких і множинних розривах паренхіматозних органів черевної порожнини і позачеревного простору, а також при ранах у хворих з коагулопатією, запобігання виникненню опіків і повторної кровотечі, забезпечення тим самим зниження кількості післяопераційних ускладнень і летальності, зумовлених тяжкістю пошкоджень і масивною крововтратою. Для цього при здійсненні тампоно-коагуляційного гемостазу, що полягає в термічній обробці раневої поверхні згідно із винаходом, на раневу поверхню накладають тампон з електропровідної тканини, який підключають до генератора високочастотного струму і нагрівають протягом 35 секунд до температури 100-120°С, після чого стабілізують нагрівання тампона в межах 60-80°С, виконують тампонаду рани, причому у вигляді електропровідної використовують вуглецеву тканину. Треба визначити, що застосування у вигляді електропровідної вуглецевої тканини зумовлено її досить високою сорбційною та електропровідною спроможністю і водночас досить високим опором, що зумовлює можливість нагріватися при проходженні електричного струму. Для здійснення способу, що пропонується, на раневу поверхню накладають запропонований тампон з електропровідної тканини, зокрема, вугільної, марки АУТ-М (Україна). На поверхні рани, що прилягає до тампону, порушується співвідношення між рідиною та клітинами крові, що виділяється з рани. Внаслідок цього виникає випадення фібрину на поверхні рани, а також в мікропорах тканини, що сприяє утворенню згустків і підвищує гемостатичний ефект. Тампон накладається на рану. Електропровідні елементи тампона приєднують до генератора струму високої частоти. Вмикають генератор на 35 секунд в режимі інтенсивного нагрівання (до температури 100-120°С). Внаслідок цього на раневій поверхні швидко утворюється тонка еластична коагуляційна плівка, яка сприяє підвищенню якості гемостазу. Після цього зменшують силу вихідного струму на генераторі, переводячи його з режиму 1 (інтенсивне нагрівання) в режим 2 (стабільне нагрівання). При цьому температура тампону стабілізується і підтримується в межах 60-80°С, забезпечуючи повну коагуляцію та гемостаз. Після цього генератор вимикають. Тампон знімають. Запропонований тампон можна використати для гемостазу на поверхні рани будь-якої конфігурації і площі, до повного закутування крововтрачаючого паренхіматозного органу, а також для ту тампон зі стерильної марлевої серветки розміром 30´45 сантиметрів. Між тампоном і печінкою прокладається пластикова прокладка, що забезпечує відсутність приставання тампона до тканини печінки. Черевна стінка зашивається. Операція проводиться в два етапи: через 3-5 діб проводиться видалення тампонуючих матеріалів. Проте після тампонади часто розвиваються гнійно-септичні і некротичні ускладнення (абсцеси, перитоніт, нориці, рецидивні кровотечі). В зв'язку з важкістю пошкоджень та післяопераційними ускладненнями має місце висока летальність (40-60%). Іншим радикальним підходом до рішення проблеми гемостазу в ранах паренхиматозних органів є застосування термокоагуляційних способів. Так, відомий спосіб зупинки паренхіматозної кровотечі, який включає коагуляцію тканин шляхом інфільтрації країв паренхіматозної рани ізотонічним розчином хлористого натрію на глибину 11,5 сантиметри; при цьому температура розчину складає +60-+70°С. Під впливом гарячого розчину коагулюються тканеві структури інфільтрованої зони. По закінченні інфільтрації рану закривають тканиною на 1-2 хвилини (А. с. СССР № 1526655, кл. А61В17/00, опубл. 7.12.1989, бюл. № 45). Недоліками даного способу є швидка втрата тепла, сам розчин розбавляє кров, знижуючи її коагуляційний потенціал і механічним шляхом вимиває згустки, що формуються в рані, крім того, є необхідність застосування додаткових заходів в тих випадках, коли виявляються пошкодженими кровоносні судини діаметром понад 7 мм, бо після гемостазу по всій раневій поверхні інколи продовжується крапельна кровотеча. Для її ліквідації необхідно додатково застосовувати коагуляцію або перев'язку судин і т. ін. У вигляді прототипу винаходу, що пропонується, взятий спосіб зупинки капілярно-паренхіматозної кровотечі шляхом термічної обробки раневої поверхні за допомогою біактивних коагулюючих електродів, що пристосовуються до двох полюсів високочастотного генератора. Накладають їх на біологічну тканину недалеко один від одного в подовжньому або поперечному напрямку. Лінії струму направляються через тканини від одного електрода до іншого. При проходженні струмів діатермії (частота 17-20 кГц) крізь біологічні тканини в останніх виділяється ендогенна теплова енергія, що призводить до підвищення температури тканини до 80-100°С вище та розвитку коагуляційного некрозу. Внаслідок цього різко зменшується кровотеча, можливо, до повної її зупинки завдяки коагуляції кровоносних судин і тканин (Шамраевский С.М. Основные положення моно- и биактивной электрохирургии // Клин. хирургия. - 1969. № 2. - С. 64-65). Проте при біполярній електрокоагуляції потужність впливу не повинна значно перевищувати оптимальні параметри. Підвищення потужності призводить до обвуглювання тканини, різкого збільшення її опору, що в свою чергу зумовлює гальмування процесу коагуляції в центральній зоні між електродами. Крім того, такий спосіб малоефективний при масивній кровотечі із ран з великою площею пошкодження внаслідок малих розмірів робочої по 2 28666 гої тампонади глибоких ран з одночасною коагуляцією. Треба зазначити, що гемостатичний ефект досягається за рахунок сінергічної взаємодії таких механізмів тампонади і електрокоагіляції, як механічне здавлювання біологічних тканин і судин, що забезпечує притискання тампону до поверхні рани і прискорює формування згустків крові на каркасі тканини тампону, а також термічного впливу на всій площі раневої поверхні, що сприяє прискоренню згортання білків крові і появі плівки з коагульованих клітин та формування коагуляційного некрозу біологічної тканини. Приклад 1. На розігрітий тампон з вуглецевої тканини розміром 2,5´2 сантиметри наносилося 0,5 мл цільної донорської крові. Експерименти проводилися в різноманітних температурних режимах. Був встановлений чіткий функціональний зв'язок між температурою нагрівання тампону і часом коагуляції крові. Знайдені оптимальні умови для швидкої та повільної коагуляції: температура 100-120°С приводила до коагуляції протягом 25 секунд, а 60-80°С - за 60-80 секунд з утворенням еластичної плівки без обвуглювання. Приклад 2. Під ефірним наркозом розкривалася черевна порожнина і виконувалася резекція нижнього полюсу селезінки білої миші. До раневої поверхні, яка активно кровоточила, прикладалася вуглецева тканина, підключена до високочастотного генератора і розігріта до температури 100°С. Після 1-хвилинної експозиції без додаткових заходів досягнутий остаточний гемостаз. Тампон знятий. Черевна стінка зашита. Миша виведена з експерименту на 21 добу. При розтинанні в черевній порожнині не виявлено ознак внутрішньочеревної кровотечі. Навколо ложа селезінки - помірний злуковий процес. Гістологічно на оброблений поверхні селезінки виявлена вузька зона коагуляційного некрозу. Подібні результати одержані і в серії експериментів на 8 мишах. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3