Спосіб лікування хворих з тунельними нейропатіями

Спосіб лікування тунельних нейропатій у нейрохірургічних та неврологічних хворих шляхом ультрафонофорезу, який відрізняється тим, що протягом 10-15 процедур на шкіру кінцівки в ділянці післяопераційного рубця проводять ультрафонофорез Ліотон 1000 гелю, потужністю ультразвукового випромінювання 0,2-0,4 Вт/см 2 в постійному режимі, тривалістю 8-10 хвилин. (19) (21) u200707895 (22) 12.07.2007 (24) 25.12.2007 (72) ЦИМБАЛЮК ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ, U A, ЖДАНОВА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВН А, U A, ТРИБЕЛЬ ОЛЕНА ВОЛОДИ МИРІВНА, U A (73) ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ІМ. АКАД. А.П. РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ, U A (56) 3 28767 дегенеративних змін має значення явище ішемії з наступним розвитком компресії нерва та супутнім венозним застоєм, що призводить до зниження трофічного забезпечення м'язів передпліччя. Це дає підставу використовувати власти вість Ліотон 1000 гель підвищувати судинну проникність, стимулювати колатеральний кровообіг, знижувати агрегацію тромбоцитів та викликати спазмолітичну дію при ТН. Ліотон 1000 гель містить 1000од/г гепарину, що на сьогоднішній день являє максимальну концентрацію гепарину у препараті місцевої дії [4]. Спосіб здійснюється таким чином: на шкіру кінцівки в області післяопераційного рубця наноситься смужка Ліотон 1000 гелю довжиною 11,5см. Процедури проводять хворому сидячи або лежачи, за лабільною методикою при легкому притисканні головки ультразвукового випромінювача до шкіри круговими та поздовжніми плавними рухами, потужністю ультразвукового випромінювання 0,2-0,4Вт/см 2 у постійному режимі, тривалістю 8-10 хвилин, протягом 10-15 днів з перервою на вихідні. Тривалість курсу лікування визначається особливостями перебігу хвороби. Для ультразвуку та фонофорезу лікарських засобів характерний виражений ефект післядії, тому результати лікування через 1-1,5 місяці кращі, ніж безпосередньо після закінчення курсу терапії. Отже, повторні курси можуть бути призначені через 1,5-2-3 місяці. Приклад 1 Хворий О-ко О. Α., 50 років, звернувся зі скаргами на порушення чутливості у лі вій кисті, недостатню силу у руці, утр уднення при виконанні тонких рухі в. Об'єктивно: гіпестезія в області 4-5 пальців, гіпотрофія, парез червоподібних та міжкісткових м'язів, гіпотенару, деформація лівого ліктьового суглобу, сила в кисті недостатня для виконання необхідних дій. Діагноз: компресійноішемічна нейропатія лівого ліктьового нерва. ЕНМГ: швидкість проведення збудження в ділянці лівого ліктьового суглобу - 28м/с, амплітуда Мвідповіді m.abductor digiti V А=2,140мкВ (14%), ознаки тунельного кубітального синдрому із зниженням проведення збудження в ділянці ліктя на 50% лівого ліктьового нерва та зниження сили скорочення м'язів гіпотенару на 86%. Оперативне лікування: невроліз ліктьового нерва на рівні лівого ліктьового суглобу. Хворому було проведено два курси комплексного відновного лікування із застосуванням ультрафонофорезу Ліотон 1000 гель. В процесі лікування стан хворого покращився, що підтверджено даними ЕНМГ: швидкість проведення збудження в ділянці лівого ліктьового суглобу - 36м/с, амплітуда М-відповіді m.abductor digiti V А=4,280мкВ (28%), що в два рази перевищує ви хідні показники, значне наростання сили і об'єму лівого ліктьового нерва до рівня ефективних рухів достатньої сили для виконання необхідних дій, повне відновлення чутливості. Приклад 2 Хвора Кр-о І. І., 28 років, звернулась зі скаргами на затерпання в області 4-5 пальців, 4 зниження сили і об'єму рухі в у правій руці, затруднення при розгинанні 4-5 пальців, гіпотрофію м'язів правої кисті. Діагноз: нейропатія правого ліктьового нерва на рівні ліктьового суглобу. Перенесла оперцію: невроліз правого ліктьового нерва та транспозиція його на передню поверхню правого передпліччя. Поступила для проведення відновного лікування. Об'єктивно: гіпотрофія, парез червоподібних та міжкісткових м'язів гіпотенару, гіпестезія 4-5 пальців правої руки і по долонному краю правої руки. ЕНМГ: зниження функції правого ліктьового нерва, дистальна латенція 2,50мс, швидкість проведення збудження на правому передпліччі 53м/с, амплітуда Мвідповіді m.abductor digiti V А=1,380мкВ (9%). Проведено курс комплексного відновного лікування із застосуванням фонофорезу гепаринової мазі. В результаті лікування через місяць наросла сила і об'єм рухів у правій руці, зменшилось затерпання, збільшився об'єм м'язів правої кисті, що було підтверджено результатами об'єктивного обстеження. Запропонований спосіб лікування тунельної нейропатії ліктьового нерва був апробований в фізіотерапевтичному відділенні Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Лікування проводилось 45 хворим. Для порівняння була взята група хворих з 21 особи, які раніше лікувались за способом прототипом. Групи формувались таким чином, щоб розподіл хворих по вираженості та часу існування клінічних проявів, по статі та віку були ідентичними. Позитивні результати лікування відмічені у всі х хворих основної та контрольної груп. Однак, позитивна динаміка в основній групі було досягнута у 33 (73,3%) хворих, тоді як у контрольній групі - у 14 (66,6%) хворих. Результати об'єктивного обстеження підтверджували позитивну динаміку відновлення функції ліктьового нерва, що дає можливість використовува ти запропонований спосіб лікування тунельної нейропатії ліктьового нерва у неврологічній, фізіотерапевтичній практиці при реабілітації хворих з тунельною нейропатією ліктьового нерва, що сприятиме скороченню термінів лікування та відновленню порушення функції ліктьового нерва в повному обсязі. Список використаної літератури: 1. Акуп унктура / Под. ред. И.З. Самосюка, В.П. Лысенюка. - Μ.: АСТ-ПРЕСС-КНИГА, 2004. - С.435437. 2. Гринштейн А.Б. Ультразвуковая терапия в неврологии. - Красноярск, 1984. - 158с. 3. Нервові хвороби / За ред. С. Μ. Вінничука. Київ: Здоров'я, 2001. - С.322-324. 4. Компендиум 2004 - лекарственные препараты/ Под ред. В.Η. Коваленко, А.П. Викторова. - К.: МОРИОН, 2004. - 1664с. 5. Цимбалюк Β.Ι., Дунаєвська Л.А., Єнікєєв М.А. Деякі клініко-хірургічні порівняння при травматичних пошкодженнях ліктьового нерва на різних рівнях //Український неврологічний журнал. - 2006. - №3. - С.64-67. 6. Цимбалюк В.І., Єнікєєв М.А. Характеристика сочетаных повреждений локтевого нерва 5 28767 //Український нейрохірургічний журнал. - 2006. №1. - с.63. 7. Цимбалюк Ю.В. Хірургічне лікування тунельних невропатій ліктьового та серединного нервів: Автореф. дис. ...канд. мед. наук. - К., 2005. - 35с. 6